ЦЕ і є справжнє МИСТЕЦТВО? 👀 Огляд УСЕ, ЗАВЖДИ І ВОДНОЧАС | Сторілог #13 | Влад Сторітелер

Цілих сім «Оскарів» та ще кількасот інших нагород — фантастична комедія «Усе, завжди і водночас» від режисерського дуету Daniels стала світовою сенсацією та проривом для незалежного кіно. Але чи весь цей гіп виправданий? Зрештою, «Оскари» не завжди давали лише хорошим фільмам. Я спершу запитую: чи давно кіно дарувало вам катарсис? Коли історія не просто розважає, а підносить душу, давні греки визначали це як справжнє мистецтво. Так-от, стрічка «Усе, завжди і водночас» викликала в мене майже ті ж відчуття, що і перша «Матриця»: не лише вау-ефект від фантастики та екшену, а справжній ураган щирих емоцій. У цьому огляді я розповідаю (з спойлерами!), чому саме ця кіноісторія викликає подібне враження у тих, хто готовий її сприймати. 00:00 – Інді-стрічка, що вразила світ / Пан Целестій проти; 03:04 – Сюжет: чітка трьохактна структура та ніякого артхаОсу!; 14:20 – Мультивсесвіт та всі його функції / Marvel vs. Daniels; 22:23 – Сторітелінг сенсів: життєві уроки від треш-комедії?!; 29:07 – А як щодо «повісточки»? / Чому це кіно про всіх нас?