Спецагент Шило: майно на $4 млн, скандал з 1хBet і зв'язок з Татаровим

Ви хотите задать вопрос, внесем ли мы в санкции 1ХБ?

Да, внесем.

З Олегом Татаровим ви знайомі?

Так, знайомий.

Бачилися?

Щось обговорювали?

Так, щось обговорювали.

Хто?

Громадянин України.

Мабуть, ваш кум.

Ну, я ж не білий, пушистий.

А поподробні?

Ну, ви камеру виключите.

Санкції для російських олігархів і бізнесу, скандал з 1xbet і реформа СБУ.

Ці три речі, здавалося б, на перший погляд, не пов'язані між собою, нещодавно отримали цілком конкретну точку перетину.

Її ім'я – Артем Шило.

зв'язки з російським гральним бізнесом.

Минулого року його називали «смотрящим від Єрмака за залізницею», а вже цьогоріч – кадром Татарова в СБУ.

Рік тому він пішов із органів і нібито не збирався туди повертатися.

Однак у серпні все ж очолив новий підрозділ в складі СБУ.

Один із найважливіших нині підрозділів, адже серед його актуальних задач сьогодні – формування санкційних списків, а ще дерусифікація стратегічних галузей української економіки, у тому числі

критичної для нас сьогодні енергетики.

На цю супервідповідальну посаду Шило зайшов не тільки з аварійною, чи, як він сам полюбляє казати, конспірологічною репутацією, але й з купою елітного майна перелік питань до походження, котрого довший за деякі з тих самих санкційних списків.

То хто взагалі такий цей Артем Шило?

О, сьогодні буде доволі чудернацька історія.

Історія про те, як не бути радником Татарова, але вчити Татарова, як реформувати СБУ.

Про те, як заробити мільйон, а витратити три.

Історія про чудеса манікюрного бізнесу, одного дуже фартового водія і один інстаграм, яким можна замінити з півдесятка закритих баз.

Ми знаємо, що безліч із вас зараз закричить, не на часі робити такі розслідування, в країні війна.

Але тут ось яка справа.

Війна для нас, для всіх зараз дійсно на першому місці.

Але окрім війни, в цій країні відбувається ще дуже багато важливих речей.

Створюються цілі нові інституції, на керівні посади призначаються нові люди.

І якщо сьогодні ми перестанемо слідкувати за цим, бо ще не на часі, то рано чи пізно прокинемося у ситуації, коли буде вже пізно.

Тож досить конспірології і самоцензури теж досить.

Пішли знайомитися.

Чутки навколо мене, які на теперішній час там існують в різних категоріях.

Від того, що я ворую бабушек пенсії до платного прослуховування, платного вислуховування, одельник з бету, залізниць, ще чогось.

Інформаційні вкиди, що ніким в якому форматі не підтверджувалися.

Артем Шило, 32 роки, родом з Харкова.

Батько – колишній співробітник МВС на пенсії, мати – нині уже покійна, колишня завкафедра кримінальної юстиції у Харківському університеті імені Ярослава Мудрого.

Освіту очікувано отримав там же, у харківській юрці.

З 2012 року – на службі в СБУ, спершу в рідному Харкові, а з 2016 року – в Києві, у Ткібі.

Це департамент СБУ, який має протидіяти кіберзлочинам.

Однак у ті роки новинна стрічка частіше майоріла історіями про викошмарювання бізнесу.

Причому не тільки ІТ, а й будь-якого, куди можна було приплести російський кіберслід.

Чого вартий був тільки один із тодішніх очільників ТКІБА Олександр Климчук.

Сам особисто фігурант кримінального провадження про вимагання хабаря за закриття справи.

У цьому чудовому місці Шило дослужився до замкерівника департаменту і навіть до дострокового підполковника.

Але влітку минулого року, щойно обмивши нові зірочки, вилетів з СБУ в рамках великої чистки.

Далі цілий рік чи то нічого не робив і відпочивав, чи то допомагав Офісу Президента реформувати цю саму СБУ, з якої щойно вилетів, чи то займався фантастично успішним бізнесом.

Варіант відповіді залежить від того, про що ми запитуємо.

Зрештою, в серпні цього року Шило повернувся в органи, щоб очолити новий підрозділ СБУ – Головне управління контрозвідувального захисту об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму.

Скорочено – Головне управління І. Але про нього пізніше.

Усі ці роки наш герой лишався максимально непублічним.

До сьогоднішнього дня в об'єктив ЗМІ він потрапляв лише двічі.

Поза торік, коли журналісти проекту «Схеми» знайшли родинну нерухомість в елітному котеджному містечку Золоча під Києвом.

Також неподалік знаходиться будинок, оформлений на батька Артема Шила – заступника начальника департамента контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.

А другий – то рік, коли засвітився на дні народження Олега Татарова, заступника керівника Офісу Президента і куратора правоохоронного блоку від ОП.

Багато неочікуваних гостей на тому святі зафіксували Михайло Ткач і «Українська правда».

В той день, коли знімалися ці кадри, ніхто ще навіть не здогадувався, що Шило от буквально щойно втратив посаду в СБУ, але здобув іншу посаду – радника Офісу Президента.

Не конкретно Єрмака, не конкретно Татарова чи конкретно Тимошенка, а отак загалом – радник Офісу Президента.

Це дозволило тримати Шила в тіні ще цілий рік, адже перелік цих радників непублічний.

І от прості, здавалося би, питання, що це за посада, навіщо вона потрібна, кому і що він там цілий рік радив, Шилу чомусь здаються геть непросто.

Що ви робили весь цей рік?

Це питання, я не бачу сенсу в цьому.

Відпочивав в певному форматі.

Хто вас запросив в Офіс Президента?

Це закрита інформація.

Так кому ви там радили?

Я не радник особисто Андрія Борисовича, я не радник особисто Олега Юрійовича.

Питання реформування органів Служби безпеки України.

Щодо цього питання, я надавав певні консультації тим особам, які мені задавали ці питання, виключно в приватному спілкуванні.

Якщо це приватне спілкування, навіщо тоді статус радника Офісу Президента?

Для того, щоб була можливість отримати пропуск.

Пропуск можна отримати і не будучи нічим.

Ну, якщо разовий, то так.

З Олегом Татаровим ви знайомі?

Так, знайомий.

Бачилися?

Щось обговорювали?

Так, щось обговорювали.

Консультували його?

Консультував.

З приводу чого?

З приводу змін законодавства кримінально-процесуального.

І як?

Суспішно.

І не посперечаєшся, радив-радив, що робити з СБУ, а потім хоп, і сам щось в ній очолив.

Сам Шило, звісно ж, відмахується від пліток про те, що отримав посаду як людина Татарова.

І навіть запевняє, що взагалі не планував повертатися в СБ.

Але якось так склалося, що очільник служби йому терміново запропонував.

А він просто не зміг сказати ні.

Хто вам запропонував цю посаду?

Василь Васильович Малюк.

Особисто?

Так.

От подзвонив, каже Артеме.

Приходь.

Приходь.

Я прийшов і мені запропонували.

Чому саме вас?

Я не знаю.

Це питання не до мене.

Чи були ви з Малюком знайомі раніше?

Наскільки близько знайомі?

Чи працювали?

Так, ми раніше були знайомі.

Познайомилися ми в 2021 році.

Щось нам підказує, що познайомитися вони могли все на тому ж дні народження Татарова.

Адже серед гостей, окрім Шила, був також і Малюк.

Чого ми взагалі так доклипалися до Шила з тим офісом і тим Татаровим?

Все просто.

Коли людину призначають на високу посаду, вам про неї треба розуміти дві речі.

Перше, чим вона займалася раніше.

Друге, хто її на цю посаду привів.

Офіс президента, хоч це й неправильно і так не мало би бути, але ось вона реальність, уже давно із допоміжного для президента формування перетворився на частину його владної вертикалі, яка курує, а подекуди, здається, уже і керує усіма важливими сферами в державі.

Ну от, наприклад, МВС очолює міністр, у прокурорів є генпрокурор, а службою безпеки керує голова СБУ.

Але нате вам всім на голову ще Татарова.

Формувати державну політику і боротися з корупцією у правоохоронних органах.

Ну бо кому же ще, як не фігуранту топового корупційного скандалу, формувати державну політику і боротися з корупцією в правоохоронних органах.

Відтак, якщо людина на високу і ризикову посаду в органах приходить, так би мовити, з Офісу Президента, це робить призначення цікавим.

Тож ми поцікавилися і, здається, не прогадали.

Так, наново треба все перевірити.

Цієї зими я дуже хочу, щоб редакційна тачка була готова до абсолютно всього.

Пускозарядний пристрій є?

Є. Трос є?

Є. А вогнегасник?

А як же.

Ось він.

Перестань параноїти, все є, паливо є, гума зимово стоїть, запаска є, ти навіть мачети для чогось купив.

Кльова ж яка штука.

Заспокойся.

А ні, не заспокойся, в нас, здається, автоцивілка вже тю-тю.

Дітко, так і знав, що щось забуду.

Ну, круто, тепер доведеться ловити момент між повітряними тривогами і вимкненням світу.

А для чого?

Hotline Finance вже зробив мобільний додаток для свого сервісу онлайн-страхування.

Діставай телефон, він у тебе заряджений.

Я бачу.

У додатку Hotline Finance швидко і зручно можна порівняти пропозиції від різних страхових компаній, а потім оформити поліс за 5 хвилин.

Це стосується і автоцивілки, обов'язкової для поїздок по Україні, і зеленої картки, щоб їздити в Європі.

Після оформлення страховка буде доступна на вашому е-мейлі і в самому додатку.

В ньому ж, до слова, будуть зберігатися і контакти страхової, якщо раптом ДТП таки трапиться.

Але ні, хай краще не трапляється.

Ну що, там є?

Так.

Прекрасно.

Ну і приємний бонус для вас.

Мега знижка 20% на автоцивілку за промокодом SALE20.

Є вона до кінця листопада.

Промокод та посилання в описі.

Чуєш, свою купу ж будеш так хлопати дверцятами.

Традиційно розпаковку будь-якого посадовця ми починаємо з майнового питання.

Адже зазвичай воно дуже показове.

І у випадку з шилом показати дійсно є що.

Перерахуйте всю нерухомість, якою на даний момент володіє ваша родина і джерела фінансування, за які вона була придбана.

Зараз перерахуйте всю нерухомість.

Допоможемо.

Дві трикімнатні квартири в елітному ЖК Новопечерській Липки у власності самого Шила.

Ринкова вартість близько 720 тисяч доларів.

Тут же в Липках у власності дружини ще одна двокімнатна квартира і 360 квадратних метрів комерційної нерухомості, що загалом додає нам ще понад 2 мільйони доларів.

Також дружина Шила має сукупно 275 квадратних метрів у клубному будинку в центрі Києва, де у неї салон краси.

Ринкова вартість може сягати ще близько мільйона доларів.

Окрім того, на дружину Шила записані автівки.

Два Мерседеси і донедавна була ще Camry.

Це докупи могло би обійтися ще десь у дві з гаком сотні.

А, ну і той самий будинок під Києвом, записаний на батька Шила, який два роки тому знайшли з Хеми.

Оцінити важко, нині там ціни подуріли через війну і надто різношерсті.

Шило переконує, що записана на дружину квартира – тещина, а батьків будинок – дійсно батька.

Батька, який заробляв, будуючи і продаючи нерухомість.

Щоправда, бізнесу такого ви в реєстрах не знайдете, бо він нібито був надто дрібний і той не вважав задоцільно його оформлювати.

Зручно, правда?

Шило-старший до середини нульових працював у МВС, потім якийсь час у комунальній охоронній компанії з невисокою зарплатою, потім кілька років офіційно не працював ніде.

Аж поки наприкінці 2016-го, коли Шило-молодший перебрався до Києва, на батька не посипалася нерухомість.

Спершу офісні приміщення у Харкові, потім два таунхауси на 150 тисяч доларів тут же, а вже потім, після продажу таунхаусів, обійстя під Києвом, куди на той час якраз перебрався Шило Молодший, який тепер запевняє, що до всього перерахованого стосунку немає.

Ну, ок, лишимо батькам батьківське, все решта визнає Шило дійсно його з дружиною, а там історія набагато цікавіша.

От ви, ви наскільки сильно вірите в ЗСУ?

Спите у піжамі?

Заплатили комуналку?

Шило настільки міцно вірить у Збройні Сили України, що в травні місяці щойно запрацювали відключені на початку повномасштабного вторгнення реєстри, оформлює на себе дві великі квартири у Новопечерських Липках.

Нині забудовник продає такі по 360 тисяч доларів.

За одну.

Але Шило запевняє, взяв у декілька разів дешевше, бо ціни через війну впали.

За скільки ви їх купили?

Шість з половиною мільйонів гривень.

То в долари скільки?

250 тисяч на той час.

Кожна?

Ні, взагалі.

То таких ринкових цін немає.

Подивіться на ринок, який був.

Але й такі гроші звідки?

Майже 10 років на бюджетній зарплаті в СБУ, а потім… Що ви робили весь цей рік?

Звільнившись із СБУ, Шило зареєстрував собі ФОБ і юридичну компанію.

Але, з його ж слів, вона так і не отримала жодного контракту.

Не встиг навіть рахунки відкрити.

Пустая, нулівая, нуляча, взагалі, компанія.

Виходить, що купував із заробленого як ФОП?

От тільки проблема.

Зареєстрував він його на початку лютого.

Як юристу в розпал повномасштабного вторгнення, коли життя, бізнес і навіть суди лежать намертво, заробляти по 2 мільйони на місяць?

Секретом успіху Шило ділитися не бажає.

Джерела фінансування покупки.

Підприємницька діяльність, ФОП.

Ви оформили ФОП?

— В лютому цього року?

— Так.

— Ви найдорожчий юрист в Україні?

— Ні, але я знаю собі цін.

— Кому і які послуги ви надаєте, щоб стільки заробити?

— Це комерційна закрита інформація.

Власницею решти елітного майна у родині записана дружина Шила – Ірина.

Як це часто буває у родинах правоохоронців із бюджетною зарплатою, дружина Шила – успішна і багата бізнесвумен, засновниця мережі салонів і деякого іншого бізнесу.

Але, як це часто буває, успішною і багатою дружина Шила стала, ну, власне, після того, як стала дружиною Шила.

Комерційна нерухомість в Липках, 360 квадратів.

Так.

Прикладно для жінки, для будівництва в подальшому там розвитку своєї підприємницької діяльності.

Джерела доходів вашої дружини?

Підприємницька діяльність.

Все відображено в її податкової декларації.

От тільки якщо згребсти докупи все, що відображено в деклараціях Ірини за майже 10 років, назбирається десь коло мільйона доларів з хвостиком.

Що, звісно ж, дофіга, але, по-перше, не покриває навіть половину всього, що на неї оформлено.

Нагадаю, тільки комерційна нерухомість у липках тягне на 2 мільйони.

А по-друге, як той мільйон назбирався – окрема і доволі кумедна історія.

Давайте по порядку.

Головним бізнес-дітищем Ірини є мережа салонів краси під брендом 365.

Я, відповідно кажучи, так собі бізнесмен.

Але я точно знаю, що продукт я роблю невероятно стільний і красивий.

Так пише про свій б'юті-бізнес сама Ірина в інстаграмі.

Підписатися на цю інсту, мабуть, було найліпшим нашим рішенням, адже саме тут вона описує в деталях, як розбудовувала бізнес, прибутками з якого Шилу тепер пояснює їхні статки.

Тож, можемо реконструювати саксес-сторі зі слів самої Ірини.

2010-й год.

Мені 26 років.

Роботаю юристом по спеціальності.

Зарплати хватало тільки на оплату орендованої квартири.

ЗП 5 тисяч гривень, пише Ірина.

Юриспруденція взагалі не її, хотілося чогось більшого.

Тож вона позичає грошей і купує франшизу експрес-манікюру.

Перша студія розполагалася в маленькому, страшному торговому центрі на лівому берегу Києва.

Стойка 7 квадратних метрів, 20 лаков.

Мастера відмовилися працювати через відсутність клієнтів і матеріалів.

Коротше, це був манікюр по 59 гривень.

А з часом і він почив у бозі.

В одному з інтерв'ю Ірина розповідала, що коли переїхала до Харкова, вийшла заміж і народила дитину, бізнес став «сходіть на нет».

Але ось парадокс.

Саме тоді, коли Ірина виходить заміж, так би мовити, випадає в декрет, і бізнес її починає «сходіть на нет», кількість нулів на її рахунках починає «взлетать на да».

На Ірину оформлюється частка у бізнесі.

Через її фоб починають проганятися мільйони.

Сама вона потроху обростає майном, а її інстаграм – фотозвітами з різних островів.

2015 рік.

Ірина виходить заміж за СБУшника Шила.

У фотоальбомі з'являється весілля в Домінікані.

У гаражі новий Лексус десь за 50 тисяч доларів.

На півмертвих фопівських рахунках – мільйон, а в реєстрі доля у бізнесі разом з дружиною ще одного СБУшника – начальника Шила Едуарда Кріцина.

Цікаво, що саме Кріцен стане однією з причин, чому Шила почнуть називати «смотрящим за залізницею».

Адже після звільнення з СБУ Кріцена призначили директором з економічної та інформаційної безпеки «Укрзалізниці».

Але то буде аж у 21-му році.

А тоді, в 15-му, Кріцен також був СБУшником.

Очолював той самий горизвісний кібердепартамент перед Климчуком.

От якраз восени 15-го очолив і одразу їхні дружини отримують долі у компанії «Бухгалтерський центр Альфа Омега».

Компанії, яка надає юридичні і бухгалтерські послуги, у тому числі за напрямком ІТ.

Ну так співпало.

За ті 6 років, що Ірина входила до складу співвласників цього бізнесу, вона отримала від нього понад 5 мільйонів гривень дивідендів.

Що, звісно ж, немало, але цікаве спостереження.

За весь цей час у своєму інстаграмі, інстаграмі, в якому Ірина, здається, документує все своє життя, ми не знайшли жодної згадки про цей бізнес.

Так ніби його увесь цей час не існувало в житті дружини СБУшника.

2016 рік.

Про відновлення бізнесу в інстаграмі Ірини ще ні слова, але на рахунку її ФОПа ще плюс мільйон.

В інстаграмі Куба і Мексика.

Просто нагадаю, Ірина типу в декреті, Шило типу в СБУ.

2017-й.

Ірина ще тільки планує повертатися у бізнес.

Перша невеличка студія у тестовому режимі запрацює аж наприкінці жовтня.

Але через ФОП Ірини знову проганяють лям.

Він стій Ізраїль і Туреччина.

Не лакшері, але кудись.

Де ти ще подінешся з дітьми?

А, ні, стривай, подінешся.

На жаль, без геотегу, але вже явно не Туреччина.

А далі за декілька років дружина Шила дійсно набудовує салонів.

Будівництво, не можу не зазначити, потребує інвестицій.

Тобто це спочатку якісь витрати і тільки згодом якісь уже прибутки.

Але, здається, жодні витрати для дружини Шила не є проблемою.

Салони ростуть як шампіньйони.

А далі починається новий цікавий етап.

Період, коли, навіть коли вона в своєму інстаграмі жаліється на проблеми і навіть збитки в бізнесі, її фопу все одно чомусь під зав'язку забивається грошима, а її інстаграм – фотозвітами із відпусток з усього світу.

2018-й.

Ірина відкриває ще одну малюсінькую, но такою уютною студію в аеропорту Жуляни.

Прожила вона недовго, студію закрили через брак клієнтів.

У той же час на рахунках ще плюс півтора мільйони в інстаграмі Балі, а ще десь знаходяться кошти на дизайнерський ремонт і облаштування уже повноцінного великого салону на лівому березі.

І одразу ж ще однієї студії в котежному містечку Золоче.

Так, там, де будинок оформлений на батька Шила.

А, і смішний момент.

Того року Ірина на один день літала до Мінська.

Доволі нетипове туристичне призначення, правда?

Але ось в її інстаграмі знаходимо відповідь.

Це була фотосесія у фотографа з Москви, який не зміг прилетіти до Києва, адже йому на три роки заборонили в'їзд в Україну.

Твою мать, пише дружина СБУшника, і ні, не знаходить собі іншого фотографа в Україні, а летить на зустріч мрії у Білорусь.

2019-й.

В Інстаграмі Ірина скаржиться на поганий рік.

Я не получала должного морального і матеріального вихлопа від свого любимого діла.

Дивно, а як же плюс 5 мільйонів на рахунку?

Новий мерс такий нині коштує десь 80 тисяч доларів.

Кани, Ніца, Монте-Карло, два рази Туреччина і ще два тижні на курорті десь в Азії.

І якщо немає матеріального вихлопа, то хто тоді профінансував грандіозне довжиною в рік

Будівництво чергового салону.

Головного, двоповерхового, в центрі Києва.

Індивідуальний проект від крутого дизайнерського бюро.

Все дорого-багато і суперекологічно.

Аж до дивану, який приперли з Балі.

2020 рік, коли нас усіх, а особливо сферу обслуговування, підкосив ковід.

У Інстаграмі Ірина заламує руки.

365 Studio переживає не найкращий період.

Ми понесли, як і всі, великі вбитки.

І ми не можемо планувати не те, що рост, а і те, що ми залишимося на плаву.

А тим часом через її ФОП, як і не бувало ніяких великих вбитків, пропливає ще 6,5 мільйонів гривень.

У гаражі з'являється нова камері, а у фотоальбомі збілася щось якийсь раз Туреччина.

Допоможемо Ірині, того року вона бувала там тричі.

І кількатижнева відпустка, вірогідно, у Мексиці.

2021 рік.

Дружина Шилла більше ні на що не скаржиться, а просто поповнює колекцію новим мерсом.

Зараз такий коштує в районі 85 тисяч доларів і летить на Сейшели.

На річницю, звісно ж, в Париж, а закривати сезон – у Сен-Тропе.

Дубай уже не сильно її вражає.

як і четверта по рахунку відпустка в Домінікані.

Навіть не знаю, що сказати.

Два тижні усією родиною в готелі, який Ірина обматюкала не первой свежесті, на такі дати і таку кількість людей нам Букінг пропонує за майже 2,5 мільйони гривень.

А ще того року в інсті Ірини з'являється нова квартира.

Ні, не та, котра оформлена на неї, а удвічі більша, в сусідньому будинку.

Завдяки кільком її сторіс із вікна та фотосесії всередині ми знайшли це помешкання.

Його здавали в оренду по 180 тисяч гривень на місяць.

О, не переймайтеся, ми зараз не палимо місце проживання родини топ-СБУшника.

З тої квартири вони уже давно з'їхали, про що Ірина, звісно ж, теж відрапортувала в своєму інстаграмі.

Ми показуємо вам цю квартиру лише тому, що рік такої оренди, докупи з усім згаданим перед цим, мали б вижрати більшу частину підприємницького ліміту ФОП Ірини.

Але, здається, не вижрали.

Тому що у листопаді вона купує першу партію комерційної нерухомості у Новопечерських Липках.

Це мало би обійтися їй десь в 1,8 мільйона доларів.

А буквально через кілька місяців – другу партію на Тарасівській.

І це міг би бути ще мільйон доларів.

Ну і, звісно ж, ніщо не зупинить новий салон, час якого настав.

Цього року Ірина затіває чергове будівництво найбільшого свого салону, цього разу триповерхового.

У понтовому ЖК на Оболоні – «Оболоні Резіденс».

Будівництво, яке не зупинить навіть війна.

Після початку повномасштабного вторгнення Ірина проводить час у Португалії та Франції.

У Парижі, звісно ж, вибір падає на п'ятизірковий готель за рогом від Лувру.

І взагалі шукає, куди б то переїхати з родиною, поки в Києві не закінчиться вой сір'ян.

Але продовжує будувати новий мегасалон у Києві.

І це при тому, що, за словами самого Шила, її бізнес зараз заледве животіє.

Працює лише два салони, і ті на 20%.

Бізнес, який живе ледве-ледве в умовах війни.

Але і це ще не все.

Розмову із Шилом ми писали у день чергового ракетного обстрілу.

У якості укриття і ситуативної студії він запропонував підвал в офісі дружини.

Де ми зараз сидимо?

Офіс 365 студії.

Він теж у власності вашої дружини?

В оренді.

Чи в оренді?

В групі приват, тому я ще, наверное, колонойського чоловіка.

Сміх сміхом, але це ще одне приміщення у центрі, поруч з основним салоном, де Ірина облаштувала не тільки офіс, але й міні-салон-бункер, аби бомбардування не заважали наводити красу.

На цій же адресі ми знайшли фірму з фірмовою назвою.

365 актів, займається нерухомістю і має статутник під 23 мільйони.

Тільки записана вона не на Ірину, а на таку собі Віолетту Банковську.

Це HR-ниця Ірини і щось типу її персонального помічника.

А ще якось Ірина вирішила, що в салоні має бути бар.

Бар – це алко, алко – це ліцензія.

В 19-му році в реєстрі з'являється компанія «365 бар».

Записана за адресою салону, але знову не на Ірину, а на такого собі Олександра Скуратова.

Хто такий Скуратов, краще за мене розкажуть теги, які його номер має у телефонних книгах різних абонентів.

Саша – водитель Артьома.

Олександр – водитель Шила Артьома.

Саша Скуратов – Тьоми.

Саня – Київ СБУ.

Тьоми – СБУ водитель.

Олександр Скуратов?

Так.

Це ваш водій?

Це особа, яка надавала мені послуги, як таксі.

А ще, вочевидь, послуги Янгола-охоронця дорогих активів.

Бо окрім фірми, Наскуратова, який до того мав доволі плачевні офіційні доходи, оформили.

У період роботи Шила в СБУ будинок на 190 квадратів під Києвом.

Такі продавали по 200 тисяч доларів.

Та автомобіль Ауді С6.

Зараз такий коштує 60 тисяч доларів.

От тільки їздив на ньому Шило.

А після виходу Шила з СБУ і заходу в Офіс президента ще один Мерседес.

GLE 63.

Із тих автомобілів

котрі коштують по 125 тисяч доларів.

От тільки сторізи в ньому записуватиме дружина Шила.

Пізніше його переоформлять напряму на Ірину і все стане зрозуміло.

Як, в принципі, зрозуміло і ще з одним Мерседесом V300D вартістю від 90 аж до 180 тисяч доларів, залежно від начинки.

Його помічаємо в користуванні з Куратова, от тільки номери на ньому така ж комбінація, як і на всіх родинних автівках Шила.

І їздив на ній теж Шило.

Причому, за даними наших джерел у прикордонній, цьогоріч Шило мотався на ньому за кордон.

І так само, як і безліч разів до того на Ауді, не як пасажир, а сам за кермом.

Як думаєте, це усе ще послуги таксі чи уже якийсь каршеринг?

Напишіть свою версію у коментарі.

Скуратов спершу погодився говорити, але потім, звісно ж, випав на мороз.

Шкода.

Адже ми іще хотіли запитати його, а на яку посаду його цьогоріч оформили в «Укрзалізницю», до якої, звісно ж, немає жодного стосунку Артем Шило.

А ще є кум, але ні.

Про кума давайте в наступному блоці, там, де про санкції і один ексбет.

А поки що підсумуємо те, що вже маємо.

Виходить, за 10 років, 9 з яких Шило провів у СБУ, його родина приросла майном на майже 4 мільйона доларів.

Ейчарниця його дружини приросла компанією вартістю на той момент в майже 800 тисяч доларів.

І навіть його водій приріс на майже 300 тисяч баксів.

Маємо класичну ситуацію, коли доведеться або труси вдягти, або хрестик зняти.

Якщо би ми стали свідками чуда у сфері манікюрного бізнесу, то чому би про нього не знала податкова?

Якщо у самого Шила упродовж усієї служби в СБУ були якісь ліваки у вигляді неофіційного бізнесу, то це було би просто порушенням закону, адже він прямо забороняє правоохоронцям вести підприємницьку діяльність, щоб не було конфлікту інтересів і спокуси використати посаду як важіль впливу у сфері, в якій ти промишляєш.

Ну, а якщо ліваки були не бізнесові, а корупційні, тут, думаю, пояснювати не можна.

А якщо у Шила був якийсь феєрично прибутковий бізнес за цей один рік на цивілці, то що би це мав бути за бізнес?

Чим, де і з ким мав займатися радник Офісу Президента, щоби повстидатися про це розповісти і податковій, і суспільству?

Друзі, ми дякуємо кожному, хто підтримує нашу журналістську роботу.

Вподобайками під відео, словами підтримки у коментарях і, звісно ж, донатами.

Саме завдяки вам, поки Бігус боронить нашу країну на півдні, Бігус.Інфо продовжує існувати і працювати для вас в інформаційному просторі.

Якщо хочете долучитися до підтримки редакції і Дениса – патреон за лінком під відео.

А тепер давайте подивимося, які надважливі задачі довірили цьому ніде правде діти непересічному хлопцю.

Ми нарешті дісталися до питання, що ж там шило очолив.

Я знаю, що зробити з цією сферою, щоб зняти для суспільства питання оцієї клятої, страшної економіки, яка всюди бере гроші і більш нічого для держави корисного не робить.

Економіка.

Вона ж економічна контррозвідка СБУ.

Був колись у складі служби такий одіозний підрозділ, який самі конторські, позаочі, звісно ж, називали не так економічним, як комерційним.

Мав займатися захистом інтересів держави у різних сферах економіки, а натомість, ну, ви всі пам'ятаєте, чим займався, наприклад, Семочко.

Легендарне місце, одним словом.

Раз на декілька років, після чергового скандалу, звісно ж, звучали обіцянки або вибити нарешті з економіки дурь, або уже розпустити к чортам.

Зрештою втрутилася війна.

На базі економіки створили це саме нове управління І. Ну, тобто, як створили?

Змінили табличку, трохи пофільтрували особовий склад і нарізали нових, актуальних в контексті війни задач.

І шила.

Функція, яку він виконує на теперішній час — це контрозвідувальний захист об'єктів критичної інфраструктури та протидія фінансуванню тероризму.

Виявлення та подальшого документування можливої протиправної діяльності окремих осіб з числа громадян Російської Федерації, тобто робота по формуванню, так би мовити, підсанкційних списків, де русифікація окремих галузей економіки.

Що таке критична інфраструктура, українці, на жаль, добре вивчили, коли Росія почала її методично знищувати.

Світло, вода, транспорт, зв'язок, медицина і доступ до продовольства.

За останні 30 років частина об'єктів критичної інфраструктури прямо чи опосередковано потрапила у руки до росіян.

Тож сьогодні серед завдань СБУ не тільки виловлювати диверсантів на цих об'єктах, але й позбавити ворогів і запроданців, які діють в інтересах РФ, впливу на ці галузі.

Наприклад, Обленерго.

Контроль над п'ятьма із них сконцентрувала так звана група ВС Енерджі, яка на папері записана на підставних осіб з європейськими паспортами, однак по факту вважається підконтрольною трьом росіянам.

З яких один – це віцеспікер російської держдуми, який закликав стратити іноземних військових, що воюють на боці України.

Другий – це партнер Ростеха, який виробляє у тому числі воєнну продукцію –

А третього взагалі називають вором в законі.

Півбіди, що вони на нас заробляють.

В умовах війни страшніший фактор контролю.

На що ті ракети, якщо команди на таких об'єктах даватимуть такі люди?

Просто так взяти і забрати неможливо.

Принаймні, якщо ми плануємо і надалі лишатися правовою державою.

Тож де русифікацію повели через механізм санкцій?

Механізм, який являє собою дуже довгу і дуже хитку драбину, на якій СБУ поки що стоїть на найнижчій сходинці.

Та й на ту застрибнула не сама.

Адже перші санкційні списки ще навесні почали формувати у НАЗК.

Звідти передали в СБУ, звідти понесли на РНБО і далі вже президенту.

Але суть у тому, що навіть після підпису президента робота СБУ і Шила ще тільки починається.

Аби арештувати і конфіскувати російські активи, потрібен суд.

А для суду потрібно зібрати якісну доказову базу.

У тому числі довести цю російську присутність.

Оце і є головне завдання підрозділу Шила на найближчі півроку.

Ба більше, Шило хоче вести ці об'єкти і після конфіскації.

Задача виконана для нашого підрозділу, як ми бачимо.

Це безпосередньо контрозвідувальний супровід цього процесу.

до першого етапу — це конфіскація активів.

Другий етап – це реалізація цих активів.

Тому що ще більша на теперішній час невідомість – це порядок і план реалізації цих активів в державі.

Воно, наприклад, не пішло знову в руки росіян?

Точкову перевірку Службою безпеки суб'єктів, які претендують на викуп цих активів,

на предмет їхнього відношення до росіян, до колаборантів і до зрадників.

Складно, амбітно, але й це ще не все.

Хоч це й не парафія СБУ, але, так би мовити, у зв'язку з високим суспільним запитом, Шило взявся дерусифікувати ще й український гральний бізнес.

Причому не тільки позбавити ліцензій українській компанії, що контролюється росіянами, але й забити санкціями програмні платформи, щоб точно відрізати росіянам шлях на український ринок.

Ви хочете запитати, внесемо ли ми в санкції 1ХБ?

Так, внесемо.

Але чого Шила так підкидає на темі гемблінгу?

Бо він ще не встиг нічого зробити, а йому самому уже закидають зв'язки з найскандальнішим на сьогодні гравцем на ринку.

Нагадаємо, у чому полягав власне скандал.

1xbet – один із найвідоміших та найпопулярніших у світі онлайн-букмекерів.

Цей бізнес заснували троє росіян.

І на Росії вони працювали всіру – без ліцензії та сплати податків.

Що зрештою потягнуло за собою кримінальну справу, арешт активів та оголошення засновників у розшук.

Але це Росія, тож ніхто не присів.

Трійко засновників успішно акліматизувалися на Кіпрі, а їхнє дітище продовжило працювати.

Початок квітня.

Ми щойно вигнали армію росіян з-під Києва.

Ласкаво просимо, гості дорогії.

Для 1ХБ малюють офіційну ліцензію, що цілком очікувано викликає хвилю обурення.

Улітку спільнота осінь розслідувачів «Інформнапалм» публікує низку статей про те, що 1ХБ – це не просто фуборосіяни, не просто погані росіяни, бо роблять бізнес на межі та поза межею легальності, а що їхня діяльність становить загрозу для нашої безпеки.

Бо платформа збиратиме персональні дані гравців та отримає потенційну можливість допомагати росіянам вербувати агентів серед, скажімо так, фінансово нестабільних верств населення.

Підлило масло у вогонь і знайдене розслідувачами відео спонсорованого Іксбетом реп-батлу, де російські репери змагаються у вправності отакою творчістю.

Музика

Вона не мала би отримати ці ліцензії, особливо в березні 22-го року, оскільки на той час вже панували дуже жорсткі обмеження стосовно можливості, в принципі, російського бізнесу заходити в Україну.

Дал доходить до парламенту, і окремі депутати починають з'ясовувати, як.

Ліцензію отримав не сам 1xbet, а українська Tovka, як представник бренду.

Хоча в законі сказано, ліцензію не може отримати фірма, якою володіють або яку контролюють росіяни.

Ігровий ринок, він є достатньо специфічний, він вважається дуже ризиковим з точки зору обналу.

дивних грошей, тобто грошей, яким нема пояснень.

Тобто виграла людина, компанія сплатила.

Ці гроші фактично потрапляють людині на руки.

Далі українська влада за цими грошами вже не слідкує.

Але тепер просто уявимо таку досить фантастичну ситуацію, що за компанією ігровою

Стоїть, наприклад, країн-агресор, які треба легально завести російські корумповані гроші в Україну.

Для того, щоб мати тут оперативні кошти для купівлі агентів, навідників, банальних хабарів чиновників, які б не кудись не туди подивилися, чи не подивилися туди, куди треба.

Виявилося, що той довгий список обмежень із закону насправді ніхто не перевіряє.

Бо порядок, як перевіряти, так і не затвердили.

На питання до комісії, яка відповідає за регулювання у сфері ігрового бізнесу, Країл на чистому дусі говорить, а ми не перевіряли, хто стоїть за бет.

Відповідальність за достовірність інформації покладається на заявник.

Що заявник сказав, беремо за чисту монету і запускаємо будь-кого.

У пошуках відповіді на питання «бардак чи зрада» українські журналісти і активісти починають перебирати варіанти, хто допоміг іксам зайти на український ринок.

Першим ділом, звісно, шкевали на Бориса Баума, тодішнього голову консультативно-експортної ради «Країл».

В минулому топ-менеджер тієї самої, пов'язаної з росіянами, ВС Енерджі, трансформувався у радника замголови Офісу Президента Кирила Тимошенка.

Це офіційно, а неофіційно у сірого кардинала азартних ігор.

От тільки коли вибухнув скандал, Баумату звільнили, а от ліцензію чомусь забирати не поспішали.

Тож допитливі українці продовжили копати і докопалися, і докопалися, до холдингу течія і дошила.

Офіційно дві ліцензії на роботу під брендом 1xbet отримала українська компанія «Твоя бетінгова компанія» – ТБК.

Її власником записаний Сергій Цибін, колишній банкір.

Але настільки колишній, що нині інші банки судяться з Цибіним через неповернення звичайних карткових кредитів.

Статутник фірми – 30 мільйонів.

Вартість одної ліцензії – 25, а другої – ще 117.

Правдоподібно?

Разом з тим виявилося, що Цибін раніше володів компанією Me Estate, де директором був Юрій Лазебніков, керівний партнер українського айтішного та кіберспортивного холдингу «Течія».

Холдингу, який минулого року офіційно заявляв про співпрацю та спільний проект з 1xbet і навіть оголошував іксів партнерами на 21 рік.

Холдингом, де головним юристом трудиться Роман Родін, чий брат Олександр керує цією самою ТБК у якості директора.

Ми намагалися поговорити і з Цибіним, і з Родіним, але перший відмовився говорити взагалі, а другий прислав занудну відписку.

Течія усе спростовує.

Це другий керівний партнер течії Олег Крот.

Він визнає, що знайомий із засновниками 1xbet і дійсно мав один проект з іксами минулого року, однак запевняє, що той проект прожив не довше місяця.

Пройшов дійсно один чемпіонат тестовий, який за результатами був закритий як нецікавий.

Не нам, не аудиторії, не владельцям торгових марк.

Тому це співпрацювання почалося і закінчилося на цьому.

Разом із тим, глобально проти роботи 1ХБ в Україні крот нічого не має.

Точніше, вважає це питання дискусійним і схиляється до прагматичного підходу.

Для мене 1Х – це така ж компанія, і маса інших.

Україні треба заробляти гроші.

Тому що якщо компанія не платить великі налоги, будуть платити Україні налоги і великі.

Проблема щонайменше у тому, що високі податки із гемблінгу замість тої копійчаної ліцензії, яку вони платять сьогодні, це поки лише мрія.

В тому числі мрія Крота, який нині розробляє власну концепцію реформи цього ринку.

І його ідеї дійсно цікаві, от тільки, поки що це тільки ідеї.

А на практиці ми натомість маємо мутних росіян з паршивою якраз таки у плані податків репутацією і незрозумілою політичною орієнтацією, яку ніхто навіть не напружився перевірити, перш ніж шльопнути ліцензію.

Після чергової хвилі скандалу ліцензію все ж анулювали, але зараз компанія судиться за її відновлення і, враховуючи бюрократичні заморочки, ще й цілком може відсудити назад.

Так, а де там шило?

Уперше покровителем XBET Шила назвав той самий інформ Напалм, побіжно без особливих деталей.

Пізніше з'ясувалося, що свою юридичну компанію Шило зареєстрував за адресою адвокатського об'єднання, партнери якого, за даними Напалму, супроводжували ліцензування ТБК, а за даними судового реєстру, пізніше також захищали компанію у суді.

А ми тим часом знайшли іще ось що.

Серед основних проєктів течії, які презентовані на сайті холдингу, є масштабний екотехнопарк.

У компанії Dynaline, яка мала його реалізовувати, цікава історія.

Її заснували Крот із таким собі Сергієм Тітовим.

Якщо вірити Кроту, Тітов мав займатися бюрократичною тяганиною та оформленням землі.

Але хіба за таке дають половину у компанії, що займається масштабним проєктом?

А, чекайте, забули важливий нюанс.

Тітов кумшила.

Тож...

Правда, сам Шило зараз робить вигляд, що заледве пам'ятає, хто хрестив йому дитину і чим той займався.

Тітов Сергій Аркадійович.

Так.

Хто?

Тітов Сергій Аркадійович.

А, знаю такого.

Громадянин України, мабуть.

Мабуть, ваш кум.

Мій кум, але ми не спілкуємося 54 роки.

А чим він займався?

Я не знаю.

Він же був вашим кумом.

Коли він був моїм кумом, він займався реалізацією якихось продуктів, харчування і таке інше.

Але скидається на те, що кум, як і водій, був вмонтований у певну бізнес-систему.

Окрім Dynaline, Тітов володів частками ще у двох компаніях, разом із дружиною начальника шила Климчука.

Років зо три тому, тобто після того, як вони з шилом нібито перестали спілкуватися, їх із Тітова списали.

Списали на Тьоми СБУ водітеля з Куратова.

А ще пізніше списали і долю Тітова у Дайнолайні на Євгена Лященка, котрого пізніше призначать членом правління Укрзалізниці, до якої Шило, звісно ж, не має жодного стосунку.

Упродовж нашої розмови Шило зрунив цікаву думку.

У законодавстві немає визначення, що таке поганий росіянин чи хороший росіянин.

У тому сенсі, що набагато запитань ще немає готових і простих відповідей.

Версія кожного із нас залежатиме від персонального ступеню радикальності.

Мабуть, те саме можна сказати і про СБУшників.

Немає законодавчо визначеного поняття «хороший СБУшник» і «поганий СБУшник», а розуміння поняття «доброчесності» у нас у всіх різне.

Тож, ваша відповідь на це питання залежатиме від вашого особистого ступеню радикальності в таких питаннях, як елітне майно, яке важко пояснити, або лівий бізнес, або потенційний конфлікт інтересів у правоохоронців.

Якщо управління І під керівництвом Шила дійсно доб'є і викурить зі стратегічних галузей української економіки росіян і проросійських запроданців, я поаплодую.

Але якщо ця грандіозна історія і ці голосні обіцянки, як і багато грандіозних історій і голосних обіцянок на нашій пам'яті, знову зійде на пси, я, мабуть, піду пошукаю ще умовних 4 мільйони причин чомусь.

Дякую усім, хто додивився це відео до кінця.

Якщо у вас лишилися якісь питання, пишіть їх у коментарі.

Якщо маєте що додати, а ви завжди маєте що додати, пишіть у соцмережі мені або Бігус.Інфо.

І не забувайте вподобати і поширити це відео.

Цим ви дуже допомагаєте каналу.

А ще днями у нас вийшло дуже цікаве відео від Мокрика.

У ньому Данило дослідив, як Росія використовувала тему фашизму у різних країнах ще з 50-х років, аби виправдати свої загарбницькі операції.

І як продовжує розігрувати стару карту фашистів зараз в Україні.

Подивитися його можна за лінком, який ви зараз бачите на екрані.

А ще у цього відео є англомовна версія, яку ви можете поширити серед друзів за кордоном.

На цьому все.

До зустрічі!