На захисті неба! Як сили ППО знищують бойові цілі? Частина 2. Світ навиворіт. Україна 2025

Просто зараз я у бойовому гелікоптері і разом з командою наших героїв ми полюємо на дрони, які атакують щодня нашу країну.

У минулій частині ми почали масштабну експедицію з захисниками українського неба.

Ось бачите, йде бойова робота.

І намагаються збивати шахиди.

Ми відвідали одне з найсекретніших місць в країні.

Ось так, друзі, ніколи не знаєш.

Можеш стояти у заторі, бачити мікроавтобус, а там може знаходитись командувач повітряних сил і керувати протиповітряною обороною країни.

Аби показати вам, хто і як керує захистом кожного українця від ракет та шахетів щодня і щоночі.

9531 курсом Чернігів.

Згадання мобільної вогневої групи виявити, знищити.

хто і як власноруч захищає нас від небезпек з повітря.

На вашому рахунку скільки шахетів вже?

Один шахет і чотири розвідники.

Це ось другий виліт тільки?

Другий виліт, так.

Коли ви починаєте працювати?

Яка відстань?

До двох кілометрів.

Наша знімальна група разом із екіпажем гелікоптера, в буквальному сенсі цього слова, опинились у смертельній небезпеці.

Це Шахет.

І, судячи з усього, він йде просто на нас.

Шахет точно наближається.

У нас повні баки палива.

І ми намагаємось встигнути відбігти якнайдалі.

Війна щодня кидає українцям нові виклики – повітряні тривоги, обстріли, відключення світла.

Ми, наприклад, подорожуючи всією країною, постійно стикаємось з тим, що GPS-навігація не працює під час тривог та обстрілів.

І для того, щоб не булкати, іноді ми використовуємо давно забуті гаджети.

Доброго дня.

А чи є у вас атлас автомобільних доріг України?

Добрий день.

Так, звісно, є. Дякую.

Розрахуюсь картою?

Можете оплачувати.

Дуже вам дякую.

До нових зустрічей.

Розраховуючись карткою, завжди отримуєш більше.

Більше пропозицій, більше кешбеків, більше зручності і безпеки, більше безцінних емоцій.

В усі часи людство намагалось розгадати формулу сили.

Архімед шукав точку опори.

Галілей відкривав закони механіки.

А Ньютон сказав, сила – це дія.

Щоб бути сильним, потрібно рухатись.

Українці вже четвертий рік поспіль доводять цю істину.

Коли усім здається, що наші сили от-от закінчаться, ми щоразу знаходимо все нові і нові джерела сили у русі та дії.

Українці захищають.

Ось бачите, іде бойова робота.

Кохають.

Долають.

Де ти лізеш, Женю?

Мотузки немає далі.

Зберігаю цю мабутність.

Що ви робите?

Не хитайте машину!

Досліджують.

Такі малесенькі лапки тонкіші, ніж сірники.

Рятують.

Я переживав.

Давай.

Вірять.

Колектив церковний.

Дитячий хор.

Так у чому полягає формула сили українців?

Давайте дізнаємось разом.

Кожна експедиція для мене складається з деталей, які дуже важливі.

Розряджені акумулятори, спущена шина або ненадійний трос можуть підвести у будь-який відповідальний момент.

Вирушаючи в дорогу, я завжди ретельно перевіряю спорядження.

Але є речі, які неможливо передбачити.

Ранкова кава, наче серце, перекус на ходу, смажена їжа.

І ось вона, печія.

Неприємний супутник, який може зіпсувати подорож.

Але я й до цього підготувався.

Гіалера.

Смакуй життя без печії.

Все перевірили.

Гіалера на місці.

Можемо їхати.

Все небезпечно.

Була в такий момент, це може в нас.

І от звук починає віддалятись.

Здається, шахет пройшов повз.

Ми повертаємось до роботи.

Це було страшно.

Набор, займаємо робочі місця.

Так я давно не бігав.

Це наше життя.

Чим швидше біжиш, тим краще.

Він так низько був, так гучно.

Здавалося б, що просто в нас.

Будем доганяти того ***.

Каже, будемо доганяти того, хто нас налякав.

Зразу два борти здіймаються в небо.

Бо окрім шахета, що пролетів повз нас, є інші.

І їх багато.

Кожен екіпаж летить у свій сектор пошуку, аби знайти та знешкодити ворожі цілі.

От чесно скажу, кожного разу вилітаєш з відчуттям, що ти точно не можеш сказати, ти повернешся чи не повернешся.

Дуже багато ризиків.

Відчуваєш, наближається БПЛА.

Тим часом на другому борті працює один із наших операторів.

І здається, в них ця ніч більш врожайна.

Вони вже бачать безпілотник.

Ворожий дрон починає маневрувати.

Тепер все залежить від майстерності кулеметника.

Щойно в небі було спиття цілі якоїсь.

Ще один безпілотник-мінус.

Другий екіпаж – красунчики.

Цілі в районі більше не фіксуються.

Екіпажам дають команду повертатись на базу.

Ну так я вам скажу, друзі, екстремальненько.

Екстремальненько, стрьомненько.

Особливо, коли твое тіло, і я бачу поряд вибух повітря.

Взлітає вибух повітря.

Ти в той момент думаєш тільки про це, що ми теж в повітрі, і ми теж на радарі як ціль.

Але на цьому робоча зміна екіпажів не закінчується.

Адже тривога триває.

І повідомляють про запуски нових груп шахетів.

Якщо будуть підранки, підемо раном.

А поки що, так, пару годин можна поспати.

Пару годин поспати.

Поїхали.

Поїсти, поспати.

І почистити строю.

У нас тільки так.

Або чистиш зброю, або їстиш, або спиш.

Їсти по-маленькому, спати.

Ну, так.

Що ж, друзі, прямуємо туди, де перепочувають ті, хто щойно обороняв наше небо.

Це розсухування, де знаходиться і льотний, і технічний склад, і забезпечення, яке...

Обслуговує.

Де командир спить?

Тут ви чекаєте на сигнал тривоги, так?

Так, ви бачите, чекав, піднявся.

Отак облаштований побут.

Ліжко, спальничок.

Тут вас четверо, так?

Екіпаж, так.

На добраніч.

Не прощаємось, я думаю.

Вже зараз нікого нема в коридорах.

Пусто, тому що всі терміново, поки є можливість, могли б відпочивати.

Перед тим, як легти спати, ви?

На завтрашню сміну вже готові набої.

Ось.

Ківсів треба перетерти, щоб потім не заклинив кулемет, тому що кулемети в нас дуже ніжні.

Коли я кожен патрончик перетер, перебрав, воно потім в вузлах і поможе.

Оце наша кімната нашого екіпажу, я і три оператори.

Зараз буду цягати спати.

І ось так щодня, щоночі живуть ті, хто захищають наше небо.

Спати буду в одязі.

В чому їздиш, тому спишила, сил нема.

Танька, ти ж лягай спати.

Треба набратися сил.

Доброго дня.

Вітаємо на ВОГ.

Буду вас очка дизель, повний бак.

Щось прохолодно.

Чайок є гарячий у вас?

Звичайно.

Дуже смачний.

На ВОГ завжди смачно.

Дякую.

Сьома колоночка.

Йду сюди за бабусинним секретом.

За чаєм «Калина з перцем».

Дуже крутий.

Доброго дня.

«Калина з перцем» є?

Так.

Зігрітися хочеться.

Смакуйте в благодійному стаканчику.

П'ять гривень.

Бог перерахує на медичне обладнання.

Із задоволенням.

Ваший стаканчик фірмовий.

Дякую.

І чай «Калина журавлина».

Дуже вам дякую.

Гарного дня.

Щасливої дороги.

Чекаємо нового.

Калина з перцем.

Навок.

Мені це ок.

Ще подивитися на екрані, бо там працювали.

А це зелене.

Ось зелене.

Вони президенти.

Вибачте, подзвонив президент.

Я надіслав інформацію.

Продовжуємо роботу, допит завершив.

Біля нас тут прям летить шахет.

Дуже вискочний.

Постріли, звуки шахетів.

Для вас це дуже звичні робочі звуки, так?

Ну так.

Дуже вискочний.

Реально мобільна вагоногрупа працює.

Щось приготів.

Я справді вражений.

Шахет летить в наш бік.

Його чутно дуже чітко.

Звук наближається з кожною секундою.

Але командувач жодних емоцій.

У цьому спокою я бачу головне – довіру.

Він знає, що його і всіх українців прикриють і ті, хто поруч, і ті, хто працює на відстані.

Поки що загроза в нас дала якогось 120 км від нас.

Це дійсно час для чайку.

Мобільно-вогневі групи намагаються облаштувати собі побут.

А тут, бачите, у хлопців в кубіку газовий балончик, чайничок.

Є сковородка, є тушонка, є мівіна, є всяке.

Це для життя в полях?

Так.

Це ми вже чисто від себе зробили тут собі таку кухню, тому що виїжджаємо в полях.

Кожну ніч, кожен день беремо з собою.

Поставили балончик і все.

Так тут просто отсік був для чогось.

Анука, заплющіть очі і уявіть, як би сьогодні перший день після війни.

От ваша перша така мрія.

Що зробити?

Відіспатись.

У вас, до речі, виходить специфіка така, що багато хто про це не думає.

Що ви люди, які, в принципі, як сови.

Вночі працюєте завжди, а вдень ви спите?

Так.

Ну, не завжди.

Вже адаптувалися до ночі і поспали 3-4 години, і вже цього достатньо.

У вас чого є?

У вас таке поняття як сніданок?

Чи якось...

Цей режим змінюється?

Коли ми приїжджаємо на зміну, годину вісім вечора ми там снідаємо.

Там ночі, можна сказати, обід.

І утром це вже як вечеря.

Вітаміна Д вам не вистачає?

Це жарт і не жарт одночасно, так?

Так.

Хоч це банально військове щастя, просто бути біля родини поруч, просто спокійно відпочити, побути з коханою дружиною.

Не бігайте тут по морозу, по дощу, по цим калюжам всяким.

Просто спати ночі в теплій кроваті з дружиною.

Бачить дитину.

Просто прокидатися вранці, а не засинати.

Піти на свою роботу, яка мені подобалась.

Яка у вас була робота до війни?

Я займався меблями.

Я збирав в кухні.

Мені це подобалось.

І дарували радість людям.

Нова кухня – це завжди початок нового етапу життя.

Так.

Ось, друзі, бачите як?

Люди, які збивають дрони, мріють про те, що відчуває

кожна людина, яка живе в містах, які захищені.

Дякую вам.

Розкажіть про родину свою.

Хто у вас є?

Дружина, син.

Переживають, дзвонять.

Зрозуміло, що я завжди кажу, що все добре.

Ну, я зараз мамі теж не казав, де я. Сказав, в Полтаву знімати галушки.

Потім побачить по телевізору.

Жарти жартами, та довго чаювати не доводиться.

Полюва кухня згортається буквально за секунди.

Так.

Цей більш за все піде на Полтаву.

Знаєш, що я вдома сказав, що я в Полтаві?

Але є ціль, що рухається просто до нас.

На відстані 18 кілометрів висота 1100.

Я вже був налаштований знімати збиття, але знову несподіванка.

Поки пропав.

Не з'явився.

Друзі, ось бачите, зник з радару один, але це не привід розслаблятися.

Він може вистрибнути хоч тут, в будь-якому місці, тому що може опуститись низько, йти низько для того, щоб пропасти з радару.

Ворог не дурний також, не можна його недооцінювати.

Вони постійно коректують свої маршрути, щоб нам було важче завдавати їм ураження.

Але ось вже шахет біля нас.

Летіть!

Йде дрон на нас.

Зараз побачимо бойову роботу.

Зовсім біля нас, зовсім близько.

Загалом, скільки ви зазвичай маєте часу на прийняття рішення?

Практично в ціні секунди не працює той досвід, який мав за ці три роки.

Як мозок справляється з атмосферою, коли в небі 700 цілей?

І от навіть я чую з усіх телефонів, динаміків, назви різних міст, різних ситуацій, і все це одночасно.

Як мозок встигає обробити цю інформацію і в секунди прийняти рішення?

Коли йдуть масові нальоти, то надається певне повноваження приймати рішення самостійно.

Починаючи з командувачів повітряних сил, завершує уже командир матерії, дивізіона і пілотами повітря.

Який, якщо отримав задачу, це цель його, то він вже не запрашує команду на знищення, він вже здійснює самостійне знищення.

Я от підготував цифри, що повітряні сили знищили з 24 лютого 2022 року вже 26 тисяч ворожих повітряних ціл.

Це 3 тисячі ракет, більше 14 тисяч безпілотників, 370 літаків, 330 гелікоптерів.

І от загальна ефективність 85%.

Якби таке ви почули у 22-му році, ви б сказали, що це реально взагалі?

Партньори іноді дивуються, і фраза така, ми бачимо, що ви це робите, але ми не розуміємо, як ви це робите.

Ми вже не їдемо вас навчати.

Ми їдемо вас вчитися.

За час повномасштабного вторгнення, який випадок ви вважаєте найдивовижнішим, який демонструє, що немає неможливого?

Це перша робота нашого патріота по кінжалу.

Це була зброя, з їх точки зору, непереможна зброя.

В принципі, ВПО – це захист, це безпека.

Але певну частину людей сприймають як небезпеку і кажуть, а чому вони збивають над містами?

Ви, як людина, яка захищає наше небо, що б ви сказали їм?

Безпека завжди стояла дорога.

І за...

Недостатній кількості з інфра-ракетних комплексів ми вимушені іноді застосовувати над містом.

Падіння вламки, воно набагато менше причиняє наслідків, ніж влучання ракети з бойової частини 450-го іноді, більше кілограма, яка грудною на землі.

Практично все.

Ми маємо таку ситуацію, сподіваємось на реакцію наших партнерів стосовно поставки ППО, що ми повинні закрити небо.

зробити на кшалт такого своєбратного купола, або для цього потрібно ще більше і більше комплексів.

Як Ви бачите розвиток нашої протиповітряної оборони?

Чи можливо створити ППО, яке ефективно на 100%?

Жодного комплексу в світі, який гарантовано знищує 100%, поки не існує.

Можливо, з використанням штучного директа, нових технологій ми досягнемо, але це треба ще попрацювати.

От зараз цей звук – це що?

Це йдуть підриви повітря.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ви очолювали повітряне командування «Центр».

Для тих, хто не знає, коротко поясню.

Повітряний простір України поділений між чотирма повітряними командуваннями.

Одне з них – ПВК «Центр».

Воно відповідає за вісім центральних областей, включно зі столицею.

Як тоді ми вистояли?

Дуже важко було.

Ми воювали зброєю третього покоління проти зброї 4+, а то й п'ятого покоління.

І, самі розумієте, сили були неравні.

Але, тим не менше, результат є. І коли... Перепрошую, балістика.

Балістика?

І знову лічені секунди.

Командувач займає своє місце.

І починається новий протиповітряний бій.

Навіть у такий напружений момент тут немає хаосу.

Лише зосередженість і чіткі команди.

Як обстановки по балістичним ракетам?

Постерігали до двох.

Балістики втратили в районі Полтави.

Готові всім?

Так, прийняли, вже виконали.

Летіть!

Йде дрон на нас.

Зараз побачимо бойову роботу.

Хвостін, біля нас!

Хвостін, зовсім близько!

Хвостін, пішли!

Хвостін, так!

Наживо!

Для того, аби збити шахет, необхідно потрапити у критичні вузли.

Двигун, паливний бак або безпосередньо в бойову частину.

Тобто навіть якщо в повній темряві екіпажу вдається поцілити в крило, від цього дрон не падає, а продовжує летіти далі.

Уявіть собі, наскільки це важко зробити, коли він летить від тебе за тисячу метрів.

І звідси виглядає маленькою точкою, до того ще й чорною.

Щоб ускладнити роботу протиповітряної оборони, супротивник фарбує безпілотники у темний колір.

Короб патронів витрачено, але ціль поки не збито.

Колемет перезаряджають, а дрон на шаленій швидкості продовжує летіти далі.

Ось це так відбувається дуже швидко, дуже активно.

Але дрон віддаляється швидше.

Дальність перевищає 400 автокілометрів.

На жаль, попадання не було.

Поки міняли обойму, дрон вийшов із зони нашого ураження.

На жаль, попадання не було, але таких груп не випадково.

Півтори тисячі працює по всій Україні.

І та, що найближчий, та зазвичай збиває.

Не впоралися, але... А що ви відчуваєте, коли...

Працювало і не вийшло.

Коли працюєш, отримуємо приплив енергії.

Але коли ціль не знищена, більшість переживання через те, що вона зараз рухається в сторону, де знаходяться населені пункти, де проживають цивільні люди.

Щоб у колег із сусідніх підрозділів було більше шансів вразити ціль, хлопці передають їм усі координати.

Акустично та візуально виявили БПЛА типу «Шахет».

Прийшов над нами, висота в районі 700-750 метрів.

Ціль невражена, продовжила рух на великій швидкості.

Екіпаж, готовність №1.

Готовність №1.

Готовність №1.

Готовість №1.

Полетіли дрони.

Ось так, друзі, це працює.

Треба просто стрибати в водах.

Годинка три п'ятдесят.

Побігай.

Так, броню.

Запустили лопаті.

Це миттєво відбувається.

Ось, є. Встань, вдягайся.

Встановлений кулемет.

Зарячений.

Ми готуємося до зльоту.

Спадки хочеться.

Захасили мотор.

– Чого ви роздягнулись?

– Друга готовність.

Повертаємось на базу.

– Так?

– Так.

Друга готовність – це на базу?

Так, і чекаємо нової готовності 1.

Ось, друзі, реальність.

Я не зрозумів.

Готовність 1 – ми сюди.

Готовність 2 – це повертання на базу.

Не наші шахиди.

Це був мій найшвидший політ.

– Що, спати будете?

– Та ні.

Куди вже спати?

Вже сніданок будемо чекати.

Ой, краса яка, вже свята.

Ми працюємо разом з групою армійської авіації.

Бачимо, наскільки це непроста, небезпечна і при цьому дуже важлива робота.

І це реально рятує життя, рятує інфраструктуру.

Але при цьому це надважкий, неймовірно складний режим та графік роботи.

Коли ти не маєш часу спати, ти не знаєш, коли тебе піднімуть по тривозі.

І у тебе є 5 хвилин, щоб зібратися і добратися до гелікоптера.

і злітати.

Невідомо наскільки, невідомо куди, і на превеликий жаль, ти ніколи не можеш точно знати, що повернешся назад живим.

Ось так, друзі, ми звикли бачити в новинах ефектні кадри збиття, великі цифри у зведеннях повітряних сил.

Але реальність інша.

Насправді бойова робота може виглядати і так, з годинними очікуваннями та переривчастим сном по кілька годин на добу.

Тож зараз ми можемо побачити зсередини, як бойові будні виглядають насправді.

Тут інші екіпажі сплять.

Тому тихесенько.

Тут знаходиться Володимир Володимирович.

Він знає все.

Паш, працює.

Володимир Володимировичу, доброго вечора.

Доброго.

Це ви нас будете?

Це я вас божу, я вас піднімаю.

Я начальник штабу точки.

Я отримую команду від повітряного командування.

Ставлю задачу екіпажу, екіпаж пішов виконувати завдання.

Що зараз у нас?

Атмосферка яка?

Вас підняли, були цілі.

Штук п'ять було.

Працювали наземні вогневі групи, тому що цілі пропадали з охорони.

І якісь цілі, можливо, збив винищувач, Ф-16.

Поскольку цілі в радіусі 100 км нема, дали команду нам на повернення на майданчик.

Що зараз з обстановкою?

Скільки шахидів зараз?

Ну, шахидів, ну десь 20-70 це точно є. Тут часом на борт працюють теж наші бригади.

Гелікоптери теж, так?

Так.

Коли йде масована атака, то вони йдуть напливом прямо, волною.

Раз там 20 штук, потім за ними наступна партія 20 штук.

І так от вони, партія за партією.

Ну що, сьогодні у нас ще буде виліт?

Якісь запуски будуть.

І з півночі, і з сходу.

З півдня, думаю, що вряд ли.

Коли ви спите?

Спимо, як є час.

Скільки у нас буде часу приблизно перепочити?

Якщо запустять, то часа через два-три.

Добре.

Сніданок з 8, але можна поки що попити чаю, кави.

Час до сніданку кожен проводить по-своєму.

Хтось іде грітися в душ, хтось, як я, п'є чай.

Дехто розкладає карти, а комусь вистачає сил навіть на спорт.

О, і ви тут.

Ви вже встигли побігати?

Так.

Скільки пробігли?

Трешечку.

От ви монстр.

Дайте я вам потисну руку.

Бігти в п'ятій з чимось ранку.

Після полету важкого.

Це вже звичка.

Чи гарно, чи погано, я не знаю.

Фізичне навантаження – це і боротьба, і застреслива ситуація, і трошки зняти накопичену втому.

Не знаю, мені воно допомагає.

Фізкульт-привіт.

Ви дуже крутий.

Це ж чай будете, так?

Ну, душу риму, так, і кава.

Клас.

полівий варіант.

У мене десь виходить близько трьох гарняток таких на добу.

Еспресо справжній?

Так.

Пригощайтеся.

У вас небезпечна робота.

Вас можуть збити щодня.

Як воно працювати і жити, усвідомлюючи такий ризик?

Такий ризик щодня існує для всіх.

Когось можуть збити просто машиною на дорозі.

Я не вважаю, що наша робота чимось небезпечніше, чим інше.

Ми на це навчалися.

Ми розуміємо ті ризики, на які ми йдемо, і ми знаємо, як ними керувати.

Мені здається, що наша ситуація під контролем.

Не настільки все критично.

Про родину трошки.

Дружина, дві доньки.

Старшої 25, а молодшої 11.

Пишаються папою.

Сподіваюсь.

А що кажуть, коли батько повертається у відвузку з війни?

Таке почути навіть страшне, що... Я для них в офісі працюю.

А, ви для них в офісі?

Тобто родина не завжди знає, де ви.

Ну, і ще моя мама дивиться всі ваші передачі, а їй 75, і... Що робити?

Я от сижу і думаю зараз про вашу маму.

Що робити з програмою, щоб і матеріал такий не втратити, і маму не лякати?

Давайте ж скажемо щось мамі.

Все буде добре, все буде Україна.

Ну, я скажу вашій мамі, що син дуже у вас класний, дуже людяний, дуже сильний.

І з ним не страшно.

Ну, а в мене, якщо чесно, ледве вистачає сил, щоб дійти до ліжка.

Дім, перша готовність.

Знову?

Йопит, зараз це котрогодина.

7.46.

Тільки заснув.

І сон почав снитися.

Їдете?

Хвилина.

Зрозумів.

Хотілося б більше.

Реально роботі не позаздриш.

Новий бойовий виліз.

Як все так швидко у вас?

Готуємо наш вертоліт до виліту, заправляємося.

А що у нас зараз?

Зараз повітряна тривога.

Чекаємо команду.

на роботу, якщо БПЛА зайде в нашу зону відповідальності.

Поки всі в готовності чекати.

Може бути розвідник, може бути кибнаціль для перевантаження нашого ПВО і витрати ресурсів.

Ну так, один зліт таки виходить нормально.

Так.

Війна — це в першу чергу економіка.

Чим більше витрати, тим менше можливості на подальші розвитки та на наступні дії.

Ух!

Тут, до речі, можна прочитати, там питали в іншому борті вночі, рік народження, а ось тут все є. Повітряне судно, Мі-8.

Ух ти, прикол!

Це моя щаслива дата.

Він народжений 17.06.2013 року.

17 червня, як мій день народження.

Тобто він був створений на моє 30-річчя, і він досить новий, йому 12 років всього.

Ну, так.

Виробництво міста Казань, Росія.

От бачите, яка доля непередбачувана.

Елікоптер зроблений в Росії.

Зараз працює в Україні, щоб воювати з Росією.

Ось так, напевно, коли робили, ніхто подумати не міг.

Цей борт зроблений був по заказу на США, на афганські збройні сили.

А після виходу збройних сил США з Афганістану, частина бортів була туди забрана і передана нам у 22-му році.

Зараз ми побачимо, як цей афганський борт вміщить російські дрони.

В чому основні переваги полювання за дронами саме на гелікоптері?

Якщо брати мобільних вогневих груп, вертольот більш мобільний, літаки працюють керованими ракетами, їхня вартість теж немала.

Ми працюємо з звичайним кулеметом.

Це набагато вигідніше.

Скільки у вас вже в вашому багажі?

45, 39 шахидів і астронігербіри.

Рекордно за одну зміну скільки?

8.

Ще, крім того, ми починали по-перше стріляти з РПК з маленького кулемета, з АКМ пробували, з автомата Калашника, вони так само падають, як і з цих кулеметів.

У мене 4 збитих з автомата Калашника.

Забубони, традиції.

Що перед польотом робите?

Я, допустимо, не бриюсь перед польотом.

Та коли у вас тут брітися?

Вас піднімають 5 хвилин на підготовку.

Шкарпетки нові не одіваю ніколи.

Вони чисті, тільки щоб не нові, не з етикетки.

Тобто нові шкарпетки, гоління, це все?

Чисто мої забубони.

Саме головне, я ж кажу, що...

Він був не підвів, не заклинив.

Його треба погладить, поцілувати, як жіночку.

Жіночку іноді можна погладить, поцілувати, але не буде слухатись.

А цей?

Цей буде, цей буде.

Ну, тут льотні свої забунилися.

Ну, то вже до льотчика.

Фотографія сина, який завжди з собою.

Зараз йому вже 12.

Вас кличуть.

Повітря.

Зліт.

Ось так швидко все змінилося.

Терміново броніки.

Страхуємось.

І полетіли.

Ви спостерігаєте реальну ситуацію.

На жаль, реальний вечір українців.

Але погляд з іншого боку зовсім.

Добре, прийняв.

Дякую, працюємо.

Прийняв.

Поки сиджу тут і спостерігаю, ловлю себе на думці.

Коли ми вдома під час обстрілу чуємо вибухи, роботу ППО, нам страшно.

Ми не спимо, а вранці кажемо – ніч була пекельна.

Але погляньте, як проходить ніч тут.

Тут не просто постійні звуки шахедів та пострілів, а щохвилини нові загрози.

Але замість страху – спокій, тиша, жодного зайвого слова.

Усі працюють, щоб ми з вами могли просто дочекатись ранку.

А ви бачите ціцю?

Які дані по втратам?

Зрозуміло.

Ми не маємо права озвучити в ефірі ту інформацію, яку зараз отримав командувач повітряних сил.

Але, на жаль, трагічні доповіді – невід'ємна частина роботи та життя цих людей.

З того, що не показують в новинах і по телебаченню, те, що всередині вас, коли ви дізнаєтеся, що когось втратили.

Як ви це переживаєте?

«Приняло на 72-ї».

Та не, на жаль, це війна.

Намагаємося зробити все, щоб…

Люди нагинули, але є, на жаль, втрати.

І чому і прохання до нашого суспільства, до нашого народу, всі моменти прильоту, ну якщо у кого воно попало в камеру, то залишити себе на пам'ять.

Це може документальний фільм буде, просто війни, тоді кадри це будуть востребовані.

На даний час, поки йдуть інтенсивні бойові дії, це дуже, ну, до речі, викладати в інтернет.

Не коштує той хайп життя людей, це життя наших фахівців, які захищають свій дом, свою родину.

Та ступінь відповідальності, та ступінь напруги, яка в вас, як ви з нею живете?

Це така доля керівника львова.

Страти, це...

Дуже-дуже неприємно борються.

За що воюєте особисто ви?

За нашу державу, за нашу родину, за наші домівки.

За справедливості.

В чому ваше джерело сили?

Це дуже просто.

У нас немає іншого виходу.

Тому що, якщо ми дадемо слабіну, це може закінчитися досить неприємно для держави.

Я от зараз почув у вашому телефоні сигнал, що

Пора відпочивати.

Та ні, як ви відпочиваєте.

А от як ви відпочиваєте?

Чи є можливість відпочивати?

Як ви відновлюєте сили?

Зазвичай у нас от тільки за початок роботи… Іде друга хвиля.

Два хвилі пішло, так?

Так, вже.

Противповітряні бої тривають 10, 12, до 16 годин.

Часу для відпочинку, на жаль, залишається дуже мало.

Ситуація напружена, але вона контрольована.

Але контрольована.

Така фраза, за якою багато кривіться.

Так просто завалився.

Знаєш, що ви вистрелив?

Спробуй знайти.

Ми вже дві години в повітрі.

У нас найбільше за добу хлопці збили 26 цілей.

Це фактично десь на 8 годин.

Зараз поки що швидко.

Чекаємо, що він нижче буде?

Так, вони можуть нижче.

Або там, де нам, можна піднятися.

А, тобто не всюди можна піднятися, так?

Так, так.

Із-за лінії їхні поколи можуть нас дознати.

А-а-а!

Це все до кордону.

Ось так.

Щоб не збило російське посело.

Тобто йде розрахунок, куди може дістати російське посело.

Вона дуже маневрує.

Тобто ціль теж не йде прямо.

Вона маневрує.

Зараз ми на висоті 1500 метрів над рівнем моря.

Поки нічого не бачимо.

Це якийсь шахет-одиночка зі сходу України залетів.

Який це самий шахет, невідомо.

Але ми зобов'язані його знайти та знешкодити.

Шукаємо.

Зараз ми повернули праворуч, ліворуч.

Робимо ось такі зігзаги.

І шукаємо, видивляємо.

Що, є вже?

Друзі, ціль виявлена.

Вона за 23 кілометри від нас на висоті 2 300.

Зараз будемо... Зрозуміло.

Набираємо висоту.

От зараз вже 3,4 кілометри до цілі.

Ми повільно наближаємось.

Він вже десь зовсім-зовсім поряд.

Піднімаємось трошки вище за нього.

І якщо пощастить, прицілимось і наносимо вогневе ураження.

Зараз, здається, буде робота.

Бачите?

Я не бачу.

Я бачу.

Я бачу.

Ось він.

Ось, друзі, Шахер.

Я вперше бачу з близька так Шахер.

Силі можуть йти на різних висотах.

Шахети зараз максимально ми фіксували до висоти 4 800.

Червоним позначений повітряний силі.

Ви бачите вже, яка їх кількість.

Їх дуже багато.

Це в основному вони в Чернігівській області, так, я бачу?

Так, зараз в Чернігівській області.

І вже по ним працює авіація.

Я бачу, я бачу, ось він.

Ось, друзі, шахет.

Я вперше бачив з близька так шахет.

Пішов вони вирвати.

Цей шахет ніби мав очі на спині.

Він, побачивши нас, повернув просто вниз.

Він якраз почав піке.

Різко, дуже різко.

Це трансформатори.

Саме тому він почав знижатись.

Чітко по енергетичній інфраструктурі.

От зараза, ти бачиш, що творять?

Збили, під подстанцією на поле вкол.

Далі на поле вкол.

Ви збили його, так?

Так, так.

Під подстанцією, а далі на 500 метрів на поле вкол.

Збили, і Самугін пішов знизу.

Саме в такі моменти розумієш, якби цей екіпаж не ганявся добрі три години за одним єдиним шахедом, і в останній момент вже на підльоті до електростанції кулеметник не влучив по ньому, то в цей день ціла громада залишилась без світла.

Надовго.

Вітаю вас, Іванич.

Клас.

Вітаю.

Ми його виявили і спроваджували.

Перед тим, як починають збивати, я дивлюсь, що... Зараз почну працювати по ньому.

Якщо соб'ю, він піде на населений пункт.

Я Іваничу даю заборону на роботу, спроваджую його, проходив населений пункт, потім починаю працювати.

Я тільки цю фразу одному-другому сказав, і він починає пікерувати, заходить на електропостанцію.

Іванич працює, і він йому в пікеруванні, він його достає, він ложиться під оповідь.

600 метрів від підстанції, і він в поля ліг.

Трасирам уже цілитись було ніяк.

Я просто трасирами так наводив.

Я бачив, і добре було.

Ну що, тоді чекаємо наступної повітряної тривоги і продовжуємо чергування.

Так.

І що саме основне?

Готуємо зброю їсти і спати.

Не порушувати.

Домовились.

Ось так, друзі, ви бачите, як відбувається цей процес.

І він нон-стоп.

Зараз, якщо не буде тривоги, ми можемо трошки перепочити.

І, скоріш за все, 90% ввечері знову доведеться робити бойовий виліз.

Ось так от.

Фух, тепло.

Тепло, друзі.

Не так, як на три тисячі метрів.

Я тільки тебе впізнав.

Вітаю.

Ану фоточку.

Давайте.

Клас.

Дякую.

Дякую.

Получається, коли піднімаємося вверх і коли вже починаєш щось робити, не обращаєш уваги ні на вітер, нічого.

Сплеск адреналіну йде.

А потім, як різко сідаєш, і воно пару хвилин тебе тілі... Я б бачив, як тебе тіліпало, ти просто весь дрожав.

Ну, воно потім допускає.

Кожного ранку, друзі, ми з вами читаємо звіти повітряних сил в новинах, в телеграм-каналах.

І бачимо, скільки дронів, ракет було збито за ніч.

Як робляться ці картинки, які ми бачимо в інтернеті?

Давайте поговоримо з людиною, яку ви точно добре знаєте.

Юрій Ігнат, речник повітряних сил.

Пане Юрію, доброї ночі.

Вітаю.

Продовжується повітряна тривога.

Ми щойно спілкувалися з командувачем.

Він продовжує роботу, у вас тут своя робота.

Що робите зараз?

Ну, це тісно пов'язано з бойовою.

Тут у мене збираються дані, хто відпрацював, скільки ми збили тих самих шахетів, ракет, і які об'єкти не були атаковані.

Ця інформація постійно оновлюється, доповнюється.

Командувач надає ці дані для того, щоб ми інформували громадськість, суспільство, що відбулося вночі.

Ось вам, будь ласка, картинка, яка є рекордною на сьогоднішній день.

8 липня

Україну 741 засобом.

Це були і балістика, і крилаті, і ударні, і БПЛА.

Можна собі уявити, що відбувається, коли 740 маркерів ціли на тій карті.

Такі непрості рішення доводиться приймати на звичайно короткі терміни.

Тобто ми бачимо картинку, а за цією картинкою тисячі людей, які працюють, рисують життям.

За цією роботою, просте повідомлення, яке там у нас так виходить, криється робота сотень тисяч людей.

Це на пунктах управління, це в небі, це на землі, це ті, хто виявляють цілі, їх знищують.

І з перших днів ми ті повідомлення даємо, що російські літаки, гелікоптери, ракети, дрони знищуються.

На жаль, не збиваємо, так, як би хотілося, на 100%.

Але працюємо далі, щоб посягати кращих результатів.

повітряної тривоги, прокидаєшся, йдеш в укриття чи не йдеш в укриття, хто як.

Ти навіть не уявляєш собі, що просто зараз в повітрі люди, які прокинулись, у них було на збори лише 5 хвилин максимум, щоб вдягнутися і швидко бігти до гелікоптеру, який на стоянці теж є цілью.

Ми сьогодні в цьому переконались.

Потім ти летиш вночі годину, дві, три, п'ять, вісім, іноді всю ніч.

Ти ризикуєш.

Ти постійно ризикуєш.

І все це робиться, звісно, не за гроші.

Все це робиться на ентузіазмі, на любові до країни, на бажанні захистити людей.

Я розумію, що для цих людей це не наказ, це поклик душі.

Це бажання бути корисним і збити цей дрон, щоб він не долетів до цілі.

І реально в такий момент ти пишаєшся Україною, пишаєшся українцями.

З цього моменту я вже не зможу просто йти в укриття.

Я буду думати про них, я буду переживати за них, думати про те, а як вони зараз, а чи в безпеці.

А зранку вже знайомим людям писати смс, ви як?

І сподіватись на відповідь, що цілі уражені, все добре.

Дуже дякую всім, хто підтримав нас в 22-му році, 23-му.

Зараз підтримує і моральна підтримка, і матеріальна підтримка.

Це запорука нашої сітості проти ворога.

Я бажаю вам міцного здоров'я і бажаю, щоб якомога скоріше і ви особисто, і всі українці ночами могли спати.

Це точно.

Успіхів, бережіться.

Дякую.

Дивіться у наступних програмах.

Ми перевернемо ваше уявлення про старіння.

Той випадок, коли я можу сказати про 78-річного чоловіка.

Красавчик!

Знайдемо людей, у яких в 90 років життя тільки починається.

Міняємо розово на любов.

які в 75 виступають на своєму першому чемпіонаті світу.

Та виграють світовий конкурс краси вже на пенсії.

Ми доведемо, що пристрасть у стосунках може тільки з'явитись у 80+.

Вона не соромиться ніяких рухів.

І що шокує мене в Інституті геронтології?

Що?

В смислі?

59 років?

Та ну!