Іран атакував базу США в Катарі | Чому влада країни пішла на такий крок

В Катарі, де розташована американська авіабаза, прогреміли вибухи.

Це сталося невдовзі після того, як країна закрила свій простір повітряний через погрози Ірану відповісти на удари США по іранських ядерних об'єктах.

Дані Аксіос пише, що 10 ракет з Ірану в бік Катару було випущено.

Безпосередньо перед вибухами

Президент Ірану Масуд Пазашкян написав на своїй сторінці в соцмережі X наступне, цитую, «Ми не ініціювали війну і не хотіли її, але ми не залишимо вторгнення до Величеного Ірану без відповіді».

Кінець цитати.

Нагадаю, що Вашингтон готувався до потенційної відповіді з боку Тегерану після атаки на ядерні об'єкти Ірану, яка відбулася напередодні, повідомляв раніше телеканал NBC News.

Ну що, будемо розбиратися з тим, що нас чекає через війну на Близькому Сході.

Але на самій до нас завітали гості.

Вітаємо вас, шановні.

Мохаммад Фараджала, головний редактор видання «Україна по-арабськи» до нас з'єднався.

Добрий вечір.

І Юрій Богданов, експерт зі стратегічних комунікацій також.

Вітаємо, пане Юрію.

Вітаю.

Дякуємо, що прийшли.

Будемо розбиратись, куди це все веде.

От уже і по американській базі, очевидно, полеті.

Пане Мохаммаде, ваше бачення, що це все означає?

Якщо ми говоримо про... Доброго вечора ще раз.

Дякую за запрошення.

Якщо ми говоримо про іменно последню інформацію зараз, я думаю, що рано коментувати, оскільки ця інформація – це ракетіля, обломка ракет.

Тільки що інформація з Білого Дома, що ця база «Аль-Удаїд» в Катарі була евакуювана ще 13 днів тому.

Тобто це виглядає таким чином, що Штати дають іранському режиму зберігати лицо.

Це було раніше, коли був ліквідуваний Сулеймани і дали можливість атакувати пусту базу.

Це буде видно.

Але це більше схоже на те, що дійсно продовжується дуже серйозний експеримент.

До сих пор не прийнято рішення Запада демонтаж самого режиму Айтули.

Ця війна має дві цілі.

Одна ціль – Ізраїль і Запад її згодом, щоб не дозволити Ірану стати членом клубу ядерних держав.

В цьому всі згодом.

Навіть в цьому вже такий людина, як Фредерик Мерц,

який ми знаємо, абсолютний людина про міжнародний закон, але розуміє, що це атаки на Ізраїль, на Іран, як на суверенну державу, але він сказав важливе слово, що Ізраїль виконує грізну роботу за нас.

Тобто, з однієї сторони, це не зовсім красиво, але з іншої сторони,

Це дійсно потрібно.

Іран, правда, перейшов красну лінію, коли Захід пів року дозволив йому грати в якусь гру.

Тобто, грати на Ближньому Востоку, дестабілізувати, тримати свій народ в вакуумі.

Це таке.

Але коли Іран вийшов з цієї гри, перейшов на поле бою на Європу.

допомагає Росії вже дронами і вже недавно підтверджений фактами, це він таким чином підписав для себе дійсно смертний указ.

Пане Макомаде, але це ви говорите.

На жаль, ми не чули того, що це відплата, грубо кажучи, за участь в агресії Росії проти України, ані від Трампа, ані від навіть інших лідерів європейських тих же самих країн.

Звісно, це виплата, звісно, відповідь.

Але важливість в тому, що за останні 20 років було демонтувано кілька режимів детектаторських.

Саддам Хусейн в Іракі, ми знаємо відпочинок, Каддафі в Ліві і інші.

Зараз проводиться експеримент про те, можна ли демонтувати режим зовні.

Путем ліквідації перших людей військових.

Путем, що повністю ослабити режим.

Поки немає рішення вторгатися війська, але вони хочуть повністю відібрати з Ірану всі речовини сили.

Речовини сили були його проксі-силами.

Хезболла, Хусіті, Ліван і сирійський режим.

Вони це всі покалічені.

Тепер залишається в нього арсенал.

Балістичних ракет і країн, які хочуть бути на стороні, як Аман, як Катар.

І тепер цим дається питання, не буде тут нейтралітет.

Хочуть повністю відчуждати його.

І от потім, я думаю, якщо іранський режим не піде на зроблення з Трампом, що буде гра з новими правилами гри, от тоді ми побачимо нову фазу цього експерименту.

Але тут момент.

А чи не з'явиться в Ірану ще один такий твердий союзник в вигляді Росії?

Сьогодні міністр закордонних справ в Ірану поїхав до Путіна, і якраз вони цю ситуацію обговорювали.

От, пане Юрію, як вважаєте?

Я вже бачив, наскільки Росія може підтримати своїх союзників на прикладі Сирії, де фактично в три дні впав режим Асада, який Росія підтримувала 10 років практично.

З 2015 року, починаючи активно втручатися в сирійські справи, Росія не має можливості когось підтримати.

І Росія, але й сама тримається з багатьох причин.

Єдине, що їй може допомогти ця історія, це цінами на нафту, яка продовжить існування цього режиму.

І тут треба чітко розуміти, що якби Росія хотіла допомогти Ірану, в неї була б можливість допомогти, наприклад, з літаками радіолокаційного розвідки, які А-50, в неї були.

які ще не були виведені під час операції Павутина.

Були виведені або з строю українськими діями, або їх дуже мало, або немає такої політичної волі.

Тому що фактично іранське ППО, іранська авіація були сліпими, і власне тому, що в них немає таких літаків, немає інших засобів не супутникового угрупування власного, ні таких літаків.

Це перше.

Друге.

Треба розуміти, яка є природа відносин всіх цих диктатур.

Це не союзники, це не союзи, які диктуються якимось моральним правом.

Тобто ми можемо скільки завгодно казати погано про наших західних партнерів, але Європа допомагає нам і для своєї безпеки, і для якогось морального зобов'язання, тому що вони все ж таки є. І допомагає нам переважно або безоплатно, або під дуже...

льготними, пільговими умовами.

В той самий час відносини Росії і Ірану вони завжди поздавалися на дуже чіткому розрахунку.

Тобто Росія купувала у Ірана все, що купувала, або міняла на інші технології.

Те, що росіяни зрештою Іран кинули, ну, як завжди, це просто такі відносини високі у будь-яких диктатур.

Тому що по-іншому вони не можуть себе вести.

Це їх іманентна властивість.

От пан Мухаммад сказав, що те, що зараз відбувається, це такий експеримент стосовно майбутнього іранського режиму Айатол.

А як вважаєте, напевно, що в Ірані це розуміють.

І під час цього ж візиту, про який зараз пан Юрій говорив, вони теж розуміли, що, можливо, Росія не захоче ставати повністю на бік Ірану, тому що це ускладнить її міжнародну позицію.

Як Іран може відповісти?

От зараз ми бачимо ці ракети.

Ви сказали, що союзників не так багато залишається.

Яка ще може бути відповідь?

Можливо, асиметрична.

Я думаю, йде підготовка перед глобальною війною.

І кожна з сторон хоче ослабити іншу сторону якомога більше.

Тобто, сформований, ми його називаємо, осі добра.

Це Штати, це Євросоюз, це все навколо України.

Росія стояла почти полгода сама.

Но за три с половиной года, к сожалению, агрессия против Украины все-таки нашла союзники.

Это Иран, Северная Корея и, так скажем так, со стороны еще Китай.

Перед глобальной, огромной войне нужно, чтобы Россия оставила меньше между союзниками.

Северная Корея там все понятно, а Иран действительно нельзя его недооценивать.

Это серьезный союзник.

Какой я имею в виду?

У Ірану є все, що потрібно Росії.

Росії потрібні від Ірану не тільки дрони, немає живої сили.

90 мільйонів населення, які жили піввеки під фанатизмом.

Якщо потрібно в будь-якій країні демократії, лідеру, потрібно багато вибачати солдат, чому воювати, померти, а в Ірані проще.

Достатньо лідеру, духовному, фатуа,

про те, що ви сюди йдете, українці, ви в раю потрапляєте і підуть.

Це потрібно.

Це треба прекрасно розуміти.

Перше.

Друге.

Росія може допомогти Ірану, але не в такому вигляді.

Тому сьогоднішній візит вже насправді вигідний Путіну.

Путін, коли підписали це, так, він отримав серйозний урон за репутацію на Ближньому Востокі, вже його не вважають, як союзник, як гарант не розглядають.

Однак це теж йому вигідно.

Чому?

До сих пор непинні рішення, як я говорив, повністю, скажімо так, грубо демонтувати режим Айтулли, оскільки в цьому місці згодні і Китай, і Росія.

Але насправді йде ще, я це називаю, грізний договір між Трампом і Путіним.

Залишити під контроль Іран.

Тобто, штати потрібно.

Ірану зберегти, але без ядерного арсеналу.

А Путіну вигідно в цьому, дуже важливо.

Він пропонує себе підпосередникам.

Перше, легалізують таким чином канал з Трампом постійно.

Це факт.

Друге, якщо тоді Ірану дозволять залишити мирний ядерний атом, тоді потрібна сторона, яка подає ядерне топліво, де буде обогачений Іран.

І тут Росія себе отренумує.

Зараз важливо, що іранський режим готовий

приймати це униження і згодитися, або підуть далі.

Це дуже важливо.

Якщо підуть далі, звісно, ми знаємо, як закінчилася будь-яка країна.

Давайте так, за 70 років будь-яка країна, яка на Азіраїл нападала, сильніший союзник в регіоні, вона була знищена.

Це факт.

Це не те, що мені подобається чи не подобається.

Зараз йде експеримент.

Огромні питання, якщо знімемо режим, як буде з Проксією, хто буде контролювати територію.

І зараз Захід поки не хоче цього, хоче займатися Україною, тому пропонується Ірану.

І відсюди було заявлення Мерць на днях, призиваєть Іран немедлі повернутися.

І той самий питання Мохаммад бен Салман, Кромпринц, сьогодні вийшло з архіву.

Кромпринц у 2018 році говорив, що саме у 2025 році Іран може отримати ядерний арсенал і т.д.

Зараз це нам явний сигнал, що

Клуб з 9 країн ядерного режиму 10-го не пускають.

І зараз відбувається, що іранський режим, настільки він маневруваний, настільки він умний, і зараз кожен буде використовувати його слабості.

В тому числі і Путін, так.

Їхні союзники не ношуть ідеологію.

Ви ще згадали про глобальну війну і, звісно,

Не тільки ми тут її обговорюємо.

Збільшення витрат на оборону НАТО, прискорення оборонної промисловості, допомогу Україні обговорюватимуть країни-члени Альянсу під час саміту в ГАЗі.

Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив генсек НАТО Марк Рюте.

Посол США при Альянсі Метті Вітакер напередодні заявив, що очікує за результатами саміту НАТО заяву, яка на тлі загрози з боку Росії передбачатиме збільшення оборонних витрат Альянсу.

Раніше журналісти видання «Європейська правда» інформували, що на майбутньому саміті НАТО в Газі союзники планують ухвалити лише коротке підсумкове ком'юніке, не люблю це слово, лише з п'яти пунктів.

Тут ще таке питання в продовженні от глобальних загроз.

Столтенберг сказав, що Росія може напасти, якщо не інвестувати в оборону.

Це прям фактично я майже...

Цитую.

А для чого це пане Юрій зараз в Росії, до чого ми прийшли, що вона в принципі зараз ослаблена, в неї є, вона не може Ірану допомогти, тому що собі намагається щось досягти тут в Україні.

Як писав генерал Герасимов, прости господи за цитату, в своїй доктрині гібридної війні, Росії не треба перемагати військовим шляхом, якщо що.

Вони розуміють, що вони не можуть перемогти Україну.

Вони можуть просуватися ще дуже багато років, якщо в них вистачить сила, але в них не вистачить сила.

Але вони можуть спробувати зруйнувати євроатлантичну єдність, яка зараз базується на вірі в те, що НАТО спрацює, коли працює.

І Росії навіть не треба захоплювати, умовно, Литву чи Астонію.

Їм достатньо захопити якусь частину цих країн і далі дивитися, як будуть на це реагувати.

Нарва.

Ну, Нарва, наприклад.

Або Сувалський коридор, так званий.

Нарва, Сувалський коридор, будь-що.

Тут абсолютно права мій колега.

Їм не треба навіть це захоплювати.

Їм треба подивитися реакцію.

І тому, коли бачив Келога у Лукашанка, в мене одразу була думка, що

Дуже ймовірно, це розмова в тому числі про те, щоб не ризикували вони такими діями.

Тому що ми знаємо, що насуваються навчання Захід в Росії і Білорусі.

І вони в Білорусі.

І вони, очевидь, проходять не на тих територіях, де вони можуть загрожувати Україні.

Тому що наступати на Україну з Білорусі, крім Київського напрямку, дуже важко через місцевість, через ліси, через болота, відсутність доріг.

А ось на тому відтінку в них цілком можливі шанси на серйозну провокацію.

І це питання не військової доцільності, а політичної.

Тому що Росія, зараз розуміючи неспроможність перемогти на полі бою, буде намагатися організувати Європу.

Тобто, створивши загрозу, створивши передумову для діалогу, скориставшись страхами значної частини європейців перед війною,

привести якомога більшу кількість органоподібних урядів до влади в цих країнах.

І тоді і буде простіше з цим працювати.

Власне, протидія Заходу, позиція, яку декларує Мерц, і Макрон, і навіть Мелонія, і особливо скандинавські країни, найбільш послідовні, мабуть, з усіх, вони саме про це.

Тому що європейська єдність має проявлятися в разі російських провокацій, в тому числі у можливості захищати суверенну територію Європи

навіть якщо американський уряд і президент Трамп

будуть поводити так, як ми від них очікуємо, тобто боягузливо або відверто пропутінськи.

Тому це питання в тому, що ніхто не боїться, що Росія може воєнним шляхом захопити Європу.

Це неможливо.

Але скомбінувати воєнні провокації з політичними, для них цілком досяжний шлях, який не спрацював в Україні, але хто їх, враховуючи те, як діє Путін, вбереже їх від такої спроби десь в іншому місці.

Можна я відповім по-своєму?

Я вам, до речі, хотів запитання якраз на цю ж тему.

Ви якраз говорили про повільність, про повільність так званої осі добра.

Чи дійсно, якщо Путін почне ескалацію, встигне країни Європи без США, зі США відповісти саме десь в Східній Європі?

Добре.

Чому насправді Путін буде відповідати на Європу і, скоріше, так?

Усі розвитки даних показують, що цей літр може бути останнім мирним літром для Європи.

Це треба прийняти серйозно.

Як я казав, ось ці зла, на жаль, але це факт, демонстрували вирішеність.

Ось ці добра не дуже.

Тепер друге.

Путін хоче великий подарунок Цзінпінгу, а саме перевірити п'яту статтю НАТО.

75.

Мощніший союзник в світі.

Саме його мощна п'ята стаття.

Але насправді ніколи це не працювало на практиці.

Ми не знаємо.

Вона працює.

Чини.

І зараз акумулює у себе стільки бандитів, стільки севернокорійців, неюнів, що завгодно.

Небільшу провокацію, наприклад, Нарва.

Саме в західній частині, саме Естонія.

Ось питання, а що може бути Кирилівським для Путіна?

На жаль, ніякі.

Якщо він провоцірує, нападе, в найкращому випадку Європа відреагує, але не виведе війська.

А якщо ні?

Будуть ли португальські солдати воювати за Естонію?

Захоче ли Венгрия?

І якщо ми читаємо внимательно п'яте стаття, сказано три дні консультації, сказано, що кожна країна має суверенне право вмішуватися чи ні.

І ось саме, як казав мій колега, і Путін на цьому розраховує.

Тому у Захід зараз, дійсно, якщо будуть грати за правилами, він програє.

Правил давно немає.

треба вже саме з бандитами, зовсім іншим мовам підходить.

І зараз у нього слюни текуть на це.

Приход Трампа, на жаль, це йому плюс.

Чому?

Зараз в Штаті будуть воювати чи ні?

Вони можуть, а можуть ні.

Тому що, так, Конгрес, тільки Конгрес має право заявити, об'явити війну комусь, але головнокомандуючий Трамп може зберегти суверенне право, не вмішуватися.

І тоді кінець НАТО.

Ось і чому.

Ми маємо на це отримати стільки, що можна, але треба розраховувати на нових союзників.

Новий вид альянсів, про який говорив тоді до війни в Україні.

Три місця, саме Джонсон, Атланта, Атланта Плюс.

Тобто майбутнє за союзниками або за альянсами, які саме діляться з нами тими ж ризиками.

І за цим важливо.

І таким чином буде подарунок і Китаю, і щось інше.

Ось чому зараз Запад необхідний.

проявити вирішеність, щоб перевернути те, що потім, не дай Бог, буде гірше.

Дякуємо вам дуже за цю розмову.

З нами були Мохаммад Фараджала, головний редактор України по-арабськи, Юрій Богданов, політолог, експерт стратегічних комунікацій.