Пляшка пива та стосунки головних героїв у «Краще подзвоніть Солу» | Анатомія сцени

Привіт, це Фінчер Кубриком і це рубрика «Анатомія сцени».

«Краще подзвоніть Солу» Вінса Гілігана та Пітера Гулда не тільки представив цікавого героя, а й ліричний та драматичний бік його особистого життя, чого ми не бачили у «Пуститись з берега», який більше зосереджувався на проблемі вибору та виживанні.

Перед нами сцена з п'ятого сезону, третій епізод.

У цей період підвищуються ставки, і ми лише сподіваємося, що Джиммі МакГіл, який ще не повністю перевтілився у Сола Гудмена, зможе знайти вихід із ситуації, що йому, власне, завжди давалось легко.

Не дивлячись на проблеми між наркокартелями і напружений зв'язок між Начо Варгою та Майком Ерментраутом, на головній арені нашої уваги тут Джиммі та його партнерка Кім Векслер.

Режисер Майкл Морріс та сценаристи Вінс Гіліган, Пітер Голд, Енн Черкіс та Меріон Дейр створили дві сцени у схожій стилістиці та з однаковим хронометражем, які варто розглядати як одну.

На початку епізоду, 13-тій хвилині, ми бачимо Джиммі, який приїжджає після першої серйозної зустрічі із Лало Саламанка.

Його кличе Кім.

Їхні зустрічі як пари завжди відбуваються глибокої ночі.

Оскільки вона відкинула пропозицію Джиммі розвивати адвокатську сумісну діяльність, їй не подобається його підхід до роботи, проте вони хочуть бути разом.

Вона п'є пиво, він приносить і ще дві пляшки.

І перед нами акцент на вже випитій, яку відставив Джиммі.

Усього добре?

Так.

Я, насправді, сподіваюся.

Сподіватися про що?

Я просто зрозуміла, що завжди у мене є всі бонусні клієнти.

Усього дня.

Ні месиверди.

Ну, добре.

До справи.

І тут вона знову дивиться на пляшку, яка не дає їй спокою.

Глядач розуміє, що насправді все не так добре, як Кім хоче представити.

Їй складно зрозуміти, чим саме вона хоче займатися, бо є бажання і є совість із принциповістю.

У Джимі ж присутнє відчуття того, що він має відповідати рівню своєї коханої, тому все більше вдається до махінацій.

Причина і у тому, що проста рутина адвокатура не цікавить його як спеціаліста.

Тому він тут теж не є чесним.

Кім це одразу щитує, називає його Солом, тому головний герой у свою чергу розуміє безвихідь ситуацій для обох.

Сцена на 51-й хвилині підсумовує їхні стосунки і з одного боку показує пікову точку, а з іншого те, що у обох є риси характеру та поведінки, якими вони могли б доповнювати одне одного, якби ставки були не такі високі.

Сценаристи міняють героїв місцями і нам навіть не треба слова.

Якщо у першій сцені Векслер забрала пляшку пива, аби вона не впала, не дала привід сварки із сусідами, то вже після надскладних фізично та морально подій в день вона просто викидає їх з балкону.

Вона втомилась завжди вчиняти правильно і педантично, тому тут головні герої ще раз усвідомили, що для того, аби розібратися зі своїми юридичними справами, ким треба трішки побути з Солом Гудменом, а Макгілу потрібен хтось, хто поверне його до реальності.

Режисер Майкл Морріс також розповів, що ця сцена є ілюзією на любовний трикутник героїв соло Гудмена, Джиммі МакГіла та Кім Векслер.

Адже саме тепер вони мають зрозуміти, як їм бути далі і які свої персоналії ставити на перше місце.