ВІТАЛІЙ ГОРДІЄНКО ПІАРИТЬ РУСНЮ?

Віталік Гордієнко зняв відео про російський серіал «Слово пацана», де в якості прикладу показав, як працює локомотив російської пропаганди.

І це не сподобалося деяким користувачам.

Перш ніж почати, нагадую, в нас є сайт, де посортовано понад 10 тисяч українських канал по різним тематикам.

Заходи на Manifest in UA і шукай новий канал.

Зізнаюсь чесно, коли я вперше наткнувся на нове відео загін кіноманів, перша моя реакція в голові була «Віталік, якого ху...» І як виявилося, я був не один такий.

Український твіттер буквально вибухнув, безліч реплеїв з дописами, мовляв, «Ну я вже забув цей серіал», «Гайп на нього пройшов», «Навіщо ти тягнеш узких наш інфопростір?»

Що цікаво, сам Гордієнко передбачив, що Твіттер вштики сприйме його нове відео і гейту буде не уникнути.

Тому навіть не поширював це відео у Твіттері.

Це зробили самі користувачі, які оцінили відео за обкладинкою і почали рефлексувати на тему росіян в українському інфопросторі.

Проблема українського твітеру у тому, що це дуже мала вибірка українського інтернету.

Це чудово видно на прикладі Альони Альони і Джері Гейл.

Переважна більшість людей у твітері кричить про те, що не голосувала за цей дует.

І щиро не розуміють, хто ці 700 тисяч українців, котрі віддали свої голоси за Мати Терезу і Діву Марію.

Тому що їхня бульбашка складається з любителів меловіна, цифербулата, нахаби.

Але не Альона Альона і Джері Хейл.

І така ж ситуація і тут.

Український твіттер, живучи у своїй бульберці, не розуміє, яка ціль взагалі таких відео.

Для них це тригер, особливо в такий стресовий час, коли все російське – це просто уред флег.

Незалежно, який наданий контекст.

А насправді такі відео більш ніж потрібні.

Тому що підлітки, коли ще не у свідомому віці, можуть слухати російську музику, дивитися того ж самого свого пацана, загалом захоплюватися цією гоп-культурою.

Повірте, у мій час, а це приблизно 2010 рік, було безліч однолітків, якими мікрували під бумер.

При тому, що ці всі фільми на час вже мого дорозслішання були взагалі неактуальні, але депресивне місто плюс пацанські поняття зробили своє діло.

І мене просто чудом ця х**ня затягнуло і було складно бути білою вороною в цьому чоткому царстві.

І чому ви думаєте, що цього немає зараз?

Не завжди обговорення негативних явищ є їхнім піаром.

Згадаємо часи на початку вторгнення, коли українські блогери і навіть ті, які ще вчора були російськомовними, але українізувалися, почали пояснювати, чому Росія

є злом і чому їх дивитися та слухати не можна.

Ютуб тоді вмить українізувався.

В трендах були лише український контент.

Далі пішла хвиля Friendly Fire.

З тими ж тезами.

Навіщо втягнути росіян?

Вже задовбаво розказувати про них.

І після того, як блогери припинили цю місію, а повірте, це їм не так, щоб дуже приємно було робити.

Так зразу ж у втренди повернулися росіяни.

Просто миттєво.

Народу потрібно постійно нагадувати, хто є ворог.

Основна проблема, яку я бачу, що цільова аудиторія каналу загін кіноманів – це вже свідомі українці, які і так все в принципі і розуміють.

І їх може дратувати, що їм як мантру повторюють – не дивися російське, не слухай російське.

тому що вони і так в принципі цього і не роблять.

І для них кожне таке подібне відео сприймається просто як спроба гайпанути і набрати класи.

А по факту так виходить, що сам Віталік просто робить відео, але не для цільової аудиторії, яка не підписана на його канал, яка навряд навіть подивиться це відео.

А якщо подивиться, ну дуже малий шанс, що висновки будуть зроблені.

Тому таке відео не є чимось поганим.

Просто воно повинно виходити на умовному телебачення Торонто, де якраз і бореться з російською пропагандою.

Ось там аудиторія таке просто обожнює.