Удар по бомбардувальникам РФ | Росія атакувала навчальний підрозділ ЗСУ — є загиблі | 1 червня

Україні 18-та.

В прямому ефірі Суспільне новини.

Мене звуть Тетяна Шевченко.

Вітаю.

Жестовою мовою перекладає Любов Глух.

І далі проголовне станом на цю годину.

Командувач сухопутних військ Михайло Драпатий подав рапорт про відставку з посади.

Таке він написав у своєму фейсбуці.

Пояснив, що робить це, цитую, з почуття відповідальності за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули наші воїни.

Драпатий очолював сухопутні війська з лютого минулого року.

Як командувач я не зміг у повній мірі забезпечити виконання своїх наказів.

Не дотиснув, не переконав, не змінив ставлення до людини в строю.

Це моя відповідальність.

Поведінка бійців має значення, але головна відповідальність завжди на командувань.

Драпатий висловив співчуття родичам загиблих і поранених і сказав, що ініціював перевірку.

Для з'ясування всіх обставин та причин втрат особового складу створили комісію та призначили службове розслідування.

З'ясують, якими були дії командирів, перевірять стан укриттів та ефективність систем оповіщення.

Усім пораненим надають допомогу.

Заяву про відставку командувач написав після ранкового удару по навчальному підрозділу Сухопутних військ Збройних сил України на Дніпропетровщині.

Там загинули 12 робітців і понад 60 поранених.

Прилетіла, ймовірно, ракета «Іскандер», розповів Суспільному речник Сухопутних військ Віталій Саранцев.

За його словами, жодних шикувань чи масових зборів не проводили.

Якщо буде встановлена вона посадових осіб, будь-якого рівня, незважаючи на їхні наслідки, всі будуть притягнути до відповідальності.

Мати одного з військових, який проходить службу поблизу навчального центру, розповіла Суспільному, що влучання сталося недалеко від місця попередньої атаки на полігон в березні.

Служба безпеки України провела спецоперацію «Павутина», націлену на стратегічну авіацію Росії.

Про це Суспільному повідомили джерела в Службі безпеці України.

У її результаті уражено 41 російський літак.

Йдеться про А-50, Ту-95, Ту-22М3, які РФ використовує для атак на українські міста.

Цілями були чотири аеродроми – Дягілєво, Олен'я, Іваново та Бєле.

Загалом російській авіації завдано збитків більше як на 2 мільярди доларів.

Атаку на російський аеродром «Біле» прокоментував голова СВУ Василь Малюк.

Оце так файно виглядає зараз аеродром «Біле».

Стратегічна ворожа авіація.

Литовище Білає розташоване в Іркутській області Росії.

Перший удар дронів у Сибіру підтвердив у телеграмі губернатор регіону Ігор Кобзів.

За його словами, зачепило військову частину в селі Средній.

А на своїх кадрах Оленегірський район Мурманської області, де розташований аеродром дальньої стратегічної авіації «Олен'я».

У телеграмі атаку дронів підтвердив губернатор Андрій Чибіс.

Там полихає все.

Спецоперацію «Павутина» Українська служба безпеки готувала півтора роки.

Як повідомили наші джерела у відомстві, спершу СБУ переправила до Росії ФПВ-дрони, а згодом – мобільні дерев'яні будиночки.

Пізніше на російській території дрони були заховані під дахи цих будиночків, розміщених вже на вантажних авто.

Зрештою, дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли атакувати російські литовища.

Люди, залучені до спецоперації, уже давно перебувають в Україні, підкреслили джерела.

Українські розвідники підірвали російський військовий потяг, що направлявся в окупований Крим.

Про це в телеграмі повідомило Головне управління розвідки.

Цистерни спальними і товарні вагони пустили під укіс у ночі 31 травня поблизу окупованої Якимівки.

Внаслідок вибуху ключова логістична артерія росіян на території Запорізької області і Криму порушена.

Окупанти оголосили план перехоплення і посилили контроль уточнило розвідувальне управління.

А тим часом агенти руху «Атеш» підпалили релейну шафу на новозбудованій залізниці, яка сполучає тимчасово окупований Маріуполь і Таганрог у Росії.

Про це сповістили в телеграмі.

Маршрут росіяни використовують для постачання пального і боєприпасів.

Слідчий комітет Росії прибрав інформацію з телеграму про підрив мостів прикордонних з Україною областях.

Нагадаю, близько півночі в Брянській області переправа, на якій була вантажівка, впала на пасажирський поїзд «Климов-Москва».

Семеро людей загинули, травми чи поранення дістали близько 70-ти, передала пропагандистська агенція ТАСС.

Локомотив і кілька вагонів потяга врізалися в конструкції мосту.

Рознесло місту ночі також на Курщині.

За даними виконувача обов'язків губернатора Олександра Хінштейна, частина вантажного потяга разом із переправою впала на дорогу.

Горів тепловоз, травмовано машиніста і двох його повічників.

Про це уточнило пропагандистське Ріановості.

Міністр оборони Рустем Умєров очолить українську делегацію на завтрашніх переговорах з Росією в Стамбулі.

Про це президент Володимир Зеленський повідомив у телеграмі.

Зазначив, що ключові позиції України на цій зустрічі – це повне і безумовне припинення вогню, звільнення полонених, повернення викрадених дітей, а також підготовка зустрічі на найвищому рівні очільників держави.

За словами Володимира Зеленського, Кремль мав передати так званий меморандум із вимогами щодо припинення вогню після обміну полоненими, який закінчився 25 травня.

Зі свого боку, Україна передала документи.

У Запоріжжі внаслідок російської атаки поранень зазнали троє місцевих жителів.

Ворог вдарив по місту сімома шахедами, пошкоджено три багатоквартирних будинки та 29 приватних, а також 10 нежитлових будівель.

Про це розповів начальник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Як долають наслідки удару місцеві жителі – дивіться в сюжеті Суспільного.

Ще кілька днів тому вона приймала гостей у своєму дворі, а нині розбирає завали після російської атаки.

Людмила – жителька приватного сектору в одному із районів Запоріжжя.

Жінка розповідає, близько четвертої години ранку прокинулась від вибухів та одразу побігла до укриття.

«Переломи кісті в нескольких місцях.

По ступінькам, видно, від ракети вибігала, тому що воділа вже єле встигла туди забігати і побачити».

Людмила каже, рятувалась навпомацьки, та думати могла лише про дітей, що живуть неподалік.

У мене гематома тут була, і от пішло все тепер на глаз.

Можна там розраховувати, що ти кудись, коли біжиш в паніки, удираєш, щоб тебе не прибило, і думаєш, як там діти.

К ним не прилетіла ракета, і прилетіла тільки.

Діти тільки о них і були.

А це будинок Сергія Кононенка.

Чоловік каже, його будував понад 10 років.

Нині ж в ньому розбиті вікна та зруйновано дах.

Разом із дружиною ночував у гостєвому будинку, що й врятувало їм життя.

Під піч сховалися, під грубку точніше, і таким чином вціліли.

Декілька прильотів було через дорогу, це метрів може звідси 50.

Потім невеличка перерва, і потім цей прильот, що був поряд із нами, ну так, це десь метрів 10 прилетів.

Щось швидке і дуже гепнуло, дуже-дуже.

Внаслідок дронової атаки на місто пошкоджено три багатоквартирних будинки, 29 приватних та 10 нежитлових будівель, розповів начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Світлана Гарбузова, Геннадій Корчененков, Суспільне, новини Запоріжжя.

Акцію на підтримку військовополонених та безвісти зниклих проводять у столиці.

Цього разу рідні бранців зібралися біля однієї зі станцій метро.

За словами учасників, у такий спосіб вони нагадують про захисників, які нині в неволі або з якими не мають зв'язку.

На місці працює наша Дар'я Григоренко.

В неї розпитаємо деталі.

Дар'я, вітаю тебе.

Розкажи, будь ласка, скільки людей зібралося і що вони, власне, тобі розповіли?

Так, Тетяно, вітаю.

Власне, годину тому розпочалася акція і кілька сотень людей прийшли до метро Палат Спорту із плакатами та фотографіями.

Хочу показати, власне, кількість людей, які сьогодні тут перебувають.

Кожен тримає у руках свою історію, як вони нам розповідають про порибригад і, власне, фотографії тих, хто зник безвісте і вже третій рік перебуває у російському ворожому полоні.

Рідні доєднуються до акції, яка проходить щонеділі у столиці.

І нам розповідають, що дуже чекають своїх рідних додому, тому що з ними, на жаль, вже немає зв'язку довгий час.

Тож я прошу послухати.

Нам вдалося поспілкуватися з одною з родин.

Я мама колоненого, його звати Леонід.

Я хочу передати привіт йому, його друзям, його побратимам.

Разом зі мною його дівчина Анастасія, яка його чекає вже четвертий рік.

Я вірю, що те, що він і його друзі скоро будуть на свободі, будуть з нами, ми зможемо її поміняти.

Я в це вірю і це скоро здійсниться.

Власне, на акцію на підтримку військових колонанів приходять рідні бранці, також її побратими, які вже були звільнені з колону, і небайдужі кияни, і також приїжджають люди з різних міст.

Це, кажу про те, з ким нам вдалося поспілкуватись.

Власне, хочу нагадати, що сьогодні акція проходить біля станції метрополитспорту, де зараз пробуває кілька сотень людей, і кожен тримає у руках плакат або фотографію рідного, і також прапори бригад.

Це роблять для того, щоб нагадати про тих, хто вже третій рік перебуває у російській неволі,

І також сюди приходить людина тих, з ким немає зв'язку, тобто люди вважаються зниклими безвісти, і також з ким немає зв'язку вже впродовж років та місяців.

Тож, Тетяно, дякую, будемо надалі слідкувати за подією і спілкуватися з рідними.

Дякую, Дар'я, і тобі за подробиці.

Дар'я Григоренко про акцію у Києві на підтримку військовополонених та зниклих безвісти.

Благодійний фестиваль, присвячений пам'яті Ірини Цибух, нині триває у Львові.

Бойова медикиня, нагадаю, загинула торік на Харківщині.

Нині ж день її народження.

Усі зібрані на фестивалі гроші родина передасть батальйону госпітальєри, в якому служила медикиня.

Більше розпитаємо в кореспондентки Іванки Дусько.

Вона з нами на прямому зв'язку зі Львова.

Іванко, вітаю.

Розкажи, будь ласка, хто бере участь у фестивалі і що в програмі «Захоту»?

Я зараз на території музею архітектури до побуту, де відбувається фестиваль.

Сам фестиваль стартувався об 11-й ранку.

Позаду мене ви можете бачити сцену, там зараз виступає гурт «Щука-риба».

Це фестиваль присвячений вшануванню пам'яті, дні народження Ірини Цибу з позивним ЧК.

Вона була бойовою медикинією, вона була нашою колегою, медійницею, і сьогодні їй могло б виконатись 27.

Про дні народження ми запитали у її брата, ось що нам відповів.

Насправді Іра День народження зазвичай святкувала з сім'єю.

І, власне, є така сворушлива історія.

У нас неподалік дому є город такий невеличкий, і там завжди росла полуниця.

І дід мав зірвати оцю першу спілу полуницю, хоча б трохи спілу, зазвичай її було зовсім небагато.

І він дарував її і віддавав її

Ірі, як іменинниці, пріоритетно.

Юрій також є співорганізатором цього фестивалю.

Він нам розповів, що програма цього фестивалю наповнена... ...слибами.

В межах освітньої програми говорили про медіаграмотність...

Музична програма, вона складається з гуртів, які слухала Іра.

І була панель розмови з її побратимами.

Ми поспілкувалися з її побратимом Лютий, який був медиком, і вона покликала його, щоб замінити медика, який випав з роботи, а він з нею залишився на два роки.

Ось якої він її пригадує.

Наскільки я...

Вона була потужно підкована безпосередньо по медицині.

Чого вона не знала, вона зразу читала.

Тобто вона могла не спати, вона читала, читала, читала, спілкувалась, шукала найкращі рішення.

В неї не було такого, що золота середина.

Це мало бути найбільш якісне, найкраще.

Ми могли стояти на 100 метрів ближче до лінії фронту, чисто для того, щоб не втрачати ціні секунди.

Заплановано, що фестиваль триватиме до 21.30, завершиться він ватрою і співатимуть у тій 10.00.

Вибрала і виокремила його у своєму заповіті.

Також фестиваль повністю благодійний, збирають гроші на обладнання для госпітальєрів.

Іванко, дякую за інформацію Івана Досько про благодійний фестиваль у Львові, який присвячений пам'яті парамедикині Ірині Цибух.

Що ж, з новин це поки що все.

Далі в ефірі Суспільне студія.

Інна Матвіна і Анатолій Єрема продовжать обговорювати актуальні теми.

Колеги, вітаю.

Очевидно, що подій сьогодні багато, але про що саме будете говорити ви далі?

Вітаємо дитянах.

Вітаємо.

Отже, подій справді багато.

Деякі вважаємо подією дня, які вже почали обговорювати в нашому етері, і будемо обговорювати і надалі.

Це, власне, успішна операція СБУ, яка завдала ударів по чотирьох аеродромах стратегічної авіації в Росії.

Будемо з'ясовувати, чи вплине це на переговорні позиції Росії.

Завтра.

Так.

Цікаво буде дізнатися, тож долучайтеся, а ми повернемось у цю студію з підсумковим випуском новин уже о 20-й, тож до зустрічі.

Підпишись на наш канал у WhatsApp.

Вечір на Суспільному продовжує Суспільне Студія.

Для вас працює Інна Москвіна, Анатолій Єрема, Любов Глух перекладає жестовою мовою.

Вітаємо всіх, хто щойно долучився.

І дякуємо всім, хто з Суспільним з нами, зокрема, весь день.

Далі будемо обговорювати такі теми.

Подслухайте.

Україна готова взяти участь у наступній зустрічі з Росією, повідомив керівник Офісу президента Андрій Ярмак.

Чи відбудеться вона?

Понад 40% українців вже не можуть терпіти війну, а майже третина готова стільки, скільки буде потрібно.

Результати досліджень агенції «Інфо Сапіенс» проаналізуємо.

Бої у Сумській області і темпи просування ворога за травень.

Ситуація на передовій.

Обговоримо.

Україна готова провести додаткові переговори з Росією у Стамбулі в понеділок.

Про це сказав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак виданню AFP.

Він зазначив, що українська сторона хоче провести конструктивну дискусію.

Це означає, що важливо отримати російський проєкт-меморандуму, де Росія має викласти своє бачення припинення вогню.

Під час нового раунду мирних перемовин, який планується 2 червня в Стамбулі, українську делегацію очолить міністр оборони Рустем Умєров.

Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму телеграмі.

Відомо, що склад російської делегації буде такий, як і попереднього разу.

Власне, про завтрашні переговори, очікування від них зараз розпитаємо народних депутатів.

Долучаються до нашого ефіру Олег Дунда із фракції «Слуга народу» і Олексій Гончаренко із «Європейської солідарності».

Панове, вітаємо вас.

Вітаємо.

Доброго вечора.

Вітаємо.

Отже, очікування і прогнози від завтрашньої зустрічі в Стамбулі.

Пане Олеже, почнемо з вас.

Нічого нового не чекає.

Там за планом, наскільки я розумію, Москва повинна виставити свій меморандум, який вони хочуть лише в цей спосіб показати.

Я думаю, що ми в черговий раз, наша, не ми Україна, а наша делегація в черговий раз прослухає чергові фантазії, історичні фантазії Мєдинського.

По-друге, ми почуємо з цього меморандуму і взагалі в чергових промовах Мідинського та від делегацій з Російської імперії про те, що Україна має припинити мобілізацію, що Україна має припинити воєнний стан, про те, що Україна має знищити свою армію.

Ну і далі всі ці територіальні претензії, про що вони говорять вже понад рік, починаючи з 22-го року.

І що нещодавно, наприклад, сказав вже Інібєнця, припуститися і...

Погодитись на це, це фактично знищити свою жальність, свою Україну.

І наша делегація це розуміє.

Тому в черговий раз послухаємо, в черговий раз скажемо свої бачення про те, що ми готові пристати на ті умови, які Трамп озвучив з самого початку.

Це припинення сьогодні і зараз на 30 днів припинення вогню.

для подальших перемовин.

Але, як ми бачимо, з дії Москви, окрім знищення України через припинення мобілізації і воєнну стану, вони нічого не хочуть робити.

Тому на цьому і розійдемось.

Дякую, пане Олексію.

Ваще які прогнози?

Теж я нічого не очікую від завтрашнього дня.

Думаю, що Росія не хоче ніякого миру.

І вона буде висувати щось абсолютно божевільне, що для нас є абсолютно неприйнятне.

І єдиний шлях, щоб ці перемовини були реалістичними, це тиск з боку Америки, Сполучених Штатів Америки, коли росіяни будуть розуміти, що внаслідок такої своєї позиції вони отримують

Дуже серйозні санкції, вторинні санкції проти країн, які купують російську нафту, наприклад, і тоді вони будуть розмовляти про щось серйозне.

У всіх інших випадках Росія завтра буде просто намагатися виграти час, тому що вони проводять свій літній наступ і вони, власне, тільки це і хочуть робити.

Як ви вважаєте, я не можу не розпитати, тому що це тема дня, яку ми сьогодні обговорюємо, удари дронів СБУ, тобто атака СБУ на чотири аеродроми Росії, як вона може позначитися, чи не може, на вашу думку, на завтрашніх переговорах?

Пане Олеже.

Жодним чином не позначиться, бо потрібно розуміти стратегічну мету Москви.

Її мета – це фактично зміна ситуації в Європі, фактично через знищення України.

Тому, які б ми удари не наносили, це на переговорну позицію їх не вплине жодним чином.

Вони в ситуації або пан, або пропав.

Іншого вони немає.

І тут ми на превеликий жаль або на радість для кого як, ситуація або ми знищимо цю імперію, або фактично ця імперія де-факто знищує і Європейський Союз, і НАТО в даному випадку через поразку України, чого ми жодним чином не допустимо.

А те, що вони втратили сьогодні свої бомбардувальники, це, звісно, добре.

Це фактично знизить ризики ударів по цивільному населенню і збільшить нашу спроможність.

І врешті-решт доведе простий факт.

Це вже навіть не для Москви начхати на їх позицію.

Для наших партнерів, в тому числі Білому домі.

Що це не Україна має доєднатися до НАТО.

Це ми йдемо до того, що НАТО мусить доєднуватися до України.

Пане Олексію, ваша думка з цього приводу?

З того, що чи може вплинути завтра на позицію росіян той факт, що сьогодні за рахунок внаслідок спецоперації, яку провела Служба безпеки України, було вражено 4 аеродроми, а на них вочевидь поки що цифра 40 літаків російських було вражено, знищено, ми ще не знаємо точно.

Чи вплине цей факт на позицію росіян завтра на переговорах?

Це суперкрута операція Служби безпеки України.

Я хочу подякувати СБУ за цю операцію і всім свій робітникам.

Це суперкруто і взагалі якесь таке нове слово в світовій війні і в операціях секретних, які роблять спецслужби.

Тому Україна як завжди попереду, тому за це дякую.

Чи вплине це?

Не думаю, на жаль, що це якимось чином вплине.

Росія, я не думаю, що після цього зменшить свої апетити.

Для України це тільки свідчить, що Україна все-таки може боротися.

Тому я не очікував, що це якимось чином вплине.

Але операція є суперкрутою.

І ще раз велике дякую СБУ.

Так.

Пане, якщо можна, ще коротко до цього питання.

А чи вплине на позицію наших партнерів, особливо Сполучених Штатів?

Адже стратегічна авіація – це загроза і їхній безпеці.

Вони повинні розуміти, як на мене.

Я, наприклад, оцінюю, що така вдала операція, можливо, якось вплине на позицію Сполучених Штатів в цій ситуації.

Прихильність до нас, так?

А коротко стосовно так званого ядерного балансу або атомного балансу по ядерної зброї, це жодним чином не плине, бо найбільша загроза для наших партнерів, як вони її оцінюють, це не моя думка, це їх думка, що це ракетні, стратегічні ядерні зброї у вигляді ракет.

І в даному випадку авіаносці або літаки, стратегічні літаки мало на що тут впливають.

Тобто не потрібно вважати, що їх знищення дуже сильно змінить баланс, взагалі ядерний баланс у світі.

Але з моєї точки зору взагалі ядерна зброя ніколи не буде застосована в тому числі і Російською імперією проти України, бо це фактично знищує ту ж саму Російську імперію.

Це те, що мають зрозуміти врешті-решт наші партнери.

А от на що це змінить, і воно вже змінює, це на розуміння.

І воно потроху до них починає доходити.

Це на розуміння того, що

Ті війська або те бачення воєнної ідеології, оборонної ідеології, яка панує зараз в міськах наших молодших західних партнерів, вона – це стратегія 20-го стрічі.

І зараз Україна показує, яка буде війна в 21-му стрічі, що мають змінювати наші партнери, в тому числі і в Пентагоні, і до чого вони мають прагнути.

В даному випадку Україна є лідером.

Оце змінить.

Так.

Пане Олексію, і ваша думка з того приводу, чи подібні операції змінюють якось, якимось чином ставлення наших партнерів?

Це потужна операція, і ще раз дякую СБУ.

Не думаю, що це на щось статтєво вплине, на жаль.

А ми з вами розуміємо, наші партнери, саме головний наш партнер є США.

На жаль, Європа продемонструвала, що вона...

поки що, на жаль, не здатна на якісь принципові власні дії.

І США очікують на досягнення припинення вогню.

Україна готова до припинення вогню.

Слава Богу, це чітка позиція України.

Україна демонструє абсолютно всіма засобами.

Нам треба зупиняти бойові дії якомога швидше.

Кожен день війни нічого доброго нам не приносить, крім втрати військових.

на жаль, людей, території і так далі.

Тому нам треба зупиняти бойові дії.

І Україна рухається, власне, до цього і готова на це.

На жаль, Росія нічого не хоче.

Можливо, операція сьогоднішньої СБУ

все-таки продемонструє Путіну, що він не досягне своїх цілей максималістських.

Хоча я в цьому сумніваюся.

Боюсь, що нам доведеться пережити літній наступ Російської Федерації.

Тільки коли вони захлинуться в цьому наступі, тільки після цього вони будуть готові до реальних перемовин.

Панове, маємо ще одне важливе питання, хочемо з вами обговорити.

Більше половини опитаним українцям не вистачає пояснень від влади щодо перебігу мирних переговорів.

Йдеться у результатах дослідження агенції «Інфо Сапіенс».

Детальніше у цифрах.

Далі в сюжеті.

60% опитаних відповіли, їм бракує пояснень від української влади щодо перебігу мирних переговорів.

Серед них 33% зазначили, цитую, «скоріше не вистачає».

27% – «зовсім не вистачає».

В той час, коли 30% задоволені комунікацією з владою в цьому питанні, серед яких 12% відповіли «цілком вистачає, решта – скоріше вистачає».

Ще 10% респондентів зазначили, що їм важко відповісти на це питання.

Онлайн-дослідження було проведено на замовлення Суспільного.

27-28 травня цього року опитали 800 півнолітніх респондентів на всі підконтрольні території України.

Ну і скільки часу українці готові терпіти війну, а кому запасів терпіння вже не вистачає?

Відповідь у наступному сюжеті – те саме опитування.

41% українців не готові більше терпіти війну.

Половина з них – жителі Східної частини України.

Про це йдеться в результатах дослідження агенції «Інфо Сапіенс».

29% відповіли, що готові терпіти стільки, скільки потрібно.

У 9% опитаних запасів терпіння вистачить до року, у двох, до трьох років.

18% з відповіддю не визначились.

800 повнолітніх респондентів опитали онлайн 27-28 травня цього року на всі підконтрольні території України на замовлення Суспільного.

Панове, отже, почули ми результати таких досліджень.

Давайте почнемо з того, що пояснення щодо перебігу мирних переговорів.

Дивіться, 60%, 33% і 27% або здебільшого не вистачає, або зовсім не вистачає інформації.

Що з цим потрібно робити і хто це має робити?

Пане Олеже, почніть, будь ласка.

Нічого з цим не має робити, бо ми знаходимося у стані війни, у нас воєнний стан взагалі, і такі тендітні питання, як перемовини стосовно припинення вогню, вони ніколи і не йде в історії, в тому числі в нас, вони є виключені, це, до речі, стосується наших партнерів, вони так само ніколи цього не було.

І зрозуміло, чому це, бо це питання життя.

Життя і завершення війни, вони ніколи не є 100% прозорими.

Тому і сподіватися на це не варто.

Але я думаю, що українці навіть незважаючи на те, що їм не вистачає з їх точки зору цієї інформації, вони нормально це сприймають, і це сприймають з розуміння.

Пане Олексій, ваша думка з цього приведення?

Проблема в тому, що влада дуже довго розповідала українцям про 2-3 тижні, про каву на набережній Ялти і так далі.

Те, що, очевидно, не відбувається.

Потім була історія, коли Зеленський кричав, що будуть якісь гарантії нам, яких теж немає.

Очевидно, що ми нічого не знаємо про перемогу не тільки громадяни України, але й Верховна Рада.

І це є погано, і нічого доброго в цьому немає.

Позиція України не є в цьому сенсі зрозумілою.

Але тут, на жаль, сьогодні ми можемо тільки йти в фарватері США.

Без США, на жаль, ми не можемо залишитись без.

Це для нас є величезним викликом.

Тому

Маємо те, що маємо, але повторюсь, не треба було звичайно роками розганяти історію про Кавуна-Набіржна-Ялта і про 2-3 тижні.

Тепер маємо такий, знаєте, зворотній ефект і те, що люди не розуміють, а як так 2-3 тижні перетворилися абсолютно на інші речі, на фактичне визнання окупації частини українських територій, на заморозку.

Бо Зеленський 500 разів казав, ми ніколи не поводимось на заморозку, а фактично Україна сьогодні просить про заморозку.

і війни по тих лініях, які є. І це люди бачать, відчувають.

У людей багато питань.

Але маємо, що маємо.

Це є реальність сьогоднішнього дня.

Зрозуміло.

Дякуємо вам за те, що долучилися до обговорення.

Народні депутати Олег Донда, фракція «Слуга народу», Олексій Гончаренко, фракція «Європейська Солідарність».

Хотілося би гарного, але не для всіх регіонів він зараз.

Отже, повітряні тривоги оголошено у частині України.

Як бачимо, йдеться про північ, схід і частково центр України.

Телеграм-канал повітряних сил ЗСУ повідомляє про загрозу балістики з північного сходу, тож про суму жителів.

Тих регіонів, де оголошено повітряну тривогу, знайти максимально безпечне місце і дочекатися відбою.

Ми спускаємося в укриття і через кілька хвилин буквально продовжимо мовлення.

Ваше джерело верифікованих новин.

Ще більше фактів, аналітики, експертних оцінок.

Суспільне новини дивіться у будні вранці з 7 до 10 кожні півгодини.

З 10 до 19 щогодини підсумки о 20.

Та вечірній випуск о 22 на першому каналі Суспільного мовлення.

Дивіться на першому каналі Суспільного мовлення.

Ще вівторка о 22.15.

Чому людей треба заставляти захищати свою країну?

Хтось прийде і зробить нам добре.

Хтось прийде і принесе нам перемогу.

Станом на зараз очевидно, що Росія не боїться НАТО.

Якщо в нас не буде демократії, в нас не диктатура буде, в нас буде анархія.

І це буде жах.

Стояла ця дилемма – переходити з російської на українську.

Спочатку там йде Достоєвський, а за ним йде російський танк.

Головне, що я тут і я знаю, чому я тут.

Проєкт «Ремовська інтерв'ю».

Дивіться на першому каналі Суспільного мовлення.

Також доступний на Ютуб-каналі Суспільне новини.

Дивіться на першому.

Лише перевірена інформація.

Простими словами – проскладне.

Експертно – проголовне.

Кожен день нова гра.

І ми розповідаємо про всіх.

Український спортивний контент.

Ексклюзивність.

Експертність.

Відчуй атмосферу змагання.

Підтримуй українських спортсменів на Суспільному.

Живи спортом, дихай перемогами.

Дивись Суспільний спорт у будні о 17.10 та 20.40 на першому каналі Суспільного мовлення.

Кожен вчитель казав, що його урок нам в житті знадобиться.

Географ.

Інформатик.

Біолог.

Хімік.

Вони були праві.

Найбільше я згадую фізрука.

Ні, не через це.

А через це.

Він казав, що перемогу здобуває не гравець, а команда.

Саме тому.

Команда потрібна тобі, а ти потрібен команді.

112-та окрема бригада територіальної оборони.

Вибери свою команду.

Дякую!

Безпілотні системи 114-ї бригади масштабуються і збільшуються до батальйону.

У зв'язку з цим нам потрібні оператори БПЛА, оператори FPV-дронів, оператори тяжких бомбарів, майстри по ремонту БПЛА, по виготовленню боєприпасів, бойові медики, зв'язківці, ребівці і планка управління.

Тому зробіть правильний вибір, долучіться до безпілотних систем 114-ї бригади.

З нами ви отримаєте знання.

Отримайте все необхідне для перемоги в цій війні.

Слава Україні!

Живеш у часи, коли складно планувати своє майбутнє.

Коли здається, що від тебе нічого не залежить.

Ти ніколи не знатимеш, на що ти здатен, поки не випробуєш себе.

Доєднуйся до покоління, яке вирішує вже зараз.

Вітаємо.

Продовжуємо мовлення з укриття.

Інна Москвіна, Анатолій Єрема, жестовою мовою перекладає Любов Глух.

І будемо говорити далі, обговорювати наші теми, незважаючи на повітряну тривогу, яка охопила центр, північ та схід України.

Тож сподіваємося, ви також у безпеці.

Отже, сьогодні в Польщі другий тур президентських виборів.

За президентське крісло змагається кандидат від правлячої партії «Громадянська платформа» чи не мер Варшави Рафал Часковський.

Він підтримує членство України в ЄС і НАТО.

Одночас не виключає, що Україна може бути буферною зоною між ЄС і Росією.

Його опонентом є кандидат від консервативної партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький.

Нагадаю, він не бачить Україну в НАТО та Європейському Союзі, якщо вона не відповість, так він висловлюється, за болинську трагедію.

Поговоримо про те, що відбувається з виборами, як голосують поляки.

Долучаємо до ефіру Юлію Богославську, президентку фундації «Українки в Польщі».

Пані Юлію, вітаємо вас.

Добрий вечір, вітаю Україну.

Розкажіть нам, яка ситуація зараз на виборах, як відбуваються вибори, як люди голосують.

Введіть нас в ті реалії, про які ми вже трохи забули.

В 2019 році ми мали вибори.

По-перше, я хочу наголосити, що цей другий тур виборів у Польщі – це вже не змагання програм виборчих однозначно.

Це вибір між двома баченнями майбутнього, не тільки для Польщі.

Один кандидат – це…

Польща так звана як серце демократичної Європи, а інший – це Польща, що закривається в собі і заграє з ізоляцією дуже швидко.

Це дуже нагадує український вибір і наш досвід український з 2019 року, коли Україна і наші виборці голосували не лише за політика, але й за напрямок розвитку всієї країни.

На даний момент в Польщі приблизно 40 тисяч виборців українців з польськими паспортами.

Це вагома кількість голосів.

Більшість з нас, майже 2 мільйони, не має права голосу, але ми маємо право голосу в суспільстві.

І вибір, який зроблять поляки...

Навіть не ми самі в Польщі.

Вплине однозначно на мільйони наших співвітчизників, на наші умови життя в Польщі, на доступ до медицини, на інтеграцію, за яку ми так боремося, як неурядові організації, на інтеграцію наших дітей у школах.

Нас можуть або підтримувати в майбутньому, або ігнорувати.

Риторика Шасковського, теперішнього мера ще Варшави, це українці як союзники.

А в дискурсі Навродського ми чуємо, що це проблема, яку треба весь час регулювати.

І риторика насправді має велике значення для українців, які сягнули по урни сьогодні.

Станом на 12-ту годину, наскільки мені відомо, наступний апдейт ми отримаємо після 17-ї години.

Вже найвища явка за всі часи останніх виборів в Польщі – це майже 25%.

Просто колосальне відвідування урни.

І я думаю, що ця теорія для нас, обидвох кандидатів, має велике значення, бо вона стає законом.

А закон долею людей, в тому числі і українців.

Пані Юрій, так-так, кажіть.

Я хотіла тільки закінчити мислю, що Варшава давно не є тільки голосом Польщі.

Це неформальний центр рішень всієї центральної Європи.

І так, як проголосує Польща сьогодні, на це дивиться Словаччина, на це дивиться Румунія, Угорщина, звичайно, дивиться Москва.

І для Кремля перемога проєвропейського кандидата Тшасковського – це сигнал, що регіон не здається.

А для України це шанс на збереження сильного союзника.

І я вважаю, що феномен Шасковського в тому, які вартості він нам пропонує сьогодні, це не просто кандидат, на мою думку, це бренд нового покоління для поляків.

Він говорить мовами і політичною, і цифровою, і культурною.

Для українців це знайомий образ, такий міський, освічений, з дуже прозагідним мовою.

Поглядом, в тому числі, на нашу долю і українців Польщі, і України.

Польща має бути і залишатися лідером в ЄС, і адвокатом для України.

Це дуже важливий вибір для всіх українців Польщі, і я вважаю, що вони його вже зранку зробили.

Пані Юлі, але між кандидатами невеличкий відрив.

Можливо, є якесь дослідження, як розподіляться голоси між тими людьми, які голосували за інших кандидатів в першому турі.

Тобто, чи можна хоч якийсь прогноз робити на користь того чи іншого кандидата?

Мені здається однозначно, що прихильники Менцена, тобто дуже правої партії конфедерації, вони або скреслять обидвух кандидатів, або віддадуть свій голос ближче на прихильників ПІСу.

Незалежно від того, що Навроцький позиціонується як кандидат «Незалежний»,

Всі мають однозначну думку і переконані, що це виставка кандидату права і справедливості.

Між іншим, дуже багато провокаційної інформації поступило за останні тижні і його зв'язки з кримінальним світом.

Але, на жаль, виборцями права і справедливості це немає.

Менше міста, це недосвідчена молодь, яка дуже вузько дивиться на перспективу Польщі в Євросоюзі, не приймає українців ані в Польщі, ані загалом, дуже втомлена війною.

Тому я сподіваюся, що ті два лідери поза Навроцьким і Часковським, їх прихильників дадуть свої голоси

Партії права і справедливості.

Але я б не хотіла вкреслювати потенціал, звичайно, закордонний, тому що за виключенням Сполучених Штатів, мені здається, що більшість Західної Європи, поляки дуже змобілізувалися йти до УРН, і вони проголосують за Шасковського.

На даний момент відрив майже в пів відсотки, наскільки я запізнавалася з інформаціями буквально годину тому.

Ну, прогнози такі, що ми сподіваємося не більше, ніж 1% переваги.

Але шанси у Тресковського дуже великі, ми тримаємо полотки.

Я бачу це по Варшаві, я сама складала внесок, не могла голосувати у Вроцлаві, знаходжусь у Варшаві.

Станом навіть на 10.30 всі пункти, які я проїжджала, були досить повними.

А це...

Це надзвичайно.

Дякую вам.

Спасибі вам за цю інформацію.

Будемо долучати вас далі до ефірів, коли вже будуть результати для обговорення.

А наразі дякуємо за інформацію для аудиторії Суспільного.

Я вважаю, що після 21-ї і обов'язково завтра після 12-ї години нам буде про що поспілкуватися і тримаємо кулаки за перемогу вільної Європи і вільної України.

Звісно.

Дякую вам дуже за ефір.

Президентка Фундації Українки в Польщі Юлія Богуславська була гостею цієї години.

І далі до справ внутрішньоукраїнських.

Україна вже сім місяців без генпрокурора.

До Верховної Ради поки що не надходило подання президента про призначення.

Про це у відповідь на запитання Ліга.нет розповів спікер українського парламенту Руслан Стефанчук.

Попереднього генпрокурора Андрія Костіна звільнили у жовтні 2024-го.

Зараз обов'язки генпрокурора виконує перший заступник Олексій Хоменко.

Власне, про те, як жере Україна без генпрокурора, будемо спілкуватися з Євгеном Крапивіним, керівником напрямку «Правопорядок лабораторії законодавчих ініціатив».

Пане Євгене, вітаємо вас на «Живо на Суспільному».

Вітаю вас.

Скажіть, будь ласка, наскільки повноцінно протягом цих семи місяців функціонує генпрокуратура, маючи не повноцінного, скажімо так, генпрокурора, а лише виконувача обов'язків?

Безперечно, неповноцінно, тому що те, що стосується...

Процесуальною діяльністю генерального прокурора на кшталт внесення відомостей в ЄРД стосовно народних депутатів, погодження якихось процесуальних дій проти спеціальних суб'єктів.

Тут проблем немає, виконуючий обов'язки спокійно це все робить і у нас немає ніякого простою.

Але те, що стосується документів стратегічного рівня, тобто куди прокуратура у нас розбивається, а це особливо актуально в умовах євроінтеграції і зараз такого дуже немає.

складного процесу роботи з Європейським Союзом, то тут відчувається таке пробуксовування.

Ну, як мінімум, у нас з 2023 року немає стратегії розвитку прокуратури, і вона мала бути затверджена буквально перед тим, як Костіна була звільнена.

Ну, і очевидно, що виконуючий обов'язок не буде затверджувати документ такого стратегічного рівня.

І це просто лише один приклад.

Тобто, все, що стосується якихось масштабних змін в проєкті і навіть просто з тим, щоб піти в Верховну Раду і запропонувати якісь концептуальні зміни, які не були ще в 2019 році у Голландії, для цього всього треба фігура такого високого рівня.

Її, на жаль, немає, попри те, що, звісно, є людина, яка виконує оборізки пана Олексія Хоменюка.

А як Ви вважаєте, чому президент не подає кандидатуру?

Це хороше питання, я сам собі його ставлю, бо у нас така політична традиція, я б сказав, склалася, що дійсно рішення має бути сформовано в Офісі Президента і чомусь до нього не залучаються люди зовні.

Наприклад, та сама Верховна Рада могла б запропонувати президенту, але звісно, що він суб'єктивний.

які вносять подання.

Натомість у нас є Європейський Союз, який уже два роки поспіль в звітах про розширення, які виходять в листопаді, пише про те, що процедура обрання генерального прокурора у нас дещо заполітизована, і вона має бути більш інклюзивною, більш відкритою для ширшокого кандидатів.

Ну, оці конкурси, які у нас зараз проваджені, наприклад, в органах прокурорів,

вони цілком могли б мати місце і з генеральним прокурором.

Інше питання, що тут недостатньо просто мати міжнародних експертів, як ми це бачимо і в судах, і в органах правопорядку, а стандарти ЄС вимагають, щоб органи прокурорського самоврядування, в нашому прикладі це Рада прокурорів, були до цього процесу долучені.

А оця думка, що прокурори можуть самостійно собі обрати генерального прокурора серед собі рівних,

вона, мені здається, не підтримується Офісом Президента і тому набагато простіше просто поставити на паузу цей процес, ніж пробувати зробити такий конкурс.

Я не говорю навіть про зміну до законодавства, він просто може бути як пілотний проєкт, зроблений Офісом, але повторюсь, ми далеко не там, у нас все-таки дуже...

Дивіться, але ця ситуація, можливо, комусь вигідна, адже тут є можливості для ручного управління прокуратурою, чи не так?

Так, безперечно, я тут не буду розводити конспірологію на кшталт, називати якісь там прізвища, але в цілому це дуже завжди було видно по народним депутатам, що кожен приміряє цю ситуацію саме себе.

Тому що, я нагадаю, у 2019 році у нас було скасовано депутатську методорганість, але фактично її було замінено особливим порядком протягнення депутата до відповідальності.

А саме, що не можна просто написати заяву проти депутата і вона буде внесена в реєстр майбутнього генерального прокурора.

для цього її схвалити, так само прокурор погоджує питання про запобіжні заходи, повідомлення про підозру і так далі.

Іншими словами, кожен депутат, коли буде голосувати за генерального прокурора, він дивиться і на те, наскільки ця людина може

чином стримати розслідування проти його політичної сили.

Тому ми і виступаємо за те, що це має бути політична нейтральна фігура, яка обрана серед кращих, серед прокурорів і відповідно до тих стандартів, які встановлює ЄС.

Але повторюсь, ні бачення Офісу Президента, ні Верховної Ради далеко не там, тому що все-таки кожен

Мірює на себе, і ця традиція, що генеральний прокурор іде з політичної сили, я нагадаю, всі попередні генеральні прокурори, які прокримались хоча б трошки на цій посаді, я не берусь там часи 15-го, 14-го року, вони так чи інакше були наближені до президента, хтось називав там 100% моєю людиною, хтось був з іншої політичної сили, і це не так.

Ненормальний для тих країн є, з якими ми працюємо.

Понад те, наприклад, та сама Молдова, яка теж має статус кандидата в члени, має і відкритий конкурс на генерального прокурора, і залучення до нього прокурорського самоврядування.

У нас всього цього, на жаль, досі немає.

В такому разі, в кінцевому підсумку, ця вся ситуація зволікання спочатку з поданням, потім з призначенням генпрокурора, чи не гальмує вона на загал наш євроінтеграційний процес?

Я думаю, що так гальмує.

В дорожній карті реформи, яка була вже затверджена урядом за кластером першого верховництва права, там є такий захід, що ми вивчимо, як в Європі обирати прокурорів і запровадимо аналогічний порядок.

Але цей захід має бути виконаний аж в 2027 році.

І незрозуміло, чи будемо ми жити без генерального прокурора.

ще два роки, чи все-таки Офіс Президента запропонує певне рішення.

Тому так, воно безперечно гальмує процес європейської інтеграції.

З іншого боку, не хотілося б отримати повністю політичного залежного фігуру, яка мало розбирається в роботі прокурора і просто формально

Він відповідає вимогам до посади генерального прокурора.

Проте, повторюсь, від Офісу Президента немає жодної інформації, які їх планують, чому вони зволікають такий довгий час, бо це безпрецедентна ситуація для історії України, та жодного пояснення ми не чули, тому сподіваюся, що найближчим часом воно буде надано.

Дякуємо дуже за те, що долучилися до обговорення.

Євген Крапивін, керівник напрямку правопорядок лабораторії законодавчих ініціатив, обговорювали 7-місячну відсутність генерального прокурора в країні.

Далі поговоримо про ситуацію на фронті.

Від початку доби росіяни здійснили понад 80 бойових зіткнень.

Про це повідомляє Генштаб станом на 16-ту годину.

Найгарячіше на Покровському напрямку, де Сили оборони відбили 25 атак ворога, три тривають досі.

На Курському напрямку сьогодні відбулося 12 боєзіткнень.

На Краматорському ворог штурмував позиції Сили оборони у районах населених пунктів Часів Яр та Біла Гора.

Зараз будемо говорити про Краматорський напрямок, часів яр теж згадаємо.

Долучаємо до ефіру Андрія Полухіна, представника пресслужби 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Андрію, вітаємо вас.

Вітаю вас.

Розкажіть, будь ласка, про ситуацію на тій ділянці фронту, яку бороните, захищаєте ви, ваші побратима і посестри.

Наша бригада зараз отримує ділянку в районі міста Часів-Яр.

Противник активно намагається взяти місто, не полушає жодного дня, не втрачає часу для того, щоб намагатися все ж таки захопити місто повністю.

Наші бійці активно працюють.

ведуть бої проти противника.

Противник активно застосовує дрони, намагається контролювати шляхи підвозу потрібних речей для наших бійців.

Також противник дуже активно обстрілює і знищує місто, оскільки ті позиції, котрі він не може взяти штурмами, він просто намагається їх знищити, щоб там не було ніякого укриття.

З чим, звісно, погіршують і майбутні штурмові дії своїх підрозділів, оскільки після того укриття знищення абсолютно чітко можна бачити дроном

Ті чи інші сили противника, котрі під'їжджають, по которому потім наші хлопці ведуть вогонь і знищують таким чином ці штурми.

Пане Андрію, а от просто зараз ми бачимо відео, як біжать росіяни, біжать вочевидь до якоїсь своєї машини, яка їх забирає.

І я так правильно розумію, що ви знищуєте їх, так би мовити, компактно, даруйте за таке слово, ним?

Ми знищуємо противника, наскільки дозволяє ситуація, компактно, бо поодинці наші хлопці постійно спостерігають за рухами противника, намагаються горазити.

Це була ситуація, коли противник намагався штурмувати кількома броньованими транспортними засобами, а також паралельно деяка піхота рухала.

На мотоциклівному транспорті вона була вражена.

Це якраз кадри, які засняли наші пілоти, які це зробили.

Саме тому, що під'їзди до часу яру дуже добре проглядаються дронами, оскільки, знову ж таки, повторюється, противник практично знищує будь-яку інфраструктуру на своєму шляху.

Пане Андрію, звертаю увагу наших глядачів до слова, що з'явився QR-код в куточку екрану, можна навести мобільний телефон і отримати інформацію про бригаду, але є така можливість, то розкажіть, кого потребуєте, яка ситуація з людьми, ось кілька слів додатково до того, яка є на QR-коді.

Так, ми постійно потребуємо нових людей, ми постійно проводимо ті чи інші операції, які потребують людського ресурсу і не тільки бойового, таких як стрільців, а й тих, хто забезпечують підвоз боєкомплекту, продуктів, всього цього потрібного.

Також ми зараз формуємо новий батальйон безпілотних систем, котрий потребує також людей.

як майстрів, так і пілотів.

І за цим QR-кодом можна приєднатися до нашої бригади по тій чи іншій посаді, можна дізнатися чіткий список, які самі посади у нас доступні.

Але, крім того, також наша бригада приєднана до програми контрактів 18-24.

Ми теж будемо раді бачити молодих хлопців, котрі готові не просто разом з нами захищати країну, а також і змінювати

на перспективу наші збройні сили своїми думками, своїми пропозиціями і своєю участю.

Ви масштабуєтеся, правильно я розумію?

Бо, знаєте, можуть зараз нас слухати люди, можуть боятися, що ви втрачаєте людей.

Але ви масштабуєтеся, правильно?

Деякий час назад батальйон безпілотних систем «Рарох» став окремим полком і зараз ми формуємо заново новий батальйон безпілотних систем.

Так, ми масштабуємося, але не просто в рамках нашої бригади, а, так можна сказати, вже є дочірня військова частина, котра була створена на базі нашої бригади.

Трошечки ще тепер повертаємося до бойових дій, які відбуваються на тій ділянці, де ви служите ваші побратими і посестри.

Чи бачите ви, що ворог щось змінює в своїй поведінці, в манері, в тактиці?

От який змін?

І що вам дає це знання?

Останній час противник дуже активно обстрілює місто, практично стирає його з лиця землі.

І це говорить про те, що противнику не вдається піхотні його штурми.

Хоча б він не старався переважати, хоча б він не переважав живій силі наші збройні сили, чим він користується, все ж таки наші бійці, наші воїни, вони...

не дають можливості піхотним чином захопити ті чи інші території, тому противник просто знищує оці ось, як я вже звісно казав, що знищує будь-яку інфраструктуру і укриття і це говорить про те, що противник

Не буде, по-перше, покидати спроби захопити ті чи інші території, зокрема і в місті часів яр, але також ми розуміємо, що за кожним обстрілом буде новий штурм і до нього наші бійці готуються з цим розумінням.

Пане Андрію, ми вам дякуємо за участь в ефірі.

Дякуємо кожному і кожній, хто в вашій бригаді і тримають наші кордони, дають можливість нам більш-менш спокійно жити і працювати в тилу.

Спасибі вам.

Андрій Полухін, представник прислужби 24 окремої механізованої бригади.

Мені короля Данила.

Хлопці стоять на Часовому Яру, біля міста Часів Яр.

Був гостем цієї години.

Ми дякуємо йому за участь в ефірі.

І що, коротку паузу з вами?

Так, зробимо коротку паузу і повертаємося до етеру за кілька хвилин.

Ви відчуваєте, як росте політична, економічна, соціальна напруга?

Як опиняєтеся на перехресті розуміння цих ситуацій?

Спокійно.

Ваш навігатор суспільно-політичних подій.

Новий відлік.

Щочетверга о 21.00 на першому каналі Суспільного мовлення.

І в ефірі Українського радіо.

Вболіваєте за наших спортсменів.

Даруєте дітям щасливі емоції українською.

Незабутні миттєвості вражаючих рекордів.

Будьте у моменті найемоційніших досягнень.

Увесь сезон легкоатлетичної діамантової ліги вперше на Суспільне спорт та на місцевих каналах Суспільного.

Вони називали його Дуче.

Італія нарешті має свою імперію.

Ми всі дивилися на нього і думали, оце так сила, що в Італії відновлюється лад.

Як Беніто Мусоліні став диктатором і чому зазнав краху?

Для мене Гітлер і Мусоліні однакові.

Від народної любові до шибениці у Мілані.

Документальний фільм «Мусоліні.

Перший фашист».

Сьогодні о 22.50 на першому каналі Суспільного мовлення.

Більше, ніж просто їжа.

Ми стараємося їсти ручну мацу, тому що там є частина душі людини.

Та спосіб виживання.

Деякі жінки, не маючи молока, щоб погодувати своїх дітей, вони розмочували хліб слиною.

Щосуботи о 22-й.

Чому хліб став таким сакральним?

Що об'єднує хлібні традиції народів України?

Болгарин каже, якщо є хліб, є все.

Наш хліб.

Прем'єра на першому каналі Суспільного мовлення.

Привіт!

Савиня Чарлі запрошує вас на 12-й кінофестиваль для дітей та підлітків Children KinoFest.

Реєструйтеся родиною на безплатні покази у кінотеатрах або дивіться онлайн на сайті фестивалю.

До зустрічі!

Може здатися, що ми ще діти?

Ідемо на вибір.

Ми оберемо меми і тік-ток.

Може.

А може живопис — це не просто дитяче захоплення, а початок великого шляху?

Може, я не просто люблю біологію у Марії Васильівни, а хочу досліджувати теорію еволюції?

Може, я і плутаю дискримінанти теорему Вієто, але гальмівний крос заміню заплющеними очима.

Мій шлях ще попереду.

Експериментувати не в теорії, а в реалі.

Практикувати «Mein Deutsch».

З кимось дослідити, чому на «Титані» йде дощ.

Я хочу обирати, що вчити, щоби потім обрати, ким стати.

Зміни починаються.

Профільна реформа старшої школи.

А ти, Бублико, на «Мишологічний» можеш піти.

Вирішив стати на захист країни?

Долучайся до ЛАВ 92-ї окремої штурмової бригади.

Обирай свою спеціальність і наближай перемогу разом з нами.

Це не робота.

Це смертельна схема.

ФСБ вербує українців.

Обіцяють гроші, але виконавців підривають разом із пакунком.

22% завербованих – підлітки.

Рівне, Кам'янець, Івано-Франківськ.

Це може статись будь-де.

ФСБ дистанційно підриває виконавців, щоб не платити і не залишати свідків.

Це не доставка.

Це пастка, яка перетворює тебе на зброю.

І прибирає, що й на завдання виконано.

Отримав дивну пропозицію?

Не мовчи.

Твоя обережність – це зброя.

Повідом у спалий ФСБ-бот.

Якщо ви втратили зв'язок з близькою людиною, яка захищала Україну, або з рідними із зони бойових дій чи окупованих територій, якщо не знаєте, як діяти та до кого звернутися, допомогти може уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Пояснити покроковий алгоритм дій, підказати необхідні контакти чи проконсультувати.

Ви маєте до кого звернутися.

Телефонуйте на гарячу лінію 16 90...

Суспільне студія повертається в ефір.

Для вас ввечері працюють Інна Москвіна, Анатолій Єрема і Ольга Дудка перекладає жестовою мовою.

СБУ відпрацювала сьогодні відразу по чотирьох військових аеродромах Росії.

Це Литовища Біла, Дягілєва, Олєн'я та Іваново.

Про це Суспільному повідомили джерела в українських спецслужбах.

Цитую, «Дрони СБУ відпрацьовують по літаках, які щоночі бомблять українські міста.

Наразі відомо про ураження понад 40 літаків».

Ця спецоперація отримала назву «Павутина», а керував нею особисто голова СБУ Василь Малюк.

Як стверджують наші джерела у спецслужбах, попередньо російській авіації завдано збитків на більш ніж 2 мільярди доларів.

Дивіться, що відбувається, я не знаю навіть, що це зараз взорвалося.

Це, мабуть, діалежа.

Оце так файно виглядає зараз аеродром Білає.

Стратегічна ворожа авіація.

Власне, будемо обговорювати це та інші питання, пов'язані з війною Росії проти України.

Запросили до студії гостя, військового експерта Павла Нарожного.

Пане Павле, вітаємо.

Доброго вечора.

Щодня маємо нагоду обговорити такі успішні операції, тому хочеться почути від вас детальніше, от наскільки важлива така операція, наскільки глибоких збитків задано стратегічній авіації Росії.

Ті цифри, які називаються, більше 40 літаків, називаються типи літаків.

Це літак А-50 далекого ДРЛС, далекої радіолокаційної розвідки.

Таких літаків у Росії всього-навсього 6 або 7.

Вони дуже важливі для російської авіації.

Вони спроможні на відстані до 600 кілометрів, детектують наші літаки та інші цілі, навіть наземні цілі, такі як танк, артилерійська система і так далі.

І найголовніше, що Росія неспроможно виробляє такі літаки.

Ту-22М3 – це літак-носій крилатих ракет.

Їх у Російській Федерації на початку широкомасштабного вторгнення було приблизно 30 штук.

Ту-95МС – це літаки-носії крилатих ракет.

Їх на початку широкомасштабного вторгнення було приблизно 60 штук.

Ну, причому в повідомленні сказано, та інші літаки.

Ну, які інші могли бути літаки, ми можемо тільки здогадуватись.

Якщо уявити собі, що було виключно цього типу літаки, це означає те, що Росія втратила приблизно відсотків 30, від 30 до 40 відсотків своєї стратегічної авіації.

І саме головне, от дають зараз якісь оцінки, роблять спроби порахуватися це в доларах, в Росії є 2 мільярди доларів, але купити ці літаки, вони неспроможні, бо вони не виробляються.

Росія неспроможна на віри такі літаки таки зробити.

То удар...

дуже відчутний, дуже серйозний і, саме головне, Росія відновити їх не зможе.

Отже, безповоротні втрати.

А якщо оцінювати от саму операцію, я навіть не уявляю, наскільки складно організувати її от так, щоб вона спрацювала чотири різних локації за чотири тисячі кілометрів в середньому від кордонів України.

От як це все організувати, мені в голову не вкладається.

Мабуть, замало фантазії маю.

Ви собі розумієте масштаб такої операції?

Я розумію, але як це все організувати для мене, це просто надскладно.

Давайте порівняємо.

Гур наносив удар, також дрон «Матка», морський дрон, який підійшов дуже близько до узбережжя Крима, і наносив удари по системам ППО.

Теж доволі успішний удар, але на дроні «Матки» стоїть «Стерлінг», тобто система зв'язку.

Як зв'язуватися з цим дроном, як зв'язуватися з цим морським контейнером, який знаходиться за 4 тисячі кілометрів від кордону?

Тим більше, що в Росії, на відміну від нас, коли лунає сигнал повітряної тривоги, вимикають мобільний зв'язок.

Тобто мобільний зв'язок тоді відпадає.

Як вони з ним зв'язувалися?

Старлінка в Росії немає, інших засобів зв'язку немає.

Це цікаве питання, чи була оголошена повітряна тривога?

Більш ніж впевнений, що була.

При першому ударі там була повітряна тривога, я в цьому абсолютно впевнений.

Як завезти дрони?

Як організувати доставку цих всіх морських контейнерів?

Збірку, тому що вони ж, очевидь, збирались там десь на місці.

Крім того, ми на відео фігуруємо саме ліквідацію цих контейнерів.

Це значить, що там ще вибухівка була в самому контейнері.

Там однозначно було активне обладнання, яке керувало цими дронами, антени.

системи живлення, якісь батареї, можливо, навіть бензогенератори.

Все це було в цих контейнерах, і воно все спрацювало.

Ну, це, я не знаю, як оркестр, який грає Моцарта, там, де нема живого диригента, грають якісь люди, які зав'язаними очима, і руки зав'язані ще й ззаду.

Чекайте, я уточню.

Це означає, що наші люди є там?

От, власне, про це теж хотів запитати.

Абсолютно точно можна сказати, що вони там є. Наші люди всюди.

І про це було сказано в прес-релізі, що всі ці люди, вони вже покинули територію Росії.

Але те, що вони там були, це сто відсотково.

Хоч би ще залишився хтось.

На майбутнє.

Але будемо говорити і інші теми, поки чекаємо нових новин від СБУ.

Росія обстріляла один із навчальних центрів підрозділів сухопутних військ Збройних сил України.

Відомо про 12 загиблих та понад 60 поранених.

Про це йдеться на сторінці у фейсбуці сухопутних військ.

Там заявили, що, цитую, «шикувань чи масових зборів особового складу не було».

Після оголошення повітряної тривоги більшість людей перебували в укриттях, постраждали, надають необхідну допомогу, службове розслідування триває.

Тим не менше генерал Михайло Драпатий подав рапорт про відставку з посади командувача сухопутних військ.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.

За словами генерал-майора, це його свідомий крок, цитую, «продоктований особистим відчуттям відповідальності».

Нагадаю, у нас в студії військовий експерт Павло Нарожний.

Пане Павле, що скажете про цю ситуацію, швидше про відставку Драпатого?

Він подав тільки рапорт, але… Відставки ще не було.

Це крок офіцера, що я можу сказати.

Дійсно, все відповідальність лежить на офіцері.

Що ми можемо сказати?

В його рапорті сказано, що більшість людей перебувала в укритті.

Це значить, що не всі, не 100% перебували в укритті.

Це означає те, що були якісь помилки при виконанні наказу, що всі повинні бути в укритті, крім тих, хто знаходиться на постах і так далі.

І він бере на себе особисту відповідальність.

Драпатий – це дуже відповідальний, дуже розумний, дуже ініціативний офіцер, якого всі, абсолютно всі, хто з ним стикалися, характеризують виключно з положительної точки зору.

Я негативних відгуків про нього ніколи не чув.

Тому я більш ніж впевнений, що будуть прийняти правильні рішення.

Такі офіцери повинні залишитись в нашому війську.

Можливо, у нього буде якась інша посада.

Я впевнений, що буде прийнято правильне рішення.

Щодо удару по полігону.

Як убезпечити наші полігони?

Йдеться про Дніпропетровську область.

Всі розуміємо.

Дніпропетровська область.

Вона дотична до Донецької області.

Тобто це дуже близько до кордонів.

Удар був, з великої ймовірності, саме балістичними ракетами.

На балістичні ракети, на жаль, у нас відповідь тільки одна.

Це системи Петріот, які нам не вистачає.

Тобто багато ми про це розмовляли.

І президент Зеленський казав, що він знайшов фінансування для десяти систем Петріот.

І йдуть розмови, я так впевнений, що з Трампом про закупівлю за якісь там хороші, я так розумію, наших європейських партнерів.

Але відповіді ніякої іншої, крім систем Петріот і ракет, де систем Петріот, для обезпечення від балістичних ракет немає.

Всі наші полігони, вони великі по розміру, ворог знає, де вони знаходяться, і приховати їх чи кудись пересунути дуже-дуже важко.

Важко, неможливо?

Можливо.

Ви розумієте, полігон – це може бути навчання, скажімо, на танках, на артилерійських системах.

І такі великі полігони, їх не приховаєш, вони занадто помітні.

Так.

Хочемо обговорити наступне питання з вами про ситуацію на фронті.

Росіяни окупували село Володимирівка, що на Сумщині.

Сьогодні вночі аналітики «Діпстейт» оновили карту на сумському напрямку.

За їхніми даними, село Володимирівка Хотнінської громади вже під контролем Росії.

Ще вчора ця територія знаходилася у сірій зоні.

А ось село Олександрія Миропільської громади, за даними аналітиків «Діпстейт», окуповане вже з суботи.

поки Сумська обласна військова адміністрація підтвердила окупацію лише чотирьох сіл на Сумщині.

Це села Новеньке та Басівка Юнаківської громади, а також Веселівка та Журавка Котнінської.

Територія контролю військовими РФ там складає понад 90 квадратних кілометрів.

Щодо ситуації на Сумщині, навіть маємо прохання від нашого військового кореспондента розпитати детальніше про те, що росіяни намагаються встановити контроль над нашою територією північніше від траси Суми-Юнаківка і продовжують прямий настрій.

Якими можуть бути їхні подальші дії, яка їхня напрямок руху кінцева мета?

Моя рідна Сумщина, я родом з міста Суми, я в Сумах був в п'ятницю цю і там багато з ким розмовляв, на що дивився, скажімо так.

Мета у росіян вона очевидна.

Тобто спочатку їх задача була це зайти в Новеньке і від Новенького до траси Сумосуджа приблизно 6-7 кілометрів.

Воно знаходиться через річку і через лісосмугу від цієї траси.

І вони за допомогою дронів змогли обрізати нашу логістику по цій трасі.

Або значно її пошкодить, скажімо так.

Із-за того наш плацдарм в Курській області зменшився приблизно разів 12-15.

Зараз вони йдуть по всім селам вздовж кордону.

Та сама Володимирівка – це невеличке село, воно знаходиться майже на кордоні, приблизно кілометр-півтора від кордону воно знаходиться.

Воно повністю знищено, воно і до широкомасштабного вторгнення було невеличке.

Зараз, ну, може, там якісь 10 хат залишилось від того села.

Їхня основна ціль зараз – це Юнаківка.

Так в Сумській області юнаків неправильно називають.

І вони рухаються, для чого їм потрібна юнаківка?

Тому що це велике село, в якому є величезна кількість цілих будинків.

Цілих будинків – це ті міста, де вони можуть накопичуватися, там, де вони можуть тримати оборону і, саме головне, звідки вони можуть йти далі.

Поки що якоїсь загрози того, що вони зможуть зайти, закріпитися, в цій Юнаківки немає.

Вони зараз знаходяться в невеличких селах вздовж кордону.

А Юнаківка, вона відносно далеко знаходиться.

Навіть якщо вони до неї підійдуть, за Юнаківки далі починається величезний ліс.

І там цей ліс іде майже до міста Суми.

Ну, давайте згадаємо, наприклад, Серебрянський ліс, який в Луганській області знаходиться, в який росіяни загрузили там на два роки, і досі вони серебрянський ліс пройти не можуть.

Тобто, їх ціль, очевидно, це, а, обризати логістику для нашого поздарма, який досі є в Курській області, і він тримається і робить дуже важливу справу насправді, а друга ціль їх – це зайти в Юнаківку і з Юнаківки робити спроби рухатись далі в бік міста Суми.

А загроза оцієї траси Суми-Юнаківка є?

Сума-Юнаківки – ні, немає, тому що вона знаходиться набагато далі від Володимировки.

Від Володимировки вони достати, звісно, можуть, але це якась ствольна артилерія, така вже важка зброя, яку не просто буде завезти в цю Володимировку і там утримувати її.

Дякую.

Ми йдемо далі до інших темп.

Отже, у травні темпи просування Росії на фронті стали найвищими з листопада 2024 року.

В середньому ворог захоплює майже 9 квадратних кілометрів щодня.

Про це йдеться в аналітичній статті видання The New York Times.

Там зазначають, основний тиск припав на Донецьку область, де росіяни прорвали українську оборону між Покровським та Турецьким.

Також Росія почала наступ у Сумській області, про що ми щойно говорили.

Крім того, аналітики видання зазначають, що в Росії розширили виробництво безпілотників та підвищили їхню ефективність.

Масовані дронові атаки виснажують українську ППО та залякують суспільство, пише The New York Times.

Що ви скажете про темпи травневі і, можливо, можна спрогнозувати наступні?

Ми повинні розуміти, що ми знаходимося зараз в самому початку весняно-літньої кампанії Російської Федерації.

Рік тому вона почалася 14 травня з початку наступу на Харківщину і продовжувалась, мабуть, по кінець жовтня.

Я більш ніж певнений, що в цьому році так само буде, скільки їм дозволить погода, стільки вони будуть наступати.

І саме тому, що вони почали цей наступ, почали на двох напрямках, можна точно сказати, це Донецький напрямок і Сумський напрямок.

І вони будуть далі робити спроби, тиснуть до кінця літа, це точно.

І цей рух, він був, в принципі, прогнозований.

Чому так?

Тому що до того погода їм заважала, вони накопичували сили, накопичували дрони.

Ну, давайте згадаємо, що у нас був такий дуже довгий період, відносно тихий, з точки зору повітряних тривог і всього іншого.

Тому дійсно так.

У ворог, на жаль, зараз вони отримали більшу кількість FPV-дронів, дронів на оптоволотні, які, не можна сказати, що вони дають їм однозначну перевагу, але вони за допомогою цієї новітньої техніки, вони доволі сильно тиснуть на нас.

Причому вони примудрились формувати на такі, скажімо, елітні підрозділи.

І ці елітні підрозділи, вони подорожують.

Зараз вони з Покровського напрямку переїхали на Сумський напрямок.

Ну, мова йде там про російський підрозділ на літеру «Р», не хочу його рекламувати в прямому ефірі.

Вони працюють доволі ефективно, але сказати, що це дає їм перевагу, переможну перевагу, ну, так не є. Тобто, наші бійці тримаються і поки що про якийсь там відступ чи прорив оборони мова не йде.

Знаєте, я хотіла щось питати.

Ми коли на Курщині були, росіяни підтягли туди дуже багато своїх військ.

Я не буду казати число, бо я не пам'ятаю скільки.

Зараз ці війська стоять там?

Так, вони стоять там.

Вони становлять загрозу для нас?

Так, вони становлять загрозу.

Яку?

Ну, конкретно на сумська ділянка Сумщина-Харківщина там приблизно 50-60 тисяч особового складу.

Що це означає в перекладі на людську мову?

Це означає те, що ми там повинні тримати приблизно 20-30 тисяч нашого особового складу, який буде відбивати ці атаки.

Тим більше фронт у нас дуже довгий, і навіть та ж сама Сумщина, вона насправді дуже довга.

Там кордон, я от не помиляюся, ну, якщо там всю лінію фронту провести, по кордону там десь 600 кілометрів буде, бо вона така ламана, дуже довга лінія.

І тому ворог цим користується, вони розтягують лінію фронту, саме за того, що знаючи, що в нас не вистачає особового складу.

Так, небезпека є, але, повторюсь, якщо взяти конкретну Сумщину, це ліси.

В лісах тримати оборону набагато легше, ніж в степах Донбасу, наприклад, на тому самому Покровському напрямку.

Тому я впевнений, що там оборону отримають.

А, до речі, північні кориці на Курщині ще є?

Вони є, але їх кількість незначна.

Я завжди на цьому наголошував, навіть коли їх було дуже багато, дуже багато, це 10 тисяч мається на увазі.

От якщо взяти всю кількість військ Російської Федерації, це приблизно 600-640 тисяч, які приймають участь в бойових діях.

10 тисяч, 60 тисяч, це 2-1,5%.

Тобто вони, так, на тій ділянці фронту, де вони працюють, вони можуть спричинити такий тиск, але на всій лінії фронту їх кількість незначна і роль незначна насправді.

Так, хочемо з вами говорити ще й таке.

Майже 40% українців вважають, що наразі перевагу в війні має Росія.

Іде це в результатах дослідження агенції «Інфо Сапіенс».

Скільки опитаних відповіли, що першість на боці України – далі у сюжеті.

19% опитаних вважають, що наразі перевагу в війні має Україна.

Серед них 9 відповіли «Точно Україна», 10 – «Скоріше Україна».

В той час 39% респондентів перевагу в даному питанні надають Росії.

Серед яких 11% в цьому точно впевнені.

28% відповіли «Першість, скоріше у Росія».

22% вважають, що переваг немає ніхто.

21% з відповіддю не визначились.

Онлайн-дослідження було проведено на замовлення Суспільного.

27-28 травня цього року опитали 800 повнолітніх респондентів на всі підконтрольні території України.

Пане Павле, як ви прокоментуєте ці цифри?

Українці втрачають віру?

Мені важко оцінювати настрої українців.

Я багато з ким спілкуюсь, але, звісно, коло спілкування це більше військові і люди патріотично налаштовані.

За всіх українців я не можу давати відповідь.

Щодо самої теми, якщо взяти і в лоб порахувати, скільки особового складу в армії, скільки танків, скільки літаків, скільки всього іншого озброєння, у Росії його більше.

Це об'єктивний факт, ми з тим сперечатися абсолютно глупо.

Але, як показують, наприклад, сьогоднішня операція СБУ, ми беремо не кількістю, ми беремо не в лоб, не атаками ясними штурмами, ми беремо розумом.

І ми саме на цьому, якби у нас була дійсна перевага Росії, ми б три з половиною років не протрималися, ну це абсолютно…

От військові розвідки багатьох країн в 2022 році Україні давали три дні, п'ять днів, тиждень, що ми протримаємося.

Ми тримаємося вже три з половиною роки.

І ми зараз обсуждаємо питання, як збивати балістичні ракети.

Тобто у нас геть іншого порядку.

Тому я не поділяю.

Про власну ракетну програму говоримо.

Німеччина розповідає, що нам профінансує цю ракетну програму.

Ми раз там уговорюємо Німеччину передати нам ракети Таурус.

Тобто у нас питання порядку невиживання стоять.

У нас питання вже стоять, як перейти до руху, до перемоги.

Зараз, так, ми знаходимося на такому, скажімо так, переходному моменті.

Але більш ніж певне, що ситуація змінилася.

Дивіться, ви сказали, що ви спілкуєтеся з військовими, глибше знаєте ситуацію, тому у вас таке ставлення.

А чому українці, які черпають, очевидно, медіаінформацію, можливо, ще звідкись, і там, можливо, якісь впливи?

Ну, я не буду говорити, що все медіа – це фейки, що там є психологічна інформація і так далі.

На жаль, ми несемо втрати, ну, це об'єктивний факт.

У кожного там в родині хтось, там, друг, родич, колега по роботі, хтось там в армії, всі знають цю ситуацію.

Але об'єктивно оцінити ситуацію на війні дуже важко.

Ну, дуже часто нас кажуть, в мене там друг, там, дитинство в окопі сидить.

Я не хочу нікого обіжать, хто сидить в окопі, але людина, рядовий, який знаходиться в окопі, він знає ситуацію в своєму окопі, в своєму підрозділі, в своєму взводі, в своєму роті, можливо, в своєму батальйоні.

Але ситуацію загалом на лінії фронту він не знає.

Але я не можу не спитати про людей.

Військові, з якими ми спілкуємося, от кожен розповідає про те, кого потребують їхні підрозділи, і всі кажуть – люди, люди, люди.

Це величезна проблема, насправді, так.

Тут багато причин є цього питання.

Так, але як вирішувати?

Їх, як вирішувати, багато граней.

Перша грань, про яку всі чомусь забувають, це питання грошей, як це не дивно.

Люди воюють вже три з половиною роки.

У нас тільки ті, хто знаходиться на передоволенні, вони отримують там, скільки, 110 тисяч, ну, до 110 тисяч цифра доходить.

Але люди, які знаходяться в тиле, вони отримують 30 тисяч.

У нього може бути жінка, у нього може бути діти, які ходять в школу, які там потребують ціни, вона зростає, але ми це чомусь так іноді забуваємо.

Скажемо прямо, це теж дуже важливе питання.

Ротація, як це не дивно, є люди, які там по три з половиною роки, вони не були там в ніяких відпустках і конца краю цього не видно.

Питання от у нас зараз, питання переведення між підрозділями, воно дуже важливе, до нього можна дивитися по-різному.

От людина потрапила в армію, вона хоче свої знання використовувати найкращим чином.

Він там, скажімо, програміст, а він працює якимось там діловодом, наприклад.

Але перевестися на програміста йому дуже важко.

Або навпаки, людина там, скажімо, якийсь програміст, він в піхоті, а він хоче бути дронщиком.

Таких питань дуже багато, їх треба вирішувати.

І це знов таки, коли Дропатий прийшов на позицію командуючого Сухопутника, вони з цим пов'язували те, що багато ситуацій зміниться.

І вони почали змінюватись, але армія, ну це величезна машина, її в один день не помінять.

Дякую.

Пане Павле, дуже цікаво розмовляти, питань багато, але все ж таки ефір небезмежний.

Дуже дякуємо за те, що завітали і все ж таки чимало питань вам говорили.

Павло Нарожний, військовий есперт, був гостем нашої студії.

Ну і наступна історія про те, як спадок СРСР стає не музейною експозицією, а частиною сучасної агресії.

Одну з найбільших підземних споруд у Криму Росія відновлює, як і інші бункери, щоб мати стратегічну перевагу в майбутніх війнах.

Дивіться далі.

Вони глибоко під землею, сотні метрів бетону, тунелі, здатні витримати ядерний удар.

Військові бункери у горах Криму з радянських часів десятиліттями лежали залізом, викликаючи інтерес лише у місцевих діггерів.

Але тепер їх відновлюють, бо Росія тотально мілітаризує Крим, перетворює на непотоплюваний авіаносець.

І ці радянські об'єкти – його основа.

Що російські окупанти ховають під землею?

Для чого підземні бази використовують сьогодні?

І як Україна намагається завадити цьому?

Щоб показати вам усе це, ми провели осінь аналіз та поговорили з представником Головного управління розвідки.

Ви дивитеся проєкт «Про Крим».

Я Світлана Стеценко.

І далі про все детальніше.

Чотири поверхи, вентиляційні шахти, бетон, що має витримати прямий ядерний удар.

Під товщею скельних порід – мережа тунелів, де запросто може проїхати КАМАЗ.

Загалом тут 17,5 тисяч квадратних метрів.

Це запасний командний пункт Чорноморського флоту СРСР у Криму.

І водночас це найбільший підземний об'єкт півострова.

Так званий за радянських часів об'єкт 221, який також має кодові назви «Алсу-2» і «Нора».

Розташований у гірському масиві між Балеклавою і Форосом біля села Морозівка.

Кримсько-татарська назва – Ансу.

Цей об'єкт починали будувати у 1977 році.

Роботи тривали 15 років.

Проте з розпадом Радянського Союзу майже завершений об'єкт покинули.

Відтоді і до 2005 року його охороняли Збройні сили України.

Потім українську військову частину розформували.

Об'єкт став нічийним, його поступово почали розкрадати на метал і будматеріали.

Однак цей бункер, хоч і покинутий, з його таємними тунелями став улюбленим місцем кримських сталкерів.

Культова закидка Криму Однозначно варто відвідати військовий об'єкт часів СРСР.

Місце – бомба Покинута будівля на вершині гори.

Тунелі дозволяють особливо ризикувати, заїжджаючи всередину на автомобілі.

Усередині є місце для розвороту, але виїхати, не зашкодивши транспорту, складно.

Так було досить довго.

Практично до 2021 року.

Допоки російські військові не взялися цей об'єкт відновлювати.

Про що, знову ж таки, повну згадок на Google Maps.

Три роки тому.

Чудове місце, хоча шкода, що військові забрали його.

І забрали не тимчасово, та не для навчань, а це було повне відновлення об'єкту.

Чотири роки тому.

Об'єкт більше не занедбаний.

Військові проводять реконструкцію і нікого не пускають.

Цілодобова варта.

Є і більш сучасні згадки про перебування там російських військових.

Наприклад, партизанський рух «Атеш» у листопаді 24-го року оприлюднив ось ці фото, на яких видно блокпост і знак «Стоп» перед ним.

Також партизани пишуть, що зафіксували там особовий склад техніку в замаскований БТР недалеко від цього місця і озброєні патрулі.

Ба більше, навколо цього об'єкту, ймовірно, вирубали частину лісу, щоб було видніше, хто і звідки наближається.

Такі об'єкти російські окупанти можуть використовувати задля зберігання та виробництва техніки та ракет, якими нині завдають ударів по Україні, розповіли нам у воєнній розвідці.

Абсолютно про всю техніку, яка є на озброєнні окупаційних військ, вони її можуть там зберігати.

Звичайно, що це якісь найновіші зразки або ті зразки, за які вони бояться.

Тобто є якісь поодинокі, дуже важливі для них, тому вони їх зберігають в цих шахтах, вони їх максимально намагаються захистити від враження наших засобів.

Торік стало відомо, що в окупованому Криму росіяни частково відновили радянський склад ядерної зброї Феодосія-13.

Начебто для зберігання звичайних боєприпасів.

Проте, чи може це свідчити про наміри росіян розташувати на півострові ядерну зброю?

Ми не виключаємо такої можливості.

І, власне кажучи, в них існують для цього якісь певні засоби, які були створені ще за часів Радянського Союзу.

І от ми повертаємося до цього, що вони їх зараз реставрують, вони їх зараз приводять в порядок.

Як вони використовуються, це вже інша річ.

Але вони можуть бути придатні для, зокрема, зберігання ядерних боєприпасів.

А от фото вже іншого об'єкту поблизу Севастополя.

Це так званий об'єкт 100, сотка або утьоз.

Так називався підземний береговий ракетний комплекс, який там розташований.

Звели його в 50-ті роки, у розпал холодної війни.

Глибоко під землею розміщувалися командний пункт, сховище ракет і цехи для підготовки та заправки паливом.

Сотка мала два дивізіони.

Перший – біля села Оборонне.

І, очевидно, довгий час воно було закинутим.

От які відгуки про це місце були 5 років тому.

Були вчора на об'єкті, довго не міг зрозуміти, який об'єкт відновили, тому що бачив, що армія Росії проводить стрільби з об'єкта 100.

Так от, відновили другу батарею в резервному, а ця продовжує бути покинутою.

Велкам, поки відкритий доступ.

Очевидно, вже не дуже той відкритий, адже 10 місяців тому бачимо ось такий коментар.

Сьогодні з другом у восьмій годині прийшли на сотку.

Друг почав кидати каміння.

І вибіг мужик у камуфлясті з каскою та автоматом.

І от відео цього самого моменту.

А, ні.

Другий дивізіон Сотки біля села Резервне.

Цей об'єкт російські війська розконсервували практично одразу після окупації Криму.

Ще у 2015-му туристів перестали пускати до бункеру.

Там з'явився напис «Заборонена зона.

Військовий об'єкт Міністерства оборони РФ».

Про це у 2016-му писали Reuters.

Їхній журналіст їздив до Севастополя і говорив з місцевими.

Згодом стало відомо, що Росія відновила береговий ракетний комплекс «Утьоз», який і розташовувався на об'єкті 100.

У 2019-му там провели навчальні стрільби проти корабельними ракетами «Прогрес».

А у січні 24-го, як з'ясували «Дефенс Експрес», Росія вдарила по Україні точно такою ж ракетою.

Також Кремль заявляв про плани встановити на комплексі Утьоз пускові шахти під інші протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс».

Нагадаю, «Циркон» Росія вже застосовувала для ударів по Києву.

«Оніксами» неодноразово били по Одесі, а 21 квітня після Великоднього перемир'я РФ вдарила такою ракетою з Криму по Херсонщині.

Ми не виключаємо можливості, що саме в цих колишніх військових радянських об'єктах зберігаються боєприпаси, зокрема, «Онікси».

За даними вже згаданого розслідування Reuters, ще два занедбаних радянських військових об'єкти, які Росія відновила після окупації Криму, поблизу Сімферополя, у Перевальному.

За радянських часів там був секретний об'єкт Комітету державної безпеки, на якому здійснювалась підготовка найменців з Африки і Південно-Східної Азії.

Тоді Перевальне було альмаматор майбутніх диктаторів, розповів керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія-21» Павло Лакінчук.

Коли росіяни в 2014 році поверталися, захоплювали Крим, то, очевидно, перші плани захоплення Криму були дуже схожі, що їх писали діди з воєнної історичного общества Чорноморського флоту, тому що вони повторювали всю повністю радянську інфраструктуру.

Ідея полягала в тому, що повернути знову все взад,

Там розгорнути школу підготовки відповідних фахівців-терористів.

Проте історія склалася так, що на момент окупації у Перевальному дислокувалася українська 36-та бригада.

І, вочевидь, для окупантів було реалістичніше переформатувати її у 126-ту бригаду берегової оборони російської армії, аби підготуватися до повномасштабного вторгнення в Україну.

У 2022-му 126-та бригада брала участь у наступі з території Криму на Херсонщину, де зазнала найбільших втрат.

Про що розповідав у березні 22-го на брифінгу у Києві командувач під розділом 126-ї бригади росіян, який здався у полон українським військовим, коли його колону розбили.

Тот приказ, який ми отримали від головного командуючого, ворватися на територію,

Нині, зі спостережень партизанського руху АТЕЖ, стало відомо, що базу 126-ї бригади у Перевальному використовують як проміжний пункт перед перекиданням особового складу в район ведення бойових дій, тобто на материкову частину території України.

І що на базі у Перевальному перебувала велика кількість особового складу.

Більшість із них немісцеві, мають акцент і відповідну символіку на формі.

Імовірно, Татарстан, Чечня, Дагестан.

126-та бригада, вона зараз...

Зараз це вже конгломерат найманців з російських регіонів, з далеких.

Там, подивишся, більше калмиків всяких з бурятами, ніж корінних кримчан.

Окупанти постійно займаються тим, що збільшують як кількість особового складу, так і кількість техніки, кількість озброєння.

Але наші засоби враження стають досконалішими і заважають їм це робити.

Як, зокрема, було і з базою 126-ї бригади у Перевальному, по якій наші сили оборони не раз завдавали удару.

Що стосується баз для схову зброї у гірській породі, захищених навіть у випадку ядерного удару, то так, уразити ці об'єкти ззовні не вийде.

Проте є інші способи.

Крім того, що ми задаємо якихось ударів дронами...

безпілотними морськими, безпілотними повітряними.

Ви розумієте, що в нас ще є агентура, в нас є інші засоби, які працюють на те, щоб рано чи пізно Крим повернувся до України.

Які саме це способи, УР не розволошують.

Проте додають, що навіть після понад десяти років окупації місцеві жителі допомагають українській розвідці.

Навіть ті, хто спочатку з радістю зустрічав окупаційні війська, з ентузіазмом пропонують співпрацю українським розвідникам.

Адже зрозуміли, що таке Росія.

Ви відчуваєте, як росте політична, економічна, соціальна напруга?

Як опиняєтеся на перехресті розуміння цих ситуацій?

Спокійно.

Ваш навігатор суспільно-політичних подій – новий відлік.

Щочетверга о 21.00 на першому каналі Суспільного мовлення.

І в ефірі Українського радіо.

Кожен день нова гра.

І ми розповідаємо про всі.

Український спортивний контент.

Ексклюзивність.

Експертність.

Відчуй атмосферу змагання.

Підтримуй українських спортсменів на Суспільному.

Живи спортом.

Дихай перемогами.

Дивись «Суспільний спорт» у будні о 17.10 та 20.40 на першому каналі «Суспільного мовлення».

Радість.

Гнів.

Сльози.

Сто років історії зафіксовані на архівних кадрах.

Люди, події та ідеї, які визначили наш світ.

У документальному серіалі «Століття на плівці».

Тож ми з вами напишемо твір.

Частина людей повірили в те, що вони справді будують соціалістичний лад, і вони вважали, що вони роблять правильно.

Якщо ти не підеш, то підуть хтось інший, якщо ти не підеш, губчики зроблять у тебе.

Люди пухнуть з голоду, ходять як тіні голодні.

Робітник Коржов весь час підтримує сім'ю м'ясом собак.

Діти усе зникають.

Питання.

Вони створюють хвилі на воді.

Не дають спокою.

Тягуть чекання, яке ставить тебе на паузу.

Провокує ріст догадок.

Спокушає.

Та правда любить терплячих.

Суспільне новини.

Тільки верифіковані новини.

Повертається в ефір Суспільне студія.

Для вас працюють Інна Москвіна, Анатолій Єрема і Любов Глух перекладає жестовою мовою.

Україна готова провести додаткові переговори із Росією в Стамбулі в понеділок.

Про це сказав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак виданню AFP.

Він зазначив, що українська сторона хоче провести конструктивну дискусію.

Це означає, що важливо отримати російський проєкт-меморандуму, де Росія має викласти своє бачення припинення вогню.

Під час нового раунду мирних перемовин, який планується 2 червня у Стамбулі, українську делегацію очолить міністр оборони Рустем Умєров.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму телеграмі.

Відомо, що склад російської делегації буде такий, як і попереднього разу.

Суспільне оприлюднило перелік умов, які українська сторона завтра збирається представити росіянам.

Це повне припинення вогню щонайменше на 30 днів, повернення всіх полонених, обміну форматів всіх на всіх, повернення українських дітей, вивезених на територію, яку контролює Росія, а також зустріч президента України Володимира Зеленського та глави Кремля Володимира Путіна.

Обговорюємо з цієї теми, починаємо велике обговорення подій, які були і будуть цього тижня і наступного із Олександром Мацукою, головою секретаріату Ради безпеки ООН у 2009-2016 роках.

Пане Олександре, вітаємо.

Доброго вечора.

Ваші очікування від завтрашніх переговорів у Стамбулі?

Давайте з цього почнемо.

Невеликі.

Невеликі, тому що російська делегація відверто гралася з своїм меморандумом і трошки загралася, тому що після сьогоднішнього Дня Малюка... Про це ми теж поговоримо.

День Малюка так гарно ви сказали.

Власне...

Всі ці розмови про те, що ми вам не покажемо, вони стали нецікавими.

Я думаю, треба самим буде переписувати свої тези, тому що так, як вони завжди себе ведуть.

Вони ведуть себе так, що вони приходять з якимись ультиматумами і вважають, що ми повинні йти на компроміси

у відповідь з їхніми забаганками.

Тепер, після того, коли переговори йдуть так, як колись говорили, з позиції сили, переговори буде вести українська делегація.

Після цієї авіаційної цусіми, яка сьогодні відбулася, росіяни не можуть сказати, що вони можуть вести війну скільки хочуть, бо як так піде, то не буде чим.

Вони не готові до серйозних переговорів.

Україна конкретно, вона... А чи одного дня малюка буде достатньо для того, щоб вони схилилися?

Щоб вони виявили готовність до таких переговорів?

У нас ціла служба Божа України є. У нас не один малюк.

Справа в тому, що це дає певну підтримку тим, хто нас, нашим союзникам в Європі.

Вони бачать, що Україна

може опиратися і може ефективно опиратися.

Дивіться, яка еволюція йде.

22-й рік.

Мова йшла про те, як дорого ми продаємо своє життя.

Потім мова йшла, як довго ми протримаємося.

Сьогодні ми говоримо, як довго протримається Росія.

Вони поки що надувають щоки, але я думаю, що подібні речі і тому, що сталося сьогодні,

Тобто ми ж говоримо не тільки про авіацію, ми говоримо про мости, ми говоримо про багато інших речей, які сталися в один день.

Але от, до речі, в контексті роботи з нашими партнерами такі акції, ми маємо два повідомлення, вони абсолютно прорізні.

CBS News пише, що Вашингтон не був заздалегідь поінформований про цю операцію, а видання Axios пише, що Україна завчасно повідомила адміністрацію Трампа про атаки на російські авіабази.

І от тут питання тоді, а ми взагалі повинні повідомляти, їх інформувати, якщо ми це здійснили своїми силами, без залучення західних партнерів?

Не повинні, але це гарний тон.

І там є один нюанс.

Одне повідомлення про те, що ми не повідомляли про підготовку, але ми повідомили про удар.

Тобто за пів години позвонили, сказали, тут у нас уже щось полетіло.

Слухайте, але ж це, мабуть, все-таки співпадіння.

Тому що за повідомленням від СБУ, що має преса, ця операція готувалася півтора року.

І ніхто півтора року назад, і навіть рік назад, і навіть півроку назад не знав, що переговори відбудуться 2 червня.

Я ось про ці дати такі близькі.

І от такий у нас, це козир наш на цих переговорах завтра.

От що це?

Це козир.

Безумовно, це козир.

І я з вами згоден.

Не можна було підігнати так, щоб і в Іркутську, і в Мурманську приїхали одночасно вантажівки.

Цього ніхто не міг очікувати.

Хоча хто знає, як вони там працюють.

Але питання в тому, що ми, на відміну від росіян, наші військові, наші спецслужби ніколи не підганяють.

У всякому разі, я не можу згадати, що підганяли під дату.

Росіяни, у них є такий фетіш, вони завжди хочуть під певну дату.

Ну, так склалося, що попало під Цусіму.

27-28 відбулася Цусіма, 120 років.

День Малюка, тобто воно співпало, але я думаю, що це співпадіння абсолютно випадкове і воно на нашу користь, тому що сьогодні не нам, а росіянам прийдеться переписувати тези.

Тому що те, з чим виходить українська делегація, воно реально, це те, що ми можемо обговорити на цьому рівні з цими людьми.

Тобто це попередні якісь умови, які знизять напругу в протистоянні.

А все інше поки що ми не готові і вони не готові говорити про замирення.

Але от на попередніх був там один досить позитивний результат і зараз хочу подивитися на завтрашні переговори з іншого ракурсу.

У переговорах між Україною і Росією сторони повинні бути готові до поступок.

Про це заявив спецпосланець президента США з питань України та Росії Кіт Келлог у ефірі телеканалу Fox News.

Він зазначив, що спершу потрібне всеосяжне припинення вогню.

Келлог наголосив, що росіяни досі не виконали обіцянку надати США свої умови перед наступним раундом переговорів у Стамбулі.

Він навів приклад.

конструктивного діалогу між Росією та Україною – це обмін полоненими, про який домовилися під час попереднього раунду перемовин у Стамбулі.

Пане Олександре, обмін тисяча на тисячу – це безпрецедентний обмін, який у нас відбувся.

Це, звичайно, великий позитив, особливо для тих рідних та для всієї країни – повернути тисячу наших громадян.

Але якщо говорити знову ж таки в цьому ракурсі про завтрашні переговори, чи не буде це найбільш можливим, скажімо, успіхом завтрашніх переговорів, якщо вдасться домовитися бодай про ще один такий масштабний обмін?

Що вважати успіхом?

Успіхом, якщо ми зрушимо з місця питання повернення дітей.

Успіхом буде те, що ми знов зможемо поміняти полонених і вбитих теж.

Це теж крок на зустріч.

Тому що коли ви починаєте гуманітарні операції,

зменшує напруженість, зменшує напруженість бойових дій теж, тому що це ж треба через лінію фронту передавати, значить, вже буде менше обстрілів, менше штурмів.

І це добре, це добре в тому плані, що ми зберігаємо життя і ми закладаємо якусь основу для можливих переговорів.

Інша справа.

Я не бачу поки що готовності з боку Москви йти на будь-які домовленості серйозні.

Більше того, вони весь час говорять про те, що київський режим недоговороздатний.

Наскільки я пам'ятаю, Москва недоговороздатна вже років нацять.

Якщо не більше, то в прямому сенсі цього слова, тому що все, що вони обіцяють, вони порушують.

Абсолютно все.

Тому те, що говорить Келло, що сторони мають піти на певні поступки, на якісь компроміси, давайте ми спочатку визначимося, чи здатна Москва дотримуватися свого слова, обіцяти.

Тому що компроміси, ми можемо щось завгодно пообіцяти, і як росіяни це завжди роблять, на наступного дня порушити свої обіцянки.

Ми це на своїй шкурі зараз відчуваємо.

Але те, що немає документа, і от Штати теж про це говорять, немає документа.

Вчора ми говорили, забула з ким, але теж президент, о господи боже, в Стамбулі теж немає документа, ті, хто є нашими посередниками.

Ніхто не має.

Ніхто не має документа.

Тому що його взагалі немає, ми очевидні.

Чи він старий з 22-го року?

Що там може бути такого?

Будь-яка маячня.

Тому що, розумієте, якщо ви серйозно ставитеся до переговорного процесу, ви зацікавлені в тому, щоб був результат.

Для того, щоб був результат, треба, щоб протилежна сторона якимось чином підготувалася до ваших пропозицій, була готова їх всерйоз обговорювати.

Якщо я до вас прийду з якоюсь пропозицією, про яку ви ніколи не чули і не знаєте, то ви щонайменше скажете, дайте я почитаю.

Дайте я подумаю про це.

Значить, вони не збиралися це робити.

І це меседж.

Це меседж не тільки нам, це меседж і американцям, це меседж туркам, що вони не ставляться серйозно для цих переговорів.

Більше того, ну...

Сам склад делегації.

Він говорить про те, що це не ті люди, які будуть домовлятися.

Москва не бачить в нас рівних партнерів на переговорах.

Вона присилає якогось клоуна.

Пробачте, я не можу його іншим словом назвати, який ніхто.

І він, по суті справи, людина, яка не може ухвалити будь-яких рішень.

І очікувати від них будь-якого просто немає сенсу.

Давайте трошечки зазирнемо в те, що буде після цих переговорів з боку Сполучених Штатів.

Американський Сенат наступного тижня може почати розгляд законопроєкту про санкції проти Росії.

Про це напередодні заявив сенатор-республіканець Лінці Грем.

Він був у Києві.

Його наступний візит до Франції та Німеччини, аби переконати західних партнерів знизити граничну ціну на нафту.

Адже це може допомогти зупинити військову машину Росії, яка

працює завдяки доходам від продажу енергоносіїв.

Чи вірите ви, пане Олександре, в американські санкції вже нарешті?

Я сподіваюся на санкції, які може ухвалити американський Конгрес.

Так, сподіваєтесь.

Тому що, ну, по-перше, тут люди вже...

якось вони заангажовані, вже пообіцяли, що вони працюють над санкціями.

Американським членам Палати представників і сенаторам не треба переобиратися.

Вони хочуть залишитися на своїх постах і після того, як піде Трамп.

І вони розуміють, що їм треба сьогодні

Якби вони не виходили з цієї пропозиції, це була б більша справа.

Уже є проект резолюції, вони зібрали певну кількість голосів.

82 було в той день.

І на сьогоднішній день їх стримує поліція.

позиція Білого Дому, який каже, почекайте, почекайте, ну він же ж думає.

Ну от дивіться, власне, позиція, щойно хотів сказати, що от буде ай-яй-яй, якщо Росія не погодиться.

Росія нічого не робить, не надсилає меморандуму, ну давайте ще почекаємо.

Чекають вони, чекають, і потім знову.

Але Конгрес не давав же ж таких обіцянок за 24 години закінчити війну?

Чи може тут бути, скажімо, неочікуване рішення від Конгресу, не сподіваючись на реакцію Трампа на результат завтрашніх переговорів, якщо можна пів хвилинки?

Я думаю, що так, тому що їм потрібно відновити свою суб'єктність, яку вони поки що не мають після обрання Трампа.

І вони можуть це зробити.

Так.

Добре, чекаємо, побачимо, особливо завтрашнього дня, побачимо, які будуть результати і потім будемо дивитися.

Дякуємо дуже за те, що завітали, проаналізували низку важливих питань, як на нашу думку.

Олександр Мацулка, голова секретаріату Ради безпеки ООН у 2009-2016 роках був гостем нашої студії.

Ми зробимо коротку паузу і повернемося до вас знову.

Якщо ви втратили зв'язок з близькою людиною, яка захищала Україну, або з рідними із зони бойових дій чи окупованих територій, якщо не знаєте, як діяти та до кого звернутися, допомогти може уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Пояснити покроковий алгоритм дій, підказати необхідні контакти чи проконсультувати.

Ви маєте до кого звернутися.

Телефонуйте на гарячу лінію 16 95.

Ваше житло було пошкоджене чи знищене через російську агресію?

Держава допоможе відбудувати.

Отримайте виплату для ремонту пошкодженого житла чи для придбання нового за програмою «Євідновлення».

Пріоритетні групи, військовослужбовці, родини загиблих захисників, люди з інвалідністю, багатодітні родини та внутрішньопереміщені особи.

Механізм максимально простий.

Зафіксуйте пошкодження чи знищення житла через застосунок або портал Дія чи ЦНАП.

Подайте заявку на компенсацію через застосунок або портал Дія чи ЦНАП.

Дочекайтеся рішення спеціальної комісії про суму компенсації.

Отримайте кошти для відновлення житла чи сертифікат для придбання нового.

Прозоро, зрозуміло, з турботою про вас.

Дізнайтеся більше на сайті «Євідновлення».

Сильні духом, хоробрі серцем.

Ви готові захистити свою землю, свій дім та родину.

150-й батальйон територіальної оборони міста Суми запрошує до своїх лав сміливих та вмотивованих.

Пропонуємо службу як за контрактом, так і за мобілізацією.

Як офіцерам, так і новачкам.

Знайдемо гідне місце в строю для кожного.

Звертайтесь за телефоном 095.

Звичайна дорога може здаватися безпечною, але що під колесами?

Міни та нерозірвані боєприпаси – головна небезпека деокупованих територій.

Особливо на польових та ґрунтових дорогах, де проходили бої.

Окупанти залишили тисячі мін на узбіччях, мостах і навіть у лісопосадках.

Будь-який необережний рух – смертельна пастка.

Громадяни інформують відповідні служби про потенційні загрози.

Кожне повідомлення – це шанс вчасно виявити небезпеку і запобігти біді.

Фахівці виїжджають на місце, перевіряють ситуацію та діють згідно з протоколами безпеки.

Спільна відповідальність допомагають зберегти життя.

До кінця нашого сьогоднішнього ГТРу плануємо обговорювати ще й такі теми.

Будь ласка, послухайте.

Уникнути покарання за корупцію після звільнення.

Які перспективи у зареєстрованого проєкту стати законом?

Україна та Росія мають бути готові трохи відступити назад.

Заяву Кіта Келога проаналізуємо.

Завершується другий тур президентських виборів у Польщі.

Хто лідирує?

Оце ми будемо говорити о 20.30, ну а просто зараз із підсумками неділі наша колега Тетяна Шевченко.

Те всього тижня, мабуть, так.

Те всього тижня, напевно, залишаться на Суспільному.

Тут ви завжди будете знати більше і тут вам раді.

Ви дивитеся Суспільне новини.

Підписуйтеся на Суспільне новини у соцмережах.

В Україні 20-та.

Підсумовуємо інформаційний день на Суспільному.

Мене звуть Тетяна Шевченко.

Жестовою мовою перекладає Любов Глух.

І спершу коротко про теми нашого випуску.

СБУ завдала удару по стратегічній авіації Росії.

Спецоперацію «Павутина» провели в Сибіру, Мурманській і Московській областях.

В Польщі в другому турі обирають президента.

Подробиці голосування дізнаємося у прямому включенні з Варшави.

Благодійний забіг на підтримку дітей полеглих героїв.

Розповімо, як долали дистанції на марафонах в Києві та Луцьку.

7 мільярдів доларів США – така орієнтовна вартість стратегічної авіації ворога, яка була вражена сьогодні в результаті спецоперації СБУ «Павутина».

Її служба безпеки провела на російській території, вразивши чотири аеродроми стратегічної авіації Росії.

Про отаке нам повідомили джерела у відомстві.

Вперше дрони залетіли до Сибіру і вперше вилітали з вантажівок.

Що уразили українські безпілотники та як готували спецоперацію «Павутина», Ольга Ковальчук розкаже.

Так жителі Усольського району Іркутської області Росії реагують на атаку українських безпілотників.

Дрони атакували Сибір уперше.

А цілью був аеродром «Бєлая» – авіабаза Дальної стратегічної авіації РФ, розташована за понад 4 тисячі кілометрів від українського кордону.

Тут розміщені бомбардувальники Ту-22М3, з яких Росія атакує Україну крилатими ракетами.

Оце так файно виглядає зараз аеродром «Білає».

Стратегічна ворожа авіація.

Удар по аеродрому – це спецоперація Служби безпеки України під назвою «Павутина», повідомили джерела в СБУ.

У її результаті вражено чотири російські аеродроми.

«Білає» в Іркутській області.

Олен'я в Мурманській.

О, Господи, ще раз, дівчата, ще раз.

А також Дягілєво на Рязанщині та Іваново у Іванівській області.

Як повідомили суспільному джерелу в СБУ, результат атаки – це 41 уражений літак стратегічної авіації РФ.

Зокрема А-50, Ту-95 та Ту-22М3.

Російське Міноборони написало в телеграмі, що вони відбили атаку безпілотників на трьох аеродромах.

Тим часом місцеві жителі оприлюднювали відео з місць атаки.

На них видно – дрони вилітають із вантажівок та фур, припаркованих поблизу аеродромів.

Спецоперацію Служба безпеки готувала майже півтора роки, розповіли джерела у відомстві.

Спершу СБУ переправила до Росії FPV-дрони, а згодом мобільні дерев'яні будиночки.

На російській території дрони заховали під дахи будиночків та розмістили на вантажних авто.

Зрештою дахи будинків дистанційно відкрили.

І дрони полетіли атакувати російські литовища.

Люди, залучені до спецоперацій, уже давно перебувають в Україні, підкреслили джерела.

Безпрецедентною з економічної точки зору сьогоднішню операцію України назвало видання «Клеш-репорт».

За його даними, вартість одного українського FPV-дрона становить близько 300-600 доларів.

Тоді як ціна одного модернізованого стратегічного бомбардувальника на 105 МС перевищує 100 мільйонів доларів.

А втрата таких бомбардувальників ослаблює здатність Росії до ядерної відповіді, а також знижує ефективність її далекобійних ракетних атак, розповів Суспільному авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

Це комплексний удар по всіх аеродромах, на яких була сконцентрована основна кількість стратегічної авіації.

Додатково був удар по Іваново, де знаходяться літаки А-50, які активно моніторили повітряний просір Московського регіону для того, щоб запобігати з нашого боку діям наших далекобійних дронів.

За останній час ми дуже активно працювали по Московському регіоні за рахунки далекобійних дронів.

Тобто ми суттєво поставили

і повітряну складову щодо захисту московського регіону.

Це дозволяє нам посилити свої спроможесті для ударів по території РФ.

Аналітичний авіаційний ресурс «Авівектор» проаналізував відео та фото з атакованих авіабаз «Оленья» та «Бєлая» та встановив, Україна знищила щонайменше 5 бомбардувальників Ту-95 та 2 Ту-22М3.

Решта втрат росіян ще уточнюється.

Ольга Ковальчук, Суспільне, Новини.

Українські розвідники підірвали російський військовий потяг, що направлявся в окупований Крим.

Про це в телеграмі повідомило Головне управління розвідки.

Цистерни спальними і товарні вагоди пустили під укіс вночі 31 травня поблизу окупованої Якимівки.

Внаслідок вибуху ключова логістична артерія росіян на територіях Запорізької області і Криму порушена.

Окупанти оголосили план перехоплення і посилили контроль, уточнило розвідувальне управління.

А тим часом агенти руху «Атеш» підпалили релейну шафу на новозбудованій залізниці, яка сполучає тимчасово окупований Маріуполь і Таганрог.

У Росії про це сповістили в телеграмі.

Маршрут росіяни використовують для постачання пального і боєприпасів.

Командувач сухопутних військ Михайло Драпати подав рапорт про відставку з посади.

Таке він написав у своєму фейсбуці.

Пояснив, що робить це, цитую, з почуття відповідальності за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули наші воїни.

Драпати очолював сухопутні війська з лютого минулого року.

Як командувач я не зміг у повній мірі забезпечити виконання своїх наказів.

Не дотиснув, не переконав, не змінив ставлення до людини в строю.

Це моя відповідальність.

Поведінка бійців має значення, але головна відповідальність завжди на командувань.

Драпатий висловив співчуття родичам загиблих і поранених і сказав, що ініціював перевірку.

Для з'ясування всіх обставин та причин втрат особового складу створили комісію та призначили службове розслідування.

Вона має з'ясувати, якими були дії командирів, перевірити стан укриттів та ефективність систем оповіщення.

Усім пораненим надають допомогу.

Заяву про відставку командувач написав після ранкового удару по навчальному підрозділу Сухопутних військ Збройних сил України на Дніпропетровщині.

Там загинули 12 робітців і понад 60 поранених.

Прилетіла, ймовірно, ракета «Іскандер».

Про це розповів Суспільному речник Сухопутних військ Віталій Саранцев.

За його словами, жодних шикувань чи масових зборів не проводили.

Якщо буде встановлена вина посадових осіб, будь-якого рівня, незважаючи на їхні наслідки, всі будуть притягнути до відповідальності.

Мати одного з військових, який проходить службу поблизу навчального центру, розповіла Суспільному, що влучання сталося недалеко від місця попередньої атаки на полігон в березні.

Росіяни окупували Володимирівку, Хотінської громади на Сумщині.

Це показали на мапі аналітики українського проєкту «Діпстейт».

Ще вчора ця територія була в сірій зоні.

Загалом на фронті від опівночі сталося понад 80 боїв, написав у вечірньому зведенні Генштаб.

Найбільше російських атак українські військові відбили на Покройському і Курському напрямках.

А про ситуацію довкола Часового Яру в Суспільному розповів речник 24-ї бригади Андрій Полухін.

Противник дуже активно обстрілює і знищує місто, оскільки ті позиції, котрі він не може взяти штурмами, він просто намагається їх знищити, щоб там не було ніякого укриття.

Чим, звісно, погіршує і майбутні штурмівні дії своїх підрозділів, оскільки після того, як укриття знищені, абсолютно чітко можна бачити дроном ті чи інші сили противника, котрі під'їжджають, по которому потім наші хлопці...

ведуть вогонь і знищують таким чином ці штурми.

А на Новопавлівському напрямку дронарі підрозділу «Булава» знищили російську радіолокаційну станцію «Зоопарк-1».

Відео показали у телеграмі ОСГ «Військ Хортиця».

Це комплекс розвідки і контролю, який окупанти застосовують для вогневих обстрілів.

Станція вираховує позиції артилерії, мінометів та ППО.

За інформацією з відкритих джерел, орієнтовна вартість такої РЛС – 24 мільйони доларів.

Міністр оборони Ростем Умєров очолить українську делегацію на завтрашніх переговорах з Росією в Стамбулі.

Про це президент Володимир Зеленський повідомив у телеграмі.

Зазначив, що ключові позиції України на цій зустрічі – це повне і безумовне припинення вогню, звільнення полонених, повернення викрадених дітей, а також підготовка зустрічі на найвищому рівні очільників держави.

За словами Володимира Зеленського, Кремль мав передати так званий меморандум із вимогами щодо припинення вогню після обміну полоненими, який закінчився 25 травня.

Зі свого боку Україна передала документ.

На переговорах у Стамбулі Україна представить російській стороні план досягнення тривалого мирного врегулювання.

Текст пропозицій оприлюднила агенція Reuters.

Зокрема, план України передбачає повне припинення вогню на 30 днів, яке контролюватимуть США і треті країни.

За цим має слідувати обмін полоненами за формулою «всіх на всіх», звільнення Росією цивільних заручників і повернення викрадених українських дітей.

Після цього, пише Reuters, пропонується зустріч Володимира Зеленського та Путіна для узгодження ключових аспектів остаточного мирного врегулювання.

Серед таких аспектів у пропозиції Києва згадуються умови постійного і повного припинення бойових дій, гарантії безпеки для України, територіальні питання, компенсація завданих РФ збитків, санкції в разі порушення домовленостей –

Україна відкидає заборону на членство в НАТО чи обмеження чисельності своїх збройних сил йдеться.

В документі також Київ заявляє про невизнання окупованих Росією з 2014 року територій і пропонує визначити лінію зіткнення відправною точкою для переговорів між сторонами.

71-річна жінка загинула в Херсоні внаслідок артилерійського удару по Дніпровському району.

Про це в «Телеграмі» повідомила обласна прокуратура.

Ще двоє містян з пораненнями в лікарні.

Усі ці люди під час удару були в магазині.

Кадрами наслідків атаки поділився керівник області Олександр Прокудін в «Телеграм».

Він повідомив, що спершу був обстріл, а потім атака дронами.

Магазин вигорів щент.

Також зайнявся двоповерховий житловий будинок.

Поруч по обіді російські військові знову атакували Херсон з безпілотників.

Мінно-вибухове поранення дістав чоловік.

У Запоріжжі внаслідок російської атаки поранень зазнали троє місцевих жителів.

Ворог вдарив по місту сімома шахедами, пошкоджено три багатофартирних будинки і 29 приватних, а також 10 нежитлових будівель.

Про це розповів начальник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Як долають наслідки удару місцеві жителі – дивіться в сюжеті Суспільного.

Ще кілька днів тому вона приймала гостей у своєму дворі, а нині розбирає завали після російської атаки.

Людмила – жителька приватного сектору в одному із районів Запоріжжя.

Жінка розповідає, близько четвертої години ранку прокинулась від вибухів та одразу побігла до укриття.

«Переломи кісті в кілька місцях.

По ступіньках, видно, від ракети вбігала, тому що ходила, вже не встигла туди забігати і побачити».

Людмила каже, рятувалась навпомацьки, та думати могла лише про дітей, що живуть неподалік.

У мене гематома тут була, і от пішло все, тепер на глаз.

Можна там розраховувати, що куди-то, коли біжиш в паніки, удираєш, щоб тебе не прибило.

Думаєш, як там віки.

К ним не прилетіла ракета, і прилетіла тут.

А це будинок Сергія Кононенка.

Чоловік каже, його будував понад 10 років.

Нині ж в ньому розбиті вікна та зруйновано дах.

Разом із дружиною ночував у гостєвому будинку, що й врятувало їм життя.

Під піч сховалися, під грубку, точніше, в пічі.

І таким чином вціліли.

Декілька прильотів було через дорогу, це метрів, може, 50.

Потім невеличка перерва, і потім цей прильот, що був поряд із нами, ну, так, це десь метрів 10 прилетів.

Щось швидке і дуже гепнуло, дуже-дуже.

Внаслідок дронової атаки на місто пошкоджено три багатоквартирних будинки, 29 приватних та 10 нежитлових будівель, розповів начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Світлана Гарбузова, Геннадій Корчененков, Суспільне, новини Запоріжжя.

Другу хвилю примусової евакуації родини з дітьми оголосили ще в 14 населених пунктах Синельниківського району Дніпропетровщини через безпекову ситуацію, написав у телеграмі керівник області Сергій Лисак.

Вивозитимуть людей з п'яти прифронтових населених пунктів Межівської громади, семи – Великомихалівської та двох сіл Маломихалівської.

За словами Лисака, мають виїхати діти з батьками чи законними представниками.

Соціальні служби обходять кожен будинок, де мешкають такі родини.

Людей готові приймати інші райони області, місця для них підготували.

Примусова евакуація триватиме два місяці.

Традиційна акція на підтримку полонених та безвісти зниклих відбулася в столиці.

Цього разу кілька сотень рідних бранців зібралися біля однієї зі станцій метро.

Кажуть, прийшли, щоб нагадати про захисників, з якими вже місяцями і роками не мають зв'язку.

Валентин зник ще 17 квітня 2022 року.

Ізюмський напрямок, село Довгеньке, Сулигівка, так до сих пор ми точно не знаємо.

Він у статусі зниклий без звісти.

Я чекаю з полону свого сина, який знаходиться в полоні вже четвертий рік.

Він виходив з Азовсталі 17 травня 2022 року.

Хлопці, ми вас дуже любимо, цілуємо, обнімаємо.

Тримайтеся, ми вас чекаємо.

В Миколаєві на акції в підтримку полонених та зниклих безвісти привітали з поверненням двох звільнених з російського полону військовослужбовців-земляків.

Долучилися до неї іноземні гості, які приїхали з безпекового форуму, що відбувався в Одесі.

Про це розповів голова міськради Олександр Сінкевич.

Загалом, за даними поліції Миколаєва, в акції взяли участь близько 350 людей.

На вихідних в Одесі відбувався Black Sea Security Forum.

З великою кількістю іноземних гостей обговорювали питання сьогоднішньої безпеки і післявоєнної безпеки.

Ми запросили їх на акцію, яка відбувається щонеділі, щоб показати, що миколаївці підтримують полонених, чекають на їх повернення.

Пав полон в місті Маріуполь завода «Іліча».

Кругом я зверталася.

На жаль, він дуже хворий.

Зі слів звільнених з полону, він втратив зір.

У всіх можливих екзистацій, звісно, подавали дані.

І СБУ, і Координаційний штаб, і МВС, і Міжнародний комітет Червоного Христа, і ВООН.

Із Київської лікарні напередодні виписали ще одну групу людей, які повернулися до України в рамках обміну тисячу на тисячу.

Це колишні тюремники.

Ми вже розповідали вам про тих, що жили в Росії і там були засуджені.

У цьому ж матеріалі йтиметься про українців, яких вивезли з в'язниць на тимчасово окупованих територіях.

Історії зібрала Анна Железняк.

Розбій, грабіж в мене був, так.

Дмитро – один із українських в'язнів, яких після окупації Росія вивезла на свою територію і там утримувала.

Чоловік повернувся додому в рамках обміну тисяча на тисячу.

Дмитро відбував покарання – 5 років позбавлення волі в одній із херсонських колоній.

По закінченню строку чоловік залишився жити у приятеля у Херсоні не півтора місяці.

Після окупації міста Дмитра затримали.

Ми привезли врага, йдемо коротше.

За що чоловіка загретували ще на два роки і з іншими в'язнями вивезли на території Росії.

Там же йому кілька разів пропонували вступити в російську армію.

А пропонували вам воювати з Росією?

Так, так, так.

І як ви відмовлялися?

Ну, тому що я вирожденін України, в першу чергу.

Нині Дмитро повертається до батьків у Кривий Ріг.

І знущалися години півтора.

А друге?

А це Максим.

Показують фрами від укусів собак, які на нього нацькували росіяни.

Чоловік теж відбував покарання у Херсоні.

Чотири роки за грабіж.

Коли у місто зайшли окупанти, вони звезли в колонію, де утримували Максима, понад тисячу в'язнів з інших установ покарань.

Люди взагалі на дворі спали, тому що не було де розміститися.

Вивели всіх в локалку, поставили до стіни і почали бити.

Я вам передати не можу, коли в зоні тисяча чоловік, і тисяча чоловік приблизно кричить одночасно.

Потім в'язнів почали відправляти етапами по 100-200 людей в Сімферополь, а звідти в російський Краснодар.

Прийшов там якийсь начальник і так далі, дав три бумажки, три пісні російських, гімн Росії «Катюша».

І заставляли їх вивчати, щоб йшли в столову марширувати.

Чоловік переконаний – в'язнів били через українське громадянство.

А його особливо – через те, що він родом зі Львова.

Після закінчення строку цього річ у січні Максима тримали у міграційному центрі.

Нині чоловік планує повертатися до дружини і дітей у Львів.

На роботу, звичайно.

Якщо здоров'я дозволить, можливо, в армію візьмуть.

Минулого тижня росіяни звільнили 16 українських в'язнів, яких незаконно вивезли на свою територію.

Про це Суспільному розповів Олег Цвілий, голова правління громадської організації захист в'язнів України.

Він допомагає таким звільненим з оформленням документів, квитками додому, роботою та житлом.

Каже, з російських тюрем люди повертаються у жахливому стані.

Вони їхали без ліків, там їм допомогу не надавали.

І звісно, що їхній стан погіршився вкрай дуже серйозно.

Багато кого ми сюди повертаємо, вони з відкритою формою туберкульозу.

Люди повертаються в край тяжкому стані.

І не всіх навіть вдається врятувати.

Представник координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко розповів Суспільному.

Нині колишнім в'язням виділили кошти, щоб вони мали час адаптуватися після полону.

Анна Железняк та Богдан Стрілець.

Суспільне новини.

Менш ніж дві години лишаються до закриття виборчих дільниць у Польщі.

Сьогодні там обирають президента.

За крісло борються два кандидати – Рафал Часковський та Кароль Навроцький.

Шанси кандидатів, за даними опитувань, майже рівні та вкладаються в статистичну похибку.

Про останні дані розпитаємо у кореспондентки «Слава ТІВІ» Анни Львової, яка зараз перебуває у Центральній виборчій комісії у Варшаві.

Анно, вітаю.

То яка активність виборців станом на цю годину?

Чи можемо ми говорити, що вибори вже закінчилися?

Чи, можливо, фіксували якісь порушення?

Отже, вибори у Польщі, другий тур виборів, він все ще триває.

Станом на 12-ту годину явка була 25%, втім у нас вже з'явилися нові свіжі дані.

Очільник саме Державної виборчої комісії Польщі про це повідомив, тож послухаємо, якою була явка станом на 17-ту годину.

У другому турі виборів президента Польщі станом на 17-ту годину з 28 мільйонів 291 тисячі 891 людини, які мали право проголосувати, проголосувало 15 мільйонів 534 тисячі 938 осіб.

Активність становить 54,91% голосів.

А це на 4% більше на цю годину, ніж у першому турі виборів.

А якщо порівнювати з 2020-м, майже на 3% вище.

Крім того, також ще з'явилася інформація про те, в якому ж воєводстві голосували поляки найактивніше.

І найактивніше вони голосували у Мазовєцькому воєводстві, саме у польській столиці, у Варшаві.

На другому місці знаходиться Малопольське, і Лоцьке воєводство знаходиться, відповідно, на третьому місці.

Рекордною явкою цьогоріч є також і за кордоном.

700 тисяч поляків зареєструвалися, щоб взяти участь саме у виборах.

60 тисяч поляків голосують саме в США.

Ми ще очікуємо зараз на подробиці.

Остання запланована на сьогодні конференція буде відбуватися о 22-й годині.

Я буду тут перебувати і, звісно, буду далі повідомляти.

Якщо говорити про якісь правопорушення, то адміністративних правопорушень було зафіксовано 232.

І 10 зараз таких підозрів про правопорушення далі будуть розслідувати.

Цим буде займатися прокуратура, а також і поліція.

Крім того, ще одна цікава інформація, що сталося станом на 12.30 за польським часом у Кракові, стало зле рідньому чоловіку і, на жаль, на виборчій дільниці він помер.

Що ж, а ми зараз постерігаємо далі і будемо свідкувати за виборами у Польщі саме за другим туром.

Анна, дякую за всі ці деталі.

Анна Львова з Варшави, де добігає кінця другий тур виборів президента Польщі.

Благодійний забіг для дітей-героїв провели у Києві.

Учасники зібралися на ВДНХ, щоб подолати 2, 5 чи 10 кілометрів, передала наша кореспондентка.

Через повітряну тривогу організатори змінили формат забігу, дозволили приєднатися до нього онлайн, тобто пробігти дистанцію в зручному місці і надіслати про це інформацію.

Мета старту – підтримати дітей, які втратили батьків через російсько-українську війну.

До забігу приєдналися і учасники з інших міст – Львова, Харкова, Хмельницького, Кропивницького і Луцька, а також 15 міст світу.

Зібрані гроші передадуть на підтримку фонду «Діти героїв».

У Луцьку, за даними організаторів, до забігу долучилися майже сотня учасників, кожен з них задонатив.

Альона прийшла з дворічним сином.

Суспільному розповіла, що її чоловік загинув у боях за Україну в липні 2023 року на Донеччині.

Коли його не стало, то Сашкові було 10 місяців.

Дуже тяжкий був період.

Він був на самих гарячих точках і в Ямпіль, і Солидар, і Бахмут.

Ми є теж підопічними груп фонду «Діти героїв».

Мені дуже важливо брати участь в таких заходах, тому що я знаю, що цей фонд і мені допомагає.

І оця моральна підтримка мені дуже важлива.

Десять військовослужбовців з протезами танцювали на благодійному балу хоробрих сердець.

Його влаштували, щоб зібрати гроші на реабілітацію та протезування поранених військових.

Детальніше розкаже Анна Сергієць.

Це насправді танець про конфлікт і про намагання його вирішити, мабуть, знайти якусь спільну мову, що в кінці, як на мене, так і не вдається нашим юридичним героям.

Дуже емоційний, експресивний танець.

Я дуже його люблю, мені дуже подобається.

Наталя і Антон виконують свій перший пасадобль.

Обоє військовослужбовці 3-ї штурмової бригади.

Чоловік дістав поранення під час штурму в травні 2023 року на Запорізькому напрямку.

Втратив ліву руку.

Найголовніше це доказати людям, особливо людям, які мають якісь, так би мовити, обмеження, чи то буде ампутована кінцівка нижня або верхня, дати їм розуміння, що життя продовжується.

Ветеран Збройних Сил Андрій виконує танець з семирічною Монікою.

Каже, таку партнерку обрав, бо любить дітей.

Він мене слухає, допомагала я йому під час танця своїми рухами, щоб він також не розгубився, як я. Але в мене було більше переживань, напевно, ніж у нього.

Це нове для мене, це взагалі вперше було сьогодні.

Я дуже сильно переживав завдяки моніції, яка ввела і яка веде.

В нас вийшло, я думаю, раз тут всі зібрались навколо нас.

Військовослужбовець на позивний «Фенікс» місяць тому лише зміг відмовитись від милиць.

Вчився ходити на нових протезах.

А тепер і танцює вальс.

Це мій перший танець на моїх нових ногах.

Я на протезах ходжу приблизно пів року.

Звикаю, тепер танцюю, я б ніколи не повірив, але я себе в'їду тут танцювати.

Головною метою є збір коштів на працювання та реабілітацію, бо в нас є велика черга в нашому центрі.

Зібрати під час благодійного балу вдалося майже 6 мільйонів гривень.

Анна Сергєць, Сергій Дунда, Суспільне новини.

Машиністи, диктори, касири, контролери.

На роботу в київській кільцевій електричці сьогодні вийшли діти.

Так привітали всіх із першим днем літа.

Мандрівка тривала понад дві години.

У рейсі під орудою юних залізничників побувала наша Лілія Гончарук.

Будуть працювати один з рейсів на міської кільцевої електрички.

Це вперше для тебе робили?

Для мене так.

Сашка сьогодні робота в кабіні машиніста.

Він його помічник.

За кермо – зазь.

Лише професійний машиніст розповідає, як керувати потягом.

Початкові знання хлопець має.

Він учень дитячої залізниці.

На залізниці я вже працюю як три роки.

Я там був знанням як помічник тепловозу і ДСП на станції, чергову по станції.

Росту тут більше колія, по-перше, і шлях більший там у нас.

Пункт 3,9 кілометри, а тут ти їдеш собі.

Поруч у кабіні Максим.

Його робота дикторська.

Пасажирам кільцевої столичної електрички повідомляє, яка зупинка наступна.

Обережно, двері зачиняються.

Наступна станція керуває віддачі.

Мені дали листок, я вивчив всі станції і по порядку їх тепер оголошую.

У майбутньому хочу працювати машиністом електровозу.

А ці хлопці працюють у вагонах, перевіряють у пасажирів квитки.

Просто нажимаєте, ось розрахунок.

Це більш нічого, сам це і не потрібно вибирати.

Один з пасажирів Володимир, спілкуючись із юними залізничниками, згадує себе в дитинстві.

В п'ятому класі ми їздили на дитячу залізницю.

І ви вернулися сьогодні в нашу школу?

Так, так, так.

Я пам'ятаю цей день, коли ми їздили в тепловозі і були.

Зазвичай ці діти вчаться і виконують роботу на дитячій столичній залізниці.

В окремі дні вони їздять із професіоналами.

Навчання на дитячій залізниці триває 5 років.

По тому, за даними її керівництва, понад 70% вступають за фахом.

Лілія Гончарук та Дмитро Панов – Суспільне.

Новини.

І повертаємось до головної теми завтрашнього дня.

Суспільне отримало повний текст меморандуму, який Україна запропонувала Росії та США.

Там, зокрема, йдеться про повне та безумовне припинення вогню в небі, на суші та на морі, як необхідна передумова та передумова для мирних переговорів.

Повернення всіх депортованих та незаконно переміщених українських дітей, обмін полоненими за принципом «всіх на всіх» та звільнення всіх цивільних заручників.

Україна повинна отримати надійні гарантії безпеки, сторони запросять міжнародну спільноту для участі в переговорах.

Україна не бере зобов'язань бути нейтральною.

Вона може обрати бути частиною євроатлантичної спільноти та рухатися до членства в ЄС.

Членство України в НАТО залежить від консенсусу всередині Альянсу.

Територіальні здобутки, здійснені Росією з лютого 2014 року, не мають визнаватися міжнародною спільнотою.

Деякі санкції можуть бути зняті з Росії, але поетапно та лише поступово з механізмом поновлення санкцій за необхідності.

Нагадаю, зустріч відбудеться завтра в Стамбулі, там працюватиме знімальна група Суспільного, тож будемо повідомляти всі подробиці.

А ми на цьому завершуємо.

Дивіться Суспільне новини завтра з сьомої ранку.

Бережіть себе і до наступних зустрічей.

Підпишись на наш канал у WhatsApp.