ОЛЕКСАНДР ТУПИЦЬКИЙ: ПРО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОЛОТ на ЧОЛІ з ЗЕЛЕНСЬКИМ

Вітаю, друзі!

У нас чергова зустріч з Олександром Миколайовичем Тупицьким, головою Конституційного суду України, колишнім.

І сьогодні ми побудуємо нашу розмову у вигляді бліз інтерв'ю, тому що питань накопилося досить багато.

І спробуємо в рамках одного інтерв'ю швидко їх розібрати.

Вітаю, Олександр Миколаївич.

І ключове питання на сьогодні у багатьох – в якому стані Конституційний суд України на зараз?

Дякую, Ігор Володимирович, що ви вділяєте моїй персоні певну увагу.

Вроді відбулося давно, що закінчився термін моїх повноважень, але я продовжую вболівати перш за все за інституцію Конституційного суду.

І тому питання дуже важливе, який стан Конституційного суду на сьогодні.

Якщо говорити про короткі відповіді, то стан жахливий.

Він доведений до цього жахливого стану ніким іншим, ніж владою.

В частності владою, офісом президента.

І крапку в цьому поставив Володимир Олександрович.

у цьому питанні фактичного знищення Конституційного суду.

Конституційна інституція на сьогоднішній день не існує, тому що вона не виконує своїх практичних завдань.

Судді, звичайно, є.

Вони призначені суддями на цій посаді, наскільки я розумію, займаються якимись технічними питаннями, проводять засідання для отчотності і теоретичними питаннями в плані внутрішнього, в плані міжнародного плану.

здійснюють командировки, але це також потрібно суддям на підвищення кваліфікації і майбутнє.

А чи досягнуть позитивні результати реформи Конституційного суду України, яка була запущена в 2016 році?

У 2016 році дійсно була реформа, і дійсно вона зробила в деякому плані незалежність, підвищила незалежність Конституційного суду.

Це перш за все те, що до звільнення судді Конституційного суду, в цілому до його незалежності, ця реформа запровадила Конституційну скаргу,

Як прогресивний крок.

Але якщо оцінювати з точки… А зросла ефективність відновлення порушення права при викривленні Конституційним судом України, коли його викривили з судової системи і запровадили Конституційну скаргу?

Я не бачу, коли була проведена реформа.

Саме головне, що відбулося, що Конституційний суд був відокремлений від судової системи України.

Спочатку всі раділи цьому.

Але сьогодні зрозуміло, що доктринально це питання не вирішувалося.

Із якихось побутових причин, що Конституційний суд буде мати свій кошторис і буде більш незалежним, певних результатів не досягнуто.

Більше того, я вам скажу, що із роз'єднанням

судової системи і виокремленням Конституційного суду в окремий розділ Конституції, воно придало йому, з одного боку, величність, а з другого боку, воно розрушило єдність між судовою системою України.

Введення Конституційної схарги привело до

Різного розуміння цієї конституційної схарги між Верховним судом і Конституційним судом, та й в самому Конституційному суді між практиками і вченими, тобто практиками тими суддями Конституційного суду, які прийшли із практичної роботи, і вченими, які прийшли, які є науковцями.

Також є протиріччя в застосуванні цієї норми, яка введена в Конституційний скарг.

І тому говорити про її ефективність, а сьогодні суд не працює, практика не напрацьовується.

Ми не в системі судів загальної юрисдикції.

І, на мій погляд, з цього боку це не привело до кардинального покращення в зв'язку з реформуванням Конституційного суду.

Дивіться, Олександр Миколаївич, от моя думка.

Мабуть, владі вигідно було перетворити Конституційний суд в мертву інституцію.

Адже на розгляді питання землі, питання надр, багато які хвилюють і людей, і владу, і тих, хто хоче до цього добратися, будемо так казати.

Коротка відповідь.

Владі було з якихось то причин вигідно, із тих, що ви перелічили, оскільки я ще раз наголошую, що іменно влада в особі органа Офісу Президента… Нема такого органу.

Я в Конституції такого органу не бачив.

Так, його немає, але сьогодні він є. Він існує, і це наша дійсність.

З цим треба буде ще, напевно, розбиратися, що це за орган.

Якщо можна, продовжимо запитання, перейдемо до конкретики, і я надам відповідь.

Моє розуміння, що цей орган, він одномоментно є Кабінетом Міністрів, є Верховною Радою, є частково судовою системою, а все це акумулюється в Офісі Президента під його очолюванням цього Офісу.

І це веде ніяк інше, як до узурпації влади.

А чи є потреба наразі в стані війни в Конституційному суді і в подальшому?

Воно є нагальним, коли країна в стані війни, тому що на сьогоднішній день жоден закон не проходить конституційного контролю.

Ми говоримо в один час про війну, а тут же ми говоримо, що не повинні порушуватися конституційні, принаймні, права людей, які закріплені в розділі другому Конституції.

І цей баланс може витримати тільки Конституційний суд.

Його немає.

Сьогодні ніхто не дасть відповідь на багато-багато запитань, які входять виключно в юрисдикцію Конституційного суду.

В тому числі і про легітимність президента.

А це само собою спонукає на різного роду легітимність інших питань, які є послідовні від цієї посадової особи.

А чи залишився функціональним Конституційний суд України після оголошення так званої конституційної кризи, під час вашого звільнення фактично, незаконного, як вже встановлено Верховним судом?

Він, я вважаю, можливо судді будуть заперечувати, він перестав функціонувати як такий, як в повному обсязі, на який покладено певні завдання щодо конституційного судочинства.

І це пов'язано не з тим, що я там присутній чи не присутній.

Це пов'язано з тим, як ви попередньо сказали, що було вигідно владі зруйнувати цей суд.

І ця руйнівна сила, вона його розрушила.

І прикладом є те, що на сьогоднішній день

Вдумайтеся, скільки мене там вже немає в Конституційному суді.

Це 19 січня 2021 року мене фізично не пропустила охорона по указівці, наскільки я знаю, пана Єрмака, а це мені достовірно відомо, необраний новий голова Конституційного суду.

І я вже спровокував це питання, подав вже позов пропонування мене на роботі і на посаді судді консільного суду і голови суду, де я не добув цей термін.

Але і це якось не призвело до того, суд входив в пленарні засідання щодо обрання голови суду і не спроможний обрати голову суду.

Я ще раз кажу, щоб суддям було зрозуміло, що мої заяви – це був поштовх того, щоб суд запрацював.

А мені потрібно рішення Верховного суду для того, щоб в мотивувальній частині було виписано те, чим можна скористатися в майбутньому при зміні законодавства, щоб такі порушення більше не відбувалися.

Дивіться, все робилось під виглядом реформ.

А чи відбувалася ця реформа Конституційного суду після того, як Зеленський заявив на всю країну про Конституційну кризу?

Відбувалося, тільки у бік знищення Конституційного суду.

Відбувалося, якщо говорити прямо, створені комісії по відбору суддів, але ж ви подивіться, як ідуть призначення суддів.

Вони ж призначення йдуть таким способом, що міжнародні спостерігачі відмовляються брати участь у роботі цієї комісії.

Тому що президент робить неправомірні дії.

Ну дивіться, вся ця історія з комісіями, з усім, вона призвела до заполітизованості Конституційного суду України.

Як уникнути цієї заполітизованості?

Питання дуже складне, оскільки основним законом передбачено, і законом про Конституційний суд передбачено, що є квоти.

У Верховної Ради квота шість суддів, у президента квота шість суддів, у Верховного Суду квота шість суддів.

Коли суспільство політично є стабільним, можливо, ця система працює, як система противаг.

Втримання противаг.

Коли система є нестабільною і проходить узурпація влади в одних руках,

то це спрацьовує не на користь політичній ситуації.

Консільний суд постійно використовується в політичних цілях, вихід який, якщо коротко, можливо, але це треба обговорювати, консільний суд міг би на деякий час

бути палатою Верховного суду.

А можливо, якщо і реформи будуть в Верховному суді, то Верховного суду України.

Напевно, треба повернути, щоб це звучало гордо.

Верховний суд України.

Чому?

Тому що там шлях обрання

суддів, був би, напевно, з'їздом суддів із суддів, які вже пожиттєво призначені і працюють там в Верховному суді і принаймні в апеляційному суді.

Дивіться, відійдемо від Конституційного суду.

Чи є взагалі правосуддя сьогодні в Україні?

Щоб відповісти на це питання, правосуддя складається із суддів.

Треба відповісти на таке риторично-класичне запитання, а судді хто?

Якщо ми знайдемо відповідь, хто сьогодні діючі судді, як вони чи знаходяться, чи не знаходяться під впливом силовиків, перш за все органів, політичного органу ДБР, який створений, знову ж, і підпорядкований Офісу на 90%.

Далі це той же Офіс Президента.

Далі різного роду комісії, які мета створення легітимна, а робота не направлена на зміцнення правосуддя.

Тому я вважаю, що сьогодні першої і другої рівня судів, тобто місцевих і апеляційних судів, для здійснення правосуддя в розумінні закону фактично не існує.

Чому не існує?

Тому що процентів 90 становляться маріонетками.

Я минулого разу говорив, більша частина суддів Верховного суду якимось чином є ще самостійними.

Ще до них не добралися.

От і вам відповідь на запитання, чи є правосуддя.

Тобто я так розумію, що говорити про Україну як правову державу не доводиться.

У правовій державі повинні бути три гілки влади.

Ми знаємо з вами це прекрасно.

Законодавча, виконавча, судова влада.

Якраз в цих владах немає влади Офісу Президента.

Президент є головою держави і, можливо, як один із інститутів виконавчої влади.

Тому що він своїми владними повноваженнями... В певній частині визначені конституції.

Його можна віднести до виконавчої влади, як голову держави, з виконанням певних функцій.

Але ж коли влад немає, ми ж сьогодні з вами розуміємо сьогоднішню ситуацію.

Ми сьогодні розмовляємо з вами, а не рік, і не два, і не три тому назад.

І сьогодні он...

Те, що відбувається в країні, це є лакмусовий показник, чи є правова держава.

Як вона може бути, якщо виконавча влада немає і вона замінена офісом?

Там дублірують кожного міністра.

Я сам на своєму прикладі.

Ходив до Шмигаля, тому що один із моїх знайомих прийшов і не міг пробитися в Кабмін з пропозицією висадити, якась англійська фірма спонсорувалась банком англійським, висадити мільйон дерев в Україні.

Я попросив Шмигаля прийняти цю людину.

Він мене запитав, а хто піде до Єрмака, ви чи я?

Я кажу, я не піду, ви прем'єр-міністр.

Так і ось і нині там.

Дерев немає, а гроші виділялись.

А було у вас намагання?

Я закінчу.

Немає законодавчої влади.

Ви бачите, як приймаються закони.

Закони приймаються так, що їх депутати ніхто в образ не бачив, не читають.

Ну там нема кому читати.

Нема кому читати.

Тобто нема виконавчої, нема законодавчої.

Про судову владу ми проговорили.

То яка правова держава існує?

Як вона?

Декларативно існує, так?

Її немає.

Вона не може бути, тому що немає балансу цих влад.

Їм не дають розвиватися, їм не дають працювати.

Були у вас спроби порозумітися з Зеленським?

Це перше завдання.

Я вважаю себе по складу дипломатом.

Я завжди питався, як, кажуть, він працював.

І там і за Януковича, і працював і Порошенко, коли був, і Ющенко, коли був.

Я працював сюди, і теж були складні часи.

І що я виходив з різних таких положень.

де взагалі судова система, ніколи її не хвалили, якщо чесно кажучи, в нашому суспільстві.

Це не на користь влади, тому що влада повинна підтримувати авторитет судової влади.

На відміну від законодавчої і виконавчої влади, судова система сама слабка.

І ці дві влади її повинні захищати.

Чому?

Ну і немає таких повноважень.

Тому суди борються постійно за свою незалежність.

От постійно.

Тому що вони слабкі.

Вибачте, збився з конкретизації запитання.

Ще раз поставте його.

Чи було у вас намагання знайти діалог з Зеленським?

Звичайно.

Виходячи з цього, суд мав наміри поговорити з головою держави.

Ми неодноразово збиралися на збори.

пропонували різні варіанти.

Або ж делегувати мене до президента і знайти порозуміння з ситуацією, яка виникла з цього злочасного рішення, яке оголосили конституційною кризою.

Або ж представників президента вислухати в Конституційному суді, знайти порозуміння.

Були збори суддів, на нас ніхто не реагував.

Засідання РНБО було мгновенним, моментальним, було без запрошення голови суду.

Чого не запросили голову, щоб урегулювати конфлікт, треба вислухати всі сторони.

Чого не запросити на РНБО послухати, що відбулося голову суду.

Але РНБО прийняло рішення і президент підписав указ про направлення законопроекту до Верховної Ради про ліквідацію Конституційного суду, повністю ліквідацію.

Благо заступилася Венеційська комісія і президент виконав її вказівки і відкликав цей законопроект.

І він введений в дію рішення.

І Венеційська комісія, вона хоч і консультативний орган Ради Європи, але в нашому суспільстві її всі слухають.

І вона заборонила звільняти суддів.

Були наміри повністю звільнити суддів.

Олександр Николаївич, дивіться, от ви говорите, Венеційська комісія – консультативний орган Європейського Союзу, а РНБО – це також консультативний орган.

Але всі рішення протягують через РНБО?

Хвилинку.

Рішення Венеційської комісії є рішеннями не обов'язковими для виконання.

А рішення РНБО все обов'язкове?

Звичайно, тому що воно вводиться якимось чином, указом президента, який є обов'язковим для виконання.

От чому все питання.

А саме рішення РНБО, воно, природи такої немає, щоб РНБО приймало рішення.

Воно може радити голові держави прийняти таке рішення, або прийняти інше.

Консультувати голову держави.

Як?

Ну, консультувати голову держави.

А відповідно до цих консультацій?

Він ухвалює указ.

Але указ не введення в дію рішення РНБО, а указ про свої дії.

А він вводить?

А він вводить.

Це як закриватися колективним рішенням.

І в Конституційному суді, я вже говорив також, що були подібні справи, як розуміти цей указ президента про введення в дію.

Він, вроді, і не приймав нічого, нічого не зробив, а в той же час вів дію.

Конституційний суд прийшов до висновку, що за це несе відповідальність, за такі дії.

Голова держави.

Так.

Голова держави.

Олександр Ковальович, наскільки на сьогодні, от ваша оцінка, люди свою оцінку висловлюють і кажуть, що ледь не на 100%, а наскільки ви вважаєте корумпованою судову систему України?

Ми дуже часто, не часто, на кожному кроці говоримо «корупція, корупція, корупція».

Мені здається, що в суспільстві не зовсім розкрите поняття, по-перше, корупції.

І під це підмішуються різні і проступки,

і злочини, які мають певні свої ознаки.

Що стосується корупції в судах, то повинні бути певні показники.

Наприклад, за порушення заповнення декларації.

або адміністративна, або кримінальна відповідальність за ті діяння, які віднесені законом прямо до корупційних, потім внесення в реєстр корупціонерів.

Я таких випадків не знаю.

Можу тільки привести такий, як і мені відомий факт, це інцидент з головою Верховного суду Князєвим.

Але я не можу забігати наперед, тому що я не знаю результатів кримінального провадження.

Тоді також були плівки, багато було шуму.

Але чим воно все закінчилось, мені невідомо.

В Конституційному суді таких проваджень чисто корупційних не було.

Єдине, що не допустив Конституційний суд, це попитка

організацію в Конституційному суді, бек-офісу.

Тобто ви хочете сказати, що політичну корупцію хотіли б використати для неї Конституційний суд?

Я доповню свою відповідь.

Бек-офісу в Конституційному суді за організацію колишнього голови Конституційного суду Шевчука Станіслава

і за допомогою його любимого брата Дениса.

Але і про це це не новина.

Про це вже публікував свою статтю також минулий керівник секретаря Туканційного суду Ярослав Василькевич.

Я тільки доповнюю ці слова і свідчу,

Про те, що таке було.

Ми позбулися цього і голови Конституційного суду, і судді.

Хоча у Конституційному суді були наміри попередження, щоб він просто не був головою суду.

А тому що він добрий, треба віддати дані вчений, і він міг продуктивно і кваліфіковано працювати як суддя Кензійного суду.

Він на це не погодився.

Тоді Кензійний суд прийняв рішення про несумісність цих дій, які він чинив.

А фактично він удвоїв апарат.

за щод незаконних своїх радників апарат Конституційного суду, секретаріат Конституційного суду, і на цьому могла створитися велика корупційна система з бек-офісом в Конституційному суді.

На мій погляд, це самоочищення Конституційного суду.

Після цього

Були декілька попиток поновлення його на роботі.

І Смірнов, який відповідав в Офісі Президента за судову систему, бачите, хтось за щось відповідає.

Ну, напевно, так повинно бути, але не в такому розумінні.

Ну, Смірнов сам фігурант корупційних справ.

То Смірнов мені зателефонував і об'явив мене особистим ворогом.

особистим ворогом, то це як?

Повинен був бути бекофіс в Кензійному суді з боку влади?

Так.

Вас особисто звинувачують в корупції.

Можете прокоментувати?

Я надам таку відповідь.

У 2016 році — повна перевірка органами НАЗК.

Немає запитань.

У 2020 році —

У зв'язку з розглядом справи, Новиков обложив всіх майже суддів сплошними перевірками.

Результата корупційної діяльності немає.

В списках корупціонерів немає.

До того моменту, як виникла ця криза консільна, до кримінальної відповідальності не привлікався.

Заяв навіть не було і закритих справ не було.

Ці справи, які є, вони на сьогоднішній день сфальсифіковані, на мій погляд, і це буде доведено судом.

І тим більше вони до корупційної складової, на мій погляд, не мають ніякого значення.

Даже поважаючи ці громадські організації, які роздули з цього якийсь такий незрозумілий міф,

Якщо юрист почитає ці плівки, які вже плівки, плівки кожного, і мої в тому числі получилися плівки, то кваліфікований юрист

зрозуміє, що там складу злочину немає.

Там є все, можна говорити про мораль, можна говорити про інше, але складу злочину немає.

А за що тоді американські санкції застосовані відносно вас?

Американські санкції застосовані якраз про те, чого немає.

Там вказано, якщо подивитися мотивувальну частину, що я працюючи

раніше в судовій системі з'яснив корупційні діяння і навіть названо взятку.

Але я тут же зайшов в реєстр,

і показав суддям.

Для суддів я готував матеріал, тому що, перш за все, мій авторитет – це авторитет Конституційному суді як голови суду.

Серед суддів.

Серед суддів.

І я показав, що цього не існує.

Тому нам було зрозуміло тоді,

що це все фейки, що це все непровірена інформація, що це все робота тієї адміністрації, в тому числі США, громадських організацій і Офісу на знищення Конституційного суду.

Тобто фактично Шабунін, який возив Шибеницю до вас під хату,

В той момент працював на Єрмака на Офіс Президента.

Фактично він виконував функцію, заганяв вас під Офіс.

У кожного з них з'явився свій інтерес.

І кожен цей інтерес виконав.

А Шабунін

Це його слова по телебаченню.

Ми Тупицького кинули на день боротьби з корупцією, кинули в паровоз чи топку, не знаю, куди вони ще хотіли кидати.

Але Конституційний суд бачив,

в цьому випадку, корупційні діяння, з мого боку, він би так же від мене очистився.

Так, як від Шевчука.

Так.

Не було засідань щодо плівок цих, або ще щось, тому що розуміння було,

Що це?

Інструмент тиску.

Тиску, звичайно.

Дивіться, а санкції України за що накладені?

Хто їх ініціював?

Яка логіка їхньої появи?

От зовсім недавно.

Я думаю, що вже дійшли десь до кінця.

Я вже хочу передбачити, а що після цих санкцій буде.

Що вони хочуть?

Анулювали в мене паспорти всі, травили, відстороняли від посад.

Що тільки не робилось.

Я не хочу перераховувати, щоб не було видно, що я жаліюся.

Я це все витримаю.

Я витримаю це все.

А з приводу санкцій, чесно кажучи, я очікував, що вони будуть раніше.

І напевно вже кінець урвався, вже нічого не могли досягти, зробити.

І наскільки мені відома інформація, пряма указівка Єрмака в службу безпеки і на підставі напевно якоїсь надуманої інформації були запроваджені ці санкції.

Чому?

Тому що вперше це з'явилося в 124-му указі президента, що я і Касмінін представляємо національну безпеку Україні.

Загрозу.

Загрозу.

І з-за того, там ясність була тільки в чому, що ми призначені Януковичем.

А далі пояснень нема ніяких.

І це все скасовано Верховним судом.

Я не розумів, якщо мені тоді Єрмак говорив, що це моя політична відповідальність, а я йому говорив, що я не політик, я суддя, у мене немає політичної відповідальності, то за що пострадав Касмінін?

І хто йому буде возміщати цей ущерб?

От за що ця людина, суддя з великої літери,

суддя, пройшовши весь шлях, він попадає під цей указ.

А чому?

А тому що не було, що написати індивідуально на Тупицького.

І тому він попадає, тому що ми одним указом призначили.

Дивіться, Олександр Миколаївич, ви пройшли, були в центрі конституційної кризи 2020 року.

Відносно вас прозвучали всі ці звинувачення, які, як ви розповіли, виявилися нічим.

А зараз ми бачимо кризу

У всій владі ми бачимо, що антикорупційні органи викрили корупцію топ-рівня, друзі, помічники президента, керівник офісу президента, карсени, алібаби і тому подібне, бек-офіси.

От це можна порівняти?

Прийдеться порівнювати.

Тому тоді я говорив і колеги мої говорили, які працювали в Конституційному суді, які були відставці, що це не конституційна криза, це криза влади.

Тоді починалася в 2020 році.

Насправді вона почалася з 2019 року, коли в суд надійшло

якщо я не помиляюсь, 9 подань на зміну норм Конституції.

Вони були від Верховної Ради, якою керував Офіс, і від Президента.

І якщо підійти комплексно і задовольнити забаганки оцих владоможців,

то Конституційний суд дав би добро на зміну Конституційного влади України.

Тобто державний заклад по факту.

Так, але Конституційний суд цього не зробив.

Але влада цього досягла.

Вона досягла ж не в конституційний спосіб.

Так, в конституційний спосіб не вийшло.

Конційний суд перестав існувати.

Голову суду вигнали.

Вигнали з конційного суду, потім з держави вигнали.

Тепер хочуть не допустити в державу.

Все роблять, щоб тільки не допустити в державу.

Але я заявляю, що хоч і нехай з цього, що завгодно позбавляють, я все одно громадянин України.

громадянин України.

На цьому буду стояти.

Тому сьогодні 25-й рік.

Його з 20-м роком не треба порівнювати і ніякої кризи конституційної не було.

Це все дурниці повні.

А от криза влади розпочалася в 19-му році.

З моменту, коли я сказав, далі дуже багато питань було, дуже багато впливу було.

І за цим стоїть перша особа, яка

не могла, як кажуть сьогодні, не знати про те, що говорить Вініславський в Конституційному суді від імені президента, оскільки він офіційно представник президента в Конституційному суді.

От як йому вірити, що він говорить від імені президента?

Чи не вірити?

Чи це Вініславський сам про себе говорить?

У нас на засіданнях дуже часто виникали запитання.

Вініславський, він і з себе говорить?

Чи від імені Володимира Олександровича він говорить?

От голови держави і президента України.

Це було питання дуже велике.

А далі Смірнов, який відповідав за судову систему.

А далі тиск.

Так це не поєднані звіння однієї системи.

І там був і Єрмак, і там був ще й покійний Портнов, який закулісно

відповідав за ці питання, контролював ДБР, контролював судову систему, яку він же і створив.

Ми це ж знаємо.

І це дійсно є. Це не просто балачки.

Я сьогодні

З цим самим, коли я борюсь, я не можу боротися.

У мене немає сили з ними боротися.

Але я юридично все одно йду своїм шляхом.

Тому що це машина, державна машина.

Ваша думка.

Ми побачили частинку, але зрозуміло, що це розповсюджувалося, і ми це з вами точно знаємо, на всі сфери, а не тільки енергоатом.

На всі сфери держави.

Як подолати цю кризу?

Що робити?

Коротко.

Я маю право на це відповідати, тому що я, крім того, що юрист, ще кандидат наук з державного управління.

Але відповім коротко.

З цього приводу є багато думок, але коротко.

Політичне перезавантаження.

Потім відновлення економіки.

Крім, якщо не буде змінена політична настройка,

повне перезавантаження, яке не відбудеться, я не кажу революційним шляхом.

Я кажу еволюційним шляхом.

Конституційним.

Але якщо цього не буде, то тоді, ми вже знаємо приклади, народ в прямому смислі візьме владу в свої руки.

Тому все питання сьогодні за парламентом.

Тому що вони представники народу.

В народі вже пішла волна.

Уже волна пішла.

Парламент сьогодні може спасти країну, якщо зробить певні кроки.

І я задав питання, чому раніше не вже так загнали

як кажуть підлавки цей парламент, що він нічого не може зробити.

Каже, що легітимність президента така, що не можна.

Стефанчук на чорне-біле городи, тому що він ж юрист з великої букви.

Так ти або взагалі вже не говори нічого, або не дразни юриспруденцію, тому що погано закінчиш.

От чому вся справа.

Чи може парламент припинити повноваження Зеленського на сьогодні?

Може.

Тобто це буде конституційне рішення, на вашу думку?

Ми минулого разу говорили про те, що парламент неоднократно спасав країну.

Парламент може все, він діє від імені народу, він законодавча влада, він може дійсно мав, міг би тоді розпустити Конституційний суд.

Він може скасувати будь-який закон, який він приймав.

Він

Приймає Конституцію, основний закон України.

Хоча потім наділяє охоронця Конституційний суд, а гаранта президента.

Тому парламент не треба такий, знаєте, на фоні великої проблеми соринки говорити, а може парламент, не може парламент.

А хто може?

Хто може?

Він представник народу, іншого немає.

Тому він може.

Олександр Миколаївич, чим ви займаєтесь на сьогодні в плані професійної діяльності своєї?

На сьогодні?

Цікаве дуже запитання, чим я займаюсь.

Дуже багато людей мене запитують, а чим ви займаєтесь?

Офіційно-неофіційно неправильне слово.

Я не працюю.

Я не трудовлаштований.

Я отримую пожиттєве утримання суддівське, яке на сьогоднішній день знову ж блокують.

Певний час я отримував його, довго добивався, потім отримував.

Сьогодні його знову блокують.

А блокують чого?

Тому що признали недійсними всі мої паспорти, і я банально

Це анонс, який, вірніше, я не знаю, як це можна назвати, признати одномоментно два закордонних паспорта і паспорт громадянина України і анулювати їх, анульовані вони.

І здіваються, приїдьте в Україну, отримайте, ми вам видамо паспорт.

Це єздівництво просто.

Сфабрикували гроші, діло.

Сфабрикували санкції всі, що я в розшуку знаходжусь.

Оголосили, в розшук арештували.

В якому розшуку я знаходжусь?

Ні в якому розшуку не знаходжусь.

Я тут потерпілий по справі.

Поліція мене охороняла.

Сьогодні заходи якісь певні проводять.

Направте міжнародне доручення і мене допитають і скажуть вам, де я живу і так далі.

Я і сам про це сказав.

Але мене оголошують розшук.

А пенсії я не отримую, тому що я не можу пройти верифікацію.

Ідентифікуватися.

Тому що паспорт не такий.

На відповідь конкретну, чим я займаюся?

По-перше, своїми справами, які йдуть в судах України.

Де таке видано, щоб обвинувачена особа сама добивалася слухання цих справ?

Я добиваюся.

І практично добився, знайшли спосіб, щоб відновити слухання по відеоконференції.

Це дуже добре.

Я вдячний свідомій системі в обличчях тих суддів, які дозволяють зайти і слухати справу по суті, щоб вона йшла.

Тому що не слухання справи — це порушення моїх прав.

Кінець цівельовочці повинен пройти.

Коли фонд, фірніше, коли санкції на мене наклали, українські санкції,

Ну, американські то далеко до Америки, як кажуть.

А українські санкції… Я вперше задумався про природу цих санкцій і про те, що вони несуть людям.

І коли я подивився реєстр, де тоді, коли на мене внесли санкції, застосували санкції, вже було 1403 українця,

Я зрозумів, що я вже не постороння до цього особа і зі сторони на це дивитися неможливо.

Я минулого разу говорив, що в мене є наміри, я рухаюся з цього питання, щоб створити фонд із засновників самих осіб, які санкціоновані.

Підсанкційних.

Підсанкційних.

І виробити доктрину

Подумаємо, яким чином, але головна мета – зруйнувати всі ці санкції, скасувати у відношенні

окремого суб'єкта, громадянина України, даби не порождати в судах корупцію по їх розгляду.

Люстрацію до сьогоднішнього часу, 10 років вже закінчилось, а люди і рішень не отримали ще всі.

А так як людям жити з цими санкціями?

Це вроді вони є, вроді з них сміються всі.

Ні, вони впливають на життя людей.

повинно бути відновлено, і тоді буде результат.

Не три укази президента в справі Тупицького, а 1500 буде указів скасовано.

Президента у відношенні громадян України.

Чим ще хотів би доповнити, чим ще займаюся, може це глобально, але є задумка така, що в Україні, в майбутній Україні,

До цього часу, от я не чув такого, щоб була створена якась ідея планового розвитку України на 5, на 10 років, на 20 років.

Люди повинні знати, що з ними буде відбуватися.

Але такої доктрини, такої ідеї в країні немає.

Йде тільки політична боротьба за власть, воровство, що завгодно.

Тільки люди не знають, виживають.

Вони не живуть.

Не живуть.

А люди повинні жити.

І тому зараз поки що виступаю як консультант.

Щодо є ентузіасти, вчені, звертаю увагу, щоб Україна не намагалася їх шукати, це вчені всесвітнього значення.

Потім побачите їх в засновниках.

По організації міжнародного інституту стратегічного проєктування та інклюзивного розвитку.

Це якраз той інститут, який вбирає з усього світу ідеї світового розвитку з метою трансформації його в ідею розвитку України.

Щоб ви розуміли, якщо сьогодні говорять, що зміщується вектор на Азію, то ми повинні це враховувати.

Тобто це глобальні питання, але від глобальних питань Україна може знайти своє місце в світі як держава і розвиватися в подальшому, я сподіваюся, як мирна Україна, Україна без війни.

Олександр Миколаївич, підсумовуючи сьогоднішню нашу розмову, хотів би поставити, мабуть, ключове питання, яке в мене вибудувалось за час цієї розмови.

Ми бачимо, ви сьогодні сказали ключові слова, що фактично політична корупція

Фіналом якої стала справа Карлсону, Валі Бабий і тому подібне, що вона почалась в 19-му році.

що ви намагалися і протистояли їй, що вона не була в конституційний спосіб впроваджена.

Не ви тільки особисто, а весь власний конституційний суд.

Мене до вас таке питання.

Чи готові ви дати свідчення міжнародним правоохоронним органам, колись, можливо, і українським, відносно

організованої злочинної групи, яка з 2019 року вибудувала систему корупції і узурпувала владу в Україні.

Якщо мені буде забезпечена безпека і безпека моєї сім'ї, то да.

І це не голословно, і це не пересказка нашої сьогоднішньої співбесіди.

Є докази певні, є обґрунтування.

Але я хотів би їх оприлюднити, але я їх сьогодні оприлюднити не можу.

Тому що якщо вони ляжуть в склад якоїсь кримінальної справи, то це слідчим вирішувати, що оприлюднювати, а що не оприлюднювати.

Тому така буде моя відповідь.

Дякую, Олександр Миколаївич.

Трохи згодом продовжити діалог.

Я сподіваюся, що, можливо, одна з майбутніх зустрічей наших відбудеться вже в Києві.

Дякую.

Я на останок хотів би побажати всім українцям, перш за все, і всім людям щастя.

Дуже багато хто каже, що таке щастя.

На мій погляд, у кожного може бути своя думка, але щастя у людини – це мрія.

Мріє в майбутнє, що він пройде свій шлях так і проживе так, що буде щастя у нього і в його сім'ї, і в родині, і в країні.

Тому я бажаю всім щастя.

Дякую, Олександр Миколаївич.

Дорогі друзі, до зустрічі.

Давайте думати, аналізувати, приймати рішення і не мовчати.

До зустрічі.

До зустрічі.