Атмосферний СУРВАЙВЛ, який точно вартий вашої УВАГИ [Розбір Tormented Souls]

Так само як тіло загоює старі рани, людський мозок здатний приховати певні трагічні події, що колись давно відбулися в житті.

Якщо в дитинстві людина переживає справді щось жахливе, це, звісно ж, може нанести важку травму, і аби впоратися з цим,

Через якийсь час спогади закупорюються, десь дуже глибоко всередині.

Але коли стається щось несподіване, що може слугувати тригером, пам'ять про страшні події поступово відновлюється.

І ти вже сам не розумієш, де правда, а де уява.

І знайти тонку грань істини дуже складно, адже те, що почне відбуватися далі, можна назвати справжнім жахіттям.

Дівчина на ім'я Керолайн Уокер отримує лист від невідомого відправника.

На конверті лише вказано місце – лікарня Вайлдбергер.

Усередині дивна фотографія – двох маленьких дівчат.

Побачивши це, в голові Керолайн немов щось перемикається.

Немов якийсь давно прихований спогад намагається вирватися на волю.

Наступні тижні безсонниці та постійних думок про цей загадковий лист змушують Керолайн зібрати речі і поїхати до цієї загадкової лікарні.

Хто зна, що її там чекає?

Можливо, правда, яку вона так боїться дізнатися.

Або ж, може, і щось гірше.

Діставшись лікарні, настає непроглядна ніч.

Оглянувши головний зал, немов грім серед ясного неба, Керлайн пронизує важкий удар.

Через певний час дівчина прокидається оголеною в ванні, під'єднана до апарату штучного дихання.

Але ще більш жахливим стає розуміння того, що хтось вирізав її праве око.

Здається, це було помилкою приходити сюди.

Однак тепер виходу більше немає.

Входи й виходи зачинені.

За дверима у коридорах доносяться скриплячі звуки.

Не мов від інвалідних візків, тепер Керолайн не зможе вибратися, доки не розкриє всі страшні секрети цього жахливого місця.

Правда, зробити це буде дуже непросто, адже вона тут явно не сама.

Щось постійно шурхає у темряві, і таке відчуття, не мов за нею постійно хтось спостерігає.

Ну що, я вже завершив проходження Silent Hill 2, однак в survival-хорори я ще не награвся.

Ну так, я хорорний задрот, і що ви мені зробите?

Коротше, про Tormented Souls я чув ще давно, ще коли ця гра тільки вийшла, однак якось не було можливості зіграти.

Хоча відгуки були дуже привабливими.

Кажуть, гра у стилі першого Resident, а я таке люблю.

Окрім цього, хвалять атмосферу та візуальний стиль, і все це зроблено невеличкою студією, наскільки мені відомо.

Ну, я власне й вирішив, що настав час влетіти в цю грульку і глянути, що воно таке.

Що ж, всіх вітаю, мене звати Ярослав, ви на каналі Dayang.

І сьогодні давайте разом зі мною зануримось у цей темний, моментами жорстокий і доволі таки непростий survival-хорор під назвою Tormented Souls.

Велика стара лікарня Вайлдбергер з незвичайною архітектурою та дизайном інтер'єрів – наше основне місце дійства.

Тут ми проведемо практично увесь наш час.

Досліджувати це місце дуже цікаво.

Ти потрапляєш у досить незрозуміле середовище.

Звісно ж, якщо опиратися загалом на жанр сурвайвл-хорорів, то все в принципі зрозуміло.

Що нас тут чекає, що ми будемо робити, яким чином діяти і таке інше.

Але все одно –

Хоч і гра досить таки схожа на перші Резіденти, від цього вона не стає гіршою.

У ролі Керолайн Уокер нам доведеться розкрити страшні таємниці цього занепалого місця.

Колись відома лікарня, а тепер покинута величезна будівля.

Однак тут відбувається щось страшне.

Експерименти над людьми, в тому числі над дітьми, жахаючі монстри.

Все, що ми любимо, звісно ж тут є. Одразу атмосфера занурює нас в дуже темне місце і прямо кричить про те, щоб гравець нікуди не поспішав.

Треба бути обережним і повільно все оглядати.

І це правда, адже навіть за собою помітив,

що якось швиденько пробіг початкові локації, а вже потім виявив, що пропустив декілька важливих прихованих речей.

Мені завжди цікаво знаходитися у таких величезних локах, обдивитися всі таємні проходи, відкрити всі можливі таємниці.

Це одна з причин, чому я люблю цей жанр.

Розробники роблять не просто хорор, де тебе будуть лякати, а й додають елементи квесту.

Вирішення головоломок, пошук предметів, огляд предметів, ну, коротше, ви зрозуміли.

І насправді, мабуть, хотілося б відмітити, що конкретно ця гра, на мою думку, все-таки більше квест, аніж survival-хорор.

Тобто, звісно, звичні механіки та елементи тут є. Однак після проходження мені здалося, що саме моментів з головоломками, з читанням записок і подібним у цій грі значно більше.

І це зовсім не погано, це добре.

немов занурює у атмосферу старих квестів з 2000-х.

До речі, є навіть прикольний референс на Silent Hill.

Можна знайти піаніно у вестибюлі лікарні, а головна героїня прокоментує щось типу «Сподіваюся, обійдемось без загадки».

Не скажу, що пазли тут якісь складні, але на деяких довелося шукати гайд.

Я просто не міг зрозуміти, що треба робити і де знайти підказку».

Можливо, неуважно грав, хоча начебто старався на все звертати увагу.

А був навіть момент, де я почав прямо таки тупити.

Треба було виконати одну дію, яка дає нам підказку до головоломки, котра зустрінеться значно пізніше.

І що ви думаєте, коли настав цей час, я про підказку тупо забув?

І бігав по всім локаціям десь хвилин 20, якщо не помиляюсь.

Але все одно, розгадувати ці штуки, знаходити предмети, які потрібно десь заюзати, це цікаво.

Не мов перетворюєшся на якогось детектива, що зустрічається з різними пазлами на своєму шляху, аби наблизитись ближче до істини.

Величезну роль у цій грі грає саме темрява.

Якщо перебувати в ній занадто довго без джерел світла, щось дуже зловісне, вхопить нас і відправить на минулий сейф.

Розсіяти цю чорноту можна використовуючи запальничку.

Так, освічує не дуже велику зону, але хоча б щось можна буде розглядіти.

Проблема в тому, що не можна одночасно юзати свою зброю, а також джерело світла.

Вже пізніше, десь перед другою половиною гри, ми отримаємо ліхтарик, який можна повісити на куртку і він завжди буде працювати.

Однак, до того моменту готуйтесь до страждань.

От ти просуваєшся по темряві з запальничкою і бачиш якийсь об'єкт.

з котрим можна повзаємодіяти.

Починаєш перебирати інвентар у пошуку чогось, що може підійти, а потім повертаєшся до гри і чуєш позаду героїні моторошні звуки.

Вилазять страшнючі монстри, які починають тебе по-справжньому розносити, особливо якщо ти в темряві.

Місцеві потвори мають незвичайний вигляд.

схожі на пацієнтів, над якими проводили жорстокі досліди.

Хтось вріс у своє ліжко, у когось на голові якась страшна залізяка, що притикає мозок.

Навіть важко уявити, для чого це було потрібно.

Хтось без нижніх кінцівок повзає по підлозі, а також плюється якоюсь хімічною речовиною.

Дизайн цих вирадків цікавий, і по сюжету під кінець гри нам пояснять, хто це такі і чому вони так виглядають.

Загалом...

Те, як зароблені ці істоти, мені сподобалось.

Віддає вайбами тихого пагорба, а також гри під назвою The Suffering.

Правда, там була не лікарня, а в'язниця, ну все одно, думаю, ви зрозуміли.

Хотілося б відмітити загальну складність гри.

На самому початку і десь до половини відчувається реальна біль.

Кожна зустріч з монстром може стати фатальною.

через те, що знайдені набої можна порахувати на пальцях, а також, що при отриманні демеджу тупо не буде чим лікуватися.

Запасів у цій грі принаймні на початку катастрофічно мало.

Зіштовхнутись навмисне з монстрами – це помилка.

У мене навіть була ситуація, що я зайшов у кімнату, а там одразу дві потвори.

Вони заважають мені пройти і кожного разу будуть знімати мені хп, коли буду тут пробігати.

Ну, вирішив розібратися з ними, а потім збагнув.

Набої закінчились, а я навіть не добив цих вирудків.

Я ходив тупо нулячий, на одному хп.

Тому прийняв рішення почати гру з самого початку.

Добре, що зайшов не дуже далеко.

Десь пів годинки геймплею довелося переграти.

І поставитись до цього розумно.

Після таких мувів я зрозумів, що гра хоче, аби я був серйозним.

Не ліз поперед батька і думав наперед.

Рахував кожну пачку набоїв і кожну хілку.

де в теорії можна обминути монстрів, краще так і зробити.

А от коли вже зовсім туго і варіантів немає, тоді так, юзаємо стволи.

Зокрема, перегравати довелось тому, що в цій грі немає автосейвів.

І хоч це й боляче, я завжди радий такому рішенню.

змушує ретельно обмірковувати кожен крок гравця.

Щоб зберегтися, потрібно шукати спеціальні бобіни для запису свого прогресу через магнітофон.

Цей процес відбувається у спеціально відведених сейврумах, де нас ніхто не зможе дістати, де грає спокійна музичка і можна ненадовго розслабитися.

Все за каноном.

Знову ж таки, в першій половині гри цих предметів для сейвів реально не вистачає, тому важливо зробити максимальну кількість можливих дій, а вже тоді зберегти свій прогрес.

Рухаючись далі по грі, згодом стане легше.

Ми нову зброю знайдемо і більше набоїв, більше лікувальних засобів, бобін для сейвів і таке інше.

Страх зайти не в ту кімнату трошечки спаде і можна буде відчувати себе більш впевнено.

Однак все одно, занадто сміливим ставати не варто.

Про зброю, до речі, це як завжди відома нам комбінація злома, пістолета та дробовика.

Правда, стволи виглядають дещо кустарно.

Пістолет, насправді, не зовсім пістолет у звичному розумінні.

Це штука, котра стріляє цвяхами.

Демеджу від неї не дуже, але цілком має право на існування.

Поповільнити або вивезти з ладу якогось монстра тимчасово, аби пробігти, це без проблем.

Дробовик виглядає теж незвичайно.

Якісь дві труби, що треба об'єднати між собою.

Штука потужна, однак однозарядна.

Та й відповідних припасів будемо знаходити досить в невеликих кількостях.

Цю штуку треба поберегти на босів.

А ще є так звана кустарна зброя, якою можна заколоти ворога, і окрім цього вона вражає струмом.

Штука класна, але відповідно...

Треба підпускати монстрів до себе значно ближче, тому є певні ризики.

Коли цілишся у ворога, є можливість відскочити назад, щоб уникнути атаки.

Скажу відверто, я так і не навчився правильно це робити.

Ця дія викликається з затримкою, а коли ворог наносив атаку, я майже завжди отримував пошкодження, коли хотів спробувати відскочити.

Тому прийняв рішення не допускати таких моментів і намагатися тримати монстрів на відстані.

Ще б хотілося відмітити, що для гри є українська фанатська локалізація, що не може не радувати.

Дуже люблю, коли шукаєш переклад і все-таки знаходиш його.

Звісно, й англійською можна грати і плюс-мінус розуміти, що відбувається, але значно ж крутіше проходити гру українською і навіть не запарюватись над

перекладом.

Особливо, коли читаєш якісь величенькі записки у грі, або тим більше вирішуєш головоломки.

І бажано одразу розуміти, що пишуть у підказках.

Тому, якщо колись будете грати, сміливо ставте якісний українізатор.

Щодо самого сюжету у грі, ну, як вам сказати, він в принципі нормальний, як для survival-хорора, але зірок з неба не хапає.

В деяких моментах можна навіть трошки крінжанути через те, що гравець уже знає, або хоча б підозрює щодо чого,

А от головна героїня, здається, зовсім не вдупляє, і це трохи підбішувало моментами.

Але загалом кайфунути від проходження, звісно, що можна.

Тому давайте плавно переходити до сюжетної кампанії.

До речі, гайз, хотів би попросити вас поставити лайк цьому відео, якщо вам цікавий подібний контент, і якщо ви, як і я, любите жанр survival-хорорів.

На каналі також виходять відео по іншим ігорам.

А нещодавно я пройшов ремейк легендарної гри Silent Hill 2.

Тож, якщо вам цікаво, підписуйтесь, натискайте лайк і таке інше.

Для мене це буде найкращою мотивацією.

Отже, Керолайн отримує загадкове фото, що змушує її відвідати покинуту лікарню Вайлдбергер.

Досліджуючи це місце, хтось із темряви підкрадається до неї позаду і б'є сталевою трубою по голові.

Через якийсь час дівчина прокидається оголена у ванні, під'єднана до якогось старого апарату життєзабезпечення.

Прийшовши до тями і поглянувши в дзеркало...

Керолайн бачить страшне.

Хтось вирізав її око з невідомою ціллю.

Тепер треба дізнатися, що ж власне сталося, розкрити секрет зниклих дівчат з фото, ну і звісно ж знайти вихід.

Генератор не працює, світла немає, та це й не дивно.

Будівля давно вже покинута.

Однак все-таки хтось тут є. Або щось.

Діставшись підвалу у темряві, попереду Керолайн помічає якусь істоту.

що швидко проноситься на інвалідному візку.

Пацієнт, шукаючи спосіб увімкнути живлення, позаду героїні з'являється щось незрозуміле.

Це точно не людина, це якась потворена істота, яка швидко наближається до нас і схоже налаштована агресивно.

Битися немає сенсу, та й немає чим.

Тому приймаємо логічне рішення – втекти.

обравши найближчі двері.

У кімнаті Керолайн зустрічає якогось священника.

Поводиться він дивно, говорить, що знає нас і ми буквально бачились нещодавно.

Не розуміючи, що відбувається, Керолайн намагається дізнатися у священника, що це за місце і що то була за істота.

Відповідей ми не отримуємо.

Нам лише говорять, що це старе, давно закинуте місце, а про жодних істот священник навіть не має уявлення.

Все виглядає дуже дивно, однак він підказує, де знаходиться генераторна.

Також від нього ми отримуємо нашу першу зброю – пістолет, що стріляє цвяхами.

Вирішивши головоломку з правильною напругою, нарешті з'являється світло.

Однак не скрізь і не завжди.

Запальничку викидати не варто, адже більшість коридорів та кімнат все ще перебувають у суцільній темряві.

Показавши фото дівчаток священнику, він нам підказав, що можна пошукати інформацію у бібліотеці, яка знаходиться поверхом вище, тому продовжуємо повільне дослідження і виходимо у вестибюль.

Зона доволі велика, купа різних дверей, куди в теорії можна зайти і знайти щось цікаве.

Важливо не поспішати, діяти обережно і все буде чудово.

Випадково помітивши, що в палаті для прийняття пологів один з світильників горить червоним світлом,

Керолайн приймає рішення обдивитися його детальніше.

І таким чином дізнаємося про таємний прохід, що веде кудись вниз.

Там зустрічаємо незвичайне дзеркало, якесь дуже зловісне.

І запаливши дві свічки, стається справді щось незрозуміле.

Дзеркало немов перетворюється на портал, пройшовши через який ми переносимося у альтернативний світ.

Немов все те саме, і кімнати, і коридори, однак декорації дещо змінюються.

Все виглядає немов ти випадково потрапив у чеснічний кошмар.

В цьому місці нам потрібно вирішити головоломку.

А саме, вставити в ляльку пластмасове серце.

Потім ми повертаємося в реальний світ, у цю саму кімнату, і бачимо, що на ліжку лежить людина, а в руці тримає ключ.

Жорстоко, мабуть, але доведеться увімкнути дефібрилятор, аби тіло відпустило необхідний нам предмет.

Опинившись нарешті на другому поверсі, спершу ми відвідаємо кімнату для нарад.

Тут стоїть відеопрогравач на касетах.

Треба запам'ятати це місце, адже якщо знайдемо ці касети, можливо дізнаємось більше про те, що тут взагалі відбувалося.

Анна та Ема.

Саме так звати цих дівчаток на фото.

Діставшись з бібліотеки, ми знаходимо газетну вирізку, датована 80-ми роками.

Здається, цей будинок – лікарня.

Тут жили люди.

Сімейна пара.

Марія та Вільям.

Сталося щось жахливе.

Марія тяжко захворіла, а доньки кудись зникли.

Поліція довго шукала, але жодних слідів так і не було знайдено.

У бібліотеці велика картина, на якій зображені Анна та Ема.

А кров'ю написано, що ці діти пробудять диявола і вже готові до операції.

Пізніше ми знову побачимо священника.

Він просто собі сидить та їсть.

Дуже дивний тип, насправді.

Керолайн говорить про свою знахідку, а він радить нам відвідати операційну, що знаходиться далі по коридору.

Зайшовши в оглядову кімнату, знову зустрінемо священника.

А за вікном видно, як якийсь кремезний чоловік у протирадіаційному костюмі повільно крокує навколо столу.

Запитавши святого отця про це...

Той скаже, що нічого не бачить.

Здається, це лише в нашій уяві, чи цей козал нахабно бреше.

Коли зайдемо в операційну, того чоловіка вже не буде.

А оглянувши стіл, спотворене тіло прокинеться і атакує нас.

Таким чином ми по суті зустрічаємо першого боса.

На цей час гравець вже знайде дробовик, а проти цієї штуки монстр нам у принципі зробити нічого не може.

Тому за 3-4 постріли істота помирає, а нам відкривають нові шляхи для дослідження.

Таким чином ми зможемо спуститися глибше у підвал, а саме в секцію морга.

Там капець як темно, а ще, доки генератор працює, шлях далі заблокований водою.

у якій лежить оголений дріт.

Тобто доведеться повертатися на початок і вимикати живлення, щоб пройти в цьому місці.

Оглянувши локацію, зрозуміємо, що це не просто морг.

Тут ще є таємний прохід, котрий приводить нас до якоїсь в'язниці.

Тут тримали людей, але з якою ціллю?

Невже експерименти?

Хто зна, проте ми знаходимося.

ходимо тут якусь відеокасету.

А це означає, що час повернутися в кімнату для нарад і переглянути відеоматеріал.

Знову стається дещо дивне.

Так само, як і з дзеркалом, що перетворюється на портал, кінопроектор теж може перенести нас у запис, що зроблений колись у минулому.

Таким чином працює переміщення у часі, чого я точно не очікував.

Ми відвідаємо цей самий морг за декілька десятиліть до нашого часу.

Доведеться вирішити головоломку, аби відкрити той самий таємний прохід.

І зробивши це, Керолайн побачить, що у клітці зачинена одна з дівчат.

Анна.

Вона говорить, що її замкнули тут люди в дивних протирадіаційних костюмах, озброєні молотами.

А також серед них був її дідусь, Ной.

Користуємось знайденою кислотою, аби розчинити замок.

Після цього показуємо дівчинці фото.

По її словам, цю фотографію зробив батько учора.

Однак Керолайн запевняє, що отримала її тиждень тому.

схоже, не розуміючи, що потрапила у минуле.

Звісно, такі слова лякають Анну, і вона відмовляється надалі спілкуватися з нами.

Поки що тут ми нічого не можемо зробити.

Так як ми облили замок кислотою в минулому, якщо повернутися зараз на це місце, клітка буде відчиненою.

Там лежатиме ключ, котрий знадобиться, щоб відчинити декілька важливих дверей.

Відшукавши ще одну касету з надписом «Каплиця»,

Робимо ті самі дії і таким чином переміщаємось у минуле.

Тепер зустрічаємо священника.

І цей момент мені сподобався.

Ми вперше говоримо з ним.

Однак Керлайн досі не може второпати, що вона у минулому.

Проте важливо інше.

Коли ми на початку гри зустріли цього мужика вперше, він сказав, що вже бачив нас раніше.

І ось цей момент.

Він бачив нас тут, коли ми були в минулому, а загалом ми прийшли сюди, щоб отримати деякі предмети для головоломок і таке інше.

Не буду вдаватися в деталі.

Здається, куди б ми не пішли, так чи інакше постійно будемо зустрічати цього дивного священника, який начебто нічого не знає, але весь час опиняється в місцях, де ми знаходимо якусь інфу щодо дівчат.

Правда, цього разу ми побачимо досить дивну картину.

Мужик сидить буквально без руки і стікає кров'ю.

На жодні питання не відповідає, а Керолайн коментує, що, мовляв, треба знайти спосіб допомогти йому.

Таким чином ми знову користуємося вже іншим дзеркалом, аби потрапити до спотвореного альтернативного світу.

Побачимо, що тут замість священника сидить манекен, без однієї руки.

Треба буде відшукати кінцівку, а також степлер, аби таким чином спробувати нестандартний вид медицини, який, до речі, спрацює.

Повертаємось в реальність, і священник дякує нам за допомогу.

Однак рівень IQ Керолай не дозволяє їй зрозуміти, що сталося.

Вона каже, що це не вона, і взагалі, мабуть, це був лікар, вона ж не вміє зшивати руки.

Ну коротше, оцих моментів, де гравець вже знає все наперед, бо це очевидно, а головна героїня жорстко тупить, це прям бісило, кажу відверто.

І таких моментів було немало протягом гри.

Містями було відчуття, що ми граємо за якусь дурепу.

Ну, це я так, без негативу.

Вирішивши купу інших головоломок, ми дістаємося до офісу Вільяма, батька Анни та Еми, і знаходимо його мертвим.

На столі стоїть вино, схоже, його отруїли.

І цікаво, хто б це міг бути?

Керолайн, мабуть, і не здогадалася б, якби не купа записок та щоденників, що розкладені та розкидані по всій лікарні.

В цілому, більшість сюжетних моментів розкривається якраз через записки, але розбирати кожну це було б незручно і довго, тому спробую якось розкласти все по полицям одразу.

У минулому, декілька десятиліть тому, молода пара Марія та Вільям переїхали до цього будинку, частина якого відведена під міську лікарню.

Вільям працював лікарем, тому він вважав рішення переїхати сюди правильним.

Місцевий священник помер, і сюди надіслали нового – батька Марії, тобто Ноя.

Спочатку все було добре, звичайне життя і таке інше, а з часом…

Пара почала часто чути вночі якісь дивні звуки з підвалу.

Не мов хтось або щось стукає по металу.

Проте це здавалося більше чимось уявним, адже будинок доволі старий.

Великої уваги цьому не приділяли.

А варто було б. Адже якщо вірити запискам, батько Марії Ной

І батько Вільяма Бертрам були членами якоїсь секти Полукса.

Ці люди вірили в древнє божество, яке, на їх думку, потрібно відродити, щоб змінити і направити цей світ на вірний шлях.

Щоб викликати знадр пекла жахливого демона, потрібно було переносити в жертву дітей-близнюків.

Таким чином лікарня була прикриттям.

Члени культу часто викрадали новонароджених, або навіть на стадії ембріону дітей-близнюків, аби пересадити їх в інших вагітних жінок.

Однак їхній план не спрацьовував.

Якщо навіть народжувались діти, вони були неймовірно потворними і помирали практично в найближчі дні.

Секта ставала злішою і активніше викрадала дітей, на що звісно ж звернула увагу місцева влада.

Про секту звісно вони не дізналися, а під приводом низької якості лікування лікарню зачинили.

Однак секта нікуди не поділась.

Хоч тепер викрадати дітей стало складніше, вони все ще продовжували робити це.

Ной був справжнім виродком, його не цікавив ні хто та ні що, лише глобальна ціль – відродити демона.

Таким чином секті вдавалося зробити так, аби Марія завагітняла близнюками.

Через постійні експерименти з заплідненням жінок в надії відродити демона, яйцеклітини, над якими працювали члени культу, почали випромінювати сильну радіацію.

Через це сектанти піддавались страшному опроміненню, і тому з них буквально почала сповзати шкіра, шар за шаром.

Було прийнято рішення одягнутися в спеціальні костюми.

ходити в них постійно.

З часом, коли народилися близнюки, Анна та Ема, сектанти вже знали, що їхній план працює.

І коли дівчатам виповниться 10 років, Ной та інші принесуть їх в жертву, аби відкрити таємне святилище, де й буде відроджено демона.

І коли настав цей час, вночі Ной увірвався в спальні дітей і викрав їх.

Відвів до місця проведення ритуалу, однак все пішло не за планом.

Марії вдалося оглушити одного з сектантів і звільнити дітей.

У цьому їй допоміг батько Вільяма, Бертрам, один з сектантів, який схоже зрозумів, що він разом з послідовниками коять жахливі речі.

Вони тікали через ліс, думаючи, що якщо дістатися до місцевого порту, з'явиться шанс врятуватися.

Але сектантів було занадто багато.

Люди в спецкостюмах оточили мати та дітей біля дерев'яного моста.

Одна з дошок зламалась під ногами Емми і та впала у воду, а Марію та Анну схопили.

З тих пір минуло багато часу.

якщо вірити записам, просиділа в камері близько семи років.

А Марії з часом ставало гірше та гірше, схоже, через те саме опромінення, якому й піддались сектанти.

Вона перестала впізнавати знайомих людей, її тіло жахливо спотворювалося.

Емма ж змогла врятуватися, і з часом, коли роки йшли, спогади про це жахіття сховались глибоко у підсвідомості.

Таким чином ми розуміємо, що протагоністка Керолайн це і є Емма Вайлдбергер, а той священник, котрого ми постійно бачимо, наш дідусь Ной, один з головних сектантів, що власне і влаштував все це.

Вільям, наш батько, витратив багато років, аби знайти протиотруту, що зможе врятувати Марію, і схоже йому вдалося.

Однак цей препарат практично одразу вбиває.

Лише на декілька секунд людина може повернутися в свою свідомість.

Саме Вільям...

Не уявляючи, що Керолайн його донька оглушив її і поклав у ванну.

Все для того, щоб взяти кров і змішати з кров'ю Марії.

Якимось чином це допомогло створити антидот.

Дізнавшись про це, Ной отруїв Вільяма, що ми, власне, і бачили раніше.

Що ж, здається, Анна досі може бути жива.

Скоріше за все знаходиться глибоко в бункері сектантів, де є розташоване сховище, котре так сильно хотів відчинити Ной.

Однак просто так пройти не зможемо.

Там стоїть сканер сітківки Ока.

В одному місці повинні одночасно бути і Емма, і Анна.

Через це ми приймаємо складне рішення.

Керолайн, тобто Еммі, вдається відшукати касету, на якій записані ми, коли нас поклали у ванну на початку гри.

Таким чином переміщаємося в часі і самі собі, бляха, вирізаємо око.

Доволі жорстко, але це рішення.

Так ми приходимо в сховище і бачимо Ноя.

Емма висловлює все, що думає про нього, а той просить йти за ним глибше в бункер.

Батько Ноя?

Зараз я пам'ятаю тебе.

О, Бог!

Ви повернули свої пам'яті!

Тоді ви пам'ятаєте, що ваша швидка тварина зупинила мене від захоплення вас і вашої сестри!

Захоплення, що може повернути нашого врятувача, коли Бог зберіг її.

Він заплатив їй за її гріхи.

Це все твоя шкода.

Ти теж вбив моїх батьків?

Радіація, яка приймається від Святого Плацента, дуже варіантна для нас, несправедливих і несправедливих людин.

За роки, Бертрим і його сон Вільям після нього намагалися знайти лікування для ефектів радіації.

Сьогодні Вільям вийшов.

З цим здійсненим, мені вже немає варіантів для нього.

Будь ласка, будь ласка, будь ласка, будь ласка, будь ласка, будь ласка!

Ти заплатиш за це, Ноа.

Що ти зробив до моєї сестри?

Де вона?

Бункер — це охреніти яке неприємне і дуже заплутане місце, серйозно.

Я тут блукав дуже довго, все тому, що постійно пропускав сходи, яких майже не видно через відчинену рішітку.

Це місце реально мерзость.

Але, так чи інакше, на найглибшому рівні ми таки знаходимо Ноя, а з ним і спотворена Анна на хресті.

Моя дорога дитина, ви вийшли зі своєю сестри.

Ви вийшли від падіння старого кордону.

Це світовий сигнал, справжній святок.

Бог випробував мою вірію, і зараз, що я знайшов ворога, ви повернулися до мене.

Моя роль?

Я організував усе.

П'ятнадцять років тому я зробив рішення, яке я згадував кожен день.

Цього часу я не дозволю вам втратитися.

Я маю вас тільки там, де я вас хочу.

Наступний час для ритуалу.

Зі своєю і твоєю сестерською кров'ю ми отримаємо втрату нашого святка.

У Його немовній благості Він зробить мене новим Попом, Супремим Пантефом!

Усі випадки в Ватикані зберігатимуться в цьому втручному місті!

Ви безумні!

Ви вбили моєї тати!

І через вас, своєї дитини і моя сестра Анна були порушені тією втручною радіацією!

Який тип монстра ви?

Починається непроста битва.

Члени секти в костюмах – це серйозні противники, котрі витримують багато пошкоджень.

Та й дійшов я сюди дещо з невеликим боєзапасом, тому довелося багато манцувати.

Але, врешті-решт, після перемоги ми підходимо ближче до Анни.

Користуємось вакциною, яку створив Вільям, і лікуємо нашу сестру.

Правда, вона майже одразу помирає.

Зате можна сказати, що ми її звільнили.

Дали її душі спокій.

Ну а тепер...

Ной, за те, що він зробив, повинен заплатити своєю кров'ю.

Він перерізає собі вени, аби напоїти та підсилити недозрілого демонічного бога.

В останній битві нам доведеться покласти цьому кінець.

Знищити цю жахливу істоту, щоб культ більше ніколи не зміг втілити свій план.

Битва з боссом насправді дуже легка.

Ця хрінь буде час від часу полюватися в нас жижею, але достатньо просто не стояти на місці, щоб уникнути демеджу.

Потрібно робити декілька пострілів у босса, а потім підходити до механізмів, що плетені якимись щупальцями.

Проходимо маленькі міні-ігри для того, щоб ослабити кріплення велетенського свердла над боссом.

А в кінці...

Емма робить точний постріл, і ця штука потужно пробиває монстра, покінчивши з його жалюгідним життям.

Ну і по суті все.

Отримавши ключ Ноя, можна йти на вихід з лікарні, і таким чином, у залежності від наших дій, отримуємо один з трьох фіналів.

Емма приймає те, що сталося, але хоч і вилікувала Анну, пригнічена тим, що так і не вдалося її врятувати, аби разом покинути це місце.

Інший фінал можна отримати, якщо не давати проти отруту Анні.

По суті, вони мало відрізняються, а от канонічний кінець, наскільки мені відомо, можна отримати наступним чином.

Після того, як дамо проти отруту Анні, можемо забрати болторіз.

Потрібно після битви з фінальним боссом повернутися в кімнату для нарад і переміститися у часі знову.

Тепер клітку Анни можна одразу відчинити, використовуючи болторіз.

Забираємо дівчинку разом з собою в наш час і йдемо на вихід.

Хоч Ема й пообіцяла все пояснити і в майбутньому повернутися, аби врятувати Марію, цього зробити вже не можна.

Героїня дає обіцянки, котрі не в змозі виконати, щоб переконати дівчинку покинути нарешті це жахливе місце.

Ну і на цьому власне сюжетна кампанія завершується.

Я не скажу, що сюжет у цій грі поганий.

Він нормальний, як для survival-хорору.

Але мене часом бентежила його подача, а також те, що Керолайн, здається, не розуміє очевидні речі.

Ну, то вже таке.

Загалом, можу сказати про гру, що це чудовий наслідник оселі зла.

Геймплейно це класний survival.

Дуже темний, дуже напряжний і доволі таки складний.

Особливо на початку.

Тому варто обмірковувати кожне своє рішення та думати наперед.

Чи потрібно тобі зараз бити тих монстрів?

Чи краще оминути, а повернутися з часом пізніше.

Я провів у цій грі приблизно 12 годин.

Намагався дослідити все, що тільки можна.

Вирішував головоломки, мочив монстрів.

Коротше, все, що ми знаємо про жанр, звісно ж тут є. І це чудово.

Це весело грається і в цій грі цікаво знаходитись.

Щодо сюжету ще дещо скажу.

Можливо я щось пропустив або розтломачив неправильно.

Це тому, що, як я й казав, частина історії подається в записках та щоденниках.

Але ця інфа дуже рандомно розкидана по всім локаціям.

Різні записки прив'язані до різних дат, і поєднати в одне ціле все це діло та ще задачка.

Я радий, що нарешті дістався до цієї гри, і після проходження можу сміливо рекомендувати її тим, хто, як і я, любить хороші survival хорори.

А ще, до речі, нам вже анонсували другу частину Tormented Souls, яка вийде десь у 2025 році.

По трейлерам та геймплейним роликам дуже схожа на оригінал.

Ну, я додам собі увішлист, і коли вона вийде, з радістю пограю.

Сподіваюсь, буде такою ж атмосферною та цікавою, як і перша.

Оце такі справи.

Що ж, хотів би вам подякувати, що були зі мною і додивилися до цього моменту.

Якщо я вас чимось зацікавив, то підписуйтесь на канал, ставте лайк на відео та натискайте дзвіночок, щоб не пропустити новий контент.

Скоро будуть ще відоси по хорорам, а також по іншим іграм.

Ще я був би дуже вдячний, якби ви підписалися на мій телеграм, посилання є в описі.

Там ми час від часу обираємо гру для наступних відео.

Окрім цього, там ви дізнаєтесь першим, коли виходить новий ролик, або коли планується стрім.

Звісно, якщо вам це цікаво.

Ну а на цьому у мене все.

Пишіть, що думаєте про Tormented Souls.

Як вам гра?

Чи вважаєте ви її годним сурвайвл-хорором?

І чи очікуєте другу частину?

Мені буде дуже цікаво почитати.

Що ж, всім велике дякую за перегляд, а я бажаю вам хороших ігор, веселих проходжень і пам'ятайте, далі...

більше