Перший погляд на Amnesia: A Machine For Pigs

Всім привіт, з вами Гамер і ми продовжуємо наш марафон Горор Ігор.

І цього разу у нас нова частина Амнезії.

A Machine of the Pigs.

Автомобіль свиней.

Доволі непогана гра для серйозного горору.

Саме так.

Що ж, створюємо профіль.

Гамер.

Створюємо і вибираємо.

Починаємо нову гру і я награв попередню частину низі.

Отак от.

Так що це все для мене буде перший раз.

Я буду вчитися як цим всім керувати.

І яко дітька тут така музика.

Так.

Ну.

Не кажіть мені, що гра зависла.

Може це завантаження таке, хто я знаю.

Гра вийшла буквально сьогодні і я гадаю до години 12 ночі.

Це відео буде на каналі, якщо я все встану зробити.

Ну, сподобалось мені останнім часом грати одні Горори і Горори.

Не знаю, щось в них є, насправді.

Так.

Де незавантажні?

Мені до останнього здавалося, що гра зависла.

Може, гра зависла?

А, ні, не зависла, все гаресто.

Семюель Джонсон.

Класу.

Цитати відомих людей.

Батько, не вбивай мене.

Нічогенько так.

Ну, що тут сказати, Outlast мене як горор розчарував, і тому я сподіваюся, що принаймні в амнезії новій я справді знайду щось.

Чи якось так.

Тому що, хоч нам обіцяли, що Outlast буде найстрашніша гра останніх років, ну не знаю, по-моєму за інді-іграшками весь горор і стоїть.

Якби не вони, то жахів би взагалі не було от таких.

Як завжди, незрозуміла заставка.

Це шик.

Без неї ніяк.

Як же це типово для хорорів, прокинутися в таємничій кімнаті.

І лагати.

Це теж типово для хорорів.

Воу-воу-воу, фпс, спокійніше.

Чого-то пак жвавіше трохи.

Оптимізація, словенька.

О, то то ми вже можемо рухатись.

Ну це ж треба.

Мда.

Ну окей.

Давай тут тоді середні текстурки візьмемо.

Бо я так бачу, тут якась фігня жахлива просто.

Чого у нас тут якість?

Давайте середню.

Вау.

Може то так має бути, може то ми вдарилися головою і того таке маленьке фпс.

Можливо.

Так, F це увімкнутий ліхтарик і нам для того його потрібно знайти.

Як мені розказувала, Мнезія як така це гра, яка має не скрімерів купити, як Outlast чи там Nightmare House, а саме атмосферу жаху, тому вона не покидає ніколи.

От сподіваюсь, це правда.

Так, я записочки читати довго не буду, тому що, по-моєму, це довго, нудно і занудно.

Тому, як завжди, я вам це залишаю.

Ага.

Ось такі перші амнезії.

Батько, знайди нас.

Ну, спробуємо.

Ласка свині.

Клітка!

Я не знаю, або житель цієї кімнати боявся чогось, або хтось боявся його і... Того його в клітку запхали.

Харіна собі.

Ну окей.

Стоп, чого я встати не можу?

Вау.

Так, ну схоже на налаштування треба було ставити трошки нижче м'ячик.

Але до цього у нас є зараз час, подумаємо над назвою гри.

Амнезія, ну це ясно, волнового героя, начебто амнезія чи якось так.

А що за автомобіль для свиней?

Ну серйозно.

Чи то, пак, автомобіль свиней?

Чи машина свиней?

Типу, офф пікс.

Не ясно нічого.

Входіть, всі двері зачинені.

Знайдені документ.

Десь я це вже бачив.

Ага.

Так, ясно.

Треба на гореча.

І документи ми вже бачили.

Ну, постійні страшні звуки, звісно, не дадуть вам засумувати.

Але поки що нічого жахливого-жахливого я не бачив.

Хоча є логіка тут поключення, якої не бачу толком.

Що треба робити, як, де.

І так далі.

Чи можливо треба було пограти першим нинізію?

А, ясно.

Воу.

Бедмен?

Цікаво, який бедмен.

Це вона про мене?

Клас, в мене ліхтар.

Знов маска свині.

Ага, можна рухати речем.

Ясно.

Так, я взагалі заплутався.

Так, ага, ліво.

Ясно, так.

Так.

Кльо, в хаті немає світла, вони ховаються.

Ще одна маска свині.

Здається, тут хтось реально помішаний на свинях.

Ну, звісно, все логічно.

Маленькі дітки граються на горечі.

Їм взагалі не страшно, що тут немає світла.

Це логічно.

Так?

Так?

Все як повинно бути.

Вибачаю за низький фпс.

Перезапускати гру якось зараз немає бажання.

А в наступному випуску, в наступній серії з фпс-а буде окей.

Це я можу обіцяти.

Загалом, гра Незі, наскільки я зрозумів, це типова хорор-грулька, де нам просто треба ходити від чогось, тікати.

Ми не маємо ніякої зброї, не маємо чим оборонятися, і нам просто треба тікати, розгадувати різні загадки там, і просто сцяти.

Або будувати цегляні хатинки.

А потім...

Потім викладати їхні фото в інтернет.

І просто, не знаю, змагатися, чия хата стала більшою.

Якщо грає його донька, то вона красиво грає.

Така година, до речі.

Північ.

Ну все правильно, правильно.

Норм.

Поки що все логічно.

Санта Клаус?

Нє, Святий Миколайко.

І от скажіть.

Ще одне.

Логіка ігор.

Ми бачимо перед собою рушницю.

Так?

Вона буде тут, походу.

Або тут.

Не знаю.

Але ми бачимо ту рушницю.

Якого дітька нам її не взяти і не гримнути монстру по голові?

Так?

Я теж не розумію.

Навіть якщо у нас немає набоїв.

Чому б не взяти рушницю і не пульнути нею в голову?

Дарити там, наприклад.

Хоча би.

Або стульчиком комусь по голові уперіщити.

Ну там, на крайняк.

О, ще три рушниці.

До речі, ну от, все правильно.

Великий фрукт орленого кактуса.

Малий овоч в соколину його орхідеї.

Ну і що далі?

В сраку.

Це типу лампа Джина.

Ну.

Вилазь!

Вилазь, курво!

Ай.

Все з тобою ясно.

Так, нахилення Q та E присутні.

Я щось не пригадую, бо я зачиняв ці двері.

З чимось цікаво.

Що за дідько?

Вони щойно були відчинені.

Так, це не відчиняється.

Це теж.

І це.

Хі.

Хе-хе-хе.

Може так?

О!

Тучняк, я так і знав.

Ради.

Прикольно.

Ну, пішли.

Не скажу, що налякало, але... Спантиличило, це точно.

Кровопускання?

Нє, дякую, це без мене.

Хата з купою потайних дверей.

Як це типово для шахастика.

Ура!

Ми прийшли в одну... ...арену.

Нічого жахливого поки що не було.

Або чогось такого, що б могло налякати, там... А от Ластлі то був страшніший.

Навіть та послідь на початку гри.

Манкет в честь Лілі.

Тєкс.

Ну, пішли.

Пам'ятаю, першим на злі, принаймні, якийсь монстрик був.

Тобто тут принаймні щось подібне буде.

Лівий Shift, аби бігти.

Ну, побігли.

Кілька низьких FPS не дає мені цього робити, хе-хе.

Воу-воу-воу-воу-воу, FPS, FPS.

Знаєте, часом кажучи, в цій грі я більше боюся малого FPS-ні ж якихось монстрів, або ніж самої гри.

Низький FPS, от чого справді потрібно боятися.

Папа?

Я думав, папа це тільки по-русски папа.

Воу, воу, воу, воу, воу, воу, воу.

Полегше, полегше.

Що за?

Що за?

Що за ёлки-палки?

Ну, дітлахи.

Як ж це банально, а?

Пішли.

Електрику відновимо.

Йоу, йоу, йоу, йоу, йоу, йоу.

Що знаєш?

Що, де, шо?

Йоу.

Вау.

Щоб ми там були, звідси вийшли.

Кхм.

Ну, мабуть, це пісня була.

Так, нам, мабуть, треба, як завжди, знайти якісь потаємні двері.

Або щось типу того.

Воу, іфіга собі.

Чувак-мисливець.

Прикольно так.

Ну, гаразд.

Задання на цьому можна завершити наш перший погляд на нову амнезію, тому що самі розумієте, з таким FPS дуже тупо грати.

А всім спасибі за перегляд, що ви були з нами.

І якщо вам сподобалася ідея записувати амнезію, то я зроблю проходження.

Пишіть коментарі, там від ваших лайків все залежатиме.

Так що всім спасибі і бувайте.