Яке українське кіно ми дивились 2023 року

Опис:

Дивним чином українське кіно не зникало з нашого інформаційного простору: воно з'являлось на всіх стрімінгових платформах, команди їздили світом, глядачі ходили у кінотеатри. Хтось любить ці проєкти, хтось давно прикипів до екранів, дивлячись черговий серіал від FilmUa, а комусь не підходить жодна стрічка. Та український глядач переважно лояльно ставиться до вітчизняного кіно, часто уникаючи бодай якоїсь критики. Цей випуск не має на меті образити будь-якого члена команди проєктів, оскільки, на мою думку, ми нарешті дійшли того рівня, коли можна назвати щось невдале невдалим, не стиснувши зуби. Ми дозволяємо собі оцінювати Нолана чи Скорсезе, але чомусь вишукуємо позитив в українському кіно там, де його часто нема. Тому якщо знято погано, то знято погано (з акторською грою те ж). Мова про продукт і результат, а не особистості. Для такого випадку у мене є спеціально виписана цитата: «Мені здається, режисером треба народитись. Це ось та дитяча авантюра - взяти ініціативу серед маленьких дітей і стати режисером, керувати, створити містерію, створити пластику, вигадати її і замучити навколо людей своїм артистизмом, лякати вночі маму, бабусю, переодягатись, перевтілюватись то в Тітку Чарлею, то у андерсонівських героїв, виймати зі скринь пір'я і перетворюватись у півня чи у якусь жар-птицю. Це все мене переслідує з дитинства і мені здавалось, що це і є режисура. Режисера не вивчиш навіть у такому ідеальному інституті як ВДІК. Це не вивчиш. Це треба народитись в утробі матері. І мало, що ти народишся - мати має бути акторкою і має передати тобі. А у мене і батько був артистичним, і мати. Режисура в основі - це правда, але правда, віднесена в образ печалі, надії, чи любові, краси. Я інколи розповідаю сценарій і питаю: "Як ви думаєте, ось я це вигадав, чи це правда?". Всі кажуть: "Це ви вигадали". Ні, це правда, яку я додумав». - Сергій Параджанов, 1988 рік Розробка проєктів, згаданих у випуску, відбувалась задовго до повномасштабного вторгнення, проте своє життя вони знайшли лише зараз. Я розповідатиму про основні стрічки, які були саме у кінотеатральному прокаті 2023 року. 00:00 - вступ 00:44 - «Мавка. Лісова пісня», реж. Олександра Рубан і Олег Маламуж 03:33 - «Люксембург, Люксембург», реж. Антоніо Лукіч 05:37 - «Памфір», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук 07:55 - «Батько», реж. Олександр Кобзар 10:29 - «Я, Ніна» (реж. Марися Нікітюк) і «Між нами» (реж. Соломія Томащук) 13:51 - «Мирний-21», реж. Ахтем Сеітаблаєв 15:42 - «Бачення метелика» (реж. Максим Наконечний) і «20 днів у Маріуполі» (реж. Мстислав Чернов) 19:43 - яке ще кіно було у прокаті, «Довбуш», «Юрик», «Перші дні» Українське кіно: «Пес Патрон», фінансування, український дубляж: як живе сучасна українська анімація: Штучний інтелект, «Мавка», фільми про війну: як живе сучасна українська анімація: Підпишіться та натисніть 🔔, щоб отримати сповіщення про нові випуски. Станьте спонсором Youtube: Buy Me A Coffee: Patreon: Картка ПриватБанку: 4149 4991 6970 1941 Новини кіно в Telegram: Посилання на закритий чат для спонсорів каналу: Відеоесе: Як і про що знімають режисери: Розбір сюжету: Техніка кіно: Серіали, які варто переглянути: Житомирський кінофестиваль: фінчер кубриком - це канал про кіно та серіали, де, окрім новин та розбору сюжету, можна почути про такі речі, як «кліффхенгер», «неонуар» чи студію A24. Дивіться і поширюйте серію відеоесе про історію українського кіно.