Глобальна Британія. Реальність після Brexit

Вранці 24 червня 2016 року британці прокинулися в іншій країні: результат референдуму, на якому 51,89 % проголосували за вихід з Європейського Союзу, викликав шок у суспільстві і став поворотним моментом, що визначив траєкторію розвитку країни на десятиліття вперед. Для одних Brexit був історичною помилкою, що передбачала політичну ізоляцію та економічну стагнацію, для інших – унікальну можливість позбутися «брюссельських кайданів» і повернути контроль і суверенітет. У відповідь на ці потрясіння Консервативна партія сформувала концепцію Глобальної Британії, що обіцяла відроджену, динамічну, орієнтовану на майбутнє Сполучену Королівство, готове знову відігравати провідну роль на світовій арені. Ця концепція поєднувала відгомони імперської величі з футуристичним баченням, де територіальні завоювання поступилися місцем боротьбі за економічну та технологічну перевагу, а імперія будувалася не на колоніях, а на економічній силі, науці та інноваціях. У березні 2021 року прем’єр-міністр Борис Джонсон оголосив про «Глобальну Британію в епоху конкуренції», дорожню карту для епохи після Brexit, а вже в травні 2021 року HMS «Queen Elizabeth» відплив з Портсмута у свою першу глобальну місію, ставши наочним доказом відродження військово-морської могутності та оновлених глобальних амбіцій. Проте, майже десять років після референдуму і п’ять років після офіційного виходу з ЄС, залишається фундаментальне питання: чи знайшла Британія своє нове місце на світовій арені, чи все ще дрейфує, затиснута між сферами впливу США та Європи, з ностальгією дивлячись на карти своєї колишньої імперії.