В Гаазі розпочався саміт НАТО | Про що вже домовилися з партнерами

Більше про очікування від саміту говоримо із кандидатом політичних наук, викладачем Київського національного університету імені Тараса Шевченка, політичним аналітиком в університеті Альберти в Канаді.

Ярослав Телешун з нами на зв'язку.

Вітаємо вас, пане Ярославе.

Доброго дня.

Тож, чого нам очікувати, що чекати, що відомо вам загалом про підготовку за добу до цього саміту?

Власне, вся інформація, що є в публічному доступі, про це ми і знаємо.

Плюс, я переконаний, що сам самміт НАТО в Газії буде багато в чому динамічний.

Тобто, є порядок денний, на який буде орієнтуватися пан Рюте і країни-члени НАТО.

Але в той же час всі будуть, звичайно ж, готові до різних чорних лебедів і, власне, зміни формату або заяви своєї за результатами саміту.

Чому-то через позицію, зокрема, президента Трампа і тому подібне.

Тобто, незважаючи на те, що, на мою думку, вже є порядок денний, і це логічно, бо сьогодні розпочинається саміт, неформальна частина завтра продовжуватиметься саміт.

Але зміни можуть бути внесені в будь-який момент.

Достатньо пригадати самміт Великої Сімки, коли президент Трамп вніс достатньо суттєві зміни, просто покинувши цей захід.

От мені цікаво, на вашу думку, чи може так швидко змінитися ситуація у зв'язку із зміною ситуацією на Близькому Сході?

Власне, видання Reuters повідомляє, що Натаніаху заявує, що Ізраїль погодився на пропозицію Трампа щодо пропинення вогню з Іраном.

Тобто так виглядає, що наразі проблема і взагалі ескалація, проблема знята, ескалація зменшилася, знизилася.

Тобто теоретично на саміті мало би знову більше уваги приділити Україні.

Чи наразі така логіка не спрацює цього разу?

Я думаю, що вона не спресує.

Ключовими питаннями взагалі самі до НАТО, як і власне Великої Сімки, це буде пошук нових форматів співіснування країн-союзників.

Відповідно, як Велика Сімка, це був пошук формату співіснування з новими реаліями зовнішньополітичних орієнтирів Сполучених Штатів і тому Америки.

Те ж саме стосуватиметься НАТО.

Відповідно, заяви про те,

що країни-члени готові взяти для себе зобов'язання щодо збільшення відсотку видатків на оборонку, це є одним з інструментів оцього нового співіснування.

Тому я думаю, що перш за все ключові питання, які будуть підніматися на саміті, це питання внутрішнього порядку денного і яким чином цей союз може існувати.

Адже більшість країн-членів буде виходити з принципу, що краще поганий союз і краще поганий альянс, ніж ніякого альянсу.

Відповідно, якщо ми говоримо про ситуацію на Близькому Сході, то ми повинні розуміти, що ті заяви, які лунають від сторін, вони дуже часто можуть залишатися лише заявами.

І, відповідно, говорити про деескалацію і готовність всіх сторін до мирних перемог, я би говорив, що це завчасно.

Достатньо пригадати ситуацію у російській війні проти України, де ми чуємо заяви із російської сторони про готовність сісти за стіл переговорів.

Але ми бачимо, що заяви і реальні кроки – це абсолютно різні речі.

Тому я був би поки що обережний з тим, що є тенденції до ескалації на Близькому Сході.

І, власне, це те, що може вплинути на те, що Україна буде більше згадувана під час саміту в Газі.

Якщо рішення або заяви будуть гучними після саміту, це буде сигналом для очільника Кремля Путіна?

Я не думаю, що вони будуть суперсильними в плані Росії.

Хоча з високою ймовірністю, можливо, в тих чи інших пунктах буде згадано по загрозу Російської Федерації.

Мало ймовірно, що Україна буде згадана.

Але в будь-якому разі це певним чином буде символом теж і для Російської Федерації.

Що мається на увазі?

Якщо союзники...

Візьмуть на себе зобов'язання щодо збільшення своїх видатків до 3,5% і півтора, як це знаходиться інформація в засобах масової інформації і посвідченням різних очільників держав, які є країнами-членами НАТО і так далі.

На видатки, які, скажімо так, супроводжують оборонну сферу, мається на увазі протидія поширенню дезінформації і так далі.

Якщо це буде прийнято, то безперечно це певним буде сигналом для Москви, що готова Європа озброюватись.

І ми розуміємо, що великий відсоток цих видатків на оборонку може піти на підтримку України.

Для нас є важливим, по-перше, яким чином будуть закріплені оці 5%, відповідно, чи будуть там можливості для, наприклад, фінансування військово-промислового комплексу іншої країни в Європі, наприклад, України, і це можливі інвестиції для України.

І нас, звичайно, цікавимо в цій заяві країн-членів НАТО, якими термінами будуть визначити оці 5%.

Чи це буде просто до 2035 року, чи там буде передбачатися поступовий ріст видатків на оборону, чи це можливо хвилеподібно.

Якщо це хвилеподібно, це дасть можливість для європейських партнерів

Наприклад, запроваджуючи те чи інше виробництво, надаючи допомогу України виконувати формально всі ці вимоги по збільшенню свого відсотку ВВП на оборонку.

Але тим самим підтримуючи Україну.

І це, безперечно, може бути сигналом для Москви щодо того, що Європа не залишить Україну сам на сам за Росією.

Ярославе, трохи про особливості цього саміту.

Наскільки я розумію, вперше він буде досить коротким порівняно з іншими попередніми, які тривали, як правило, близько трьох діб.

Чому скорочений цього року саміт і чи означається, що результативність, відповідно, також буде мінімальна від нього?

Я б не сказав, бо дивіться, результативність вона не залишить від часу, абсолютно.

Питання в тому, що я думаю, що основна причина, чому саміт маленький, це знову ж непрогнозованість поведінки головного партнера по НАТО США і Білого дому загалом.

І максимальна можливість спроби, скажімо так, максимально мінімізувати якісь непередбачувані дії зі сторони президента США і його адміністрації.

Відповідно, чим менше графік, тим більше він заповнює і тим важче зробити якісь відеозміни або реакції.

Я підозрюю, що багато в чому якраз пан Рют намагався не допустити того проколу, який був, якщо не помиляюся, на саміті НАТО в 2018 році, коли тогодішний очільник НАТО Столтенберг, власне, публічно почали, скажімо так, сперечатися з Дональдом Трампом, що призвело до того, що президент Трамп тоді заявив, що Сполучені Штати взагалі вийдуть з НАТО.

Відповідно, союзники не хочуть допустити до такої публічної сварки, навіть якщо всі опоненти, наприклад, НАТО, чудово розуміють, що НАТО зараз перебуває в не найкращому стані, але вони не хочуть виносити таку складову і таке протистояння між партнерами в публічну складову.

Тому намагаються максимально мінімізувати таку загрозу і зробити порядок денний цього саміту наскільки це можливо коротким.

Ну і прийняти важливі рішення для того, аби показати свою силу.

Дякуємо, пане Ярославе, що долучилися до нашого ефіру.

Ми впродовж сьогоднішнього дня будемо обговорювати цю тему.

Звичайно, на місці працює наша колега Олена Коренкова, буде вмикатися в наш ефір і розповідати, що ж там відбувається.

Ярослав Телишун був з нами на зв'язку, кандидат політичних наук, з яким ми говорили про саміт НАТО, який сьогодні розпочався у нідерландському місті Гага.