Проблеми на Курщині: дрони, логістика, північнокорейці / hromadske

У лютому Алекс — військовослужбовець 80 ОДШБр — провів на позиціях у Курській області 21 день. Це був для нього найскладніший бойовий вихід. «Були загиблі й поранені. Залетів FPV-дрон у погріб, і так цілий день іще сім чи вісім залітали. І газ був, і скиди були», — розповідає Алекс журналістам hromadske невдовзі після виходу. Досвід Алекса відображає загострення ситуації для українських військових на Курщині. У лютому-березні росіяни здобули ключові успіхи, які дозволили їм відтіснити ЗСУ із Суджі та околиць. Але ситуація для українського гарнізону погіршувалася поступово. Після прориву Сил оборони росіяни підтягнули резерви до раніше незахищеного кордону й восени 2024 року здобули перші успіхи на Курщині. «Дуже складно стало в середині вересня, коли ми стали в оборону. Закінчився активний наступ, і противник почав застосовувати техніку й прориватися через оборону, створювати рубежі блокування й заходити у свої населені пункти», — розповідає Павло Язловецький, заступник командира батальйону у 82 ОДШБр. Язловецький 6 лютого отримав із рук президента Володимира Зеленського золоту зірку Героя України за те, що вивів 102 військових своєї бригади з оточення. Його рота тричі потрапляла у вогневі засідки, але змогла зайняти кругову оборону й прорватися. Це демонструє, що війна на Курщині набагато маневровніша, ніж на сході. Про схожі історії hromadske відомо й від інших підрозділів, які потрапляли в оточення, а потім проривались і знищували оточених росіян. Павло Язловецький пояснює, що ведення бойових дій на Курщині ускладнив ландшафт. Українські військові зіткнулись із заболоченою місцевістю, ярами й густими лісами, якими складно було рухатися техніці. Окрім того, росіяни посилили свої сили свіжими підрозділами — військовими з Північної Кореї. «Корейці в полон не здавалися. Вони більш фізично підготовлені, більш витривалі, але без фанатизму. Їх п*дари застосовують так: спочатку їх на м’ясо відправляють, а потім самі десь посадками йдуть, бо ті можуть через поле бігти натовпом», — розповідає Костянтин, командир роти із 80 ОДШБр, який зіткнувся із корейцями на полі бою. Але найбільшою проблемою, яка стала вирішальною у битві за Суджу, виявилися дрони. росіяни зосередили в Курській області найсильніші групи дронників і зуміли взяти під контроль ударних БпЛА основні логістичні шляхи українських військових, не залишивши опцій, окрім відходу. «Зараз дрони дуже змінюють хід бойових дій. Противник часто застосовує FPV-дрони як на оптоволокні, так і звичайні. Вони дуже перешкоджають логістиці — підвозу боєприпасів, виїзду на рубежі. Зайняти його може бути проблематично, бо велика кількість дронів», — пояснює Павло Язловецький. Тепер, відтіснивши українських військових із Суджанського району, росіяни можуть розвинути наступ углиб Сумщини, припускають військові. «Якщо тут зібрана така кількість військ росії, вони нікуди не дінуться й продовжать наступати. Наступним містом буде Юнаківка, Суми. Буферної зони не так багато, щоб ми могли втримати їх. Вони не зупиняться», — припускає Павло Язловецький. Про другий і складніший етап Курської операції — дивіться у відео.