Мобілізація - проблема держави, а не ТЦК #бутусов #тцк

Насправді ТЦК не може бути поганим.

ТЦК – це частина українських збройних сил, частина сил оборони, які мають заслуговувати поваги, так як будь-які українські військовослужбовеці.

Але слова про повагу, вони не можуть висіти в повітрі просто так.

Вони мають обґрунтуватись на конкретних рішеннях.

Перше, мобілізація не може бути проблемою ТЦК.

Це проблема всієї держави і всього державного керівництва.

Це воно відповідає за це.

І воно має з цим працювати.

По-друге, мобілізація має йти не для того, щоб хтось виконав план.

Начальник районного ЦК відзитував «Я виконав план», начальник обласного «Я виконав план, я загнав».

Начальник поліції сказав «Я допоміг, ми теж загнали, допомогли виконати план».

Начальник учбового центру, якому закинули цих людей, сказав «Я виконав план, прийняв, передав».

От така формалістика призводить до масової брехні і безвідповідальності.

Єдина особа, яка має звітувати про план мобілізації, це має бути в першу чергу командир роти, основна людина на війні.

Він має сказати, зробити доповідь.

В цьому місяці я отримав таке-то поповнення.

В наступному місяці мені обіцяли таке-то поповнення.

І потім командир батальйона, так має сказати, командир бригади і зараз командир корпуса.

Так от коли всі ці командири, у них збігаються їхні доповіді, вони говорять, ми отримали це поповнення, ми можемо воювати, тоді мобілізація успішна.

А у нас мобілізація перетворилась просто в такі ганебні відеосюжети, де ТЦКшники, як у нас кажуть, ТЦКшники, не українські військовослужбовці, а правила говорять ТЦКшники, ТЦКшники ловлять людей.