Андрій Безсовісний - Філfuck

Beschreibung:

Це саундтрек до мого роману "Філfuck", який вже декілька років чекає на жорсткому диску мого компа свого часу. Надалі буде записано декілька аудіорозділів, адже доля цієї книги - то дим, який не бажає (поки) вдихати жодне видання. Ділимось і відвисаємо, довго чекати не доведеться. Текст - Андрій Безсовісний, біт підігнали пацани з Cypress Hill "Філfuck" - це комедійний роман в жанрі магічного реалізму. Всі права захищені. Прокидаєшся у 7:50 Одягаєшся, ось шах, ось уже мат Перша пара близько, слизько, зимно Моя мара з будуном квітне невпинно Я волочу ноги по вулиці фрунзе Йду як по підлозі і ось я тут вже Мій універ це мій другий дім Де мене всі ждуть і ось я у нім Пари йдуть так довго, я тут ненадовго Я фільтрую вікна, терміни аж липнуть І прислівники вже всі давно пішли Шо це за дурдом і шо тут коїмо ми Мій id це м'ясо, незвідані траси Всі на бали ласі, брали по напасі Що вас наїбали - це попри шассі Головне - диплом, ми у першому класі I wanna feel fuuuuck Філологічний факультет I wanna feel fuck Філологічний факультет Мертві люди пишуть свої вірші Поезія то опіум для безгрішних Читати поеми, ставити коми, усі дифтонги тобі вже знайомі Чуєш, стій, не їж і не пий Наяву сни тож банку тягни Стрільнути сігу - це моя робота, а потім лиш банки і дота Мене очікує безкінечний двіжняк, не питай як, не втикай, дай мені знак Позаяк твій рейт - це п'ять перездач Тож не плач, наливай і в водний сурмач У нас лютий кач, я палач, ти палачаєш наче Жіночий срач, ти глядач, думаєш тим паче Ти лиш слухач, тож тлумач, як по римах скаче Черга невдач Одного разу я зайшов додому Одного разу я попав у кому І більше не пораджу я нікому Іти кудись іще крім мого дому Ми тут на філфаці ламаєм собі пальці Об конспектну сальсу, жодного вальсу У моїй макітрі віршів сотні літрів Зів'янула палітра сотень дат на вітрі Як тільки я встаю, розумію - я в раю Буква Ю, завжди підіймаюсь і іду Відкриваю розум, викидаю штори Витираю сльози щасливо і бадьоро Рухаюсь моторо, дивляться суворо Жодних повторів, у нас усе прозоро І хоч із половини не згодиться ніхуя Ти знай - філфак моя сім'я Одного дня філфак забрав у мене душу І все що тепер я мушу Це забрати її у вас Ми пропустимо її крізь очі Легені, дозволимо диму щоночі цілувати листочки зелені Допоки смерть не розлучить нас