Повернули тяжкопоранених та важкохворих військових | Іран атакував Ізраїль 30 ракетами | 19 червня

Інформація про завантаження та деталі відео Повернули тяжкопоранених та важкохворих військових | Іран атакував Ізраїль 30 ракетами | 19 червня
Автор:
Суспільне НовиниДата публікації:
19.06.2025Переглядів:
2KОпис:
Транскрибація відео
Вечір четверга.
Час подивитись на цей день очима команди Суспільного.
Всі події, новини, які стали помітними, ми обговоримо тут, в цій студії.
Для вас до 21-ї години працює Борис Іванов, Олеся Ніцевич.
Жестовою мовою перекладають Тетяна Журкова та Лада Соколюк.
І за кадром уся наша команда, яка працює над сьогоднішнім ефіром.
Ну, а далі короткий перелік тем, про які будемо говорити цієї ефірної години.
До Ради викликали міністра оборони.
Нардепи зажадали звіту щодо фортифікацій.
Путін заявив, що готовий зустрітися з Зеленським.
Але підписувати нічого не буде.
Іранська ракета влучила в лікарню в Ізраїлі.
А Трамп схвалив план атаки на Іран.
Україна та Росія провели новий етап обміну полоненими.
Повернута група тяжкохворих українських військовослужбовців.
Більшість перебувала у неволі з 2022 року, написав президент України Володимир Зеленський у Фейсбуці.
Точно кількість звільнених захисників не уточнюють задля безпеки.
Усі вони мають важкі медичні діагнози та хвороби внаслідок поранень і перебування у полоні, зазначив координаційний штаб з питань поводження з військово-полоненими.
у телеграм.
І далі без коментарів.
Героям слава!
Слава Україні!
Головне усе!
Міністра енергетики Германа Галущенка викликали до Верховної Ради.
Він мав доповісти про проблеми із підготовкою до опалювального сезону та закупівлю газу, написав народний депутат Ярослав Железняк у телеграмі.
Утім, урядовець не прийшов.
На думку Железняка, міністр, цитую, очікувано забоявся розповідати про свої провали.
Галущенка чекають у парламенті завтра на традиційній годині запитань до уряду.
Обговоримо це далі з нашими гостями.
Олексій Кучеренко, народний депутат України, фракція «Батьківщина» з нами вже на прямому зв'язку.
І ще очікуємо Сергія Нагорняка, народного депутата України, фракція «Слуга народу».
Пане Олексію, добрий вечір, дякуємо, що долучилися.
Добрий вечір, вітаю.
Пане Олексію, вкотре кликали і вкотре не прийшов міністр енергетики.
Про які проблеми хотіли говорити?
Чи є шанс, що прийде на годину запитань до уряду?
Ну, дивіться, давайте ж ми серйозно поговоримо.
У пана Железникадка, моєго колеги, є своєрідна любов в лапках до міністра.
Це його особиста справа.
І він постійно, мені здається, з перебільшенням, він весь час там висловлює претензії.
Я не проти абсолютно, але казати, що він забоявся, не прийшов, це він, колега, вводить в оману.
Але я одразу точню, пане Олексію, але ж кликали міністра, і він не прийшов.
Дивіться, ну домовилися, щоб два дні поспіль не ходити, це було узгоджено сьогодні вранці, то завтра день уряду і годину цілу присвятити тому, годину, бо якби він прийшов, міністр, то в нього було б всього 10 хвилин на звіт, розумієте, на звіт, там процедура дуже така неефективна.
І тому навпаки пішли на зустріч Жерезняку, завтра годину урядовець, пан міністр буде відповідати на запитання, які будуть задавати депутати.
Тому маніпуляція, на жаль, очевидна маніпуляція.
Це якщо по формі.
А от якщо по суті, мене дивує, що такий досвідчений політик і чиновник, а він вже працював в уряді Янукові, ой, вибачте, Ройсмана, Желізняк, на високій посаді, що він не знає до сих пів, що нафтогаз управляється не Міністерством енергетики, а урядом управляється і Міністерством економіки.
До речі, так само, як і енергоатом.
Уряд є акціонером і через Міністерство економіки, через наглядові ради управляється ці дві монополії.
Пане Олексію, давайте не про Железняка.
Якщо він якось помилився, його в студії тут немає.
А про проблеми.
Чи існують вони, проблеми з газом?
Якщо хочемо ми фахово розглядати проблеми нафтогазу і енергоатому,
то треба або на комітеті, ось тут мій колега Нагірняк, Нагірняк Сергій, або в рамках тимчасової слідчої комісії професійно, спокійно розбиратися.
Оскільки ми йдемо шляхом хайпу.
Дивіться, я не хочу йти шляхом хайпу, я пам'ятаю навіть ваші заяви про те, що Україна завершила опалювальний сезон з рекордно низькими запасами газу.
Це так, це так.
Питання теж про газ і про опалювальний сезон.
Яка ситуація чи є у фракції «Батьківщина», у вас особисто, питання до міністра стосовно підготовки до опалювального сезону і якісь питання стосовно газу, які підзвітні Міністерству енергетики?
Так.
За зиму у нас відповідає штаб на чолі з прем'єр-міністром.
Це штаб з надзвичайних ситуацій в енергетики.
Штаб по підготовці до опалювального сезону на чолі з віце-прем'єром Кулебою.
Розумієте?
Ось так побудована ця система.
Я входжу в обидва штаби.
І я беру участь фахово в обговоренні цих проблем.
Але те, що проблема з газом в країні є...
Це однозначно так, і я вам як депутат від фракції «Батьківщина» хочу сказати, її не могло не бути, оскільки в ході ідіотських реформ, коли корпоративна реформа нам започаткувала незалежні наглядові ради,
Якісь незалежні правління, повне відсторонення уряду від системи управління нафтогазом не могло призвести до іншого результату.
Тому я радію, що зараз ситуація буде така, що ми проаналізуємо, що за реформи зробили з цим корпоративним управлінням і що робила наглядова рада.
І всі попередні керівники «Нафтогазу», всі попередні, Кобилєв, Вітрєнка, Чернишов два з половиною років був.
Що ж вони робили на посаді керівників «Нафтогазу», що ми в результаті сьогодні без газу?
Я сам обурений цим.
Я сам буду вимагати відповідальності персональної тих персон, які я перелік.
Деяких, так, цих персон навіть в Україні немає, якщо йдеться про пана Чернишова.
Але, пане Сергій... Хтось є, хтось немає.
Пане Сергію, чи є у вас питання, чи вважаєте ви, що міністр енергетики має відповідати якоюсь частиною за оці запаси газу, що вони низькі, за підготовку до опалювального сезону?
Які питання у вас до нього, якщо завтра він прийде до парламенту відповідати на запитання депутатів?
Знаєте, до міністра енергетики питання можуть з'явитися вже восени-взимку, якщо ми будемо якось мати проблеми з енергосистемою.
Станом на зараз, я розумію, що йде підготовка «Нафтогаз», шукає кошти для того, аби придбати газ.
Тому що в нас рекордно малі запаси газу.
І нафтогазу, окрім того, щоб віднайти гроші на закупівлю газу, це перший крок.
Другий крок, потрібно десь знову ж таки віднайти кошти і обладнання, і ремонтників, ремонтні компанії.
які будуть відбудовувати і відновлювати інфраструктуру, та, яка була пошкоджена з грудня 2024 року по березень 2025 року.
Чому нам потрібно так багато газу?
Ми фактично втратили половину нашого власного газовидобутку.
І тут зрозуміло, що роль міністра, вона політична.
Міністр їздить по світу і, по суті, його завдання сьогодні віднайти і допомогти «Нафтогазу», і не тільки «Нафтогазу», знайти кошти і на закупівлю газу, і на відновлення інфраструктури.
Що міністр і робить?
Чи успішно, чи неуспішно?
Ну, не так просто сьогодні в донорів випросити додаткові кошти на якусь конкретну допомогу, так?
Що стосується інших питань, політично можна задавати в парламенті, це знімають на камери і показують публічно, але професійно ми запрошуємо керівників і «Нафтогазу», і «Енергоатому»,
і Укргідроенерго, і інших керівників, як на комітет, так і на тимчасову слідчу комісію, щоб фахово розбиратися, яким чином можна допомогти.
А на політичному рівні і міністр, і прем'єр, і президент спілкуються із прем'єр-міністром Норвегії про те, щоб норвежці нам більше допомогли отримати газу, або як кредит у вигляді товарного газу отримать, або кошти додаткові від Норвегії.
В принципі, всі зацікавлені, і президент, і уряд, і ми, як парламентарі, щоб ми цей опалювальний сезон пройшли із газом.
А політичні заяви, зрозуміло, що сьогодні багато з політиків хочуть когось зробити в чомусь винним.
Винні хто?
Винна, в першу чергу, Російська Федерація, яка російськими ракетами і дронами знищила нашу газову інфраструктуру, і ми сьогодні втратили половину нашого власного газовидобутку.
Ну і знову ж таки, ми маємо частіше з українцями говорити відверто про те, що нам потрібно рано чи пізно щось буде думати з так званим ПСО і по газу, і по електричній енергії.
Але, наскільки я розумію, це все рівно питання будуть говоритися і вирішуватися уже по завершенню війни.
Тому що на сьогоднішній день ми розуміємо, що на українців не можна покласти ті тарифи, які потенційно можуть бути ринковими.
І теж за їхній ринковістю потрібно теж розбиратися.
Тому буде міністр завтра.
Ті запитання, які у парламентарів є, хай ставлять.
Ми ставимо їх щоденно, коли в нас є така потреба, ми задаємо міністру.
Не обов'язково це публічно, тому що іноді такі чутливі речі не потрібно…
виносити на загал, тому що ворог те ж саме все дивиться, оцінює ситуацію.
Пане Сергію, я згоден, але і люди, які голосували за вас і очікують, що міністри підзвітні вам будуть, і вони будуть про це знати.
Це теж важливо, підзвітність.
Першу чергу перед депутатами.
Пане Олексію, з вашого дозволу продовжіть історію з тарифами.
Як вона може змінитись на газ?
Буквально хвилинка у нас є, ваша думка.
Я швидко, так.
Дивіться, дійсно, є в мене очікування, що буде починати уряд з такої свої гасла, свої там якусь тенденцію на підвищення ціни на електроенергію, на газ.
Ну, як завжди намагається про рахунки урядові покласти, закласти в ціну.
Я особисто, так само, як і колега Сергій, він член
тимчасової слідчої комісії по ціноутворенню, а я її голова, в наших висновках однозначно присутній той факт, що існуючі ціни на електроенергію і на газ покривають собі вартість.
Як енергоатома, так і нафтогаз.
Я особисто беруся стверджувати, ніяких економічних підстав для підвищення ціни для населення сьогодні не існує.
Якщо мова йде про неефективне управління державними енергокампаніями, тут я можу погодитися, і в мене притує претензія до всього уряду, одразу хочу сказати, до Національної комісії з регулювання енергетики, в тому числі, мабуть, в рамках і в межах компетенції, до міністра.
Але ще раз наголошую, акціонером енергокампаній є уряд України, і саме він відповідає за їх ефективність.
Але зафіксуємо, так, і вашу відповідь стосовно тарифів, бо ми цю тему будемо відслідковувати, і вашу позицію, пане Сергію, також.
Дякуємо вам, що долучились, пояснили ситуацію актуальну.
Нагадаємо нашим глядачам, Олексій Кучеренко, народний депутат України, фракція «Батьківщина», а також Сергій Нагорняк, народний депутат фракції «Слуга народу» були щойно з нами на зв'язку.
У Путіна запитали про удар Росії по житлових будинках у Києві.
Це було під час його зустрічі з представниками світових інформагентств у Санкт-Петербурзі.
Головний редактор служби новин по Європі інформагентства Associated Press сказав Путіну, що журналісти агентства бачили момент влучання.
Путін вже відповів, що якби журналісти бачили, як ракетами були знищені житлові квартали, вони навряд чи змогли б про це щось сказати.
Мовляв, російська армія обстрілює об'єкти оборонно-промислового комплексу.
На цій же прес-конференції Путін заявив, що готовий зустрітися із Зеленським.
Утім, підписувати з ним нічого не буде.
З нами на зв'язку Павло Радь, аналітик громадської організації Ради зовнішньої політики «Українська Призма».
Пане Павле, дякую за те, що долучилися, вітаємо вас.
Добрий вечір.
Вітаю.
Пане Павле, давайте розпочнемо з кінця про цю заяву Путіну щодо нібито готовності зустрітися.
Як ви її оцінюєте, цю заяву, саму появу такої заяви?
Про що це може свідчити і чи можна вважати це новиною?
Пане Павле, ми перепрошуємо, але чомусь ми погано вас чуємо, нерозбірливо.
Можливо, у вас зі звуком щось так?
Можливо, ближче до мікрофону, або якось мікрофон змінити, бо якось досить глухо звук йде.
Так.
Дякую.
Краще.
Чудово.
По суті, всі ці заяви Путіна суперечать одна одній.
Бо перед тим, як сказати про те, що Путін готовий зустрічатися із Зеленським, він сказав про те, що неможливо вести переговори з тим, хто робить ставку на терор.
Тому я би розглядав цю заяву Путіна суто як, скажімо, певну стиковку його поглядів і бажання, скажімо, продемонструвати нібито з одного боку готовність до конструктиву,
До того, що це українська сторона не хоче вести ніяких переговорів і адекватно спілкуватися.
З іншого боку, Путін в той же час сам собі суперечив і продемонстрував своє справжнє обличчя і своє справжнє нам.
Ну, оці ще заяви про зустріч.
Путін оголосив, що він готовий зустрітися, але нібито він знову згадав про нелегітимність президента Зеленського.
Для чого оці знову заяви він висуває?
Фактично він таким чином намагається зняти з себе відповідальність.
Сказати, що я би зустрівся, я би з радістю поговорив, але проблема не в мені.
Проблема в Зеленському, який нелегітимний, який, умовно кажучи, терорист, він ще якийсь не такий, тому з ним немає сенсу розмовляти.
Але я би з радістю це зробив.
Позиція Путіна така, щоб, скажімо, скинути всю вину на Україну і навіть в контексті неготовності вести будь-який адекватний діалог, згодувати це знову ж таки в українську сторону.
І це Росія успішно продовжує робити вже останні декілька місяців.
Такі заяви Путіна якимось чином можуть вплинути на переговорний процес?
Ніяким чином вони не вплинуть.
Тут питання не в самих заявах, а, скажімо, готовності російської сторони бути більш конструктивно і адекватною в своїх вимогах.
Те, що ми бачимо протягом останніх місяців, зокрема ті вимоги, які висуває Російська Федерація, які в певної мірої не змінюються, в тому числі і в контексті питань контролю над чотирма областями, які Росія весь час висуває і заявляє про те, що необхідно залишити ці території під своїм контролем.
Нещодавний меморандум, в якому Росія виснула умови стосовно зняття санкцій,
Все це свідчить про те, що росіяни готові підписувати будь-які документи лише на вигідних для них умовах.
По-іншому ніяк.
Робити якісь поступки конструктивні для того, аби знайти точку для мирного регулювання, вони не будуть.
І в цьому основна проблема.
Це, по суті, те, яким чином рухається Російська Федерація і екологіку дій вони використовують проти всіх цих місців, будучи, в тому числі, і то не для Трампа за носом.
Пане Павле, дякую вам за роз'яснення, дякую вам за висловлення вашої думки.
Павло Радь, аналітик громадської організації Ради зовнішньої політики «Українська призма» був з нами, говорили про заяви Путіна, зокрема, про те, що він готовий зустрітися із Зеленським, але підписувати з ним нічого не буде.
На що готові американські конгресмени-сенатори, поговоримо далі.
Адже американський сенат відклав розгляд законопроекту про нові санкції проти Росії.
Про це пише американське онлайн-видання «Семафор».
За даними його джерел, законопроект поставлять на паузу щонайменше до липня через загострення на Близькому Сході.
Один з авторів документу Лінсі Грем заявив, що з санкціями, цитую, «доведеться почекати».
Андрій Добрянський, речник Українського конгресового комітету Америки, з нами вже на прямому зв'язку.
Пане Андрію, дякуємо, що долучились.
Добрий вечір, добрий день.
Вітаю, дякую вам.
Пане Андрію, те, що сказав Лінсі Грем, доведеться почекати з санкціями.
А взагалі їх розгляд планувався чи ні?
Ви мене питали раніше, і я коли бачу графік у червні, що вже не було домовлення, процедура не починалася навіть у палаті представників, то зрозумів, що до кінця червня ці санкції не ведуться.
Невзаменш, поза справами у Близькому Сході, були ще міжнародні події, як і кількість
канікулях тут я тільки що зараз у Вашингтоні і вертаюся до Нью-Йорку сьогодні різниця між канікулях в Вашингтоні і робочий день надзвичайний сьогодні дуже приємно на вулицях тут сенаторів немає вони навіть посунули свої познайомлення з ситуацією в Ірані аж на понеділок бо їм воліло поїхати на канікулях і і лишити Вашингтон
то це процедура через всього цього, різні зміни в графіці.
Я розумів, що санкції не будуть вестися, але є так само в той самий час натиск на президента Трампа, щоб він вживав
Право, яке він вже має.
Президентство має надзвичайну кількість прав і втім є включити санкції, так як ми бачили, як він оголосив, що він має право тарифів, проти чого Конституція каже, що він не має.
але специфічно каже санкції існують у право Білого дому то це обговорення на натівський саммит я думаю буде головне і включаємо справу в Ізраїлі Ірану справа міжнародне домовлення на обмежень рівень цін нафти буде головне
Ви згадали про Близький Схід і зараз буквально про Іран, про Ізраїль, про нафту, про ціни.
І трошки в цьому контексті також хочемо з вами поговорити.
Іранська ракета влучила в одну із найбільших лікарень в Ізраїлі.
Про це повідомляє видання «Єрусалимпост» з посиланням на рятувальні служби.
За їхними даними, в момент удару в будівлі перебували пацієнти та персонал.
Зараз відомо про 89 поранених.
Троє з них у важкому стані.
Міністр оборони Ізраїлю доручив військовим, цитує, активізувати удари по стратегічних цілях в Ірані.
Дональд Трамп схвалив план атаки на Іран, але поки утримується від наказу.
Про це написало американське видання Wall Street Journal із посиланням на власні джерела.
За їхніми даними, Трамп вирішив почекати, чи відмовиться Тегеран від своєї ядерної програми.
Цю статтю прокоментував сам Трамп у соціальній мережі True Social.
Далі цитата «Wall Street Journal уявлення немає, що, я думаю, з приводу Ірану».
Інше американське видання «Ексіос» повідомила з посиланням на джерела, що якщо Сполучені Штати не вдарять по ядерному об'єкту Ірану, Ізраїль може відправити туди своїх спецпризначенців для наземної операції.
Отже, пане Андрію, стосовно позиції США і остаточної позиції, звісно, читати думки Трампа не може навіть, мабуть, сам Трамп.
Але куди рухається ситуація стосовно підтримки США Ізраїлю у війні з Іраном?
Буде підтримувати США чи не буде?
В останні кілька днів чуємо тільки, що Трамп перемінив свою думку зовсім у справі, що він може брати більш активну участь.
Головне втім, йому ще буде без американських солдатів на території Ірану, але через літаків він тепер залишається в такій ситуації,
що він би хотів це робити навіть у справі, що він би хотів звільнити Талсі Геббард і інші члени його Кабміну, які стоють проти цього.
То це найсильніше нам каже, що він готовий включитися і йому варто підтримка тих, які його підтримують політично, які хочуть цю акцію, проти таких, як Тарпен Карлсен, а інші, які стоять дуже проти цього.
йому зараз тепер дуже неприємно політично, але це є унікальний політик в історії, то він ще щось подумає, як отримати цю підтримку, яку він безтратив.
Зрозуміло, цю підтримку, тобто якого сигналу він чекає?
Він чекає, щоб виступили, не знаю, конгресмени, сенатори з спільною заявою якоюсь, чи Такер Карсон, тобто
Що має відбутись для того, щоб Дональд Трамп ухвалив це рішення?
Як Ви вважаєте?
Просто ситуація на площі бою.
Це не буде політична думка, коли це починати.
Це буде просто до нього звернутися головний командувач, каже, що зараз певний час і ми можемо найбільш ефективно бомбувати.
А поза тим, ми ще маємо до п'ять днів до НАТО.
Чи це відбудеться перед НАТО, чи після, не знатиме.
Так само декутра кількість тих самих сенаторів і конгресменів, які би це ухвалили, резолюцію, так само планують бути на НАТО.
Ви маєте на увазі, що глава Пентагону має звернутися до Трампа, чи глава штабу?
Хто це має зробити?
Голова штабу.
Як ми бачили на розслідуваннях при Сенаті і Конгресі минулого тижня, наш міністр оборони, навіть не певнений про карті світу, то ліпше би було, щоб головний командувач генштаб звернувся і сказав, що це зараз певний час, інакше пізніше трохи гірше буде для Америки.
Зрозуміло.
Дякуємо вам за аналіз ситуації в Америці із санкціями навколо конфлікту Ізраїлю, війни Ізраїлю проти Ірану.
Андрій Добрянський, речник Українського конгресового комітету Америки, був з нами на прямому зв'язку.
У центрі Тернополя діє мобільна школа FPV-дронів від третьої окремої штурмової бригади.
Уходчих керувати безпілотниками навчають в автобусі, що обладнаний симуляторами польотів.
Як це відбувається, Богдана Савицька розповість.
Запрошувала до нас.
Зараз ви бачите, проходить навчання на симуляторах даної групи.
Інструктор школи в піві дронів з позивним «Овак» показує автобус, у якому навчають пілотуванню дронів.
Каже, Тернопіль – сьоме місто, куди приїхали.
У мобільній школі – 12 місць, обладнаних симуляторами.
Це навчальний симулятор ліфтов.
Тут на ньому ми відпрацьовуємо мілку моторику.
Тут не потрібно переслідувати ніяку ворожу техніку.
Тут потрібно відпрацьовувати зависання, робити орбіту, проходити траси.
Тобто, найменші дрібні справи, які дозволяють потім перейти на справжнє пілотування FPV.
Також ми маємо симулятори військового характеру, такі як «Обрій».
На симуляторі польотів працює Олександр Пижик.
Чоловік розповідає, вдома також вчився літати на дроні за допомогою симулятора.
Але тут інша техніка.
Трудно ще, звичайно, є. Получається, пульт хороший, але відрізняється від того, що в мене.
І деякі нюанси мені пояснювали, допомагали краще зрозуміти, показували, як робити деякі вправи.
До навчання долучилася й 21-річна Катерина Лепявко.
Каже, раніше вивчала тактичну медицину, а дронами керує вперше.
Для людини, яка ніколи в житті не цікавилася ні відеоіграми, ні будь-якими керуваннями з пульта, різноманітних іграшок, тому подібне, координація рухів дається доволі складно.
Навчання шестиденне, каже інструктор Овак.
Перейшовши його, учні складають іспит і далі вчаться літати на справжньому FPV-дроні.
Потім отримують сертифікат.
Є хороша лекція по бетафлай-конфігуратору.
Також показуємо пайку, тобто яким чином спаються комплектуючі в дроні.
Овак розповідає, мобільна школа працює з лютого цього року.
За його словами, за цей час пілотування дронів навчили близько 200 людей, деякі долучилися до війська.
Богдана Савицька, Андрій Бодак, Суспільне новини, Тернопіль.
Щодня о 21-й.
Події, які впливають на наше завтра.
Ми зараз йдемо до артилеристів.
Гармата!
Рішення, про які говорять в Україні і за її межами.
Про все найважливіше.
Чітко і перевірено.
Дивіться підсумковий випуск новин.
Щодня о 21-й на першому каналі «Суспільного мовлення».
Землі, звідки вигнали окупантів.
Як вони пояснювали, що вони тут робили?
Казали їм, що треба нас звільняти.
Київщина, Сумщина, Харківщина.
Ми боялися.
Ми боялися виходити на двір.
Щопонеділка, о 22-й.
Історії людей, котрі дочекалися визволення.
Я три місяці взагалі не плакала.
Ось це, Дашенько, рускій мір.
Як вони жили і як жити далі?
Тут уже ніхто не пробачить їм цього.
Документальний серіал про громади в окупації.
Без вас.
На першому каналі Суспільного мовлення.
Сьогодні.
Моя дружина зникла три дні тому.
Про що ти думаєш?
Усі шукатимуть відповідь.
Як почуваєшся, Еммі?
Хто вони?
Вас зараз, напевно, ненавидить ось Америка.
Оля, ви що зробили одне з одним?
Чоловік, який приховує злочин.
І що ще зробимо?
Чи дружина, яка... Ви вбили свою дружину?
Емі!
Зникла.
О 21-й.
Вечір з кіно.
Дивимось разом на Суспільну культуру.
Волейбол.
Ліга націй 2025.
Чоловіча збірна України з волейболу перша в історії візьме участь у престижному турнірі.
Підтримайте наших!
Дивіться на Суспільне спорта в ефірі місцевих каналів Суспільного мовлення.
У п'ятницю.
Топ-5 в аптечних списках продажу.
Як вимикач болю перетворився на вимикач дихання.
Попав в хому через те, що в мене зупинилися легені.
І чому досі його обіг не контролюється належним чином?
Я хочу отримати достатньо аргументів, щоб зрозуміти, що це не фармацевтичне лобіж.
Послухайте, я не можу коментувати це питання.
Дивіться у журналістському розслідуванні о 22-й.
Налбуфін.
Вигідна залежність.
Прем'єра на першому каналі Суспільного мовлення.
Ти можеш залишитись осторонь, а можеш обрати шлях сильних і відданих, стати частиною тих, хто тримає рубежі там, де починається Україна.
34-та окрема бригада берегової оборони.
Ми – частина 30-го корпусу морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України.
Ми – опора на суші та захист на морі.
Приєднуйся до нас за контрактом 18-24.
ФСБ вербує українців.
Обіцяють гроші, але виконавців підривають разом із спакунком.
22% завербованих – підлітки.
Рівне, Кам'янець, Івано-Франківськ.
Це може статись будь-де.
ФСБ дистанційно підриває виконавців, щоб не платити й не залишати свідків.
Це не доставка.
Це пастка, яка перетворює тебе на зброю.
І прибирає, що й на завдання виконано.
Отримав дивну пропозицію?
Не мовчи.
Твоя обережність – це зброя.
Повідом у спалий ФСБ-бот.
Якщо ви втратили зв'язок з близькою людиною, яка захищала Україну, або з рідними зони бойових дій чи окупованих територій, якщо не знаєте, як діяти та до кого звернутися, допомогти може уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Пояснити покроковий алгоритм дій, підказати необхідні контакти чи проконсультувати.
Ви маєте до кого звернутися.
Телефонуйте на гарячу лінію 16 98.
Проект «Суспільне студії» вітаємо всіх, хто долучається до нашого ефіру «Просто у ці хвилини».
Міністр оборони Ростем Умєров проігнорував виклик до Верховної Ради.
Там він мав доповісти про будівництво фортифікацію у профронтових областях.
Рішення про запрошення урядовця напередодні підтримали 152 його колег.
Міністра оборони викликали з питань будівництва фортифікацію у профронтових областях, зокрема на Сумщині.
Ну а тим часом окупована територія Сумщини розширилась.
Про це свідчать дані мапи Deep State.
Давайте подивимось на неї.
На карті позначено, що ворог посунувся біля Юнаківки.
От ви бачите червону територію, вона впритул наблизилась до Юнаківки і раніше...
Співзасновник проєкту «Діпстейт» Руслан Микула в інтерв'ю «Дочі Велі» пояснив, що Україні не можна допустити втрату юнаківки.
Це велике село, де дуже багато будинків та підвалів, що дає можливість накопичувати особовий склад, сказав Микула.
Співзасновник Deep State додав, що окупація Юнаківки створить нові ризики для цивільних, адже скорочення відстані від Юнаківки до Сум уможливить атаки російськими FPV-дронами.
Додам, що станом на зараз, за даними мапи Deep State, противник окупував на цьому відтинку Сумщини більш як 210 квадратних кілометрів територій.
Детальніше про ситуацію на Сумщині та загалом на північно-слобожанському напрямку будемо обговорювати далі.
До нас долучається офіцер Збройних сил України Мирослав Гай.
Мирославе, вітаємо вас.
Слава Україні.
Дякуємо за те, що долучилися.
Дякую.
Доброго дня.
Пане Мирославе, розпочав мій колега Борис говорити про ті ризики, які ймовірні у разі захоплення юнаківки російською армією.
Я хочу, аби ви детальніше пояснили, чому саме цей населений пункт, чим він так вигідний?
Це логістичний маршрут просто на Сумщину, але я не думаю, що навіть захоплення цього населеного пункту наразі призведе до якоїсь критичної ситуації.
Взагалом це проблема.
У нас іде велика війна, і втрата будь-якого населеного пункту українського – це трагедія.
Звичайно, це трагедія, це так.
Але просто ви бачите, що є дорога, яка контролює цей логістичний шлях.
Відповідно, противник, наближаючись до наших логістичних шляхів, має можливість контролювати їх за рахунок півдронів, артилерійського ураження, будь-якого вогнового ураження насправді.
Це проблема.
Мирослава, давайте отак, якщо припустити, ми просто прогнозуємо умовно, от найгірший сценарій – тимчасова окупація юнаківки.
Які можуть бути наслідки тоді і для небезпеки в цій області та й тиловій інфраструктурі?
Я думаю, що якихось стратегічних наслідків для Сумщини і Сум не буде від Суму.
Тому що збройні сили постійно, ну і ворог має подекуди якісь тактичні успіхи, але вони все одно так чи інакше будуть навільовуватися нашим ураженням.
Так само збройні сили не стачать на місці, ми так говоримо, ніби це в одні ворота гра.
Ні, звичайно, збройні сили вони...
Проводять контрнаступальні дії, проводять ураження противника, який заходить на ту чи іншу територію або намагається зайти.
Думаю, що це зараз несе якусь стратегічну загрозу.
Борислава, якщо говорити про наш оборонний потенціал в Україні, є наразі ресурси, аби ефективно стримувати російські війська на цьому напрямку?
Ну, якби у нас не було ресурсів і можливості стримувати, то, я думаю, противник вже здійснив би ті плани, які Путін власивши в минулому році.
Нагадаю, що Курська операція, вона проводилася в першу чергу через загрозу ворога створити насущення, те, що він намагається зараз робити.
І так само на Харківщині, нагадаю, ситуацію з Говчанськом, противник
Ми з минулого року прагнули зробити буферну зону.
Путін оголосив створення буферної зони в минулому році.
І от уже рік, навіть більше, Збройні сили Російської Федерації не можуть це зробити.
От Курська операція, зокрема, була покликана не дати їй можливості зосередити ті сили, провести бойове злагодження, коли противник це робив.
Зараз росіяни накопичили ресурси і загалом у нас є надвічна проблема, що у нас там кордон з Росією і Росія завжди буде нам погрожувати цьому напрямку.
напрямку але ресурсів у Росії щоб зробити якісь дійсно глобальні проблеми прямо щоб зараз загроза була всій субській області на цьому напрямку їх немає і взагалі це не головний напрямок зосередження зусиль противника це просто видно по
які відбуваються.
Це просто видно зараз.
У час сучасних технологій і супутникового моніторингу дуже складно скрити накопичення сил, засобів.
Так що це ми бачимо.
Путін зробив політичну заяву, він сказав, що я вимагаю створити буферну зону.
І навіть якщо немає військової доцільності, росіяни намагаються це зробити.
Це вони намагаються зробити з минулого року.
Як бачите, якби у них були такі можливості, такі операції не проводяться за рік і за два.
Вони мають проводитись за лічені дні тижні.
Інакше це перетворюється в глухий кут стратегічний.
Воно, в принципі, і перетворилося в стратегічний глухий кут.
Мирослава, дякую вам за роз'яснення, за інформування щодо просування російських військ на Сумщині і загалом про ситуацію на північно-слобожанському напрямку.
Нагадаю глядачам, Мирослав Гай був з нами на зв'язку, це офіцер Збройних сил України.
Йдемо далі.
Втративши чотири пальці на руці фермер з Донеччини, продовжує працювати в полі та сподівається на врожай.
Віталій з прифронтового села Рубці разом із братом та дружиною обробляє 500 гектарів землі.
Розповідь родини фермерів в сюжеті Анастасії Дашко.
Народився у сорочці.
Так Віталію казали лікарі, згадує чоловік.
Адже він вижив після тяжких поранень, які отримав 3 лютого.
Готув КАМАЗа їхати на техобслужування, і лампочки міняв, завів, і в 10 годині був приліт.
Компутація 4 з ладошкою і ладошками.
Ну і поранені, і живот поранений.
Селезеньку вирізали.
Осколки є біля серця, але ніхто їх не дасть.
Вони не загрожують життю.
Разом із братом та дружиною понад три десятиліття вони обробляють землю.
Цей рік не став винятком.
Вирощують зернові.
Наразі готуються обробляти кукурудзу від шкідників.
Орендують 500 гектарів землі, каже брат Віталія Володимир.
Дуже важко.
На полях, каже Володимир, продовжують знаходити уламки снарядів.
Граді не всі покопали.
Вони такі на глибині півтора метра.
Бо якщо зараз згориє, а потім все одно земля витягне, треба копати.
Так що ми копали одразу там біля села.
Додає, збитки від війни для їхньої родини важко підрахувати.
Це і розбита техніка, і спалений врожай.
У нас тут була техніка, камаз, комбайн, оприскувач, сільськорозподарська.
І був там прильот.
Дякуючи батькові, він почав, ми продовжуємо, якби тільки нам давали працювати.
Немає плана Б. Просто ми надіємося, віримо в наших хлопців, в нашу перемогу, що ми залишимося тут, вдома і ніде ми не будемо їхати.
Анастасія Дашко, Юлія Підгола та Олександр Буряк.
Суспільне новини Донбас.
О 21.00 в ефірі буде підсумковий випуск новин, про що говоритимуть наші колеги-новенері.
Дивіться далі.
Дивіться сьогодні о 21.00.
Факти, події, репортажі, коментарі, аналітика.
Іранські ракети потрощили багатоповерхівку та одну з найбільших лікарень Ізраїлю.
Президент Трамп міркує над військовим ударом США по Ірану.
Чорно-білі прапори над вокзалами 95 українських міст.
Вони залишатимуться, доки останній полонений захисник не повернеться додому.
Вижив в епіцентрі вибуху російської ракети на дитячому майданчику в Кривому Розі.
Суспільне розкаже історію 5-річного Ярослава.
Дивіться підсумковий випуск новин на першому щодня о 21-й.
Що ж, це буде у 21-й, будемо дивитися.
Але зараз потрібно подивитись актуальний випуск новин.
Його вже підготували наші колеги, Суспільне новини.
Отже, Дмитро Грінченко розповість все, про що нам варто знати на цю годину.
Суспільне новини о 19-тій в студії Дмитро Грінченко і Лада Соколюк.
Наше шанування далі найголовніше на цей час.
Українців звільнили в рамках обміну – це військовослужбовці Збройних сил Національної гвардії Державної прикордонної служби.
Більшість перебувала в полоні з 2022 року, зокрема після Маріуполя.
Про обмін повідомив у телеграмі президент Володимир Зеленський.
Повернулися в Україну з Росії бійці, які воювали на Донеччині, Запоріжжі, Луганщині, Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, Київщині –
Координаційний штаб без питань поводження з військовополоненими в телеграмі уточнив, усі визволені сьогодні представники рядового та сержантського складу мають складні медичні діагнози.
Це, зокрема, значна втрата ваги, дистрофія, виразки, проблеми з зором, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні хвороби і проблеми з травленням.
Точної кількості звільнених нині не назвали.
Відійдіть!
Відійдіть!
Повернули, зокрема, і захисника Юрія Іщенка.
Чоловік потрапив у полон 4 квітня 2022-го на Харківщині.
Його дружина Світлана потім виходила на акції.
Її історію у травні розповідала «Суспільне».
Просимо, щоб 22-й рік не забували за них, бо вони самі перші пішли захищати Україну.
Він говорив, що він в госпіталі і в поганому стані.
А далі покажемо, як Юрія зустрічають рідні і почуєте коментар його дружини.
Я кажу, чесно, не обманюйте, бо думала, може, якийсь шахраїтчик, то не могла повірити.
Вони вже сміялися з мене, що як вам доказати, не знаємо.
А тоді вже коли до чті подзвонив, то ми вже повірили, а потім фотографії.
Такі раді були голос почути.
Три роки не чули, навіть четвертий рік не чули.
Усіх визволених із полону українських захисників доправили до лікарні.
Там їх зустрічали рідні і близькі.
Приїхали до закладу сьогодні і родичі тих, хто далі у полоні або зникли безвісти.
І з ними поспілкувалася наша кореспондентка.
Шукаю рідного брата, який зник безвісти в Луганській області.
Населений пункт Надії Сватівського району.
2 травня 2025 року вже безвісти зникли.
Наразі в нас немає жодної інформації про нього зовсім.
Тому що він живий і він скоро повернеться вдома.
Його чекають вдома дітки, дружина.
Я сестра його, мама, тата його чекають.
Я дружина свого чоловіка і я його шукаю.
Зник в безвісті на виконання завдання, його забрали і кинули на локацію шахта Новогродівка.
У нього четверо дітей і в мене також.
І я його тут шукаю, шукаю і в загиблих шукаю, і в живих.
Сподіваюсь, що знайду живий.
Подробиці про хід до обміну розповів представник координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
«Сьогодні відбувся черговий етап обміну за домовленостями в Стамбулі.
Це п'ятий вже етап і категорії важко хворі, важко поранені.
Всього в Стамбулі ми говорили про те, що досягнуті були домовленості про обміну на всіх категоріях – важко хворі, важко поранені і молоді захисники, 25 років і молоді.
Важко хворі, важко поранені.
Рядовий сержантський склад.
Наймолодшому 42 роки.
Важкі діагнози, важкі поранення.
Частина пов'язана із нележними умовами утримання і лікування.
Є гниття, є гангрена.
Є туберкульоз, є багато інших речей і слів, які не мали б звучати в сучасному світі, але тим не менше це реальність.
Всім надається необхідна допомога.
З усіх напрямків фактично є звільнення.
Більшість знаходилась в колоні з 2022 року.
Є чимало захисників Маріуполя.
І далі робота триває.
Найближчим часом прийде результат.
88 боїв від початку доби до 16.00 на фронті.
Про це у Фейсбуку повідомив Генеральний штаб.
Найбільше спроби атакувати росіяни мали на Покровському напрямку 28, на Лиманському – 18 штурмувань.
А так, морські пігатинці 36-ї бригади протидіяли механізованому штурму на Костянтинівському напрямку.
Відео опублікували в Телеграмі.
Російську атаку з флангів морпіхи відбили разом із захисниками з 54-ї механізованої та 101-ї бригади охорони.
Працювала артилерія, безпілотники і протитанкові ракетні комплекси.
У Києві попрощалися з військовослужбовцем 32-річним Юрієм Феліпенком на позивний «Травень».
Його довоєнне минуле акторське.
У столичному театрі на Подолі грав, зокрема, в драмах «Сіріб Джоли» за книгою Андрія Куркова і «За двома зайцями» Івана Нечуя-Левицького та Михайла Старицького.
Мав ролі в серіалах.
Загинув Юрій, виконуючи бойове завдання.
Ушанувати вояка зібралися сотні людей, передала Анна Железняк.
В Михайлівському Золотоверхому соборі прощаються із Юрієм Філіпенком, військовослужбовцем та актором театру на Подолі.
Юрій загинув під час виконання бойового завдання 15 червня.
Це сонечко, яке не тільки гріло і захищало, віддано.
І з величезною любов'ю до сім'ї, так і до батьківщини своєї.
Він був FPV-шником, бомбером FPV-шником.
Це дуже крута, складна спеціальність.
І шана йому.
На початку повномасштабного вторгнення Юрій добровільно приєднався до Київської територіальної оборони, а згодом став бійцем штурмового підрозділу Ахілеста 92-ї бригади.
Побратими Юрія завжди могли розраховувати на нього у години найскладніших штурмів, написали на офіційній сторінці бригади та поділилися пам'ятним відео.
Безпомічні вірші перші, нещасне перше кохання, немає ніяких звершень, а тільки одні поривання.
Ми грали разом в виставі.
Це абсолютно мегапозитивна людина, дуже добра, дуже світла людина.
Я ніколи не помічав, що він був злий, агресивний.
Це людина світла.
Після служби Юрій планував повернутися до акторства.
Окрім гри в театрі, він знімався у кіно.
З першої репетиції для мене було абсолютно зрозуміло, що це феноменальний актор для нас.
І це така втрата, яку нічим не компенсувати.
Його ролі і його вчинки за життя – все мало сенсу.
Юрію Феліпенко було 32 роки.
Анна Железняк та Владислав Нагорний – Суспільне новини.
Рада безпеки ООН завтра ввечері проведе засідання у відповідь на останню хвилю атак Росії на Україну.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував мережі «Ікс» президентству Гайяни та іншим партнерам за підтримку прохання.
За словами дипломата, минуло 100 днів, відколи Україна погодилася на пропозицію США щодо повного припинення вогню, яка могла б покласти шлях до справжнього мирного процесу.
Та Росія далі відкидає ініціативу і посилює в терор проти цивільного населення, додав дипломат.
Тим часом Володимир Зеленський нині відвідав місце влучання російської ракети у багатоповерховий будинок у Солом'янському районі Києва.
Ушанував загиблих.
У телеграмі президент написав, цей обстріл нагадує світові, що Росія відкидає припинення вогню і обирає вбивства.
Нагадаю, тільки у будинку на Солом'янці через ракету загинули 23 людини.
На Івано-Франківщині й далі шукають п'ятирічного Кирила Боднарука.
Зону пошуків розширили, повідомило в телеграмі обласне управління ДСНС.
До роботи залучають надзвичайників з інших областей.
Працюють 11 груп.
І це, зокрема, водолази і пошуковці на квадроциклах.
Долучилися й правоохоронці, волонтери та місцеві жителі.
Надвечір 17 червня 5-річний Кирило з матір'ю був у лісі.
Там і загубився, не повернувся додому.
Хлопчик був одягнений у зелені штани і светер рожевого кольору з капюшоном.
Рятувальники розповіли про особливості пошуку дитини.
Створено спільну міжвідомчу групу БПЛА.
Повторюю ефективність БПЛА з тепловізійними камерами і з динамиками вучномовного мовлення.
Оскільки ми, як така новинка, здійснили запис улюбленого мультика, ми її транслюємо вночі.
Під цей муціль дитина, як правило, встає щоденно в обуті.
І тим самим піднімаємо квадрокоптер з тепловізійними камерами і здійснюємо пошук.
Поки починаємо розширювати зону пошуку, оскільки ближні райони ми обшукали дуже детально, всіма можливими методами.
І зараз найвіддаленіша точка нашої пошукової групи від місця штабу складає близько 7 кілометрів.
Рік тому ветеран російсько-української війни Георгій Раскалєй танцював на цій сцені після поранення.
Цього року прийшов із коханою Світланою підтримати своїх братів.
Дівчині сказав, що теж танцюватиме, та на паркет вийшов з квітами і освічився.
Усе зафільмувала знімальна група суспільного.
На паркеті – учасники змагань з танцювального спорту.
Під оплески глядачів та вболівальників учасники виконують румбу.
У глядацькому залі Георгій з дівчиною Світланою вболівають за його братів.
Із танцем про кохання виступає команда чемпіонів України.
Біля сцени і сам Георгій.
Дівчині Світлані сказав, що на паркеті виконає ча-ча-ча.
Проте на сцену Георгій вийшов не танцювати.
Підоплески на паркет до Георгія виходить і Світлана.
Що ти не вигадала?
На пропозицію Гуоргія кохана Світлана відповідає.
Зал вітає молодят.
Рік тому у цьому залі Георгій виступав після поранення.
Чоловік служив військовим артилеристом.
У 2023-му обороняв Бахмут.
Тоді у бліндаж прилетіла ворожа міна.
У руці Георгія було 28 уламків.
Реабілітацію захисник проходив у танцювальному клубі.
Це був мій перший після ранення турнір, ну не турнір, а перше виступлення.
В цьому ж клубі я, по суті, вчився ходити.
Вони взялися за моє відновлення.
Спочатку ходив, потім трохи танцював, потім краще, краще.
І ось ці хлопці клубу «Дажу», дякую їм велике, вони взялися за відновлення.
Після трьох крововиливів у мозок, втрати руки та клінічної смерті Георгій став на ноги.
Та у цьому ж залі вже й з нареченою Світланою згадує їхнє знайомство.
Майже два місяці.
Світлана каже, про пропозицію навіть не здогадувалась.
Я не знала.
Ти мені сказав, що ти танцюєш ча-ча.
А що я тобі мав сказати?
Приїжджай, я зроблю тобі пропозицію.
Цього року Георгій також бере участь у змаганнях.
Тепер готується не тільки до виступу, а ще й до весілля.
Пара ділиться планами на майбутнє.
На майбутнє пара бажає собі… Дар'я Григоренко та Сергій Думда.
Суспільне.
Новини.
Авторкою музики і пісень для відбору на дитяче Євробачення, яке проводить Суспільне, стала співачка Альона Альона, передав наш кореспондент.
Як розповіла музична продюсерка конкурсу Світлана Тарабарова, заявку на участь можна подати через спеціальну форму на сайті Суспільного до 10 липня.
Далі процеси відбору.
Фінал вже міжнародного дитячого пісенного конкурсу відбудеться 13 грудня у Дбілісі.
Можна подавати дуже прості відео з постилами дітей, щоб вони не заморочувались, ви можете їх монтувати, але це не бажано.
Щоб подати заявку на дитяче вибачення, тобі має бути від 9 до 14 років обов'язково.
На момент зіркової школи вам може бути ще 8, але на момент самого проведення грудні вибачення вам має бути вже 9.
Зверніть увагу, це дуже важливо.
Можна подавати два будь-яких відеокавери плюс візитівку.
Якщо у вас є авторська пісня, подавайте її третєю.
Обов'язково прочитайте уважно форму заявки.
Це поки що все.
Дмитро Грінченко та Лада Соколюк працювали для вас.
Далі Суспільне студія.
Наступний випуск у 20-й.
Підпишись на наш канал у WhatsApp.
Це проєкт «Суспільна студія».
Працюємо у цій студії до 21.00.
Обговорюємо важливі події та новини, які так чи інакше впливають на наше з вами життя.
Моє ім'я Олеся Ніцевич, мій колега Борис Іванов.
Жестовою мовою перекладають Лада Соколюк та Тетяна Журкова.
І за кадром уся наша команда.
І ми з вами до 21.00.
І зараз про теми цієї частини ефіру.
До Ради викликали міністра оборони.
Нардепи зажадали звіту щодо фортифікацій.
Путін заявив, що готовий зустрітися з Зеленським, але підписувати нічого не буде.
Іранська ракета влучила в лікарню в Ізраїлі, а Трамп схвалив план атаки на Іран.
Україна та Росія провели новий етап обміну полоненими.
Повернуто групу тяжкохворих українських військовослужбовців.
Більшість перебувала у неволі 2022 року, написав президент Володимир Зеленський у Фейсбуці.
Точну кількість звільнених захисників не уточнюють задля безпеки.
Усі вони мають важкі медичні діагнози та хвороби у наслідок поранення і перебування у полоні, зазначив координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими у Телеграмі.
Далі без коментарів.
Слава Україні!
Героям слава!
Слава Україні!
Героям слава!
Міністр оборони Ростем Умєров проігнорував виклик до Ради.
Там мав доповісти про будівництво фортифікацію при фронтових областях.
Рішення про запрошення урядовця напередодні підтримали 152 його колег.
Міністра оборони викликали з питань будівництва фортифікацію при фронтових областях, зокрема Сумщині.
Аналітики проєкту Дівстейт стверджують, що до будівництва фортифікацій на Сумщині далі, цитата, «поставилися халатно».
Про це вони пишуть у Телеграм.
Аналітики уточнюють, що йдеться про інженерні загородження на відстані приблизно 20-25 кілометрів від державного кордону.
Інформацію супроводжують фотодоказами, і так у Діпстейт навели приклад супутникового знімка за 25 квітня цього року.
На ньому, як кажуть аналітики, можна побачити, що фортифікації на вітинку Сумщини біля кордону повністю відсутні.
До нашого ефіру долучаються народні депутати Володимир Арієв, який представляє фракцію «Європейська Солідарність», а також Дмитро Костюк, фракція «Слуга народу».
Панове, вітаю вас.
Вітаємо.
Добрий вечір.
Розпочнемо із вашої парламентської діяльності, а саме про те, що не з'явився міністр оборони Рустем Умєров.
Пане Володимире, те, що міністри не з'являються на запит Верховної Ради, на моїй пам'яті, то вже не вперше.
І не перший міністр, не з першого міністерства, так би мовити.
Чому так стається, на вашу думку?
Зате це перше скликання, коли міністри собі дозволяють не приходити вже навіть на засідання Верховної Ради.
Так я ще про це.
Вже про те, що коли їх викликають на засідання комітету, то вони не з'являються.
Наприклад, міністр, я працюю в комітеті з питань цифрової трансформації, міністр цифрової трансформації жодного разу не з'явився на комітет за всі, уже майже 6 років висновлення Верховної Ради.
І...
Лише про те, що Верховна Рада, як власний кабінет міністрів, вони не є самостійними структурами.
І, власне, це все вже за цей час перетворилося у філіал Офісу Президента, де відбуваються всі рішення.
Тобто Офіс Президента сьогодні є, по суті, кабінетом міністрів і координатором голосування в Верховній Раді.
Тому навіщо...
Підлегли спілкувалися горизонтально.
В цьому, видно, сенсу немає.
Тому і радять в очевидь в Офісі Президента поменше спілкуватися з Верховною Радою.
Лише на передбаченні законом про регламент Верховної Ради п'ятничні дні уряду приходять.
але це спілкування тоді відбувається таке собі, коли ставлять питання, відповідь може бути настільки формальна і оптічна, що просто тут уже не йдеться про серйозну дискусію між парламентом і урядом, який призначений цим парламентом.
Пане Дмитре, на вашу думку, у чому ви обичаєте причину того, що Ростем Омєров не прийшов до Верховної Ради?
Тому що у міністрів немає ніякої відповідальності за неприхід до Верховної Ради.
Тобто проблема більш глобальна стосується всіх міністерств і загалом роботи Верховної Ради.
У нас є зареєстрований законопроект, який виносить певну відповідальність.
Цікаво, що один із авторів цього законопроекту – це спікер Верховної Ради, але при цьому цей законопроект не виноситься в залу Верховної Ради, тому не може бути проголосованим.
І міністри можуть ігнорувати запрошення народних депутатів.
Власне кажучи, я, можливо, розчарую вас, але новини, в принципі, не існує в тому, що міністра запросили, і він не прийшов.
Відповідно до такої процедури, яка є, ми проголосувавши 150 голосами за запрошення міністра, він може погодитися прийти, просто побути 5 секунд і піти.
Тобто це запрошення не зобов'язує ні за що звітувати, виступати, спілкуватися з депутатами.
Він просто може прийти і піти.
Я маю розуміти, що це запрошення має суто формальний характер.
І законодавчий міністр має право на нього не пристати, так би мовити.
По-перше, ми проголосували, це ж відкрита дата, він може прийти будь-коли, наступного пленарного засідання, через одне, і знову ж таки прийти, посвітитися і піти, ніякої відповідальності у нього не буде, на жаль.
Ну от, знову ж таки, до парламентської діяльності ще одна новина, на яку варто, напевно, обговорити.
Верховна Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого.
Зробили це за його ж заявою.
Тепер у парламенті новий антирекорд за кількістю нардепів, їх усього.
398.
За Конституцією має бути 450.
Водночас, як розповів в інтерв'ю РБК Україна спікер Ради Руслан Стефанчук, постійно на роботу ходять 340-350 депутатів.
Решта чи то втекли за кордон, чи знаходяться за ґратами, чи просто кудись зникли.
А отже, як це вплине на парламентську діяльність, чи вплине це якось на неї?
Пане Володимире, Ваша думка?
Таке зменшення
Дивіться, я вже сказав, що якби Верховна Рада була самостійним органом, який впливає реально на прийняття рішень, тоді можна було би говорити.
Але якщо всі рішення більш-менш значущі і вони узгоджуються в Офісі Президента України,
України, то Верховна Рада стає просто елементарно зборищем кнопкодавів.
Тому багато хто з людей просто починає нудитися, багато кому не подобається.
Хтось втратив можливості заробляти на цьому.
Позиція окремого депутата вже нічого не значить.
Ті, хто вважає, що це зараз для них порожня трата часу, хоча народний депутат зараз мав би робити все для того, щоб допомагати обороні України.
І якраз тут питання, знову ж таки, якщо...
Ми викликаємо у меру з питань фортифікації, то не просто так, а в тому числі і уряду поставити питання, чому на програму, поліську програму кешбек виділяється 2,5 мільярда гривень зараз окремим рішенням, а на добудову фортифікаційних споруд в Харківській, іще одній забув якийсь з областей, виділяється в 10 разів менше гривень.
240 мільйонів гривень.
І про те, що корупція навколо ситуації з фортифікацією зараз сягнула просто уже мародерських масштабів, це питання зараз зупинки просування расистів вглиб території України.
Проте, знову ж таки, наша фракція зверталася до голови Верховної Ради з питанням провести окреме засідання з цього приводу.
І нам фактично відмовили.
І ми, коли навіть намагалися поставити подібні питання в порядок денний на цей пленарний тиждень, так само відмовили.
Коли ми пропонували наступний тиждень зробити пленарним, щоб все-таки...
все ж таки якось обговорити питання оборони.
Знову ж таки, головуючий відмовився ставити це на голосування.
Це означає, що просто фактично не дають Верховній Раді визначатися самостійно, а все визначається кулуарно.
І в тому числі, якщо в Офісі Президента скажуть, що ми займаємося фортифікаціями, тоді Верховна Рада буде щось робити.
Якщо ні, то ні.
Але це питання оборони.
І от саме тому, коли народні депутати розуміють, що вони можуть вплинути, одні йдуть з цієї причини, інші з того, що не можуть нічого порішати.
Ну, залишаються, в принципі, ті, хто ще хоче боротися якось за Україну.
Дякую, пане Володимире.
Пане Дмитре, ви не вбачаєте таких загрозливих тенденцій, коли зменшується депутатський корпус?
Люди хотіли 30 депутатів, ми вже наближаємось до цього.
Насправді, давайте про найважливіше.
Про найважливішу тему, спіднятих вами, це по фортифікації.
І давайте не будемо спрощувати, поговоримо, можливо, більш детально про це питання.
У нас в Верховній Раді є тимчасова слідча комісія, яка займається питанням фортифікації, зокрема.
Перед цим це була тимчасово спеціальна комісія.
Я член цієї комісії, ми займаємося цим питанням вже майже рік.
З партії ЄС там Бондар член комісії.
І ми рік розглядаємо ці питання, виїжджаємо на різні напрямки, перевіряємо фортифікації вживу на Покровському напрямку, на Запорізькому, Харківському.
І тут найважливіше, що висновки, на жаль, не втішні, але на це є різноманітні причини.
По-перше, треба розуміти, що не те, що не все будує Міноборони, Міноборони – це взагалі…
Певна не та структура, до якої в першу чергу треба задавати питання.
У нас є перша лінія оборони, друга лінія, третя і так звана ще кругова оборона міст.
Перша лінія будували, будують військові, друга лінія часто в першу чергу це ДССТ.
Державна спеціальна служба транспорту, і в мене до неї найменше питань, це як паличка-виручалочка, яка, коли вже все горить, коли ми, наприклад, втратили третю лінію оборони, вже третю лінію втратили, навіть про першу, другу я не говорю, в Покровську, то ДССТ туди полетіло і за пару тижнів зробили фортифікації, які дали змогу ще тримати нам там оборону.
І третя лінія – це обласні державні адміністрації.
І тут теж є такий момент, що розібратися, хто якщо що вкрав, це теж непросто.
Тому що, наприклад, в будь-якій області, візьмемо Харківську область, Донецьку область, Луганську область, фортифікації там могли будувати різні обласні адміністрації по Україні.
Тобто 20 плюс обласних державних адміністрацій розпоряджалися державними коштами, а це мільярди гривень,
Вони організовували процедуру закупівлі, вибирали підрядників, які будували фортифікації в тих чи інших місцях.
Тобто, щоб просто ви розуміли масштаб.
Питання більш комплексне, так і не зводиться до якогось окремого відомства.
І в кожному з цих напрямків ми виявили, ми підняли ці питання, відкрили кримінальне провадження.
В принципі, на момент початку роботи комісії вже було 30 кримінальних проваджень відкрито.
майже 20 мільярдів гривень, які фігурували в провадженнях.
Це не означає, що 20 мільярдів розікрали.
Але 20 мільярдів фігурують в тих справах, які відкрито.
Тому питання максимально об'ємне.
Якщо зупинятися тільки на Сумській області, то я не можу розкривати державну таємницю.
У нас в основному засідання з такою інформацією, яку не можна розкривати.
Але змушений констатувати, що ми
той наш досвід, який був минулорічний, в травні минулого року в Харківській області, ми, на жаль, не скористалися тими уроками, які нам дав ворог, і повторюємо їх зараз в Сумській області.
І справді, ті фортифікаційні споруди, які були збудовані, при тому, що не всі, які заплановані, були збудовані, до них є запитання.
Серйозні запитання.
Я думаю, що
Не те, що там винні будуть покарані, як прийнято говорити.
Інших варіантів немає.
І, на жаль, ми будемо мати ситуацію, я сподіваюся, після нашої великої перемоги, але в будь-якому разі буде ситуація, коли дуже багато людей, які… Але питання, чи будуть покарані винні.
Пане Володимире, буквальна репліка, коротка, стосовно того, чи будуть покарані винні.
От зараз у нас є новий генеральний прокурор.
Я, наприклад, не вірю в тому, що будуть якісь висновки робити, тому що якщо би хотіли зробити висновки і покарати виння, то вже би.
Зараз всі би ворушилися, в тому числі з Верховною Радою, і ми вже мали би принаймні хоча би окреме засідання з цього приводу.
І в уряді би вже про це були заяви, і на телемарафоні, і так далі.
Але, наприклад, великий жаль.
Поки що ця тема, взагалі, вона виходить за межі медійного простору.
Це означає, що, очевидь, ті, хто стояв за певними оборудками, вони, значить, близькі до влади.
І тому я не впевнений, що буде…
покарання.
Але у генерального прокурора завдання інше.
У нього завдання кошмарити опозицію, а не розбиратися із якоюсь там корупцією, владою.
Я абсолютно в цьому впевнений, переконаний.
І побачите, що я думаю, що мої слова пророчі, наприклад.
Це вже інша тема.
Дякуємо вам будь-якому разі за коментарі, за опис ситуації, аналіз, в тому числі, з питанням фортифікації.
Володимир Ар'єв, народний депутат України фракції «Європейська Солідарність», а також Дмитро Костюк, народний депутат України фракції «Слуга народу» були з нами на прямому зв'язку.
До інших тем рухаємося далі, а саме про те, що Путіна запитали про удар Росії по житлових будинках у Києві.
Це було під час зустрічі Путіна із представниками світових інформагентств у Санкт-Петербурзі.
Головний редактор Служби новин по Європі інформагентства Associated Press сказав Путіну, що журналісти агентства бачили момент влучання.
Путін же відповів, що якби журналісти бачили, як ракетами були знищені житлові квартали, вони навряд чи могли про це щось сказати.
Мовляв, російська армія обстрілює об'єкти оборонно-промислового комплексу.
На цій же прес-конференції Путін заявив, що готовий зустрітися із Зеленським.
Утім, підписувати з ним нічого не буде.
Обговоримо це.
Ольга Курносова, російська політична аналітикіння, з нами вже на прямому зв'язку.
Пані Ольго, дякуємо, що долучились до ефіру.
Вітаю, доброго дня.
Добрий день.
Пані Ольга, те, що Путін фактично виправдовує вбивства українців, стані, які відбулись, і те, що він називає військовими об'єктами «дев'ятиповерхівку»,
Напевно, українці до цього вже звикли, на жаль, як на мене.
І з іншого боку, ось ці заяви, які пролунали стосовно того, що, можливо, буде черговий раунд переговорів після 22 червня, це перше, і друге, що готові говорити з Зеленським, але хто буде підписувати документи, це недослівна, але цитата.
Про що це говорить?
Це дуже смішно.
Тому що він вважає, що ще у пана Зеленського не вистачає легітимності.
На момент нападіння Росії на Україну, початку полномасштабного вторження, навіть за мірками Путіна, все було вовремя.
Це ж не помішало йому напасти.
Тому все як завжди.
Його тезиси одні і ті ж всю дорогу.
Госпереворот, власть нелегітимна, і несмотря на те, що були приговори із Порошенка, із Зеленським, у мене друга питання, а сам-то Путін легітимний?
Так, логічне питання, але з іншого боку, якщо продовжувати цю логіку, якщо нелегітимна влада 2014 року, нелегітимна зараз, то про що говорить Путін?
Про те, щоб підписувати щось із Януковичем, якого він, напевно, вважає легітимним?
Просто хочеться розшифрувати його ось ці заяви, адже все ж таки він вийшов проти ночі.
Навіщо іноземним журналістам про це розповідати?
Ну, щось сказати треба, тому нічого нового сказати він не може.
Ніяк відповідати на те, чому ви бомбите житлові будинки, він нічого сказати не може.
У нього ж всі будинки не житлові, у нього ж там все, якісь столові, військові училища.
Йому показують, вибачте, це просто житловий будинок, звичайний житловий будинок, багатоповерхівка, але...
У нього ж, знаєте, сив глаза все бож'є роса.
Це якраз про Путіна.
Нічого нового він сказати не може, тому знову за свою шарманку затягнув.
Йому не вистачає легітимності.
Але я підкреслюю, є...
закони України, виводіть війська, закінчуйте воєнне вторження, відмінять воєнне положення, будуть вам вибори, будуть вам щастя, що називається товариш Путін.
Але я ще раз повторююся, що те, що відбувалося в Росії, коли якоби переізбирався, напливав, спочатку розтоптав російську конституцію, введя там безконечне переізбирання себе улюбленого, а потім устроював якийсь цирк
З виборів і вбив своїх опонентів, але це не легітимне вибори, це просто те, що люблять робити різні диктатори.
В СССР теж були формальні вибори, люди ходили на виборний участок, чогось там папірку опускали в ящик.
Тим більше легітимність української влади не ставлять під сумнів жоден з західніх лідерів, ані президент США, ані лідери Європи.
Ми не чули відповідних заяв.
Безумовно, безумовно.
Інша історія, що Путін поговорив з телефоном з головою Китаю Сі Цзіньпіним.
Про це повідомила російське пропагандистське видання Ріановості, посилаючись на помічника російського диктатора Юшакова.
За його словами, говорили про Іран та домовились про візит Путіна до Китаю наприкінці серпня, на початку вересня.
Пані Ольга, ось цей дзвінок, спільні заяви, заяви щодо Близького Сходу, щодо США, які, мовляв, не мають втручатись в...
цю ситуацію і взагалі координація дій.
Про що зараз це говорить?
Хто яку роль в цьому тандемі зараз грає?
Хто домінує?
Хто навпаки?
Домінує, зрозуміло, що Сіцьбінь, але у Путіна паніка.
Те, що відбувається сьогодні в Ірані, можливе падання режиму АТО показує йому, як може пасти російський режим, як може пасти сам Путін.
щоб він там собі не вивчав.
Тому він тут вже знову дзвонить Трампу, знову дзвонить СІ і каже, ну давайте, я тут хороший переговорщик, я тут
З усіма можу розмовляти, давайте я всіх помірю.
Це признак пам'яті, паніки і спроби влізти хоч кудись, зображити з себе когось, який може щось зробити.
Хоч насправді, звісно, те, що відбувається, це ще більш сильний удар до Путіна, ніж падіння режиму Асада в Сирії.
Ви вважаєте, Сі Цзінпін якось допоможе Путіну впевнитися у собі?
Буквально 40 секунд у нас.
Китай візьме з Росії все, що потрібно, а потім вбере Путіна на призволяще.
А там він якось може сам.
Зрозуміло.
Дякуємо за лаконічність, дякуємо за аналіз цієї ситуації.
Ольга Курносова, російська політична аналітикиня, була щойно з нами на прямому зв'язку, говорили про вчорашні заяви лідера Кремля і також проаналізували, чому і як будуть розвиватися російсько-китайські відносини.
Чи ступлять США у війну проти Ірану на боці Ізраїлю?
Будемо говорити про це далі.
Щодня о 21-й.
Події, які впливають на наше завтра.
Зараз йдемо до артилеристів.
Гармата!
Рішення, про які говорять в Україні і за її межами.
Про все найважливіше.
Чітко і перевірено.
Дивіться підсумковий випуск новин.
Щодня о 21-й на першому каналі Суспільного Мовлення.
Генії світових війн.
Дуглас Макартор.
Це ім'я легенда.
Він був людиною, яка досягає вершин у всьому, за що береться.
Видатні командири.
Клеменсо запам'ятали як батька перемоги.
Та їхні військові тактики.
Танкове угруповання під командуванням Ромеля Гріку настільки непередбачуване, що скоро його прозвали дивізія Прим.
У документальному серіалі «Вершителі війн».
Сьогодні.
Зранку батьки люблять слухати класику.
Вечері – казка для сина Івасика.
Суспільне радіо – твій улюблений мобільний додаток.
Подаруй світло мені.
Подія, яка вшановує найкращих представників музичної індустрії року.
Ну, всі класні, але переможець може бути тільки один.
Найпрестижніші нагороди та неймовірні виступи зі рок.
Урочиста 14-та церемонія нагородження музичної премії «Юна».
22 червня у неділю о 20.15 на Суспільне Культура.
На змаганнях у Діамантовій Лізі цієї п'ятниці.
Уся увага буде прикута до Ярослави Магучих.
Чи перевершить вона свій минулорічний тріумф?
Вболівай за наших!
На Суспільне Спорти на місцевих каналах Суспільного Мовлення.
У п'ятницю.
Кололи цей препарат, і я почав вже причати свідомість.
Топ-5 в аптечних списках продажу.
В нього така ломка, як від звичайних наркотиків.
Це взагалі без рецепту продається.
Як вимикач болю перетворився на вимикач дихання?
Попав в кому через те, що в мене зупинилися легені.
І чому досі його обіг не контролюється належним чином?
Я хочу отримати достатньо аргументів, щоб зрозуміти, що це не фармацевтичне лобіж.
Давайте послухати.
Ах.
Я не можу коментувати це питання.
Дивіться у журналістському розслідуванні о 22-й.
З вами Суспільне студія, це «Прямий ефір» і далі будемо говорити про ситуацію на Близькому Сході.
Іранська ракета влучила в одну із найбільших лікарень в Ізраїлі.
Про це повідомляє видання «Яроселимпост» з посиланням на рятувальні служби.
За їхніми даними, в момент удару в будівлі перебували пацієнти та персонал.
Зараз відомо про 89 поранених, троє з них у важкому стані.
Міністр оборони Ізраїлю доручив військовим, цитує, активізувати удари по стратегічних цілях в Ірані.
Давид Шарп, ізраїльський військовий оглядач, з нами на зв'язку.
Давиде, дякуємо за те, що долучилися.
Добрий вечір.
Олеся і Борис, здрастуйте, добрий вечір.
Давиде, як в Ізраїлі сприймається обстріл, як нині взагалі почуваються мешканці Ізраїлю?
І цей обстріл, і багато інших, виглядають як удар, умислений удар Ірану по громадській інфраструктурі, або, власне, непосередньо по населеним пунктам і по житловим кварталам.
Іран, безумовно, обстрілює і військові об'єкти ізраїльські, однак Іран і, безумовно, діються в духі «на кого Бог пішов», що називається.
Тобто просто не особливо точно ракета запускається в напрямку, де знаходяться великі населені пункти, з великою долею віроглядності, що вона не потрапить ні в яку військову ціль, а потрапить саме в громадянські об'єкти.
І є, безумовно, випадки, коли, я це не можу розцінити по-іншому, коли громадянські об'єкти обстрілюються умисно.
Наприклад, випадок в місті Батьям, коли було найбільше жертв, 9, з яких, до речі, 5 – це сім'я з України, яка приїхала лікуватися в Ізраїль.
Так в цьому випадку, наприклад, ніяких військових об'єктів поблизу і військово-промислових немає і в Паміні.
Тобто говорити про якийсь невеликий помилок, тут навіть не повертається мови.
Відповідно, емоції і сприйняття у громадян Ізраїлю відповідні, ну а керівництво ізраїльське не може не вважати в розрахунок те, що відбувається, і те, як Іран підходить до ведення бойових дій.
І це підрозуміло ті чи інші відповідні речі.
В цілому в Ізраїлі відбуваються обстріли, звучать сигнали тривоги.
Ситуація, з однієї сторони, звична багатьом ізраїльцям, а з іншої, звісно, неординарна, в тому числі й тому, що противник обстрілює іноді дуже великими залпами, а річ йде про важких балістичних ракет з мощними боєголовками.
Якщо не відбувається перехват, якщо вони потрапляють в будинок, то це приводить до великого порушення і іноді до людських жертв.
Давиде, ви зазначили про те, що не залишає поза увагою вищі керівництва Ізраїлю такі атаки з боку Ірану.
Загалом, які заяви лунають?
Це можна вважати обстріл однієї з найбільших лікарень ескалацією конфлікту?
З іншого боку, лікарня – це знаковий об'єкт.
З іншого боку, коли ракета просто прилітає в житловий район, де поблизу нічого військового і близько немає, я вважаю, в кілометрах немає нічого близько, і гибнуть 9 людей, мені навіть складно...
Зрівнювати, що більш знакове.
Але в той момент, коли систематичний підход іранського керівництва і командування на лицо, це має викликати реакцію.
Є заяви зі сторони ізраїльського правительства, в тому числі загроза особиста.
міністра оборони і знищити верховного лідера Ірана, на мою думку, якраз такого роду загроза не зовсім умісна.
Якщо є таке рішення і можливість, то необхідно діяти.
З іншого боку, звісно, необхідно поставити Іран, поставити їх, не те, щоб перед фактом, в відповідальність, що такого роду дії приведуть до серйозної ескалації з боку Ізраїлю.
Коли ми говоримо про стратегічні об'єкти, в частності,
Пане Давиде, Дональд Трамп схвалив план атаки на Іран, але поки отримується від наказу.
Про це написав американське видання Wall Street Journal із посиланням на власні джерела.
Також за їхніми даними Трамп вирішив почекати, чи відмовиться Тегеран від своєї ядерної програми.
Цю статтю прокоментував сам Трамп у соціальній мережі «Truth Social».
Далі цитата.
У Wall Street Journal уявлення немає, що я думаю з приводу Ірану.
Кінець цитати.
Інше американське видання «Акціо» сповідомили з посиланням на джерела, що Сполучені Штати, Америки, якщо вони не вдарять по ядерному об'єкту Ірану, Ізраїль може відправити туди своїх спецпризначенців для наземної операції.
По поводу рішення Трампа ми, звісно, не можемо знати на даний момент.
Однак то, що ми можемо знати, як мінімум, що в американському керівниці серйозно обговорюється можливість, як мінімум, обговорюється можливість вступити в війну.
Як правило, якщо таке рішення приймається, ніхто про нього не напише в пресі, ніхто не заявить в відкритому рішенні про те, що воно прийнято, розуміють з першим вистрілом, що називається.
Щодо практичних приготувань, то американці, безумовно, їх роблять, і це не тільки переброска військ в регіон.
Це таке, що інше, наприклад, зв'язане з евакуацією, в тому числі, якщо американська ескадра виходить з Бахрейна, який знаходиться в Персидському заливі і дуже в уязвимому положенні.
з точки зору ударів іранців безекіпажними катерами і противокорабельними ракетами, то це теж один із признаків.
Ми розуміємо у нього свої, у американського керівництва свої інтереси, як вони їх бачать, є за і проти, і звісно ж вони намагаються дати останній шанс іранцям,
Переговорний курс, пане Давіду, якраз про це буквально деталь, яку треба обговорити, адже ця новина з'явилась буквально сьогодні ввечері.
Іран провів прямі переговори зі США після ударів Ізраїлю.
Про це повідомила британська агенція Reuters з посиланням на власні джерела.
За їхними даними, спецпредставник США Вітков та очільник МЗС Ірану Аббас Арахчі
Декілька разів розмовляли телефоном, вони намагалися, цитую, знайти дипломатичне завершення кризи.
Кінець цитати.
Що думаєте стосовно цього, про що могли бути ці переговори і як вони вплинуть на ситуацію?
З точки зору Ізраїля необхідним мінімумом є те, що поставили в плані завдань військових знищити на це час.
Ізраїль приближається до того порогу, коли ціли, поставлені в качестві завдань мінімуму, або вже знищені, або будуть в ближче час.
Далі питання виходу.
Якщо Іран відмовиться від обов'язкування урану на своїй території, то, що йому пропонували до, то це, по всій відео, буде устраюваючим.
Некий мінімум, який устраює.
Питання, відмовиться ли від цього Іран, або наоборот, відмовляться ли американці від своїх першочергових вимог, саме це, про що я говорю.
Дякуємо вам, дякуємо за аналіз ситуації.
Нагадаємо нашим глядачам, Давид Шарп, ізраїльський військовий оглядач, був з нами щойно на прямому зв'язку.
Говорили про ситуацію на Близькому Сході, говорили про те, що з'явилась новина в останню годину, що провели США прямі переговори з Іраном.
Ну а далі поговоримо новину про те, що спецпредставник президента США Кіт Келох планує найближчими днями відвідати Білорусь.
Про це повідомила британська агенція Reuters з посиланням на чотири джерела.
За їхніми даними, в планах американського посадовця зустріч із Лукашенком.
Келох у приватних розмовах назвав цю поїздку «кроком, який може, цитую, запустити процес мирних переговорів щодо України».
Держдеп Сполучених Штатів відмовився від офіційних коментарів на запит Reuters.
Йдеться у матеріалі.
Ну отже, про що йдеться, з'ясуємо зараз.
Павло Латушко, заступник голови Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі, з нами вже на прямому зв'язку.
Пане Павле, добрий вечір, дякую, що долучились.
Вітаю вас.
Пане Павле, я особисто думаю, що навряд чи американські аналітики, аналітичні центри не повідомляють Кіту Келлогу, Дональду Трампу про те, яку роль грає Олександр Лукашенко у тандемі Лукашенко-Путін.
Хто грає першу скрипку, хто взагалі нічого не грає, хто ухвалює рішення.
А отже, якщо цей візит підтвердиться, то навіщо він, про що він буде?
Так, справді, важко зрозуміти, що хоче домогтися Келлах від Лукашенка, розуміючи, що Лукашенко не з'являється самостійною персоною.
Він хаврусник Кремля, він підпраткований Путіну, він залежний від Путіна персонаж.
Нам важко зрозуміти, що Лукашенко з'являється його режим агресором у цій війні, а не посередником, коли про це хоче розмовляти Кіт Келлах.
Ну, так говорить Рейтерс, а тим, що мета цього візиту – це спроба, я розумію, праць Лукашенку допомогти розморозити перемови поміж Україною і Російською Федерацією.
Так ось, Лукашенко не посередник у цій ситуації, і він, коли і повинен сидіти за столом, то він повинен сидіти за столом побач з Путіним, як особа, яка відмовляється за агресію зупроти України.
Звісно, нам треба вельми твірозо оцінювати роль Лукашенка.
Коли Лукашенко і береться за цю справу, то він не самостійний і він буде казати те, що вигідно Крамлю.
А Крамлю вигідно на сьогодні сказати – спиніте допомогу Україні, це раз.
Всі території, які окупувала Росія, з'являються російськими, і мір повинен бути заключений у інтересах Російської Федерації.
Це і демілітаризація України, денацифікація України, усе це буде повторять Лукашенко.
буде переконувати Келога про те, що Україна проіграла, і в України немає іншого виходу, як здатися.
І він буде рупором Кремля, пропагандистом Кремля у цій ситуації.
Лукашенко же може отримати тут плюси, і це є ризики.
Він може повищити свою суб'єктність, показати, що він тут якийсь гулець.
Він, звісно, думаю, буде реалізовувати сумісний підход з Путіним, спробувати, як відбувся «Мінськ-3».
Я думаю, що Путін затікавлений тим, щоб пірамови проходили на території Білорусі.
Білорусі він розглядає як свою територію, і він розглядає територію, де він чується безпечно, де він може мати допомогу від свого подоладного Лукашенка.
Тому йому легше проводити пірамови на території Білорусі.
Пане Павло…
Просто не можу не запитати ще про одну, скажімо так, версію.
Чи не може бути це візитом попередження самого Лукашенка, щоб він не надавав свою територію для можливої агресії проти країн Балтії або навіть України?
І якщо це так, то це буде візит, дійсно попередження і погроз, чи обіцянок, як ви кажете, щоб зробити Лукашенка суб'єктом?
Чи не може бути така версія?
Ось якраз ви перервали мій сказ.
Я хотів сказати, що однією з головних методів для Келлаху, звісно, буде меседж з боку Вашингтона відносно навчання у Захід-2025.
Але тут так само ви відомо якусь дивну історію, бо ще три тижні тому, місяць тому, уже Хренін, міністр оборони і диктатор Лукашенки, заявив,
що вони переводять це вивчення у глиб території Білорусі.
Що вони можна уже назвати їх навіть не «Захід», а «Усход 2025».
Коли вірити словам Хреніна.
Звісно, словам Хреніна ми не віримо.
Ми відомо, що він за два дні до повномасштабного ворвання з території Білорусі в Україну так само казав, що війни не буде, і Путін, і Лукашенко – це миролюбиві персонажі, які дипломатично домовляться.
А ось от булося надворот.
Я думаю, що, звісно, келих буде ставити
умови Лукашенку і попереджувати його, коли він все ж таки скористається і дасть цю махчимість рускім у війці великою кількістю на території Білорусі, а значить створити погрозу для України, але не тільки для України, у тим ліку для членів НАТО, країн-сусідів Білорусі.
І що може виторгувати Лукашенка у такому разі за якісь примарні обіцянки?
У нас буквально хвилина.
Чи це все ж таки будуть з боку Келага погрози?
Йон може витрагувати зміну санкцій, адміну санкцій.
І вони ставили цю справу вже під час першого раунду Пірамову, коли Лукашенкову однобаковим парадку визвали трьох громадян з злучених штатів Америки.
Лукашенко може захотіти, по-перше, адмінітувати санкції на білоруський калі, на білоруський банковський сектор, американські санкції, і на Білаві, авіакомпанію.
До речі, його самоліти так само знаходяться під американськими санкціями.
Ось що би хотів отримати від американців Лукашенка, як перший крок.
Пане Павле, вдячний вам за аналіз цієї ситуації.
Ваші коментарі.
Павло Латушка, заступник голови Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі, був з нами на прямому зв'язку.
Говорили про можливий візит спецпредставника Кіта Келага до Білорусі.
А ми продовжуємо працювати для вас, обговорювати важливі новини та події.
Можу здатися, що ми ще діти.
Ідай на вибір, ми оберемо меми і тік-ток.
А може, живопис – це не просто дитяче захоплення, а початок великого шляху?
Може, я не просто люблю біологію у Марії Васильівни, а хочу досліджувати теорію еволюції.
Може, я і плутаю дискримінанти теореми Вієта, але гальмівний трос заміню заплющеними очима.
Я хочу обирати, що вчити, щоби потім обрати, ким стати.
Зміни починаються.
Профільна.
Реформа старшої школи.
Вирішив стати на захист країни?
Долучайся до ЛАП 92-ї окремої штурмової бригади.
Обирай свою спеціальність і наближай перемогу разом з нами.
Якщо ти фахівець у сфері ІТ, комунікації або мережевих технологій, зроби свій вклад в перемогу.
Потужний зв'язок – невидима нервова система Збройних Сил, яка забезпечує оперативність та координацію військ.
Завдяки зв'язківцям кожен сигнал стає чіткою вказівкою, що зв'язує командування з кожним воїном на передовій.
Зв'язок.
Ключ до перемоги.
Долучайся до наших лав.
Наближаємо перемогу разом.
Хочеш знати правду?
Я не воюю за абстрактні ідеї.
Я воюю за каву вранці вдома.
За можливість почути, як мама бурчить, що я знову запізнився на умі.
За сусіда, що косить траву у неділю.
Мене це дратує.
Другий якось дзвонить і каже, брось, сьогодні збираємось на шашлики.
Хочу знати правду.
Ми всі хочемо жити спокійно.
Але спокій треба вибороти.
Звертайся до рекрутингового центру Суспеціальних операцій.
Україна та Росія провели новий етап обміну полоненими.
Повернуто групу тяжкохворих українських військовослужбовців.
Більшість перебувала в неволі з 2022 року, написав президент Володимир Зеленський у Фейсбук.
Точно кількість звільнених захисників не оточені задля безпеки.
Далі без коментарів.
Героям слава!
Героям слава!
Актуальні новини станом на зараз далі від В'ячеслава Афутіна.
Вітаю восьма вечора.
Суспільне новини розповідає про головні події на цей час.
З вами В'ячеслава Футін і Лада Соколюк.
Україна повернула з Росії нову групу полонених.
Більшість з них перебували у неволі понад три роки.
Значна частина – захисники Маріуполя.
Звільнили українських захисників із критичними хворобами – гангреною, туберкульозом та іншими тяжкими станами, розповів Суспільному заступник голови координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
Точної кількості звільнених не назвав.
Зустрічала військових і спілкувалася з їхніми родичами Олександра Мілашевська.
Я вже вдома, я вже в Україні.
Ти в мене молодець, я тобою дуже пишаюся.
Ти найкращий в мене, синко.
Дома живий вар, як мої діти вар, діти мої вар.
А ми на виступний пісень мали вивчатися з Югою.
Є ще Казахи?
Ну що, я буду.
Сьогодні прийшли зустрічати звільнених з полону наших захисників дуже багато людей.
Всі вони прийшли з фотографіями своїх рідних, близьких або друзів, які зараз, на жаль, зникли безвісти.
Вони розпитували звільнених з полону хоч якусь інформацію про своїх рідних.
«Льобці 119!» «Льобці 119!» «Льобці 119!»
5-25 року він поїхав на завдання, 2 травня 25 року.
Вже без вісти зникли.
Наразі в нас немає жодної інформації про нього зовсім.
Коли відкрилися автобуси і наші захисники вийшли з них, перше це були сльози, це невірячі погляди.
Вітаємо!
Вітаємо!
Люди кричали дякую всім за їх подвиг і вони просто були розчулені цим.
Деякі зупинялися, просто дивилися на людей без слів, але в їх очах читалася вдячність за такий прийом теплий.
Звільнені з полону сьогодні – це захисники, які перебувають в неволі вже понад три роки.
Більша частина цих захисників – це саме оборонці Маріуполя.
За інформацією координаційного штабу, вони працюють наразі для того, щоб якомога більше українців повернулися додому.
Сьогодні відбувся черговий етап обміну за домовленостями в Стамбулі.
Це п'ятий вже етап і категорії важко хворі, важко поранені.
Всього в Стамбулі ми говорили про те, що досягнуті були домовленості про обміну на всіх категоріях – важко хворі, важко поранені і молоді захисники, 25 років і молоді.
Олександра Мілашевська, Олексій Жирнов, Суспільне, новини Чернігів.
Повернули сьогодні захисника Юрія Іщенка.
Він потрапив у полон 4 квітня 2022-го на Херківщині.
Його дружина Світлана потім виходила на акції.
Її історію в травні розповідала у Суспільне.
Просимо, щоб 22-й рік не забували за них, бо вони самі перші пішли захищати Україну.
Я говорила, що він в госпіталі і в поганому стані.
Ну а далі покажемо, як Юрія зустрічають рівні і почуємо коментар його дружини.
Я кажу, чесно, не обманюйте, бо думаю, ось який шахраїчий.
Коли подзвонили перший раз, я взагалі не могла повірити, що це я кажу, чесно, не обманюйте, бо думаю, ось який шахраїчий.
Не могла повірити, вони вже сміялися з мене, що як вам доказати, не знаємо.
А тоді вже коли до чті подзвонив, то ми вже повірили, потім фотографії.
Такі раді були голос почути, три роки не чули, навіть четвертий рік не чули.
Росія до кінця червня поверне п'ятьох незаконно депортованих українських дітей.
Про це повідомила уповноважена справ дитини країни-агресорки Марія Львова-Білова.
Її слова цитує російське пропагандистське агентство «Інтерфакс».
Ці діти зі списку, який Україна передала під час перемовин у Стамбулі 2 червня.
У ньому майже 400 прізвищ.
Львова-Білова пояснила затримку у поверненні дітей тим, що їм начебто потрібно було закінчити навчальний рік.
Майже дві тисячі жінок Росія незаконно тримає у в'язницях.
Про це розповіла організаторка акції на їх підтримку, керівниця громадської організації «Нумосестри» колишня полонена Людмила Гусейнова.
Учасниці акції зібралися в Києві, підписали лист звернення до президента України з проханням звернути увагу на цивільних бранок в Росії.
Як мама оцій дівчинки Юлії Власової, Наталка Власова, ви бачите її зараз портрет.
Шість років ця дитина не бачить свою маму.
Скажіть, весь світ не може нічого зробити?
Весь світ нічого не може донести, чому ця дитина має ростити без мами?
Чому ми не можемо звільнити цих цивільних жінок?
Лише через те, що вони є українки.
Там, на Сніжнянській управній колонії, ще залишилася дівчата.
Я тут, правда, представляю Світлану Довгань, вона вже теж засуджена, але кажуть, що вже вона скоро приїде або потрапить до Сніжнянської управної колонії.
Я знаю, що кожного дня вони просипаються і думають про те, що потрапити на обмін, і вони чекають сьогодні, і вони кожен день живуть цим.
Російські війська просунулися на трьох напрямках фронту, повідомив аналітичний проєкт Діпстейт у Телеграмі.
Окупанти мають успіх у Юнаківці у Сумській області.
Це Курський напрямок.
У понеділок речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко говорив у Нацмарафоні про зниження активності ворога у прикордонні на Сумському напрямку.
Також, за даними Діпстейт, війська агресора просунулися на Донеччині біля Одрадного на Новопавлівському напрямку та Олександро Калинового на Покровському.
Як пишуть аналітики, Олександро Калинове і Катеринівка є важливими для противника, оскільки їхній вихід туди може нести загрозу логістиці української армії.
Тож ситуація навколо Костянтинівки і надалі – одна з найгарячіших.
Російська армія і надалі прагне захопити Покровський, вийти на адміністративні кордони Дніпропетровської області, розповів в ефірі Суспільного військовослужбовець 88-го окремого батальйону морської піхоти Анатолій Марченко.
Його підрозділ тримає оборону на Новопавлівському напрямку.
За словами Морпіха, окупанти штурмують малими піхотними групами, закидають позиції та прифронтові населені пункти керованими авіабомбами.
Втім, найбільше дошкуляють дрони, особливо на оптоволокні.
Нам противостоїть дуже-дуже досвідчений противник.
Це російські підрозділи БПЛА, які прибули до нас з Курського напрямку.
Вони дуже досвідчені і завдають нам чимало шкоди, на жаль.
По-перше, стартують особові склади та військова техніка.
Із-за чого техніка не може забезпечити повноцінну логістичну на передовій позиції.
Особовий склад зараз змушений ховатися якнайкраще, тому в нас втрати від ворожих дронів дуже відчутні.
Особливо, до речі, дошкуляють дрони на оптоволокні, яким ми, можливо, не можемо протидіяти засобам РЕБ.
Чоловік загинув, ще четверо дорослих і 11-річний хлопчик дістали поранення під час обстрілів Нікопольщини.
Про це у телеграмі повідомив керівник Дніпропетровщини Сергій Лисак.
Росіяни упродовж дня били по самому Нікополю, а також Мирівській та Покровській громадах.
По Нівичині – приватний будинок, гараж та інфраструктура.
Президент Дональд Трамп схвалив план можливого військового удару США по Ірану.
Однак, як повідомило видання Wall Street Journal, поки не віддав наказу військовим, щоб побачити, чи відмовиться Тегеран від своєї ядерної програми.
Ймовірно, йдеться про удар американської авіації по підземному заводу зі збагачення урану у Фордо.
Сполучені Штати мають надважкі високоточні бомби, які теоретично можуть пробити десятки метрів гірської породи, під якою схований завод.
У нас є план на все.
Але побачимо, що буде.
Є різні варіанти.
Іран має укласти угоду.
У мене була для них чудова угода.
Ми говорили про це 60 днів.
І зрештою вони вирішили цього не робити.
А тепер шкодують.
Вони хочуть приїхати до Білого дому.
Подивимось, можливо, я погоджусь на це.
Тим часом Ізраїль збирається посилити атаки на стратегічні урядові цілі в Ірані у відповідь на сьогоднішній удар.
Про це у мережі їх сповідомив міністр оборони Ізраїль Кац.
Зранку Іран запустив по Ізраїлю балістичні ракети.
Поранень зазнали 137 людей, придало ізраїльське суспільне мовлення.
Одна з них влучила у медичний центр «Сорока» у Беаршеві на півдні Ізраїлю.
Він третій за величиною в країні –
Момент удару по медичному центру зафільмувало видання «Таймс оф Ізраїль».
Ще до атаки персонал та пацієнтів евакуювали, розповів суспільному журналіст Леонід Барац.
Зараз ми не можемо ще потрапити у лікарню, адже тривають розбори завалів.
Ми сподіваємося, що кількість жертв насправді набагато менша, ніж було зазначено на самого початку, адже ще ввечері усіх з лікарні «Сорока»
евакуювали у підземний шпиталь, який облаштували на паркінгу.
Чи це робить Іран самостійно, чи їм допомагають їхні союзники, бо ми вже знаємо, що вони, я маю на увазі росіян, дуже люблять атакувати лікарні або атакувати різні супермаркети чи інші цивільні об'єкти.
Ми знаємо, що вони завжди кажуть, що там є якісь стратегічні військові об'єкти.
Зранку Іран запустив принаймні одну балістичну ракету з касетною бойовою частиною по центральній частині Ізраїлю.
Про це повідомляє «Таймс оф Ізраїль» з посиланням на командування Тилу Цахалу.
За інформацією ізраїльських офіцерів, бойова частина ракети розділилася під час спуску на висоті приблизно 7 кілометрів, розкидавши близько двох десятків невеликих боєприпасів у радіусі 8 кілометрів.
Один з таких боєприпасів влучив у будинок у місті Азор –
Наслідки можна порівняти і з ударом невеликої ракети, розповіли військові.
У Києві попрощалися з військовослужбовцем та актором Юрієм Філіпенком.
Про його загибель на фронті стало відомо 15 червня.
Прощання відбулося біля театру на Подолі, де Юрій зіграв чимало ролей.
На екрані вперше з'явився 2014-го.
Грав у серіалах.
Провести полеглого військового в останню путь прийшли сотні людей.
Далі під овації трону перенесли до Михайлівського золотоверхового собору.
В Михайлівському Золотоверхому соборі прощаються із Юрієм Філіпенком, військовослужбовцем та актором театру на Подолі.
Юрій загинув під час виконання бойового завдання 15 червня.
Це сонечко, яке не тільки гріло і захищало, віддано.
І з величезною любов'ю до сім'ї, так і до батьківщини своєї.
Він був фпв-шником, бомбером-фпв-шником.
Це дуже крута, складна спеціальність і шана йому.
На початку повномасштабного вторгнення Юрій добровільно приєднався до Київської територіальної оборони, а згодом став бійцем штурмового підрозділу «Ахілес» та 92-ї бригади.
Побратими Юрія завжди могли розраховувати на нього у години найскладніших штурмів, написали на офіційній сторінці бригади та поділилися пам'ятним відео.
Безпомічні вірші перші, нещасне перше кохання, немає ніяких звершень, а тільки одні поривання.
Ми грали разом у виставі.
Це абсолютно мегапозитивна людина, дуже добра, дуже світла людина.
Я ніколи не повіщав, що він був злий, агресивний.
Це людина світла.
Після служби Юрій планував повернутися до акторства.
Окрім гри в театрі, він знімався у кіно.
З першої репетиції для мене було абсолютно зрозуміло, що це...
Феноменальний актор для нас.
І це така втрата, яку нічим не компенсувати.
Його ролі і його вчинки за життя – все мало сенсу.
Юрію Феліпенко було 32 роки.
Анна Железняк та Владислав Нагорний – Суспільне новини.
Наразі все.
Пісунки дня будемо підбивати у 21-й.
А зараз ефір продовжить мої колеги з «Суспільне студія».
Підпишись на наш канал у WhatsApp.
Вечір з четверга.
Продовжуємо обговорювати новини і події, які стали помітними для команди Суспільного.
В студії для вас працює Борис Іванов, моя колега Олеся Ніцевич.
Перекладають жестовою мовою Лада Соколюк та Тетяна Журкова.
І за кадром уся наша команда, яка і працює на сьогоднішнім ефірам.
Ну і далі перелік тих тем, які будемо обговорювати у цій ефірній годині.
Путін заявив, що готовий зустрітися з Зеленським, але підписувати нічого не буде.
Іранська ракета влучила в лікарню в Ізраїлі, а Трамп схвалив план атаки на Іран.
У Ради новий антирекорд нардепів.
Залишилось 398 із 450.
У Путіна запитали про удар Росії по житлових будинках у Києві.
Це було під час зустрічі його з представниками світових інформагентств у Санкт-Петербурзі.
Головний редактор служби новин по Європі інформагентства Associated Press сказав Путіну, що журналісти агентства бачили момент влучання.
Путін вже відповів, що якби журналісти бачили, як ракетами були знищені житлові квартали, вони навряд чи могли про це щось сказати.
Мовляв, російська армія обстрілює об'єкти оборонно-промислового комплексу.
На цій же прес-конференції Путін заявив, що готовий зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським.
Утім, підписувати з ним нічого не буде.
Обговоримо це і не лише це.
Вадим Пристайко, посол України в Сполученому Королівстві Великої Британії у 2020-2023 роках вже в нашій студії.
Дякуємо, пане Вадиме, що долучились до нас.
Доброго вечора.
Отже, знову ж таки, на жаль, всі звикли вже до того, що Путін називає об'єктами військово-промислового комплексу житлові квартали і будинки.
Одночас під час цієї прес-конференції, цього брифінгу, до речі, чомусь він його проводив проти ночі, він сказав, що не проти прямих переговорів з Зеленським, але його питання, хто буде підписувати документи.
Вони знов повернулись до риторики, що, мовляв, українська влада нелегітимна.
Чому?
Ви пам'ятаєте, що, по-перше, він сказав взагалі так, що я готовий з ким завгодно говорити.
Він не сказав, що я готовий, знаєте, серйозно говорити з президентом країни, з якою я зараз воюю.
Це була б серйозна, тобто, заявка на те, що ми маємо двосторонні справжні переговори.
Його такий легкий ігрівий тон спілкування журналістів на те, з ким завгодно.
Може навіть з Зеленським зустрітися, але підписати нічого не стане.
Це, з одного боку, дозволяє йому, знаєте, пояснювати його другу Дональду Трампу, що, ну, бачите, я ж конструктивний.
Я готовий, я готовий зустрітися.
Так само діяти на цю широку низку країн, яку ми називаємо глобальним півднем.
Що от Росія, бачите, конструктивна, готова.
Але ж ви всі розумієте цю фразу про те, що він постійно казав, що Сергій Зеленський присидів вже скільки років і він не легітимний.
Напевно, гра йде на двох фронтах.
З одного боку, він, напевно, щиро хоче, щоб ми, знаєте, перейшли через вибори і в ході цього переходу через вибори, всі скандали, всі політичні боротьби, протистояння і так далі, це ще нас більше посилило.
Такий сценарій був завжди в Росії, починаючи з 2014 року.
З іншого боку, він дійсно хоче внесення в Конституцію тих змін, в нашу Конституцію з вами, тих змін, які вони хочуть нав'язати нам.
А як ви знаєте, Конституція, внесення змін, такі, наприклад, серйозні речі, як територіальні зміни, про які мріють росіяни, вони вимагають щонайменше двох скликань парламенту.
Це довгий період, на який він розраховує тим, що каже, я переговорю, а потім з наступною владою буде говорити.
Оцей термін, який він намагається побудувати і собі залишити, якраз і є те, що він спробує.
Тим не менш, за цими заявами Путіна стоїть щось таке фундаментальне, або це заяви заради заяв?
Ну, треба щось сказати.
Він не сказав.
Вони якось вплинуть на переговорний трек, загалом на цю ситуацію.
Допоки Путін вважає, що він перемагає, хоч і дуже повільно, і дуже складно, і не так, як вони бачили не три дні, зацікавленості в переговорах його фактично немає.
Єдина зацікавленість, яку ми з вами спостерігаємо, це щоб санкції не посилювались, поки йому вдається зробити, переконуючи американців, що він знаходиться в процесі і, в принципі, щось відбувається.
Ну і друге питання – це постачання або не постачання, скоріше, зброї для нас.
Ви нещодавно бачили, заступник міністра закладу справ взагалі придумав, що вся зброя, яка була поставлена нам до цього, має бути теж знищена.
Така заява теж цього тижня була.
З іншого боку, те, що він вийшов проти ночі, напевно, це на аудиторію Сполучених Штатів, можливо, для одного слухача, глядача.
Але яке тло для цієї прес-конференції, що спонукало його вийти з заявами до іноземних ЗМІ?
Не забудьте, що це відбувається в результаті форуму про економічний розвиток.
Тобто, незважаючи на те, що відбувається в Росії, що Росія мала б на нашу з вами думку бути парією, щоб ніхто не говорив з ними, ніхто не дав руки, не протягнув і не мав ніяких бізнесових справ з ними, все ж таки Росії вдається створювати імідж одної з країн-учасниць світової економіки, яка пропонує нові економічні дива за каянським колегам, купуючи їх
до певного рівня небажання втручатися в українську війну.
Оце є одні з найбільших наших проблем, які до цього часу ми не досягли.
Ми не отримуємо справжньої військової допомоги, але, з іншого боку, ми не змогли ізолювати ні політично, тому що він знову, ви бачите, в центрі уваги, він говорить з президентом Сполучених Штатів.
Але за попередньою адміністрацією Сполучених Штатів це давалося робити.
Це була їх позиція, яку вони твердо тримали.
На жаль, вони не змогли передати своїм наступникам.
До речі, поговоримо вже про нинішню адміністрацію Сполучених Штатів і про наше питання.
Пане Вадиме, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, цитую, викликає роздратування у Вашингтоні.
Про це написало американське видання «Політико» на підставі спілкування з 15-ма неназваними джерелами, зокрема, помічниками конгресменів та колишніми американськими посадовцями.
Далі цитата «Багато хто у Вашингтоні вважає Єрмака необізнаним у питаннях американської політики та надмірно вимоглимим до американських посадовців».
Кінець цитати з матеріалу «Політика».
Пана Вадима, от що ви скажете на це?
Чи ви вбачаєте з риторики «Білого дому» з цих новин, які вернають в інформаційному просторі про те, що навело віддані «Політику»?
Ви знаєте, по-перше, коли говорять, що не названня джерела, це взагалі здається розтягнути безкінечно.
Я вам скажу свою власну роботу в Сполучених Штатах.
У сенаторів є приблизно до десяти, іноді більше помічників.
А їх 100 сенаторів, 450 карнерсменів, а не названі колишні чиновники і взагалі тисячі і тисячі людей.
Хто саме конкретно говорить про це?
Друге, звинувачувати нас в тому, що, не заживаючи навіть на прізвищі Єрмак, Зеленський, Сібіга, ми з вами, хто заводне, що ми забагато вибагаємо до себе уваги, нам з вами так не здається.
Нам з вами здається, що ми втрачаємо увагу на фоні конфлікту, який відбувається в Ізраїлі і Ірані, на фоні конфлікту, який відбувається в Пакистані і Індії.
Ми ще більше втрачаємо цю увагу.
Очевидно, ми маємо вибивати ціл.
Хоча, зрозуміло, є якийсь баланс, на якому з нами перестає спілкуватися.
Збереження цього балансу є задача української дипломатії, хто б її не представляв на конкретних переговорах.
Не втратити партнера.
Так, і знову ж таки тут важливий контекст.
Самміт G7, чим завершився для Дональда Трампа і для нас, не відбулось зустрічі з Зеленським.
І, можливо, ця зустріч була б одна з причин, чому Трамп залишив цей самміт.
Тобто я саме про дипломатичні оці зав'язки.
Хтось когось там десь не сприймає, нова адміністрація якось по-іншому на когось дивиться.
Чи це є в дипломатії?
Чи ми бачимо такі ознаки?
Звичайно, дипломати і політики – це люди, які за свою кар'єру виростили таку товщину шкіру, що питання, ти мені подобаєшся, не подобаєшся, звичайно, не стоїть.
Ми же неперсонально, в кінці кінців, знаходимо, знаєте, якісь відносини.
На превеликий жаль, теперішня адміністрація, вона не тільки традиційно зав'язана на президентську владу, але ця влада цього разу настільки специфічна і емоційна,
яка своїми діями впливає на всю систему американську.
Подивіться, в принципі, ті люди, які усвідомлюють, насправді, ми ж розуміємо, що розумні люди, той самий державний секретар Сполучених Штатів, ми давно слідкуємо за його кар'єрою, знаємо Рубіо, що це людина здатна, що вона говорила раніше.
Вони всі вимушені підпорядковуватись тим
іноді хвилинним бажанням президента, який змінює свою точку зору.
Ви ж пригадайте по цих санкціях.
Європейці тільки налаштували, що якщо Путін не зустрінеться, або Росія не сяде за стіл переговорів і не оголосить перемир'я, ми почнемо санкції.
Американці підтвердили, що ми всі разом.
І тут же поміняли думку.
Європейці вимушені були теж скасувати, щоб не залишитись на одинці і не бути посміховиськом.
Так само відбулося зараз на цьому G7, який вже так українські журналісти дуже мітко визначили G6, тобто шістка
Так, по факту так і є, по факту так і виходить.
Про інші дипломатичні, так би мовити, треки, таке слово використаємо.
Спецпредставник президента США Кіт Келлог планує найближчими днями відвідати Білорусь.
Про це повідомила британська агенція Reuters із посиланням на чотири джерела.
За їхними даними, у планах американського посадовця зустріч з Лукашенком.
Келлах у приватних розмовах назвав цю поїздку кроком, який може, цитую, «запустити процес мирних переговорів щодо України».
Держдеп США відмовився від офіційних коментарів.
На запит Reuters йдеться в матеріалі.
Отже, маємо те, що офіційного підтвердження поки що нема.
Знову ж таки, посилаються на джерела.
Іноді, як буває, використовують це для того, щоб промацати ґрунт.
З іншого боку, знаємо, що диму без вогню не буває.
Отже, якщо ця зустріч буде підтверджена, то про що вона?
Навіщо вона?
Невже Келох не знає, яку роль виконує Лукашенко в тандемі Лукашенко-Путін?
Я вам більше скажу, не хочеться ображати Келага.
Очевидно, для всіх, що він не є тою людиною, яка приносить готові рішення президенту Трампу, або його рекомендації сприймаються.
І, напевно, він до певного рівня має якусь волю в своїх справах, зокрема, внести пропозицію поїхати в Мінськ.
Але я хочу сказати, що з української точки зору це означає, що він нас просто не розуміє.
Свого партнера, по-перше.
Ну, я не знаю, скільки українських чиновників від самого верху до самого низу сказали, що при цьому президенті, включено з тим Андрієм Яромаковим, кого згадували, ніякого Мінська-3 не буде.
Ми з вами можемо обговорювати, чи так треба, чи не треба.
Це інше питання.
Але, очевидно, позиція української сторони, що Мінськ як столиця, як переговорна майданчик, нам не потрібен.
Це неправильний сигнал, не той, який ми хочемо.
Більше того, росіяни, очевидно, більше схиляються до Стамбулу.
Тому що вони поводять паралель, що ці переговори – це просто відновлення…
Продовження 22-го року.
Тому що ті їм були вигідні.
І я не бачу для чого росіянам відмовлятися від треку,
Треку.
Стамбульського.
Це означає, що, на жаль, Келох не розуміє і російські вимоги.
А тим більше приводити не до диктатора, а піднімати йому рейтинг тим, що до них їде американський представник і вбачає в Білорусі якусь, знаєте, сторону, яка може вплинути на розв'язання війни.
Єдине, що я бачу, що оце навчання, які наближаються, «Захід-2025»,
Ну, можливо, якимось чином вони хочуть переконати, зменшити градус.
Напругу там.
Так, напругу там, зменшити, не знаю, локацію перенеси подалі від українських кордонів, тому що, очевидно, кожні такі великі навчання – це безпосередня загроза.
Ми вимушені будемо щонайменше відтягувати свої сили і розтягувати і так наші не такі великі резерви навіть на білоруський тепер напрямок.
З іншого боку, Лукашенко може бути таким собі диспетчером, комутатором передачі якихось меседжів від Путіна, які він чомусь не може озвучити комусь.
Чи може бути таке, які меседжі можна передавати?
Чи, в принципі, Путін вчора сказав все, що сказав?
Він хотів сказав одне, є цей Вітков, який доповідає президенту Сполучених Штатів щодня, сьогодні журналісти його бачили, приїзд в Білий Дом.
Тобто немає, насправді немає потреби залучати для цього Лукашенка.
Іноді ми бачимо політично, Путін кидає кісточку з столу і Лукашенко щось оголошує, щоб продемонструвати, що він теж в темі.
Але це тільки просто платна невеличка від диктатора своєму молодшому партнеру, що він теж все ще тримався на плаву.
Пане Вадиме, не єдина це новина, пов'язана безпосередньо з Росією.
Путін поговорив телефоном із головою Китаю Сі Цзінпінем.
Про це повідомило російське пропагандистське видання Ріановості, а посилається на помічника російського диктатора Юшакова.
За його словами, говорили про Іран та домовилися про візит Путіна до Китаю наприкінці серпня, а на початку вересня.
Чого тут очікувати після такого анонсу?
Я думаю, всі ті люди, які розповідали Трампу, що є шанс відірвати Росію від Путіна, зараз мають просто подати відставку.
Росію від Китаю?
Вибачте, будь ласка.
Росію від Китаю чи Китай від Росії?
Росії, напевно, від Китаю все ж таки.
Ця ставка повністю не справдилась.
Вони не тільки є партнерами, але вони не рощують своє співробітництво.
Ви бачите, я так розумію, вони домовилися, що найближчим часом місяць за два вони зустрінуться, щоб обговорити всі справи.
Невеличким контекстом там є маленьке моє просто одне речення, що також обгоріли двосторонні відносини і розвиток економічної, що знову такий удар по тим, хто сподівався, що санкціями може вирішити цю війну.
Ні,
Тому що крім європейських економік і американської є китайська економіка, яка буде підтримувати Росію на плаву.
І, до речі, в тій такій бесіді Китай та Росія застерігли Сполучені Штати від втручання в ситуацію зараз на Близькому Сході у війну Ізраїля і Ірана.
І це також виглядало тандемом певним чином.
І тут, як ви кажете, Трампу мало б дати додаткові доводи до того, що не можна роз'єднати цих поки що близнюків, так би мовити.
Ну і подивіться, наскільки цинічна заява з приводу Ізраїлю.
Може довго обговорювати роль Ізраїля і Ірану в цій війні, але звинувачувати в тому, що вони порушниками статуту ООН і всіх інших.
Хто має на це моральне право?
Путін?
Який те саме зараз робить в Україні ще раніше почав?
Де моральне право звинувачувати когось, якщо ти сам бомбиш в той самий день українські міста і цивільних і все інше?
Так.
І от якраз ми до теми Близького Сходу дістались.
Іран провів прямі переговори зі США після ударів Ізраїлю.
Про це повідомила британська агенція Reuters з посиланням на власні джерела.
За їхними даними, спецпредставник США Вітков та очільник МЗС Ірану Аббас Аракчі декілька разів розмовляли телефоном.
Вони намагалися, цитую, «знайти дипломатичне завершення кризи».
Кінець цитати.
Пане Вадиме, до чого схиляються все ж таки Сполучені Штати і що можна сказати по зовнішніх ознаках?
Чи все ж таки Дональд Трамп вирішить долучитись до Ізраїлю і до цієї операції військової?
Чи все ж таки буде триматись осторонь?
Останнє, що я бачу інформацію, що він все ще вагається і все ще не прийняв остаточного рішення.
Але ми з вами бачимо, наскільки закипає ситуація.
Зараз знаходиться міністр законом справ Британії.
Він після цього повертається в Європу, будучи таким зв'язковим, і приїжджає в Женеву, приїжджає на зустріч міністра законом справ Ірану, на зустріч з європейськими лідерами і європейськими дипломатами.
Тобто, наскільки я розумію, відбувається синхронізація останніх кроків перед вжиттям конкретних заходів.
Якщо цей британський міністр привезе іншим європейським колегам те, що насправді думають в Білому домі, і ці ідеї між собою збігаються, тоді нам слід очікувати скардиновано-синхронізованої акції всього Заходу.
Але, в принципі, так як ми дивилися, що заявив новий канцлер Німеччини про те, що, в принципі, він закликає, по-перше, Ізраїль бути стриманим при атаках,
А по-друге, все ж таки сподіваюся, що Іран зможе знайти в собі політичні сили і деалекоглядність, щоб повернутися до угоди по ядерній зброї.
Ну, а якою ви бачите ситуацію у найближчій перспективі на Близькому Сході?
До чого вона може дійти?
Те, що я бачу зараз, те, що ви, напевно, теж бачите, це повідомлення в засобах масової інформації, що зменшилась кількість протиракет ізраїльських.
Напевно, просто закінчуються запаси їх.
Так само, як і ракет, насправді, іранських.
І ця ситуація передбачалася багатьма експертами, що от такої високої інтенсивності війна сучасними методами, такими як балістичні ракети, гіперзвуківі ракети, їх просто мало фізично.
Т
на такій величезній відстані між собою.
І хоча іжайські літаки панують зараз в небі Ірану, але це не війна, яка не вирішує.
Тобто немає територіальних, які знаєте, рішень.
І судячи по тій риториці, яку використовують іранці, вони будуть бомбити до моменту розплати.
Оце дуже цікава фраза, яку використовують зараз керівництва.
Що означає розплати?
Абстрактно.
Правильно.
Це дозволяє їм залишати всі відкриті опції.
Тобто якщо вони завтра приймуть рішення...
прийняли рішення, що ми припиняємо війну, воно вкладається.
От ми розплату відчуваємо, що вона розплата досягнута.
З іншого боку, якщо рішення буде прийнято і досягнути домовленості з європейцями, і американцями за спинною, і Ізраїлі не буде, значить, вони дозволять собі продовжувати цю війну.
Пане Вадиме, буквально хвилина у нас лишається.
Наскільки складно підтримувати увагу партнерів до війни в Україні на тлі подій, які розгортаються на Близькому Сході?
Самміт НАТО буде чудовим лаксмусовим папером, щоб зрозуміти, наскільки нам вдається підтримувати цю увагу.
А наскільки це взагалі впливає, як ви вважаєте?
Це дуже сильно увагу від нас.
Плюс і війна, про яку ми згадували, між Пакистаном і Індією, яка майже-майже не призвела до зіткнення двох ядерних держав.
Кожний з цих регіональних війн має, по-перше, шанс перерости в більше, а по-друге, всі вони, три, мають шанс перерости в світло.
Очевидно, Україна відходить на другий план.
Угу.
Пане Вадиме, вдячний вам, що ви прийшли сьогодні до нас, прийшли на Суспільне, прокоментували, проаналізували ситуацію.
Вадим Пристайко, посол України в Сполученому Королівстві 2020-2023 роках, був гостем нашої студії в цій частині ефіру.
Ми рухаємося далі, залишайтеся разом із Суспільним.
Щодня о 21-й.
Події, які впливають на наше завтра.
Зараз йдемо до артилеристів.
Гармата!
Рішення, про які говорять в Україні і за її межами.
Про все найважливіше.
Чітко і перевірено.
Дивіться підсумковий випуск новин.
Щодня о 21-й на першому каналі «Суспільного мовлення».
Кожен день нова гра.
І ми розповідаємо про всі.
Український спортивний контент.
Ексклюзивність.
Експертність.
Відчуй атмосферу змагання.
Підтримуй українських спортсменів на Суспільному.
Живи спортом, дихай перемогами.
Дивись «Суспільний спорт» у будні о 17.10 та о 21.40 на першому каналі Суспільного мовлення.
Суспільне мовлення.
Цінуємо вашу довіру і дякуємо, що разом із нами отримуєте лише верифіковану інформацію з усіх куточків України.
Пам'ятаєте та розвиваєте українську культуру та розмаїття.
Вболіваєте за наших спортсменів.
Даруєте дітям щасливі емоції українською.
Суспільне мовлення.
Захищаємо свободи в Україні.
Найбільша футбольна подія літа.
Клубний чемпіонат світу з футболу 2025.
З 15 червня по 13 липня.
На Суспільне спорта на місцевих каналах Суспільного мовлення.
Питання.
Вони створюють хвилі на воді.
Не дають спокою.
Тягуче чекання, яке ставить тебе на паузу.
Провокує ріст догадок.
Спокушає.
Та правда любить терплячих.
Суспільне новини.
Тільки верифіковані новини.
У п'ятницю.
Коли цей препарат, і я почав вже тричати свідомість.
Топ-5 в аптечних списках продажу.
В нього така ломка, як від звичайних наркотиків.
Це взагалі без рецепту продається.
Як вимикач болю перетворився на вимикач дихання.
Попав в кому через те, що в мене зупинилися легені.
І чому досі його обіг не контролюється належним чином?
Я хочу отримати достатньо аргументів, щоб зрозуміти, що це не фармацевтичний лобіж.
Послухайте, я не можу коментувати це питання.
Дивіться у журналістському розслідуванні о 22-й.
Налбуфін.
Вигідна залежність.
Прем'єра на першому каналі Суспільного мовлення.
З вами Суспільне, і це прямий ефір.
Одразу двоє урядовців проігнорували виклик до Верховної Ради.
Перед народними депутатами мали виступити міністр енергетики Герман Галущенко та міністр оборони Рустем Умєров.
Жоден із них у парламенті не з'явився.
За словами нардепа Ярослава Железняка, про що він написав у Телеграм, Галущенка збиралися запитати про підготовку до опалювального сезону.
У меру аж викликали через питання до будівництва фортифікацій у прифронтових областях.
Чому ж міністри ігнорують запрошення з Ради та чи передбачена відповідальність за неявку?
Про це ексклюзивно в ефірі Суспільного говорили із народними депутатами Володимиром Ар'євим і Дмитром Костюком.
Це перше скликання, коли міністри собі дозволяють не приходити вже навіть на засідання Верховної Ради після виклику.
Верховна Рада, як власний кабінет міністрів, вони не є самостійними структурами.
Це все вже за цей час перетворилося у філіал Офісу Президента, де відбуваються всі рішення.
Тобто Офіс Президента сьогодні є, по суті, кабінетом міністрів і координатором голосування в Верховній Раді.
Тому і радять, вочевидь, у Києві.
в Офісі Президента поменше спілкуватися з Верховною Радою лише на передбаченні законом про регламент Верховної Ради п'ятничні дні уряду.
У міністрів немає ніякої відповідальності за неприхід до Верховної Ради.
Це ж відкрита дата.
Він може прийти будь-коли, наступного пленарного засідання, через одне.
Він може погодитися прийти, просто побути 5 секунд і піти.
Тобто це запрошення не зобов'язує ні за що звітувати, виступати, спілкуватися з депутатами.
У нас є зареєстрований законопроект, який виносить певну відповідальність.
Цікаво, що один із авторів цього законопроекту – це спікер Верховної Ради, але при цьому цей законопроект не виноситься в залу Верховної Ради, тому не може бути проголосованим.
Артем Бронжуков, заступник директора громадської організації «Аналітичний центр політика» з нами на зв'язку, а також Олександр Леонов, політолог.
Панове, вітаю вас.
Добрий вечір.
Добрий вечір.
Добрий вечір.
Пана Олександровна, от почули від народного депутата, що виявляється немає відповідальності за неявку міністрів до Верховної Ради.
У разі неявки.
Та захотіли, прийшли, захотіли, не прийшли.
Чи не вбачаєте ви у цьому ставленню, взагалі, що ви вбачаєте у такому ставленні урядовців до парламенту?
Проблема дійсно є, вона системна, бо це не перший випадок, коли міністри відверто ігнорують виклики запрошення до Верховної Ради, безпосередньо на засідання Верховної Ради, я вже не кажу про комітети.
І ми маємо пам'ятати, у нас все ж таки за Конституцією парламентська президентська республіка,
І уряд формується саме парламентом і підзвітний парламенту.
І, вочевидь, це порушення взагалі загального стану речей.
Так, дійсно, немає прямої відповідальності міністра, якщо він не приходить.
Але давайте будемо чесними, чому у коаліції раніше урядовці, міністри намагалися наявитися,
ігнорувати такі виклики, бо є політична відповідальність і Верховна Рада може поставити питання про недовіру тому чи іншому міністру.
І мені здається, що міністри системно ігнорують запрошення до Верховної Ради тому, що знають, що ця Верховна Рада не буде ставити такі питання перед ними.
Тобто суб'єктність Верховної Ради, вона є під певним питанням.
Пане Артеме, що ви скажете стосовно суб'єктності Верховної Ради і чому таке ставлення Кабінету міністрів нинішнього?
Тому що вона відсутня, але це проблема самих депутатів.
Дійсно, треба розуміти, що 9-те скликання, воно, в принципі, було характерне тим, що величезна кількість людей з вулиці зайшли в парламент чисто на бренді Володимира Зеленського.
І, в принципі, вони в рамках своєї діяльності вже 6 років в парламенті особливо і не відзначалися бажанням бути суб'єктними.
Є такий неприємний термін для депутатів «зелена кнопка», але він багато в чому якраз характеризує сьогоднішнє.
Повна Рада спровокувала таке ставлення нинішнього кабінету міністрів.
Звісно, офіс президента почав цей наратив їм нав'язувати, починав на них тиснути.
А вони на все погоджувались, були задоволені, отримували конверти.
І, в принципі, життя виглядало таким, якщо вдалося на 100%.
А вже 6 років пройшло, всі розуміють, що депутати свого голосу не мають.
Як їм нарізають задачі, так вони і голосують.
А тут вони згадали, що якийсь міністр їх не послухав.
Ну, окрім цього,
Треба згадати тепер, що дуже скоро готують нам зміну уряду і буде і новий прем'єр, і нові якраз міністри.
І тут якраз постане питання, за кого голосувати, чи підтримувати цю кандидатуру сліпо, в які торги будуть входити.
А ви думаєте, це буде все ж таки?
Ви думаєте, це не просто чутки якісь?
Перезапуск уряду.
Каже, що от-от стукають в двері і скоро буде в нас новий прем'єр-міністр.
Пане Олександру, як Ви вважаєте, наскільки це об'єктивно назріла ситуація, адже щороку кожного літа змінюють прем'єр-міністра і ніяк не змінять зараз свій рекордсмен за тривалістю?
Дійсно, але дійсно розмови про відставку пана Шмихаля почалися ще до широкомасштабного вторгнення.
І знаєте, тут є проблема, яка якраз дуже характеризує Верховну Раду, бо з одного боку, за законом під час дії воєнного стану,
Не можна відправляти у відставку прем'єр-міністра і Васюрят, в очевидь, разом з ним.
Але у нас був прецедент, коли у відставку відправили у повноваженого справ людини Верховної Ради, коли це теж заборонено під час дії воєнного стану.
І, власне кажучи, так і живемо.
Бо якщо пану Шмигалю дуже доволі
дуже будуть пропонувати написати заяву про відставку, очевидь, він не буде опиратися.
Тому тут питання відсутності суб'єктності, на жаль, і у Верховної Ради, і у Кабміна.
Бо Кабмін у нас в країні має бути одним із головних органів влади.
Але зараз ми бачимо, що це теж велике питання, наскільки уряд діє самостійно.
От давайте ще поговоримо про Верховну Раду, про народних депутатів.
Тому що Верховна Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого.
Зробили це за його ж заявою.
Тепер у парламенті новий антирекорд за кількістю народних депутатів.
Їх усього 398.
За Конституцією має бути 450.
Водночас, як розповів в інтерв'ю РБК Україна голова Верховної Ради Руслан Стефанчук,
На роботу ходять 340-350 депутатів.
Решта ж чи то втекли за кордон, чи знаходяться за ґратами, чи просто кудись зникли.
Пане Артема, а що скажете стосовно скорочення депутатського корпусу?
Чи це не загрозлива тенденція?
Грозлива, але, я думаю, скоро випускати не будуть.
Знаєте, на рахунок складання мандату Олесен Догім, зараз в Києві в політичній тусовці всі жартують, що, напевне, скоро все ж таки будуть вибори до Верховної Ради, знаючи такий політичний нюх цього політика, який доволі молодий, але давно в різних радах і в міських, і в парламенті знаходиться.
Звісно, це проблема.
Але, знову ж таки, історія 9-го скликання українського парламенту, напевно, найганепніша з тих, що ми бачили.
І в плані суб'єктності, і в плані якості ухвалення рішень, в принципі, чимось конкретним Рада тут не запам'яталась.
І система влади, моновлади, в якій ми живемо вже 6-й рік, вона...
В принципі, і розглядалося так, що акумуляція Зеленським великої кількості голосів виборців мала дати йому дуже широкий спектр можливостей.
І от цей спектр можливостей, він напряму має вплив на ситуацію, яку ми сьогодні маємо і в парламенті, і в уряді, і в державі в цілому.
Пане Олександре, я згадую матеріали аналітиків «Руху чесно», так от вони вже впродовж двох років пишуть про те, що у парламенті цього скликання є парламентська криза, там вказуючи на різні причини і закритість засідань і так далі, і зокрема, і чисельність депутатського корпусу.
Так, і знаєте, ця проблема насправді системна, і ми маємо думати, як її вирішувати.
Бо маленький приклад, той же пан Довгій, він є депутатом-мажоритарником.
І у нас відставка депутата-мажоритарника автоматично призводить до того, що у Верховній Раді втрачається один голос.
Вже зараз нам треба думати, а що буде потім, бо на превеликий жаль, зараз ми розуміємо, що ми не зможемо повернути всі окуповані території під час перемір'я для того, щоб там відбувалися вибори і голосування за мажоритарників.
Отже, це питання теж на часі.
І той факт, що Верховна Рада дійсно зараз знаходиться у серйозній кризі, Верховна Рада не є суб'єктом, а це деградація інституції насправді, одне із державообразуючих інституцій.
І от з цим треба щось робити і долати цю кризу.
Вочевидь, раніше була ідея створення уряду національної єдності чи національного перетунку, але ми бачимо, що зараз вже це неможливо.
Фактично ці можливості проїхали.
Панове, дякуємо вам за те, що долучилися і висловили свої думки стосовно парламентської кризи чи її наявності.
Так, наразі.
Артем Бронжуков, заступник директора громадської організації «Аналітичний центр політика» та Олександр Леонов, політолог, були з нами.
Ну і рухаємось далі.
Тренувалися виконувати бойові завдання на фронті військовослужбовці Рівненського підрозділу Національної гвардії України.
Бійців відпрацьовували бойову стрільбу з автоматів та ручних протитанкових гранатометів, штурм окопів, а також евакуацію пораненого на багі.
Як це відбувалося, бачила наша колега Ольга Данилишина.
Так проходить підготовка військовослужбовців рівненського підрозділу Національної гвардії України до виконання бойових завдань на Донеччині.
Обслуговування має бути на вищому рівні, щоб в бою не було ніякого клина, проблеми.
Але, як показує практика, воно завжди буває.
Нацгвардійці відпрацьовують бойову стрільбу з автоматів та ручних протитанкових гранатометів.
РПГ в основному йде для враження важкої, легкої бронетехніки.
Також для подавлення піхоти є окремі снаряди, які йдуть на вантажівок, на бронетерспорт і так само на піхоту.
Долучився у 2022 році, у березні місяці, мобілізований.
Побачив, що ситуація не така, як треба в Україні.
Долучився до Збройних Сил, попав у підрозділ Нацгвардії.
У 24-му році ми були на Одійському напрямку, а у 25-му були вже на Покровському.
Як правильно штурмувати окопи, демонструють військовослужбовці, які нещодавно повернулися із зони ведення бойових дій.
Льоз, льоз, льоз, проходьте.
На виклики постійно треба відточуватися, щоб не забувати, щоб м'язова пам'ять так само.
Постійне тренування – запорука того, що в бойових умовах в тебе вдасться те саме, що ти працюєш на тренуванні.
Нацгвардійці евакуйовують пораненого бійця за допомогою багі.
Інструктор на позивний Усик каже, такі відпрацювання допомагають вдосконалювати свої навички.
Постійно важливо відпрацьовувати, щоб вони покращували свої навики поводження зі зброєю, розуміння тактичної медицини.
Поранення бувають різні, як це тяжко надавати в окопні лінії допомогу своєму пораненому побратиму.
Плюс фізична підготовка.
вони себе вдосконалюються.
Були на Покровському напрямку, ворог так само розвивається в цій війні, він не зупиняється на досягнутому, так само ми прогресуємо, стараємося, як можемо, вчимося.
Ольга Данилишина, Валерій Мартинюк – Суспільне новини, Рівне.
Шахеди над головою, щоденні обстріли та поля за лічені кілометрів від кордону з Росією.
У таких умовах на прикордонній Сумщини працюють аграрії.
У фермера Сергія Карпенка по Нівичині склади і частково втрачена техніка.
Більше розповів Катерині Іваненко.
Ми вважаємо, що без пшениці України немає, тому що Україна повинна бути з хлібом, тому що хліб всьому голова, це і раніше було, і зараз.
Фермер Сергій Карпенко понад 20 років господарює у прикордонному Сумському районі.
Його господарство за 15 кілометрів від кордону ЗРФ.
Фермер пригадує початок повномасштабного вторгнення.
На полях пшениця, соняшник, кукурудза, соя та ріпак.
За словами Сергія Карпенка, попри загрозу обстрілів, аграрії дотримуються всіх технологій вирощування.
Вносимо все фунгіциди, гербіцидні обробітки, добрива.
Пшениця з осіння дуже слабенько розхустилася, але вона трошки набрала, заморозки трошки її пригнетили.
Зараз більш-менш сприятливі умови, вона потихеньку розвивається, наливається.
Ви бачите колосок ще зелений.
Дмитро Зінченко – тракторист із десятирічним стажем.
Чоловік каже, обстріли щоденні, обробляють поля тоді, коли це можливо з міркувань безпеки.
Зараз війна, вночі не дають бризкати.
Сім звичайно, вранці якраз і немає, до десяти, ну і ввечері, як жара спала.
Тракторист розповідає про знахідки, які зустрічаються під час роботи в полі.
От каба крило знайшов, вирву серед поля, шахети над головою літають, ракети запускають.
Всі процеси в полі контролює головний агроном господарства Микола Сніжко.
Чоловік каже, мають в обробітку близько 2700 гектарів землі.
З них більше 800 гектар кукурудзи, більше 700 гектар соняшника, 530 гектар пшениці, 60 – перезимувало ріпаку.
Окрім рослинництва, у господарстві утримують понад 500 голів великої рогатої худоби, розповідає Сергій Карпенко.
Катерина Іваненко, Вікторія Гладченко – Суспільне новини, Сумщина.
Якщо ви втратили зв'язок з близькою людиною, яка захищала Україну, або з рідними із зони бойових дій чи окупованих територій, якщо не знаєте, як діяти та до кого звернутися, допомогти може уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Пояснити покроковий алгоритм дій, підказати необхідні контакти чи проконсультувати.
Ви маєте до кого звернутися.
Телефонуйте на гарячу лінію 16 98.
На шляху до Європейського Союзу Україна впроваджує світові стандарти міжнародної торгівлі.
Один з них – Інститут авторизованого економічного оператора.
Він надає переваги тим, хто працює прозоро.
Сертифікат АЕО від української митниці – це знак довіри держави до бізнесу та доступ до спрощення митних процедур.
Все більше українських компаній отримують статус АЕО.
Це як великі, так і сертифікат.
Вони розташовані у різних регіонах України, працюють у різних галузях, мають різні об'єми виробництва, але об'єднані одними європейськими стандартами.
Прозорістю ведення бізнесу.
Статус АЕО для бізнесу – це зменшення часових та фінансових витрат при митному оформленні, співпраця з митними органами на партнерських засадах, репутаційна перевага при роботі з контрагентами.
Отримайте авторизацію АЕО і відкрите нові можливості
Європейське майбутнє українських компаній починається зараз.
Україна прямує до Європейського Союзу.
Звичайна дорога може здаватися безпечною, але що під колесами?
Міни та нерозірвані боєприпаси – головна небезпека деокупованих територій.
Особливо на польових та ґрунтових дорогах, де проходили бої.
Окупанти залишили тисячі мін на узбіччях, мостах і навіть у лісопосадках.
Будь-який необережний рух – смертельна пастка.
Громадяни інформують відповідні служби про потенційні загрози.
Кожне повідомлення – це шанс вчасно виявити небезпеку і запобігти біді.
Фахівці виїжджають на місце, перевіряють ситуацію та діють згідно з протоколами безпеки.
Спільна відповідальність допомагають зберегти життя.
За 15 кілометрів від фронту в Калинівці на Донеччині живе Надія.
Переїхала з родиною з сусідньої Сергіївки, розбитої кабами.
Історія жінки в матеріалі «Суспільне Донбас».
Ми тримаємо чотири кози.
Держимо і не знаємо, що буде.
А куди їх діти?
Наші уїхали, дочка моя і внучка.
Пенсіонерка Надія показує господарство.
Кози, козенята, породисті кури.
Ось це, зараз я вам покажу.
От у Голошийки і Чубаті.
Жінка розказує, переїхала у Калинівку з сусіднього села через обстріли.
Я ж сама з Сергіївки.
Там стріляли, рука почала в мене терпіти.
Дядь мене забрав сюди.
У Калинівці, розповідає, немає магазину, аптеки і лікарні.
Гуманітарну допомогу від початку року, каже, давали двічі.
Там є і згущенка, і консерва, і пащетин дюшачий, і навіть ось шампунь.
Удома, у Сергіївці, жінка пережила авіабомбардування.
Тоді там стріляють, туди тікаю.
Тоді хата моя двіхтить.
Я в порозі стою.
Попри все, говорить Надія, вона сподівається повернутися додому.
Як не розвалять – обов'язково.
Я раніше пішки ходила і на велосипеді їздила.
І пішки ходила, йду до дочки, мені не важко, і співаю.
За даними начальника сільської військової адміністрації Валерія Дугельного, у Калинівці залишається 26 людей.
В основному пенсіонери та переселенці.
Це одне з двох сіл громади, які ще доступні для в'їзду цивільних.
У решті п'яти йдуть бої.
Юлія Підгола, Олександр Буряк та Ольга Мілашич.
Суспільне новини Донбас.
Ми не вилежаємося до підсумкового випуску новин.
В'ячеслава Футін з'являється на наших екранах.
Слава, вітаємо тебе.
Що підготували, розповідай.
Добрий вечір, колеги.
Ну, будуть подробиці сьогоднішнього обміну військовополоненими.
Звісно, ситуація на фронті.
Ну, а також чекаємо включення нашої кореспондентки зі США за підсумками брифінгу в Білому домі.
Можливо, буде зрозуміло, чи збираються США вступати у війну з Іраном.
Подивимося.
Що ж, пісункові новини далі.
Ну, а ми на цьому з Борисом дякуємо усім, хто був із нами.
Дякуємо за те, що довіряєте нам.
Суспільне студія працювала для вас.
До нових зустрічей.
Бережіть себе та свою країну.
Залишайтесь із Суспільним.
Схожі відео: Повернули тяжкопоранених та важкохворих військових

Іран атакував Ізраїль балістичними ракетами нового типу | Реакція світу

ІРАН випустив по ІЗРАЇЛЮ 30 ракет | Пошкоджено одну з найбільших лікарень | Кадри з місця влучання

Що відомо станом на ранок про удари по Ізраїлю | Підполковник Генштабу ЦАХАЛу у резерві

🔴 СРОЧНО 100 ракет за ночь: Иран ударил по Тель-Авиву #новости #иран #израиль #сша

50 винищувачів ЦАХАЛу атакували військові обʼєкти у Ірані | Що відомо станом на 18 червня

