Американські офтальмохірурги допомагають дітям у львівському “Охматдиті”

Допомогти діткам бачити цей світ.

У лікарні Охмади два дні консультують та оперують американські хірурги-офтальмологи.

Вони допомагають малечі абсолютно безкоштовно.

І обстежити вже більше, ніж 40 маленьких пацієнтів.

Більш детально над цитами спілкуємося із Анною Демчук, яка як координаторкою медичних місій в межах проєкту Educare, благодійного фонду «Християнська медична асоціація України», зокрема місії «Vision for Ukraine».

Також з нами Наталія Гудима, керівниця офтальмологічного відділення лікарні Охмади Центру дитячої медицини.

Наталію Гудиму ми очікуємо, а пані Анна Демчук вже є. Ми вас вітаємо.

Добрий вечір.

Аню, добрий вечір.

Розкажіть, будь ласка, що це за така ініціатива, коли американські лікарі приїхали до Львівської медостанови і консультаціями, також оперативними втручаннями допомагали військовим і діткам?

Так, ця місія відбувається в рамках нашого проєкту Educare.

Це є проєкт, у якому ми привозимо до України іноземних хірургів з Америки, з Мексики, з Європи.

Цього разу у Києві ми проконсультували близько 50 військових.

Це є військові з різними видами травм, з міновибуховою, це є ураження ока, це є інколи втрата ока та ураження щелеп.

З них ми прооперували близько 30 пацієнтів.

У Львові в нас було отримано близько 200 заявок від батьків та дітей.

З них ми відібрали 40 пацієнтів і вже станом на зараз завершили операції і здійснили близько 20 операцій.

Взагалі це є наша десята місія в загальному і, власне, четверта місія, в рамках якої ми робимо сото-офтальмологічні операції.

І за весь цей час ми переоперували близько 900 пацієнтів, я вже думаю.

Діткам і військовим вдалося допомогти?

Вони краще бачать?

Звісно.

Сьогодні ми вже отримали змогу поспілкуватися з деякими дітьми, яких приоперували вчора.

В Києві ми працювали три дні, і деякі з цих військових – це вже наші добрі друзі, це є пацієнти, яких ми оперуємо вдруге, а то й втретє.

Також деяким з них ми надаємо імпланти.

Це є…

Це імітація очного яблука, яка, на жаль, не відновить зір, але це набагато покращує якість життя самих військових, і це найменше, що ми можемо для них зробити.

Оці люди, яким ви допомагаєте, звідки лявини, з яких областей, з яких частин України?

Пацієнти є з різних частин України.

Всі, хто звертається до нас по допомогу, ми намагаємось відповісти.

У Львові в нас були дітки з Чернігова, з центральної України, з східних областей.

І військових також оперуємо всіх, кому потрібна допомога у Києві та у Львові.

Пані Анна, дуже часто ми чуємо, як і у вашому випадку, до нас приїжджають люди з інших країн, медики, провідні хірурги, закордонні колеги.

Що вони знають таке, чого не знають наші фахівці?

Чим вони діляться?

Насправді у них є багато досвіду як роботи з травмами у військових, так і з вродженими вадами у дітей.

І в нас на меті не стоїть кількість операцій для пацієнтів, скільки більше передача цих знань для українських лікарів, тому що коли місія поїде, залишається певний проміжок часу, і ми хочемо, щоб в ці півроку чи кілька місяців українці також могли самі оперувати цих пацієнтів.

Ми з партнерами забезпечуємо інколи індивідуальні титанові пластини для військових, ми передаємо знання в реконструктивній хірургії і, зокрема, околопластична хірургія, така, як зараз є місія, такої сфери в нас, можна сказати, не існувало до початку повномасштабного вторгнення окремо.

Тобто, українці теж мають чим поділитися.

Особливо, коли зараз мають такий досвід, коли рятують поранених, кожен день стикаються з жахливими наслідками російсько-української війни.

Так, багато випадків для навіть іноземних колег є, скажімо так, викликами.

Це є для них також челенджі.

І вони разом з українцями, в яких є вже маса досвіду саме тяжких мінно-вибухових травм, які настаються через міни, прильоти ракет і дуже-дуже часто дронів,

Тому всі діляться досвідом.

Американці зі своєї точки зору багато досвіду в них є. В принципі, за рахунок того, що в них є багато обладнання і інструментів.

А наші українці діляться через те, що в нас, на жаль, багато таких пацієнтів.

Чи багато зараз в Україні дітей і військових, які от станом на зараз потребують офтальмологічної допомоги?

Військових багато і, на жаль, менше не стає.

Ми співпрацюємо з українськими лікарями, які завжди є тут на місці.

І вони вже перед початком місії, протягом кількох місяців, ми відбираємо пацієнтів, яким ми можемо допомогти.

І лише на цю місію серед діток подалося 200 заявок, з яких ми також відбирали ті, яким ми можемо допомогти.

Як часто американці приїжджають і коли, можливо, наступним разом приїдуть, а можливо, хтось з іншої країни?

Ми намагаємося робити суто околопластичні місії двічі в рік.

Це є восени та навесні.

Окрім них, у нас є загальні реконструктивні місії.

Це є щелепно-лицеві хірурги, пластичні, опікові.

Також вони приїжджають до нас з США двічі на рік.

Також нам дуже допомагають лікарі з Тайваню.

З ними ми проводимо мобільні клініки у різних регіонах, у прифронтових зонах.

І, зокрема, уряд Тайваню, вони безпосередньо допомагають нам дуже фінансово і обладнанням для розвитку опікової сфери в Україні, що є надзвичайно зараз актуально і надзвичайно багато таких пацієнтів є.

Також зазначимо, що 7 липня уже медики з Італії теж безкоштовно лікуватимуть дітей у Львові, лікарі оперуватимуть хлопчиків та дівчат з порушеннями опорно-рухового апарату та деформаціями кінцівок.

Анна Демчук була з нами, координаторка медичних місій в межах проєкту Educare, благодійний фонд Християнська медична асоціація України, зокрема місії Vision for Ukraine.

Дякуємо вам, спілкувалися ми про те, що...

Американські лікарі приїжджали до Львова і лікували українських діточок, українських військових, в яких є ті чи інші офтальмологічні порушення узору.