Очі Єрмака всюди! Як друзі голови ОП отримують важливі посади

Це офіс найбільшої нафтовидобувної компанії України – компанії «Укрнафта».

До неділі 6 листопада підприємством спільно володіли держава через «Нафтогаз» і приватні власники.

З 6 листопада «Укрнафта» стала повністю державною.

Причому тепер вона передана Міністерству оборони.

Держава примусово відчужила акції «Укрнафти», пояснюючи це військовими потребами.

А далі змінила наглядову раду підприємства.

Тепер із п'яти наглядачів за нафтовидобувним бізнесом щонайменше двоє близькі до очільника президентського офісу Андрія Єрмака.

Вітаю на Бігос.Інфо.

Я Аліса Юрченко і сьогоднішній випуск про концентрацію влади в оточення однієї людини.

Ця людина навіть не президент Володимир Зеленський, а керівник його офісу Андрій Єрмак.

Він каже, що завжди стоїть збоку, а в цей час його бізнес-партнери, радники і просто давні знайомі обіймають все більше державних посад.

Під деякі із цих посад створюють цілі держпідприємства.

Декого призначають наглядати за бізнесом, щойно забраним для воєнних потреб.

Ця тенденція почалась ще до того, як Росія атакувала всю територію України.

І під час ворожого наступу тільки посилилась.

Міністерство оборони, Офіс генпрокурора, Національний банк, Міністерство юстиції, орган, що роздає бюджетну підтримку кінематографістам, Нацкомісія з цінних паперів, Ощадний банк, видобуток нафти, виробництво електрики – усе це сфери, у яких на рівні керівників або в наглядових радах працюють партнери, радники чи просто давні знайомі Андрія Єрмака.

Посада Єрмака невиборна і за функціоналом допоміжна.

Сфера його посадової компетенції – ефективно організувати роботу президентського офісу, тобто людей на банковій.

А от де-факто вплив очільника президентської канцелярії виходить далеко за межі банкової.

Важливий дисклемер –

Цей матеріал не означає, що всі призначення, про які підемо далі, погані.

Чи що всі ці люди зробили щось сумнівне на посадах.

Головне, сьогодні ми хочемо показати кадровий принцип, з яким у ключових кабінетах опиняються люди, ймовірно, зобов'язані рекомендаціям одного конкретного посадовця.

Бо всі ми хочемо після перемоги над авторитарною і корумпованою Росією не перетворитись на неї.

Тому зафіксуємо те, що бачимо.

Для початку коротенько згадаємо, ким був Андрій Єрмак до призначення керівником ОП.

Це пояснить, звідки в нього так багато знайомих із таких різних сфер.

Спершу Єрмак став юристом, відкрив із одногрупниками юридичний бізнес у другій половині 90-х.

Його компанія обслуговувала різні підприємства, зокрема «Укроборонпром», а ще телеканали, продакшни і кінодистриб'юторів.

Зокрема, супроводжувала телеканал «Інтер» олігархів Фірта Шальовичкіна.

Генпродюсером «Інтера» певний час працював Володимир Зеленський.

Так вони й познайомились.

Принаймні, так розповідав Єрмак виданню «Українська правда».

А потім він із юриста, який веде медійників, перетворився ще й на продюсера.

Створив власні компанії з кіновиробництва.

Цитую тому, що з'явилось багато друзів у цій сфері.

«Правила знайте!

Готов?

Готов?

Бой!»

І почав отримувати мільйони держпідтримки на зйомки фільмів.

Зараз на екрані ви бачите стрічки, спродюсовані за його участі.

За роки в бізнесі Єрмак мав два десятки бізнес-партнерів.

І це тільки те, що офіційно прийшло по реєстрам.

Серед них російський бізнесмен, пов'язаний із владною верхівкою Рахамім Еммануїлов, і білоруський продюсер Максим Лещенко.

Ну а потім юрист і продюсер Єрмак опинився у штабі кандидата в президенти України Володимира Зеленського.

Після виборів призначений помічником президента.

На цій непомітній посаді став головним переговорником від Банкової із Кремлем і альтернативним каналом комунікації з Вашингтоном.

Плюс увійшов у наглядову раду концерну «Укроборонпром».

І зрештою у 2020-му очолив Офіс Зелеського замість Андрія Богдана.

Та продовжує нарощувати вплив під час повномасштабної війни.

Почнімо із найсвіжішого – Наглядова рада «Укрнафти».

Це колегіальний орган, який захищає інтереси акціонерів і контролює роботу керівництва.

Тепер серед п'яти членів Наглядової ради «Укрнафти» працює Роза Тапанова.

Юристка обрана в Укрнафту від Міністерства оборони.

Але юристкою вона була не в Міноборони, а в юрфірмі чинного очільника Офісу Президента.

Так, йдеться саме про ту першу юридичну компанію, створену Єрмаком наприкінці 90-х.

А напередодні походу Єрмака у політику Вінни та Панова заснували одноіменне адвокатське об'єднання.

Так що історія знайомства довга і міцна – від співробітниці до партнерки.

І так цікаво, чому Міноборони вирішили відправити захищати свої інтереси в «Укрнавті» саме юристку із команди Андрія Єрмака.

Хотіли би запропонувати вам прокоментувати, власне, призначення в Наглядову раду «Укрнавти».

Як воно відбулося?

Хто вам зробив цю пропозицію?

Давайте я подивлюсь питання.

Під'їду з вами, дивлюся.

Роза Тапанова отримала питання і більше на зв'язок не виходила.

Друга людина, пов'язана із Єрмаком у наглядовій раді «Укрнафти» – Андрій Гота.

Де справедливість, де демократичність, де порядок?

Андрій Олегович, схоже, почав наглядати за найбільшим нафтоводобувним підприємством України прямо із Банкової.

Бо він – радник Андрія Єрмака, а до лютого очолював кабінет Андрія Єрмака.

Тема «Укрнафта».

Так, алло.

Так, так, я дякую.

Добре, що хоч не відкінчилися.

Я нікого не цікавив до цього моменту у спеціалітеті.

Я голова комісії спеціалітетів виловлення при президентів України.

Бачила.

А тут раз, нікого я не потрібен, а тут упернався.

Вгадайте, що було далі.

Правильно, радник керівника ОП теж не повернувся із відповідями на надіслані письмово питання.

Звісно, ми запропонували і Андрію Єрмаку прокоментувати ці та інші призначення.

Після чого стався показовий демарш.

Єрмак повідомив, що замість відповіді на адресовану персонально йому пропозицію інтерв'ю, він опублікує наш запит.

І ще передасть наш запит до нього ставці Верховного головнокомандувача.

Ну, а самі питання, звісно, лишились без відповіді.

Виходить, хтось розподіляє нові посади у примусово відчужених підприємствах на користь оточення Єрмака.

Але говорити про це посадовці чомусь не хочуть.

Більше того, після питань про ці призначення, дехто з них починає поводити себе аномально.

Єрмак і справді опублікував мої питання до нього, замість відповіді на них.

Опублікував через телеграм-канал свого позаштатного радника подаляка.

І, звісно, пост супроводжувався неправдивими натяками і маніпулятивними звинуваченнями.

Ну і найбридкіше, що увесь цей абсурд із униканням відповіді на запитання очільник Офісу Президента України зі своїм позаштатним радником Подоляком втягнули ставку Верховного Головнокомандуюча.

Хтось може взагалі пояснити, чому Ставка має працювати пресслужбою Андрія Єрмака?

Підкреслю, Ставка Верховного Головнокомандуюча не має жодного стосунку ані до кадрових призначень в «Укрнафту», ані до решти кадрових питань, озвучених Єрмаку.

А вони виникали вже давно.

Бо… «Укрнафта» – не перше потужне держпідприємство, за яким почали наглядати Тапанова і Гота.

Але про інші трохи далі.

Друзі, хочу подякувати усім, хто підтримує нас донатами.

І з них Денис Бігус також забезпечує допомогу нашим військовим.

Дякую, що залишаєтесь із нами.

А хто готовий приєднуватись, зробити це можна на Патреоні або за лінком під цим відео.

А поки про Міністерство оборони України.

Це йому передали у Кернавту і ще чотири підприємства.

Не здивую вас, якщо скажу, що Міноборони напередодні повномасштабного вторгнення Росії очолив Олексій Резніков – відомий юрист і давній знайомий юриста Андрія Борисовича Єрмака.

Ми давно знайомі з Андрієм Борисовичем.

І зараз Олексій Резніков – не єдиний давній знайомий Андрія Єрмака у керівництві Міноборони.

Через півтора місяці Великої війни Росії проти України у квітні у Резнікова з'явився новий заступник.

Денис Шарапов – навіть не просто давній знайомий, а давній бізнес-партнер Андрія Єрмака.

Їх історично пов'язують три приватні компанії і одна ГОшка.

Ці фірми – найзагадковіша сторінка бізнесової біографії Єрмака.

Трохи далі побачите.

Призначення Шарапова відбулося під конкретну ідею – завести всі оборонні закупівлі України в одні руки.

Для цього Міноборони створює окреме держпідприємство – Агенцію оборонних закупівель.

А Шарапов керує його створення і діяльність із Міністерства оборони.

ДП заснували влітку 22-го.

Планують набрати туди 150 співробітників.

Станом на зараз вже є 50.

За задумом, це ДП має стати єдиною нацагенцією, що забезпечуватиме централізовану закупівлю товарів робіт і послуг у сфері нацбезпеки та оборони.

Зокрема, купуватиме зброю.

За кошти держбюджету та інших джерел.

Це має бути в ідеалі, ну в ідеалі не зразу можливо, такий військовий амазон.

Що і за якими цінами купує агенція і чи купує вже, звісно, не оголошується.

Війна.

Навіть бюджет агенції, яку курує партнер Єрмака, наразі не оприлюднювався.

Єдине, що нам повідомили у Міноборони із цього приводу, це те, що наразі доходи оборонної ДПшки формуються лише із власних контрактів із Міністерством оборони.

Тобто щойно створений ДП вже щось продає, щоб почати купувати.

Агенція вже працює, це ще одна підприємство Міністерства оборони, яка виконує свої запитки.

Агенція жодної копійки з бюджету не отримала.

Агенція є постачальником для Міністерства оборони, таким же постачальником, як і всі державні підприємства, які підпорядковуються Міністерству оборони.

І Олексій Резніков, і Денис Шарапов уже запевнили, що багаторічне бізнесове партнерство Шарапова із керівником президентського офісу не мало на його призначення жодного впливу.

Жодного.

Мовляв, міністр оборони Олексій Резніков подзвонив Денису Шарапову із пропозицією стати заступником і курувати надзвичайно відповідальний під час війни напрям закупівлі озброєнь просто через те, що вони якось перетнулися по роботі.

А з Єрмаком Шарапов, за його словами, взагалі уже років 10, навіть 15, говорить лише на свята.

І то коротко.

Не обговорював з ним це призначення, моє призначення.

Я обговорював лише з міністром оборони.

Це була його ініціатива і співбесіда була лише з ним.

Зараз більшість реєстрів закриті, але відповідні сервіси показують, що ще на початку 22-го і, можливо, навіть зараз, Шарапови з Єрмаком лишалися співзасновниками медичної ГОшки, яка володіє підприємством «Медстандарт».

Або інша спільна фірма Єрмака-Шарапова.

Вони синхронно вийшли із неї у листопаді 19-го, вже після обрання Зеленського президентом.

А потім Державна фіскальна служба почала розслідування, яке стосується часу, коли там ще були і Єрмак, і Шарапов.

Податківці підозрюють, що їхня фірма допомагала низці великих фармвиробників занижувати податок на прибуток через завищення витрат.

У рамках справи досліджували діяльність і медичної гошки Єрмака Шарапова, і їхнього підприємства «Медстандарт».

Чим займалися ці підприємства і чи справедливі підозри слідчих?

Андрій Єрмак, як ви знаєте, питання про це кримінальне провадження передав коментувати ставці Верховного головнокомандувача.

А Денис Шарапов сказав, що коментувати не готовий.

Наступний партнер Єрмака – Артем Колюбаєв.

Продюсер, як і Єрмак.

І теж отримав посаду у владі.

До походу у владу їх з Єрмаком об'єднувала приватна компанія AmaVision.

Створена у 2018 році, вона одразу ж виграла конкурс Мінкульту на державну підтримку фільму власного виробництва і отримала майже 25 мільйонів із бюджету на фільм «Щедрик».

А з весни 2021-го експартнер Єрмака Колюбаєв очолює Раду із Держпідтримки кінематографії, яка й роздає бюджетні кошти на виробництво українських фільмів.

Це було також публічне засідання, яке транслювалося, проходило воно в Міністерстві культури.

Це був, по суті, коли представники різних кіноасоціацій, представники індустрій, представники від Міністерства культури обирали претендентів на вступ до Ради державної підтримки кінематографії.

Це транслювалося онлайн, були питання.

Ця рада працює в парі із Держкіно.

Модель така.

Держкіно оголошує пічинги і виконує оргроботу.

А рада на чолі з партнером Єрмака створює експертні комісії, які виставляють бали учасника.

А потім ця ж рада вирішує, які фільми із відібраних будуть створені за гроші українських платників податків, а які – ні.

Рада, вона затверджує фінальний список переможців.

Тобто цей список переможців повернеться на основі оцінок експертів.

Рада може своїм рішенням визвільнити з цього списку якийсь проєкт, чи додати якийсь проєкт за власним розсудом.

Колюбаєв, до слова, як і Єрмак, досвідчений отримувач бюджетних коштів на виробництво фільмів.

Не лише через фільм «Щедрик».

Понад 90 мільйонів у попередні роки надійшли від Держкіно, Мінкульту та Українського культурного фонду на різні його компанії.

На виробництво ось цих фільмів.

І ще кількох, які досі не вийшли.

Причому конкурси на 60 із цих 90 мільйонів виграні фірмами Колюбаєва вже після потрапляння Єрмака на Банкову.

А чому ви вирішили йти в Раду?

От вам довелося вийти з деяких своїх компаній через це, припинити продюсувати фільми.

А заради чого все це?

Тому що мою кандидатуру видвинули мене, індустрія мене підтримала.

Були певні речі, які я хотів змінити, які я хотів поліцити в державному фінансуванні.

А скажіть, з Андрієм Єрмаком, своїм колишнім бізнес-партнером, ви обговорювали це рішення?

посаду навіть помічника, мені здається, а вже ж не обговорювали, тому що я думаю, ви самі розумієте, що у пана Андрія є дуже багато питань, і я думаю, що питання обрання Ради державної підтримки кінематографу, ну, ніяк не пріоритетне для нього.

Ну, просто маніпулювати великим ім'ям пана Андрія, ну, дивно в цій ситуації.

Він, ну, не знає.

Навіть міг не знати про те, що там і як коли обирається, і точно не відслідковувати цей процес.

Після обрання Колюбаєва в Раду і потім обрання його головою цієї Ради, яка роздає держпідтримку на фільми, він вийшов із співзасновників компанії «Спільна перемога продакшн».

А вона потім отримала право на нові 27 мільйонів держпідтримки вже за каденції Колюбаєва.

Гроші поки не були перераховані через вторгнення Росії в Україну.

Він не вважає це конфліктом інтересів, бо він уже не в засновниках.

А я не буду загострюватись саме на цьому, бо, зрештою, цей матеріал – в першу чергу спосіб узагальнити сфери, де на керівних посадах працюють люди, які мають давню історію відносин із Андрієм Єрмаком.

А коли ви востаннє говорили з Андрієм Єрмаком?

Ну, я давно з ним говорив.

Я, якщо і...

намагався з ним шукати контакти, тобто тільки з приводу роботи на перемогу, тому що

Ми дуже багато зараз робимо нашою спілкою, спілкою продюсерів, режисерів, акторів.

Це доступна інформація в соцмережах.

І ми допомагаємо і армії, і всім.

Я хочу ще раз зазначити, що Андрій є дуже занятою людиною, ви це розумієте.

І, на жаль, я не маю з ним контактів і розмов, як я до цього хотів.

Отож, гроші у коронавти під контролем оточення Єрмака.

Гроші на держпідтримку кіно – теж.

Закупівля озброєнь в експартнера.

Що там ще?

Кримінальні провадження?

Так.

Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях слідчих органів у нас здійснює Офіс Генерального прокурора.

І тепер його теж очолює людина, зобов'язана Єрмаку потраплянням у владу.

Андрій Костін – генеральний прокурор України із липня 22-го, призначений на п'ятому місяці Великої війни Росії проти України.

Єрмак теж давно знайомий із Костіним, ще до походу у владу.

І навіть згадував про Костіна у контексті тих, кого він рекомендував взяти в слугу народу на парламентських виборах 19-го року.

Костін теж підтвердив давнє знайомство.

Я знав Андрія Єрмака багато років до того, як була пропозиція увійти в парламент.

Так, юрист Костін спершу став народним депутатом.

Потрапив, як і низка інших друзів Єрмака, у тристоронню контактну групу в Мінську.

Ну і от тепер очолив Офіс генерального прокурора.

Раніше влада, очевидно, хотіла бачити Костіна очільником антикорупційної прокуратури, яка супроводжує розслідування детективів щодо топ-посадовців.

Але Костін не пройшов конкурс через сумніви Незалежної комісії у його доброчесності.

Скажіть, будь ласка, ще раз, можете повторити фість окупації?

Ви були в прямому.

Так, я перебував, але це було до того, як я був обраний народним депутатом України.

Я перебував разом зі своєю сім'єю.

Це стосувалося особистих питань, тому що наш сімейний лікар, вона опинилася, вона все життя мешкала в Сімферополі і продовжувала своє життя там.

Зате цьогоріч відчули весь офіс генпрокурора.

Бо там ніякого конкурсу проходити не треба.

Виглядає так, що треба бути давнім знайомим Єрмака.

І не чіпати своїх.

Мої цінності співпадають з цінностями партії «Слуга народа», членом якої я наразі являюся.

Зовсім свіжий приклад.

Костін кілька місяців генпрокурор і вже вирішив не чіпати нардепку від «Слуги народу» Ірину Алехвердієву.

Вона в статусі депутатки парламенту отримала у подарунок майже 20 мільйонів гривень її швейцарський годинник.

При цьому показала дарувальником людину, яка таких доходів, очевидь, не має.

Тож активісти звернулись до генпрокурора із заявою про ймовірне незаконне збагачення.

А в Костіна цю заяву проігнорували і провадження не відкрили.

Таке враження, що офіс генпрокурора очолив адвокат.

Ахм, так воно і є. Моя адвокатська діяльність перед тим, як я почав роботу в Верховній Раді України, вона налічує 24 роки.

Андрій Костін на пропозицію надати коментар для цього матеріалу не відгукнувся.

Єрмак, як бачимо, людина різностороння.

Тож його давні знайомі нині забирають посади у найрізноманітніших сферах.

Окрім оборонки, укрнафти, прокуратури, кінопідтримки, є ще Національний банк.

Нещодавно, у жовтні, в НБУ теж змінився очільник.

Ним став Андрій Пишний.

І він теж має історію стосунків із керівником президентського офіса Андрієм Єрмаком.

Ви втратили в 34 роки слух.

З уходом слуха, що ще пішло разом з ним з вашої життя?

Що таке пішло?

Много чого.

З потери слуху виходить музика.

У 2016-му вони разом створили громадську організацію «Відчуй».

Гошка займається допомогою людям із порушенням слуху.

Гошка хороша і потрібна, згадка про неї у цьому матеріалі лише, щоб проілюструвати історію стосунків двох її засновників.

А ще Пишний увійшов у такий дуже персональний проект, який навіть носить прізвище Єрмака – робочу групу Єрмака Макфола.

Вона займається просуванням санкцій щодо РФ у світі.

Ощадбанк.

У його наглядовій раді теж працює уже згадана експартнерка Андрія Єрмака.

Роза Тапанова.

Тепер вона одночасно у наглядових радах і Укрнафти, і Ощадбанку.

В Ощад обрана за квотою Кабміна.

А разом з нею у наглядовій раді цього ж Держбанку є Олександр Роднянський.

Він же – радник голови ОП Андрія Єрмака.

Це молодший Роднянський, син продюсера Олександра Роднянського, який жив і працював у Росії, але з лютого засуджує війну.

Радник Єрмака Роднянський в Ощаді за квоту президента.

І паралельно він – учасник санкційної групи імені Єрмака.

Пішли далі.

Є ж ще російські активи.

Наприклад, примусово вилучені у травні фінансові активи Збербанку Росії, Російського міжнародного резервного банку, корпорації ВЕБ РФ і Пробмінвестбанку.

Влітку Кабмін вирішив передати їх державному підприємству Національний фонд інвестицій України.

Очолює це держпідприємство Тимофій Милуванов, ще один радник Андрія Єрмака, учасник його санкційної групи і, на додачу, голова наглядової ради концерну «Окроборонпром».

Мінюсти і санкції проти росіян в Україні.

Власне, процес накладення санкцій складний, запутаний і налічує дуже багато учасників.

Багато місяців після вторгнення у цій колективній безвідповідальності санкції просто не накладали.

Привіт ОП!

Зараз справа зрушила з місця, але запровадити санкцій мало.

Потім потрібно стягнути санкціоновані активи в дохід держави.

І тут у гру вступає Мінюст.

Його роль – збирати докази для стягнення активів і йти до Вищого антикорупційного суду.

У Мінюсті за цей напрям відповідає заступниця міністра Ірина Мудра, призначена в травні 22-го.

Юристка.

До Мінюсту працювала у Державному ощадбанку, де її боссом був уже згаданий товариш Андрія Єрмака Андрій Пишний.

І так вона теж увійшла у вже згадану групу експертів Єрмака Макфола, що займається санкціями проти РФ у світі.

Перший позов про стягнення активів росіян в Україні Мін'юст подав наприкінці серпня.

Це українські активи російського олігарха Володимира Євтушенкова.

Його бізнес, за даними СБУ і Служби зовнішньої розвідки України, фінансує війну Росії проти України.

Суд дуже швидко прийняв рішення і конфіскував на користь нашої держави українську нерухомість Євтушенкова і частки в його українських компаніях.

Це сталося ще 1 вересня.

І наступні два з половиною місяці, до 16 листопада, це був єдиний позов Мінюсту про стягнення активів підсанкційних осіб в Україні.

А 16-го подали другий – про стягнення активів Януковича.

Міністерство юстиції письмово повідомило нам, що доводити причетність росіян до цих активів довго і складно, тому дедлайн подачі нових позовів переїхав не кінець року.

До кінця року плануємо подати декілька позовних заяв щодо застосування санкцій про стягнення в дохід держави Україна активів підсанкційних осіб, прізвища яких входять до топ-100 Форбс.

Крім того, вже на фінальній стадії – низка менш значних кейсів щодо активів тих осіб, які підтримують агресію РФ.

Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку.

Очолює її Руслан Могомедов, позаштатний радник Єрмака.

Саме ця комісія після засідання ставки Верховного головнокомандовича забрала акції кількох підприємств, зокрема «Укринавти», у різних власників і передала їх Міноборони, яке очолює давній знайомий Єрмака Олексій Резніков.

А ще й така державна компанія «Центренерго» об'єднує кілька державних ТЕЗ.

І в ній також є наглядова рада.

Зараз компанія чомусь приховала прізвища наглядачів і керівництва.

Але архів підказує, що з вересня 2021-го членом наглядової ради державного виробника електрики від Фонду держмайна також був вже знайомий вам Андрій Гота.

Він же – радник Єрмака, а до того – керівник його кабінету.

І він же тепер член наглядової ради «Укрнафти»

Від Міноборони.

Цікаво, правда ж, як одні й ті самі люди із команди Єрмака потрапляють на різні посади то за квотою Міноборони, то за квотою Кабміну, то від фонду Держмайна.

Ці питання змусили нас шукати відповіді у них, у Єрмака та панової готи, але відповіді від них ми не отримали.

І це, на мій погляд, означає, що розповісти, як було насправді, вони не можуть.

А значить, так бути немало.

Ні, не сподівайтеся, що я вже завершую.

Бо це не всі партнери, радники і просто знайомі Андрія Єрмака у владі.

Вони є у парламенті.

Ви ж пам'ятаєте кума керівника ОП, нардепа від слуг Миколу Тищенка?

Він сказав.

Микола Тищенко – мій друг.

Я хрестив його сина.

Ще один нардеп від слуг Андрій Задорожний – експартнер Єрмака по бізнесу, цього разу по фармацевтичному.

Галина Третьякова – ще одна нардепка із президентської фракції, яку давно знає Андрій Єрмак.

Наша команда і я особисто наступили на хвіст.

Уже двічі згадана нами екс-юристка Андрія Єрмака Роза Тафанова, окрім двох посад у наглядових радах «Укрнафти» і «Ощадбанку», має ще й третю – директорка історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Звісно, і це не весь перелік, але перераховувати поіменно всіх друзів Єрмака на посадах не вистачить ефіру.

Його креатори були призначені очільниками кількох обласних адміністрацій.

Отримали посади в КМДА, на чолі прокуратури Києва, у Мінкульті.

Дружні стосунки у нього із свіжо призначеним очільником фонду держмайна, якому, до слова, планують передати майно олігарха Євтушенкова.

Ну і, звісно, його креатор багато в Офісі Президента.

І якщо порахувати, то вийде, що під час повномасштабної війни Росії проти України щонайменше 6 керівних посад у владі обійняли люди із оточення очільника Офісу Президента.

Ще раз підкреслю, це не означає, що всі вони непрофесійні або корумповані.

Аж ніяк.

Але це означає, що один посадовець Україні надзвичайно посилює свій вплив навіть під час війни.

Що владні повноваження в умовах скорочення прозорості отримують кадри, лояльні до однієї людини.

чия посада в принципі не передбачає повноважень контролювати все і вся.

І що принаймні частина призначень викликає питання.

Керівник ОП може пропонувати президенту, кого призначити в ОП і радниками президента, а не генпрокурором чи в наглядові ради держпідприємств.

Ця тенденція не може не насторожувати, бо нам важливо не лише зберегти енергетичну інфраструктуру і здобути перемогу на фронті.

Важливо після перемоги не прокинутися Росією, роз'єднаною кумівством і корупцією авторитарною країною.

Посада керівника президентської канцелярії майже завжди була демонічною і надвпливовою всупереч офіційним повноваженням.

Згадати хоча б Віктора Медведчука, який за час керування адміністрацією президента Леоніда Кучми виріс до повноцінного олігарха.

І, як ви розумієте, нічого хорошого це для країни не означало.

На цьому сьогодні все.

Дякую, що дивитесь.

Радію, коли ви скидаєте наші матеріали знайомим чи публікуєте у соцмережах.

Ну, а ми з колегами вже працюємо над новими випусками.

До зустрічі!