Кислиця про племінника, який загинув на фронті

Йому було 23 роки, Максу.

Максим його звали.

Як ви розумієте, в 23 роки йдуть в армію не тому, що призивають, а тому, що люди самі йдуть.

Він загинув.

І це була велика трагедія в родині, тому що трагедія, знаєте, коли привозять тіло

і йде моя сестра, щоб опізнати це тіло, а там нема ноги, нема обличчя, все згоріло, розумієте.

Це велика трагедія.

І я пам'ятаю цей складний момент, як якраз сидів в радбезі, коли я дізнався за певний час, короткий до того,

Що це сталося, і ти знаєш, ти сидиш перед Нібензію, і він починає розповідати, він тоді, здається, чи то про Бучу говорив, чи то про ще, що це все інсценіровка.

Це дуже складно, але трагедій таких в українських родинах дуже багато.

На превеликий жаль.