Пророцтво про карму Українського народу Мольфар Нечай, Родова Карма на Українському народові

Михайло Михайлович Нечай (також Ничай, 24 лютого 1930 — 15 липня 2011) був заслуженим працівником культури України, дрибар, що мав репутацію мольфара. Народився у робітничій сім'ї, закінчив полкову школу в Умані, після чого два роки служив у радянській армії в Вірменії та Грузії. Після повернення мешкав у Верхньому Ясенові (Івано‑Франківська область). Нечай називав себе нащадком брацлавського полковника Данила Нечая і, за його словами, вже у віці восьми років відчував у собі чудодійну силу і вмів зупиняти кров. Він став відомим в Україні після того, як у 1989 році на першому фестивалі «Червона рута» у Чернівцях отримав офіційне запрошення від влади забезпечувати гарну погоду під час свята. Крім того, режисер Сергій Параджанов відвідав його перед зйомками фільму «Тіні забутих предків», щоб мольфар розповів про самобутність Гуцульщини. Нечай був керівником фольклорно‑етнографічного народного ансамблю «Струни Черемоша», сам виготовляв дрибби, і у березні 2010 року отримав звання Заслуженого працівника культури за понад сорокарічну роботу. У 2007 і 2009 роках студія «Ієрогліф» зняла про нього два фільми «Мудрість карпатського мольфара». У Нечая було два сини: старший Іван, який служив у ракетних військах і помер від раку, і другий Михайло, який працював заступником голови Верховинської РДА.