Як Моссад створив таємну армію зі звичайних людей

Мало які розвідувальні таємниці вражають так само, як прихована добровольча армія Моссаду — звичайні люди по всьому світу, які непомітно втручалися, щоб рятувати агентів, приховувати втікачів або стерти сліди таємних операцій, і все це навіть не з'являючись у платіжній відомості. Від лондонських бухгалтерів до паризьких лікарів, ці «помічники» утворювали тиху силу, яка дозволяла Моссаду діяти в містах, де він не мав офіційної присутності та юридичного прикриття. Зародившись у відчаї в 1950‑х роках, ця мережа, відома як «саянім», переросла у всесвітню тіньову систему, яка забезпечувала автомобілі, квартири, медичну допомогу та екстрену евакуацію одним закодованим телефонним дзвінком. Вони нічого не просили натомість. Ніякої оплати. Ніякого визнання. Тільки секретність та лояльність. Але ця прихована мережа також мала важкі наслідки. Вона розмила межу між патріотизмом і шпигунством, порушила складні етичні питання та підживила десятиліття суперечок щодо ідентичності, лояльності та справжнього масштабу глобального впливу Моссаду. Це історія невидимих цивільних осіб, які зробили можливими деякі з найсміливіших операцій Моссаду.